17.07.12р. Справа № 31/5005/4764/2012
За позовом Публічного акціонерного товариства "Український графіт", м. Запоріжжя
до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ
про стягнення 1 027 грн. 61 коп.
Суддя Рудь І.А.
Представники:
від позивача: Хайдуков Д.О., довір. від 26.04.12р.;
від відповідача: Селяков О.В., довір. № 79 від 01.01.12р.
Публічне акціонерне товариство "Український графіт" звернулося до господарського суду з позовною заявою, в якій, з урахуванням уточнень, просить стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" вартість майнової шкоди в сумі 1 027 грн. 61 коп., заподіяну нестачею вантажу.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що суму нестачі в розмірі 1 027 грн. 61 коп. визнає у повному обсязі.
В порядку ст.85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази, господарський суд,
11.02.2012р. на адресу позивача від постачальника ТОВ „Торговий дім" Єко-вугілля" за договором № 116 від 13.12.11р. у вагоні 64625841 за накладною № 53716106 надійшов вантаж антрациту.
Під час видачі вантажу з перевіркою була встановлена вагова недостача продукції в кількості 1 300 кг.
З урахуванням норми недостачі -1 % відповідальна вагова недостача склала 610 кг.
Недостача продукції документально підтверджена комерційним актом АА № 043840/131 від 14.02.2012р., в якому зафіксовані ознаки незбереженого перевезення у вигляді поглиблень над люками, порушення маркування, тощо.
Завантаження вантажу відбулося засобами відправника ВАТ "ЦЗФ" Нагольчанська".
Рахунок за поставлену продукцію № 0000000065 від 09.02.2012р. сплачений позивачем у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частин 1, 2 статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
Частинами 1, 2, 3 статті 909 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу, одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.
Згідно зі статтею 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Частинами 1, 2 статті 924 Цивільного кодексу України встановлено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталося внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.
Перевізник відповідає за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажів у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти, сталося не з його вини.
Згідно зі статтею 2 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457 Статут залізниць України (далі Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.
Статтею 6 Статуту встановлено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угодою на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони-одержувача.
Відповідно до ст. 105 Статуту залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених Статутом та окремими договорами.
Відповідно до ст. 111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрат, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
Згідно зі ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення засвідчується комерційними актами або актами загальної форми, які складаються станціями залізниць.
Комерційний акт складається для засвідчення в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
Комерційний акт АА № 043840/131 складено в додаток до акту загальної форми № 4343 від 11.02.2012р., який був складений на станції Запоріжжя Ліве. За інформацією, викладеною в комерційному акті, навантаження нижче рівні бортів 20 см, розрівнене, висота навантаження відмічена фарбою зсередини вагону; на поверхню вантажу нанесене маркування жовтим вапном; праворуч по ходу поїзда над 2 люком маркування порушене, поглиблення розміром 150х100х20см.; вагон у технічному відношенні -справний, слідів течі вантажу не зафіксовано, вантаж, двері цільнометалеві, люка щільно зачинені, протікання вантажу відсутнє.
Таким чином, відповідальність за нестачу, що утворилася під час перевезення, покладається на перевізника у розмірі фактичної шкоди, оскільки перевізник не забезпечив збереження вантажу на шляху слідування та на залізничних станціях, тобто на ДП "Придніпровська залізниця".
Складання комерційних актів та приймання продукції здійснено відповідно до складання актів, затверджених наказом Мінтрансу України від 28.05.2002р. № 334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002р. за номером 567/6855.
Відповідно до п. 14 Інструкції П-6 перевірка ваги нетто здійснюється у порядку, встановленому стандартами, технічними умовами та іншими обов'язковими для сторін правилами.
Згідно з п. А-1 Додатку 1 (обов'язковий) до ДТСУ 322-12-2-94 „Кокс кам'яновугільний, пековий і термоантарцит. Правила приймання", масу антрациту (нетто) визначають по різниці маси навантаженого складу (брутто), визначеного зваженням у Споживача, і маси порожніх вагонів, вказаної на їх трафаретах.
Таким чином, вимоги позивача обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі вищезазначеного, керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 44, 49, 82-86, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Позов задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ,, пр. К. Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828) на користь Публічного акціонерного товариства "Український графіт" (69600, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, б. 20, код ЄДРПОУ 00196204) 1 027 грн. 61 коп. (одну тисячу двадцять сім грн. 61 коп.) шкоди, 735 грн. 75 коп. (сімсот тридцять п'ять грн. 75 коп.) витрат по сплаті судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя І.А. Рудь
Рішення підписано -23.07.12р.