Справа №: 22-ц/0190/4951/2012Головуючий суду першої інстанції:Куликовська О.М.
Доповідач суду апеляційної інстанції:Руснак А. Ф.
"18" липня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіРуснак А.П.,
Суддів Адаменко О.Г., Кірюхіної М.А.,
При секретаріБоголюбовій Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Кримської республіканської дирекції до ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, третя особа ОСОБА_11 про стягнення кредитної заборгованості, за апеляційними скаргами ОСОБА_9 на рішення Євпаторійського міського суду АРК від 30 травня 2012 року та ухвалу Євпаторійського міського суду АРК від 27 квітня 2012 року,
ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Кримської республіканської дирекції звернулося до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 21 листопада 2006 року між позивачем та ОСОБА_11 було укладено Генеральну кредитну угоду № 02-4/08-06, відповідно до якої позивач зобов'язався надавати ОСОБА_11 кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених у рамках зазначеної угоди. Загальний розмір наданих позичальнику кредитних коштів не повинен перевищувати 1 835 000 грн. 10 жовтня 2007 року між позивачем та ОСОБА_11 було укладено додаткову угоду № 02-4/08-06 до Генеральної кредитної угоди, згідно з якою позивачем було збільшено загальний розмір кредитних коштів до 4 127 600 грн. Забезпеченням кредитної угоди є: квартира АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_8, нежитлова будівля за адресою АРК м. Євпаторія вул. Чорноморське шосе 4 В, яка належить ПП «Візен», нежитлова будівля за адресою АРК м. Євпаторія вул. Революції 32, яка належить ПП «Візен», нежитлові приміщення торгівельного комплексу «Кактус» за адресою АРК м. Євпаторія пр. Перемоги 17, які належать ПП «Візен», квартира АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_12, порука з фізичною особою ОСОБА_8, згідно з договором поруки № 012/02-4/319-07-3 від 10 жовтня 2007 року, порука з фізичною особою ОСОБА_9, згідно з договором поруки № 012/02-4/319-07-4 від 10 жовтня 2007 року. 03 червня 2010 року між банком та ОСОБА_11 було укладено додаткову угоду № 02-4/08-06/1 до Генеральної кредитної угоди, за якою позивачем було зменшено загальний розмір кредитних коштів до 2 966 000 грн., забезпеченням зазначеної угоди № 02-4/08-06/1 є: обладнання та товари в обігу, який належить фізичній особі підприємцю ОСОБА_11, нерухомість за іпотекою, належною ОСОБА_8 на підставі договору поруки № 012/02-4/319-07-3 від 10 жовтня 2007 року, порука з ОСОБА_9 на підставі договору № 012/02-4/319-07-4 від 10 жовтня 2007 року. 10 жовтня 2007 року між банком та ОСОБА_11 в рамках Генеральної угоди від 21 листопада 2006 року було укладено кредитний договір № 012/02-4/319-07, за яким ОСОБА_11 була відкрита не відновлювальна кредитна лінія на суму 3 027 600 грн., зі сплатою 13 % річних, строком до 08 жовтня 2017 року. 12 серпня 2008 року між позивачем та ОСОБА_11 було укладено додаткову угоду б/н до кредитного договору, згідно до умов якої за користування кредитними коштами позичальник сплачує банку проценти у розмірі 17 % річних. 19 серпня 2008 року банком та ОСОБА_11 було укладено додаткову угоду б/н до кредитного договору № 012/02-4/319-07 від 10 жовтня 2007 року, за умовами якої банко тимчасово, на період з серпня 2009 року до лютого 2010 року було зменшено розмір щомісячного платежу по сплаті суми кредиту та змінено строк його сплати. 03 червня 2010 року між позивачем та ОСОБА_11 було укладено додаткову угоду № 012/02-4/319-07/2 до кредитного договору № 012/02-4/319-07 від 10 жовтня 2007 року, відповідно до якої зі складу забезпечення по кредиту було виключено нежитлові приміщення торгівельного комплексу «Кактус». За час кредитування ОСОБА_11 систематично порушувалися строки повернення кредитної заборгованості, у зв'язку з чим, станом на 14 червня 2011 року, утворилася заборгованість у розмірі 2 616 500,27 грн.
Ухвалою Євпаторійського міського суду АРК від 27 квітня 2012 року клопотання представника позивача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про забезпечення позовних вимог - шляхом накладення арешту задоволено. В порядку вжиття заходів забезпечення позову накладено арешт на автомобілі зареєстровані за ОСОБА_8: - Iveco Turbodaily, державний номер НОМЕР_1, білого кольору, 1991 року випуску; - Opel Astra, державний номер НОМЕР_2, чорного кольору, 2006 року випуску, та на автомобілі зареєстровані за ОСОБА_9 : - Mitsubishi Lancer, державний номер НОМЕР_4, сірого кольору, 1987 року випуску; - Subaru Forestertu, державний номер НОМЕР_3, сірого кольору, 2002 року випуску; - Mitsubishi Pajero, державний номер НОМЕР_5, синього кольору, 1994 року випуску.
Рішенням Євпаторійського міського суду АРК від 30 травня 2012 року позовні вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Кримської республіканської дирекції до ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, третя особа ОСОБА_11 про стягнення кредитної заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_8, ОСОБА_9 у солідарному порядку на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Кримської республіканської дирекції суму заборгованості по кредитному договору № 012/02-4/319-07 від 10 жовтня 2007 року, укладеному в рамках Генеральної кредитної угоди № 02-4/08-06 від 21 листопада 2006 року у розмірі 1 760 756, 00 грн. Стягнуто з ОСОБА_8, ОСОБА_9 у солідарному порядку на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Кримської республіканської дирекції судові витрати у розмірі 1 760 грн. У задоволені інших позовних вимог відмовлено.
В апеляційних скаргах ОСОБА_9 просить скасувати ухвалу та рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Доводи апеляції зводяться до того, що судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Зокрема, суд не врахував, що банком односторонньо збільшено обсяг відповідальності поручителя без згоди поручителів, що потягло за собою припинення договору поруки.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що на забезпечення виконання кредитного договору між позивачем та ОСОБА_11 була укладена низка договорів, зокрема договорів поруки: з фізичною особою ОСОБА_8, згідно з договором поруки № 012/02-4/319-07-3 від 10 жовтня 2007 року, з фізичною особою ОСОБА_9, згідно з договором поруки № 012/02-4/319-07-4 від 10 жовтня 2007 року.
Внаслідок неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором утворилася заборгованість, яку позивач просив стягнути з поручителів у солідарному порядку.
Задовольняючи позовні вимоги Банку суд першої інстанції виходив з того, що борг підлягає стягненню з відповідачів частково в межах встановлених судом обмежень відповідальності поручителів.
З такими висновками суду судова колегія погоджується, оскільки вони відповідають вимогам закону та обставинам справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України, припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди на це поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, якими визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте, якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання.
У п.22 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних договорів» роз'яснюється, якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності то відповідно до положень ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. У цьому випадку поручитель має право на пред'явлення позову про визнання договору поруки припиненим.
Позовні вимоги про визнання договору поруки припиненим апелянтом не пред'являлися, межи відповідальності поручителів встановлені судом з урахуванням умов основного договору, тому доводи апеляції ОСОБА_9 стосовно того, що договір поруки з ним припинився у зв'язку багаторазовою зміною зобов'язань без згоди поручителів не можна прийняти до уваги.
Інші доводи апеляцій також не дають підстав для скасування чи зміни рішення та ухвали суду першої інстанції.
Ухвала суду щодо забезпечення позову постановлена без порушень процесуального законодавства. Накладення арешту на майно солідарних боржників було доцільним, оскільки у подальшому існувала можливість ускладнень виконання рішення.
На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 304, 308, 312,313, 315, 317, 319, 324, 325, 327 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційні скарги ОСОБА_9 відхилити.
Рішення Євпаторійського міського суду АРК від 30 травня 2012 року та ухвалу Євпаторійського міського суду АРК від 27 квітня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк.
Судді Руснак А.П., Адаменко О.Г., Кірюхіної М.А.,