83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
13.06.12 р. Справа № 5006/39/37пд/2012
Господарський суд Донецької області у складі судді Морщагіної Н.С.
при секретарі Гречух В.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Макіївкагаз», м. Макіївка
до відповідача: Споживчого кооперативу «Таніна», м. Макіївка
про: визнання договору дарування дійсним та визнання права власності
За участю представників сторін:
від позивача: Кузовкова І.Б. - за довіреністю;
від відповідача: не з'явився;
Позивач, Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Макіївкагаз», м. Макіївка, звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Споживчого кооперативу «Таніна», м. Макіївка, про визнання договору дарування дійсним та визнання права власності.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір дарування № 262 від 02.10.2009р., акти приймання-передачі майна від 02.10.2009 р., наказ № 391 від 16.10.2009 р., інвентарну картку обліку основних засобів № 06116 від 31.10.2009 р., технічний паспорт споруди від 17.03.2011 р., акт робочої комісії про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом будівель, споруд, приміщення від 01.08.2008р., акт прийняття закінченого будівництвом об'єкту системи газопостачання від 02.08.2008р., експертний висновок будівельно-технічної експертизи від 23.05.2012р. № 20/23/05/12.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, 08.06.2012 р. через канцелярію суду надав заяву про неможливість явки представника відповідача в судове засідання та розгляд справи без участі представника СК «Таніна» на підставі наявних у справі матеріалів. Вважає підписання договору дарування та передачу позивачу газопроводу за актом приймання-передачі достатнім для підтвердження факту дарування майна.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази, та заслухавши пояснення представника позивача господарський суд встановив.
02.10.2009 р. між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Макіївкагаз», м. Макіївка (Обдарований), та відповідачем, Споживчим кооперативом «Таніна», м. Макіївка (Дарувальник), укладено договір дарування № 262, який за своїм змістом та правовою природою є договором дарування нерухомого майна та підпадає під правове регулювання норм статей 717-730 ЦК України.
Як встановлено судом, рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ «Макіївкагаз» від 28.04.2011р. затверджено зміни до установчих документів Товариства. Згідно з п. 1.1 Статуту Товариство змінило свою назву з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Макіївкагаз» на Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Макіївкагаз» у зв'язку з приведенням у відповідність з нормами Закону України «Про акціонерні товариства». З огляду на вищенаведене, Товариству змінено свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, відповідні зміни внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Згідно умов вказаного Договору Дарувальник зобов'язався безоплатно передати Обдаровуваному майно у власність, а саме: газопровід низького тиску вул. Совєтська к будинкам №№ 1-48, смт. Кринична, за адресою: 86183, Донецька область, м. Макіївка, смт Кринична, вул. Совєтська до буд. №№ 1-48.
Сторони відповідно до п. 1.5 Договору визначили вартість предмета дарування у сумі 156524,00грн.
Згідно з п. 2.1 Договору передача предмету здійснюється дарувальником протягом одного дня в порядку, передбаченому розділом 2 цього Договору, а саме: передача предмета дарування здійснюється шляхом підписання Сторонами акту приймання-передачі, що є Додатком до Договору та його невід'ємною частиною(п. 2.2 Договору).
На виконання умов Договору сторони склали акт приймання-передачі майна від 02.10.2009 р. відповідно до якого СК «Таніна» передав, а ВАТ «Макіївкагаз» прийняв безоплатно у власність газопровід низького тиску вул. Совєтська к будинкам №№ 1-48, смт. Кринична, за адресою: 86183, Донецька область, м. Макіївка, смт Кринична, вул. Совєтська до буд. №№ 1-48. Зазначений газопровід був зарахований на баланс позивача з присвоєнням інвентарного номеру відповідно до наказу № 391 від 16.10.2009 р. «Про прийняття на баланс газопроводу», інвентарної картки обліку основних засобів № 06116 від 31.10.2009 р.
Як зазначає позивач, після складання та підписання акту приймання-передачі майна від 02.10.2009 р. позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням прийняти заходи щодо нотаріального посвідчення Договору дарування, проте останній неправомірно ухилявся від нотаріального посвідчення договору.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання договору дарування дійсним, мотивуючи позовні вимоги навмисним ухиленням відповідача від нотаріального посвідчення Договору та з вимогою про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна: газопровід низького тиску вул. Совєтська к будинкам №№ 1-48, смт. Кринична, за адресою: 86183, Донецька область, м. Макіївка, смт Кринична, вул. Совєтська до буд. №№ 1-48.
Оцінивши в сукупності викладені позивачем в позовній заяві обставини та представлені в їх обґрунтування докази, господарський суд вважає позов Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Макіївкагаз», м. Макіївка таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п. п. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Дослідивши зміст Договору дарування № 262 від 02.10.2009р. з якого виникли права та взаємні обов'язки сторін, господарський суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором дарування нерухомого майна, правове регулювання якого здійснюється у відповідності до норм статей 717-730 ЦК України.
Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
Зокрема, згідно з п. 4 ст. 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
У відповідності до положень ч.1 ст. 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.
Статтею 719 ЦК України передбачено, що договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Правові наслідки недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору визначені ст. 220 ЦК України.
За загальним правилом, встановленим ч.1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним, тобто таким, недійсність якого прямо встановлена законом (п. 2 ст. 215 ЦК України).
Водночас, п. 2 ст. 215 ЦК України законодавець визначив що у випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Так, за змістом п. 2 ст. 220 ЦК України господарський суд має підстави для визнання спірного договору дійсним, а також визнання за позивачем права власності на придбані об'єкти нерухомості, в разі, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
За визначенням ч.1 ст. 638 ЦК України, ст. 180 ГК України істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Виходячи з положень ст. 718 ЦК України предметом договору дарування можуть бути :
- рухомі речі, в тому числі, гроші та цінні папери;
- нерухомі речі;
- майнові права.
Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.
Виходячи зі змісту п. 1.2 Договору сторони визначили, що предметом договору є газопровід низького тиску вул. Совєтська к будинкам №№ 1-48, смт. Кринична, за адресою: 86183, Донецька область, м. Макіївка, смт Кринична, вул. Совєтська до буд. №№ 1-48.
Відповідно до наданого експертного висновку спеціаліста від 23.05.2012 р. № 20/23/05/12 газопровід низького тиску вул. Совєтська к будинкам №№ 1-48, смт. Кринична, за адресою: 86183, Донецька область, м. Макіївка, смт Кринична, вул. Совєтська до буд. №№ 1-48 відноситься до нерухомого майна.
Умовами п. 1.5. Договору встановлено вартість предмета дарування у сумі 156524,00грн.
Договір дарування належить до безоплатних правочинів, за умовами якого обдарований не має перед дарувальником будь-якого зобов'язання матеріального характеру.
Строк договору за змістом ст. 638 ЦК України, ст. 180 ГК України законодавець відносить до істотних умов договору.
Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Згідно з частиною сьомою статті 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.
Положення ч. 1, 3 ст. 251, ч. 2 ст. 255 ЦК України визначають, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Порядок та строки передання Предмету дарування визначені розділом 2 Договору.
Таким чином, при укладанні договору сторонами були погоджені всі суттєві умови, визначені для даного виду договору як обов'язкові, що відповідає приписам ст. 638 ЦК України, ст. 180 ГК України.
Водночас, між сторонами були досягнуті домовленості з таких умов договору як права та обов'язки сторін, порядок передачі предмета дарування, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов Договору та інші, які є факультативними по відношенню до базових умов договору.
Умовами п. 3 ст. 720 ЦК України передбачено можливість укладення договору дарування між суб'єктами господарювання у разі зазначення даної можливості в установчих документах Дарувальника.
Пунктом 5.1. Статуту Споживчого кооперативу «Таніна» (надалі Статут), затвердженого загальними зборами членів кооперативу протоколом від 18.02.2008 р., передбачено можливість укладення від свого імені договорів з юридичними, фізичними особами стосовних до діяльності кооперативу «Таніна». Розділом 4 Статуту встановлені мета та види діяльності відповідача, зокрема зазначено, що кооператив «Таніна» створено з метою будівництва розподільних газових мереж. Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку щодо дотримання сторонами вимог статті 720 ЦК України.
Досліджуючи обставини фактичного виконання сторонами умов договору дарування, з яким положення ч. 2 ст. 220 ЦК України пов'язують право господарського суду щодо визнання договору дійсним господарський суд зазначає наступне.
Згідно з приписом ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 722 ЦК України право власності обдарованого на дарунок виникає з моменту його прийняття.
У відповідності з п.п. 2.1., 2.2. Договору передача предмету дарування здійснюється шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі протягом одного дня з моменту укладення Договору.
Судом встановлено, що факт передачі предмету дарування за Договором засвідчено актом приймання-передачі майна від 02.10.2009 р. відповідно до якого СК «Таніна» передав, а ВАТ «Макіївкагаз» прийняв безоплатно у власність газопровід низького тиску вул. Совєтська к будинкам №№ 1-48, смт. Кринична, за адресою: 86183, Донецька область, м. Макіївка, смт Кринична, вул. Совєтська до буд. №№ 1-48.
Однак, вимогами п. 2 ст. 719 ЦК України встановлено обов'язковість нотаріального посвідчення договору дарування нерухомого майна.
Втім, на час звернення позивача до суду, нотаріальне посвідчення Договору не відбулось.
28.12.2009 р., 27.07.2010 р., відповідно до наданих списків простих листів за грудень 2009 р., липень 2010 р., позивачем на адресу відповідача було направлено листи щодо необхідності погодження часу та місця нотаріального посвідчення договору, які залишені останнім без відповіді та задоволення. Також суд зазначає, що відповідачем у заяві від 08.06.2012р., відповідно до канцелярського штемпелю, вказано, що підписання договору дарування та передача газопроводу за актом є достатніми, на думку відповідача, для підтвердження дарування газопроводу.
Частина 2 ст. 220 ЦК України під ухиленням від нотаріального посвідчення договору передбачає як активну поведінку винної сторони щодо ухилення від нотаріального посвідчення договору, так і пасивне небажання вчинити цю дію.
Таким чином, відповідач фактично ухилився від нотаріального посвідчення Договору, незважаючи на узгодження всіх істотних умов договору та факту його повного виконання сторонами.
За своїм загальноправовим змістом, вимоги позивача щодо визнання договору дарування від 02.10.2009 р. дійсним - є засобом захисту цивільного права, передбаченого ст.ст. 16 ЦК України, 20 ГК України та закріпленого ч. 2 ст. 220 ЦК України.
Крім того, позивачем також заявлені вимоги щодо визнання за ним права власності на газопровід низького тиску вул. Совєтська к будинкам №№ 1-48, смт. Кринична, за адресою: Донецька область, місто Макіївка, Совєтський район, вул. Радянська, № 1-48.
Згідно ст.41 Конституції України, кожен має право вільно володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Відповідно до п.2 ст.3 Цивільного Кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом.
Положення ч. 2 ст. 328 ЦК України презумують правомірність набуття права власності, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Частина 1 наведеної правової норми встановлює, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).
Судом встановлено, що 02.10.2009р., між Приватним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Макіївкагаз» та Споживчим кооперативом «Таніна», було укладено договір дарування №262.
Згідно умов Договору Дарувальник (СК «Таніна») зобов'язується безоплатно передати Обдаровуваному (ПАТ «Макіївкагаз») майно у власність, а саме: газопровід низького тиску вул. Совєтська к будинкам №№ 1-48, смт. Кринична, за адресою: 86183, Донецька область, м. Макіївка, смт Кринична, вул. Совєтська до буд. №№ 1-48.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Актом приймання -передачі майна від 02.10.2009 р. підтверджується передача вищезазначеного газопроводу.
З урахуванням викладеного, договір дарування № 262 від 02.10.2009 р. у розумінні ст. 328 ЦК України є підставою набуття ПАТ по газопостачанню та газифікації «Макіївкагаз» права власності на майно, що є предметом даного Договору, а саме: газопровід низького тиску вул. Совєтська к будинкам №№ 1-48, смт. Кринична, за адресою: 86183, Донецька область, м. Макіївка, смт Кринична, вул. Совєтська до буд. №№ 1-48.
Згідно листа Головного управління містобудування та архітектури № 299-13/43 об'єкту нерухомого майна газопровід низького тиску вул. Совєтська к будинкам №№ 1-48, смт. Кринична рекомендовано присвоєння адреси: Донецька область, місто Макіївка, Совєтський район, вул. Радянська, № 1-48.
Відповідно до ст.316 Цивільного кодексу України, правом власності особи є право особи на певну річ, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Статтею 319 ЦК України, встановлюється, що власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд, та має право вчиняти до свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.
Згідно приписів ст.ст.317, 320 Цивільного кодексу України, власникові належать право володіння, користування та розпорядження майном, зокрема, він має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.
Наразі, ст.321 Цивільного кодексу України гарантує, що особа може бути позбавлена права власності або обмежена в його здійсненні лише в випадках, прямо передбачених законом.
Зі змісту статті 392 ЦК України вбачається, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності, тобто, мова йде про захист існуючого права власності на спірне майно, яке (право) виникло з підстав, передбачених законодавством.
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За приписом ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
За своїм загальноправовим змістом, вимоги позивача щодо визнання за ним права власності на газопровід низького тиску вул. Совєтська к будинкам №№ 1-48, смт. Кринична, розташованого за адресою Донецька область, місто Макіївка, Совєтський район, вул. Радянська, № 1-48 - є засобом захисту цивільного права у вигляді визнання права, передбаченого ст.ст. 16, 392 ЦК України, 20 ГК України.
Фактичне невиконання відповідачем вимог п. 2 ст. 719 ЦК України щодо обов'язковості нотаріального посвідчення договору дарування нерухомого майна спричинило порушення права позивача вільно володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Господарський суд зазначає, що в цьому випадку підтвердження в суді права власності, що складає предмет спору, здійснюється, зокрема, шляхом підтвердження фактів, що свідчать про володіння спірним майном на праві власності.
Підставою позову є обставини, що підтверджують наявність у позивача права власності.
Необхідною умовою захисту права власності шляхом його визнання служить підтвердження позивачем своїх прав на майно. Вказані обставини можуть випливати із представлених ним доказів, що підтверджують приналежність позивачу спірного майна.
При розгляді даної справи предмет доказування доведений позивачем відповідними доказами, при чому, їх аналіз дозволяє зробити висновок про те, що вони є належними, допустимими та достовірними як кожний окремо, так і у взаємному зв'язку у їх сукупності.
За таких обставин, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Макіївкагаз», м. Макіївка суд вважає обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на відповідача, як на особу, з вини якої виник спір.
На підставі ст.ст. 11, 16, 203, 209, 215, 220, 251, 255, 317, 319, 320, 392, 509, 525, 526, 626, 628, 638, 717-730 ЦК України, ст. ст. 173, 180, 181, 193, Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 1, 22, 33, 36, 43, 47, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Макіївкагаз», м. Макіївка - задовольнити.
Визнати дійсним договір дарування № 262 від 02.10.2009р., укладений між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Макіївкагаз», м. Макіївка, та Споживчим кооперативом «Таніна», м. Макіївка.
Визнати за Приватним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Макіївкагаз», м. Макіївка право власності на газопровід низького тиску вул. Совєтська к будинкам №№ 1-48, смт. Кринична, за адресою: Донецька область, місто Макіївка, Совєтський район, вул. Радянська, № 1-48.
Стягнути зі Споживчого кооперативу «Таніна», м. Макіївка на користь Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Макіївкагаз», м. Макіївка витрати за судовим збором в сумі 3130,50 грн.
В судовому засіданні оголошено повний текст рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення.
Суддя Морщагіна Н.С.