20.07.2012Справа №5002-33/1684-2012
за позовом Військового прокурора Євпаторійського гарнізону
(вул. Пушкіна, 35, м. Євпаторія, 97412)
в інтересах держави в особі Міністерства оборони України
(Повітрянофлотський проспект, 6, м. Київ, 03168)
Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частині району Міністерства оборони України
(вул. Пушкіна, 35. м. Євпаторія, 97400)
Військової частини А 1656 (А1863)
(вул. Н. Остовської, 8, м. Севастополь, 99028)
до приватного підприємства «Артек - Союз»
(вул. Павленко, 2а, офіс 3, м. Сімферополь, 9505)
про стягнення 44 220.18 грн..
Суддя Радвановська Ю.А.
Представники:
Прокурор: Котелевець Максим Вікторович , посвідчення № 364
Позивач : Лебедков Валерій Володимирович, довіреність № 220/742/д від 16.11.11, Міністерство оборони України;
Позивач : Лебедков Валерій Володимирович, довіреність № 9/185 від 30.01.12, Євпаторійська квартирно - експлуатаційна частина району Міністерства оборони;
Позивач : не з'явився, Військова частина А 1656 (А1863);
Відповідач : Кордончик Олександр Володимирович, довіреність № б/н від 06.04.12, ПП "Артек - Союз".
Суть спору: Військовий прокурор Євпаторійського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частині району Міністерства оборони України, військової частини А 1656 (А1863) звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою до приватного підприємства «Артек - Союз» та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором на використання електроенергії від 13 травня 2010 року за № 37/10э у розмірі 44 220.18 грн., а саме - заборгованість за використану електричну енергію - 43 282. 64 грн., пеню - 525.09 грн. та 3% річних - 412.45 грн..
Позовні вимоги вмотивовані невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором № 37/10э на використання електроенергії від 13 травня 2010 року в частині своєчасної та повної оплати отриманих послуг та обґрунтовані посиланнями на статтю 193 Господарського кодексу України та статті 509, 526, 771 Цивільного кодексу України.
Відповідач у судовому засіданні 12 червня 2012 року надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує проти позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що рахунки на оплату він не отримував, а також на те, що позивач, військова частина А 1656 (А1863), не може бути енергопостачальником, оскільки у неї відсутній відповідний дозвіл (ліцензія), а отже договір на використання електроенергії № 37/10є, є недійсним та не породжує відповідних наслідків (а.с. 65-66).
Одночасно, під час подальшого розгляду справи представник відповідача зазначив, що доводи стосовно того, що спірна сума заборгованості вже стягнута з відповідача у судовому порядку по іншій справі, а також щодо невірного зазначення його найменування як у рахунках, так і інших додатках до договору, - були викладені у відзиві помилково, у зв'язку з чим просив не враховувати таки доводи при прийнятті рішення.
Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Після перерви, оголошеної у судовому засіданні 17 липня 2012 року, до судового засідання, призначеного на 20 липня 2012 року, з'явились прокурор, представники позивачів та відповідача.
Представник Військової частини А 1656 (А1863) до судового засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.
Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам учасників судового процесу роз'яснені процесуальні права та обов'язки.
За клопотанням представників учасників судового процесу відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд -
16 березня 2004 року між військовою частиною А 1656 (АВ 1863) (споживач) та Чорноморським РЕМ (постачальник електричної енергії) було укладено договір про поставку електричної енергії № 135, відповідно до умов якого військова частина А 1656 (А1863) одержує електричну енергію (а.с. 13-20).
Розділом 8 договору № 135 врегульовані правовідносини із третьою стороною, яка об'єктивно присутня в процесі забезпечення споживача електричною енергією.
Так, згідно з пунктом 8.1.1 вказаного розділу встановлено, що якщо до електромереж споживача приєднані у встановленому порядку електроустановки інших споживачів (далі - субспоживачів), стосунки між ними регулюються договором про сумісне використовування технологічних мереж основного споживача або договором про технічне забезпечення електропостачання споживача.
Пунктом 8.1.5 договору обумовлено право споживача приєднувати до власних електричних мереж нових субспоживачів.
Так, судом було встановлено, що 13 травня 2010 року між військовою частиною А1656 (А1863) (споживач), приватним підприємством «Артек-Союз» (субспоживач) та Євпаторійською квартирно-експлуатаційною частиною району Міністерства оборони України (платник) був укладений договір №37/10э на використання електроенергії (а.с. 10-12).
Пунктом 1.1 договору встановлено, що споживач одержує електричну енергію від Чорноморського РЕМ відповідно до договору № 135 від 16 березня 2004 року, а споживач частково використовує електроенергію на енергопостачання своїх об'єктів, а саме - військове містечко № 11, загальною площею 201.3 кв.м.
Відповідно до пункту 1.3 договору оплата електроенергії за даним договором здійснюється субспоживачем на розрахунковий рахунок постачальника за фактично отриману електроенергію на підставі рахунків, виписаних платником, що відновлює лімітну статтю КЕКВ 1163 споживача.
Пунктом 2.8 договору встановлене зобов'язання субспожвича здійснювати обов'язкову оплату за отриману електричну енергію від споживача з урахуванням ПДВ. Плата за користування електричної енергії складається з тарифу, встановленого ВАТ «Крименерго» з урахуванням ПДВ.
Облік електричної енергії, спожитої субспоживачем, здійснюється по приладах обліку відповідно до вимог ПУЕ й ПКЕЕ (пункт 6.1 договору).
Розрахунковим періодом вважається період з чотирнадцятого числа попереднього місяця по чотирнадцяте число поточного місяця (пункт 6.4 договору).
Розрахунок за спожиту електричну енергію субспоживачем нараховується платником на підставі наданої споживачем і погодженої з субспоживачем довідки про фактичне використання електроенергії. Рахунок за спожиту електричну енергію надається субспоживачем щомісячно до 17 числа (пункт 6.4 договору).
Пунктом 6.5 договору визначено, що субспоживач здійснює 100% оплату за спожиту електроенергію протягом 10 днів після одержання рахунку від платника.
Звірення розрахунків між платником і субспоживачем здійснюється щомісячно зі складанням двостороннього акту (пункт 6.6 договору).
За порушення строків оплати за спожиту електроенергію субспоживач сплачує платнику заборгованість у відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України, а також сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу. Це не звільняє субспоживача від виконання договірних зобов'язань (пункт 6.7 договору).
Розділом 7 договору встановлено, що даний договір складний у трьох примірниках, що мають рівну юридичну силу, по одному для кожної зі сторін, та діє з моменту підписання до 31 грудня 2010 року з урахуванням пролонгації або укладення нового договору на використання вищевказаних об'єктів. У разі, якщо жодна зі сторін за 10 діб до завершення дії договору, не попередила іншу сторону про намір розірвати договір, даний договір пролонговується на один рік.
За твердженням прокурора та представника позивачів, протягом дії вищевказаного договору відповідачу надавалися послуги з поставки електроенергії, які підприємством «Артек-Союз» сплачувались, але не в повному обсязі, внаслідок чого за ним створилася заборгованість у розмірі 43 282.64 грн.
У зв'язку з порушенням відповідачем умов договору прокурор звернувся в інтересах позивачів до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 43 282.64 грн. та нарахованих на цю суму пені та 3 % річних.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Оскільки спірні правовідносини виниклі у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором про надання послуг в частині їх своєчасної та повної оплати, вони регулюються положеннями глав 48, 63 Цивільного кодексу України з урахуванням загальних положень Господарського кодексу України, що регулюють виконання господарських зобов'язань, а також Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 року № 1198 (надалі - Правила).
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
З матеріалів справи вбачається, що військовою частиною А1656 (1863) надавались послуги підприємству «Артек-Союз» з постачання електроенергії та виставлялись рахунки для оплати (а.с. 38- 49).
Зазначені рахунки на оплату використаної електроенергії були направлені відповідачу, отримані ним, проте залишені без оплати (а.с. 94-108).
Як свідчать матеріали справи, військова частина А 1656 (А1863) листами від 19 жовтня 2011 року вих. № 7/2122, від 16 листопада 2011року вих.. № 7/2324, від 03 лютого 2012 року вих.. № 7/247, від 21 лютого 2012 року вих.. № 7/380, від 19 березня 2012 року вих.. № 7/578, від 17 квітня 2012 року вих.. № 7/798, від 15 травня 2012 року вих. № 7/1007, від 14 червня 2012 року вих.. № 7/1275 повідомляла відповідача про наявність заборгованості за виставленими рахунками та про необхідність її погасити (а.с. 94, 95, 97, 99, 101, 103, 105, 107).
Під час розгляду справи відповідачем заперечень щодо споживання ним електричної енергії на підставі вказаного договору надано не було.
Відповідно до статті 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Так, судом під час розгляду даної справи встановлено, що ПП «Артек-Союз» належними та допустимими доказами не доведено оплату спожитої ним енергії на підставі виставлених рахунків.
В силу вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В порушення наведених вище правових норм та положень договору, відповідачем належними доказами не доведено сплату 43 282. 64 грн. за спожиту ним електричну енергію на підставі договору № 37/10э на використання електроенергії від 13 травня 2010 року, що призвело суд до висновку про наявність правових підстав для стягнення з приватного підприємства «Артек-Союз» вказаного розміру заборгованості за поставлену електроенергію.
Суд вважає необґрунтованими заперечення відповідача щодо відсутності підстав для задоволення позову з огляду на недійсність укладеного між сторонами договору, оскільки у військової частини А1656 (А1863) відсутні повноваження (ліцензія) на постачання електричної енергії, виходячи з наступного.
Так, як вбачається зі змісту вказаного договору, він за своєю правовою природою не регулює відносини постачання електричної енергії, а встановлює лише порядок відшкодування витрат за спожиту відповідачем електроенергію на енергопостачання своїх об'єктів.
Як вже зазначалося, матеріали справи не містять заперечень відповідача щодо споживання ним електричної енергії на підставі вказаного договору.
Споживання електроенергії відповідачем є конклюдентною дією, яка породжує обов'язок її оплати, незалежно від оформлення таких правовідносин відповідним договором.
Аналогічну позицію викладено у постанові Вищого господарського суду України від 23 травня 2012 року (справа № 5002-33/3613-2011).
Також, хибними суд визнав доводи відповідача про те, що ним не отримувалися рахунки на оплату спожитої електричної енергії.
Однак, матеріалами справи спростовуються таки доводи, зокрема, отримання ПП «Артек-Союз» рахунків на оплату спожитої електричної енергії підтверджується супровідними листами вих. № 7/2122 від 19 жовтня 2011 року, вих.. № 7/2324 від 16 листопада 2011 року, вих. № 7/247 від 03 лютого 2012 року, вих.. № 7/380 від 21 лютого 2012 року, вих. № 7/578 від 19 березня 2012року, вих.. № 7/798 від 17 квітня 2012 року, вих. № 7/1007 від 15 травня 2012 року, вих. № 7/1275 від 14 червня 2012 року (а.с. 94, 95, 97, 99, 101, 103, 105, 107) та копіями поштових повідомлень та описів вкладень (а.с. 96, 98, 100, 102, 104, 106, 108).
Таким чином, з огляду на неспроможність доводів відповідача, суд визнав позовні вимоги прокурора про стягнення з ПП «Артек-Союз» заборгованості за поставлену електроенергію такими, що підлягають задоволенню.
Одночасно, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню в сумі 525.09 грн. та 3% річних в сумі 412.45 грн..
Суд вважає вимоги про стягнення 3 % річних в сумі 412.45 грн. такими, що підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, позивач просить стягнути з відповідача суму 3 % річних, нараховану на суму заборгованості за період з 01 жовтня 2011 року по 01 квітня 2012 року (а.с. 26).
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що 3% річних за визначений прокурором період повинні бути обраховані наступним чином :
- за рахунками № 288 від 14 квітня 2011 року, № 329 від 17 травня 2011 року, № 405 від 15 червня 2011 року, № 505 від 15 липня 2011 року, № 594 від 15 серпня 2011 року, № 668 від 19 вересня 2011 року, № 743 від 19 листопада 2011 року, № 826 від 15 листопада 2011 року (а.с. 38-45) розраховується за період з 01 грудня 2011 року по 01 квітня 2012 року, оскільки з матеріалів справи вбачається, що зазначені рахунки отримані відповідачем 21 листопада 2011 року (що підтверджується супровідним листом вих.. № 7/2324 від 16 листопада 2011 року та копією поштового повідомлення (а.с. 95-96):
24218.14 грн. (сума заборгованості) х 3% (розмір процентів) х 122 (кількість днів прострочення) /365/100 = 255.85 грн.;
- за рахунками № 124 від 20 лютого 2012 року, № 120 від 20 лютого 2012 року (а.с. 46-47) розраховується за період з 12 березня 2012 року по 01 квітня 2012 року, оскільки з матеріалів справи вбачається, що зазначені рахунки отримані відповідачем 01 березня 2012 року (що підтверджується супровідним листом вих.. № 7/380 від 21 лютого 2012 року, копіями опису вкладення та поштового повідомлення (а.с. 99-100):
7939.97 грн. (сума заборгованості) х 3% (розмір процентів) х 20 (кількість днів прострочення) /365/100 = 13.70 грн.
- за рахунком № 68 від 03 лютого 2012 року (а.с. 48) розраховується за період з 24 лютого 2012 року по 01 квітня 2012 року, оскільки з матеріалів справи встановлено, що зазначений рахунок отриманий відповідачем 13 лютого 2012 року (що підтверджується супровідним листом вих. № 7/247 від 03 лютого 2012 року та копією поштового повідомлення (а.с. 97-98) :
5902.01 грн. (сума заборгованості) х 3% (розмір процентів) х 37 (кількість днів прострочення) /365/100 = 18.43 грн.
- за рахунком № 234 від 16 березня 2012 року (а.с. 49) нараховані прокурором 3% річних за період з 01 жовтня 2011 року по 01 квітня 2012 року стягненню не підлягають, оскільки з матеріалів справи вбачається, що цей рахунок був отриманий відповідачем лише 09 квітня 2012 року, що підтверджується супровідним листом вих.. № 7/578 від 19 березня 2012 року, копіями опису вкладення та поштового повідомлення (а.с.101-102). Однак, враховуючи, що суд позбавлений права виходити за межи позовних вимог, у задоволенні цій частині позовних вимог слід відмовити.
Таким чином, перевіривши правильність розрахунку 3 % річних, наданого прокурором, суд визнав обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 287.98 грн., в стягненні 3% річних в сумі 124.47 грн. слід відмовити у зв'язку з їх недоведеністю.
Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню у сумі 681.42 грн., нараховану на суму заборгованості за період з 29 листопада 2011 року по 01 квітня 2012 року.
Пунктом 6.7 договору № 37/10є передбачено, за порушення строків оплати за спожиту електроенергію субспоживач сплачує платнику заборгованість у відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України, а також сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу. Це не звільняє субспоживача від виконання договірних зобов'язань.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, який, згідно зі статтею 3 зазначеного Закону, не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за якій сплачується пеня.
Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність розрахунку пені, наданого прокурором (а.с. 25), суд дійшов висновку, що пеня повинна бути обрахована наступним чином :
- за рахунками № 743 від 19 листопада 2011 року та № 826 від 15 листопада 2011 року (а.с. 44-45) пеня з огляду на пункт 6.5 договору розраховується в межах періоду, визначеного прокурором, за період з 01 грудня 2011 року по 01 квітня 2012 року, оскільки з матеріалів справи вбачається, що зазначені рахунки отримані відповідачем 21 листопада 2011 року, що підтверджується супровідним листом вих. № 7/2324 від 16 листопада 2011 року та копією поштового повідомлення (а.с. 95-96):
з 01 грудня 2011 року по 22 березня 2012 року:
4 717.92 грн. (сума заборгованості) х 113 (кількість днів прострочення) х 15,5% (подвійна облікова ставка НБУ з 10.08.2010р.) / 365 дн. = 226.40 грн.
з 23 березня 2012 року по 01 квітня 2012 року:
4 717.92 грн. (сума заборгованості) х 9 (кількість днів прострочення) х 15% (подвійна облікова ставка НБУ з 23.03.2012р.) / 365 дн. = 19.34 грн..
- за рахунками №124 від 20 лютого 2012 року, № 120 від 20 лютого 2012 року (а.с. 46-47) розраховується за період з 12 березня 2012 року по 01 квітня 2012 року, оскільки з матеріалів справи вбачається, що зазначені рахунки отримані відповідачем 01 березня 2012 року, що підтверджується супровідним листом вих. № 7/380 від 21 лютого 2012 року, копіями опису вкладення та поштового повідомлення (а.с. 99-100):
з 12 березня 2012 року по 22 березня 2012 року:
7939.97 грн. (сума заборгованості) х 11 (кількість днів прострочення) х 15,5% (подвійна облікова ставка НБУ з 10.08.2010р.) / 365 дн. = 36.99 грн.
з 23 березня 2012 року по 01 квітня 2012 року :
7939.97 грн. (сума заборгованості) х 9 (кількість днів прострочення) х 15% (подвійна облікова ставка НБУ з 23.03.2012р.) / 365 дн. = 32.54 грн.
- за рахунком № 68 від 03 лютого 2012 року (а.с. 48) розраховується за період з 24 лютого 2012 року по 01 квітня 2012 року, оскільки з матеріалів справи вбачається, що зазначений рахунок отриманий відповідачем 13 лютого 2012 року, що підтверджується супровідним листом вих. № 7/247 від 03 лютого 2012 року та копією поштового повідомлення (а.с. 97-98) :
з 24 лютого 2012 року по 22 березня 2012 року:
5902.01 грн. (сума заборгованості) х 28 (кількість днів прострочення) х 15,5% (подвійна облікова ставка НБУ з 10.08.2010р.) / 365 дн. = 69.99 грн.
з 23 березня 2012 року по 01 квітня 2012 року :
5902.01 грн. (сума заборгованості) х 9 (кількість днів прострочення) х 15% (подвійна облікова ставка НБУ з 23.03.2012р.) / 365 дн. = 24.19 грн.
- за рахунком № 234 від 16 березня 2012 року (а.с. 49) пеня повинна нараховуватися лише починаючи з 19 квітня 2012 року з огляду на вимоги пункту 6.5 договору, а також враховуючи, що цій рахунок був отриманий відповідачем 09 квітня 2012 року, що підтверджується супровідним листом вих. № 7/578 від 19 березня 2012 року, копіями опису вкладення та поштового повідомлення (а.с.101-102), тоді як прокурор безпідставно просить стягнути пеню за прострочення відповідачем обов'язку оплатити цій рахунок за період з 26 березня 2012 року по 01 квітня 2012 року.
Таким чином, перевіривши розрахунок пені, наданий прокурором, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача пені за порушення строків оплати спожитої електричної енергії в сумі 409.45 грн., у вимогах про стягнення пені в сумі 115.64 грн. слід відмовити.
Отже, задоволенню підлягають вимоги прокурора про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 43 282.64 грн., пені в сумі 409.45 грн., 3 % річних в розмірі 287.98 грн. та 1600.76 грн. судового збору.
Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, сплачений позивачем у зв'язку зі зверненням до господарського суду із даним позовом, суд покладає на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 23 липня 2012 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з приватного підприємства «Артек-Союз» (вул. Павленка, 2а, оф. 3, м. Сімферополь, 95053; код ЄДРПОУ 30741489) на користь Міністерства оборони України в особі Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району (вул. Пушкіна, 35. м. Євпаторія, 97400, код ЄДРПОУ 07786127) заборгованість в розмірі 43 282.64 грн., пеню в сумі 409.45 грн., 3 % річних в розмірі 287.98 грн. та 1600.76 грн. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. В частині позовних вимог про стягнення пені в сумі 115.64 грн. та 3% річних в сумі 124.47 грн. - у позові відмовити.
Суддя Ю.А. Радвановська