Справа № 119/1424/12
17 липня 2012 року Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого - судді Шевченка В.В.
при секретарі - Кримкової Н.В.
за участю: позивачки - ОСОБА_1
представника позивачки - ОСОБА_2
представника відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Совєтський Совєтського району Автономної Республіки Крим справу адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі АР Крим про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі АР Крим про визнання протиправним рішення №169 від 25 травня 2012 року та зобов'язання призначити їй пенсію згідно п. «е» ч.1 ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 03 травня 2012 року. ОСОБА_1 позовні вимоги мотивує тим, що вона має право на призначення пенсії за вислугу років в порядку, передбаченому ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки її спеціальний стаж станом на 02 травня 2012 року становить 25 років, до якого, зокрема, входить період її роботи на посаді фармацевта в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Адоніс» з 01 лютого 2000 року по 15 червня 2006 року та період роботи у Виробничо-комерційній фірмі «Блік» на посаді фармацевта з 01 липня 2006 року по 02 травня 2012 року, проте під час звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії за вислугу років як працівнику охорони здоров'я їй в цьому було відмовлено. За таких обставин, позивачка, посилаючись на протиправність оскаржуваного рішення, просить задовольнити адміністративний позов.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала адміністративний позов, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Також пояснила, що вона в травні 2012 року звернулася до відповідача з заявою про призначення пенсії за вислугу років як працівнику охорони здоров'я, проте їй в цьому було відмовлено. Позивачка зазначає, що протиправні дії відповідача позбавили її права на отримання пенсії за вислугу років, а тому є всі підстави для задоволення позову.
Представник позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримала адміністративний позов, посилаючись на обставини, викладені в позовної заяві. Також пояснила, що позивачка має спеціальний стаж працівника охорони здоров'я, який дорівнює 25 рокам, а тому має право на призначення пенсії за вислугу років, незалежно від того, чи досягла вона пенсійного віку. З цих підстав, позивачка в травні 2012 року звернулася до відповідача з заявою про призначення пенсії за вислугу років. Рішенням №169 від 25 травня 2012 року Управлінням Пенсійного фонду України в Совєтському районі АР Крим позивачці було відмовлено у призначенні пенсії згідно п. «е» ч.1 ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Так, до спеціального стажу позивачки відповідачем не були зараховані періоди її роботи в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Адоніс» з 01 лютого 2000 року по 15 червня 2006 року та період роботи у Виробничо-комерційній фірмі «Блік» з 01 липня 2006 року по 02 травня 2012 року в якості фармацевта. Відмова була мотивована тим, що зазначені підприємства не відносяться до закладів охорони здоров'я, оскільки вони не пройшли відповідну державну акредитацію. Разом з цим, представник позивачки зазначає, що основним документом у відповідності до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», який підтверджує стаж роботи позивачки, є її трудова книжка, в якої і містяться відомості, що в спірний період вона працювала фармацевтом. За таких обставин, представник позивачки просить задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.
Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі АР Крим у судовому засіданні адміністративний позов не визнав, надавши заперечення проти позову та пояснивши, що позивачка звернулася з письмовою заявою про призначення пенсії за вислугу років на підставі п. «е» ч.1 ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», який дає право на пенсію за вислугу років працівникам охорони здоров'я. Разом з цим, для призначення пенсії згідно зазначеної норми закону особі, яка подає відповідну заяву про призначення пенсії, незалежно від віку, необхідно мати спеціальний стаж роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України. Згідно Переліку закладів та установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту та посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №909 від 04 листопада 1993 року, робота на посаді фармацевта аптеки, аптечного кіоску дійсно дає право на призначення пенсії за вислугу років. При цьому, згідно діючого законодавства, зокрема, Закону України «Про основи законодавства про охорону здоров'я» та Порядку державної акредитації закладів охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №765 від 15 липня 1997 року, всі заклади охорони здоров'я повинні пройти державну акредитацію і лише після цього їм буде надано офіціальний статус закладу охорони здоров'я. Так, позивачка у періоди з 01 лютого 2000 року по 15 червня 2006 року та у період з 01 липня 2006 року по 02 травня 2012 року працювала в установах, які не пройшли державну акредитацію, у зв'язку з чим в зарахуванні цих періодів до її спеціального стажу було відмовлено. Без врахування зазначених періодів позивачка має спеціальний стаж 13 років 6 місяців, а тому не має права на призначення пенсії за вислугу років. На підставі зазначеного, представник відповідача просить в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових і службових осіб.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 1 статті 17 зазначеного Кодексу визначена компетенція адміністративних судів, а саме встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.
Як вбачається з матеріалів справи, 21 травня 2012 року позивачка у відповідності до п. «е» ч.1 ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі АР Крим з заявою про призначення пенсії за вислугу років, посилаючись на те, що вона має спеціальний стаж працівника закладу охорони здоров'я 25 років (а.с.36-37).
У відповідності до п.«е» ч.1 ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», № 1788-XII від 05 листопада 1991 року, з наступними змінами та доповненнями, працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, мають право на призначення пенсії за вислугу років.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на час звернення з заявою про призначення пенсії за вислугу років досягла 49 років та у розумінні п.«е» ч.1 ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» має право на призначення пенсії, незалежно від віку, за наявності необхідного спеціального стажу.
Рішенням Управління Пенсійного фонду в Совєтському районі АР Крим № 169 від 25 травня 2012 року ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років за п. «е» ч.1 ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки спеціальний стаж позивачки для призначення пенсії за вислугу років становить 13 років 6 місяців. Стаж роботи в якості фармацевта в ТОВ «Адоніс» з 01 лютого 2000 року по 15 червня 2006 року та в ВКФ «Блік» з 01 липня 2006 року по 02 травня 2012 року до спеціального стажу відповідачем не зарахований, оскільки зазначені підприємства не відносяться до закладів охорони здоров'я. Як вбачається з тексту оскаржуваного рішення, для зарахування до спеціального стажу цих періодів необхідно надати документ, підтверджуючий державну реєстрацію та акредитацію, акредитаційний сертифікат є обов'язковим документом для визначення права на пенсію за вислугу років, оскільки за цим сертифікатом визначається назва фармацевтичного (аптечного) закладу (а.с.35).
Згідно Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №909 від 04 листопада 1993 року, працівники освіти, охорони здоров'я і соціального захисту мають право на призначення пенсії за вислугу років при наявності спеціального стажу роботи не менше 25 років. Зокрема, у п.2 зазначеного Переліку визначено, що до спеціального стажу належить стаж роботи в закладах охорони здоров'я: аптеках, аптечних кіосках, аптечних магазинах на посадах провізора, фармацевта (незалежно від найменування посад), лаборанта, лікаря.
У пункті 2 Примітки до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років зазначено, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчій належності закладів і установ.
Як вбачається з витягу зі статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс» та статуту Виробничо-комерційної фірми «Блік» діяльність зазначених підприємств пов'язана з реалізацією лікарських засобів. Зазначені обставини також підтверджуються ліцензіями, наявними в матеріалах справи, а саме ліцензією серії НОМЕР_2, ліцензією серії НОМЕР_3 та ліцензією серії НОМЕР_4 (а.с.49-80), які надають право на реалізацію лікарських засобів.
У відповідності до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
При цьому, судовим розглядом встановлено, що позивачка має безспірний спеціальний трудовий стаж - 13 років 6 місяців, відомості про який маються у її трудової книжці, серії НОМЕР_5 заповненої 09 серпня 1982 року Центральною районною лікарнею.
Разом з цим, до спеціального трудового стажу позивачки відповідачем не були зарахований період її роботи на посаді фармацевта в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Адоніс» з 01 лютого 2000 року по 15 червня 2006 року та період роботи на посаді фармацевта у Виробничо-комерційній фірмі «Блік» з 01 липня 2006 року по 02 травня 2012 року ( а.с.35, 41-43), тобто стаж роботи позивачки, який в зазначений період становить більше 12 років, що у сукупності з безспірним спеціальним стажем позивачки становить більше 25 років та дає їй право на призначення пенсії у відповідності до п.«е» ч.1 ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку державної акредитації закладів охорони здоров'я» №765 від 15 липня 1997 року державна акредитація закладу охорони здоров'я - це офіційне визнання статусу закладу охорони здоров'я, наявності в ньому умов для надання певного рівня медико-санітарної допомоги, підтвердження його відповідності встановленим критеріям та гарантії високої якості професійної діяльності. При цьому, у розумінні преамбули зазначеної Постанови Кабінету Міністрів України Порядок державної акредитації закладів охорони здоров'я проводиться з метою підвищення якості надання медичної допомоги населенню України, тобто така акредитація не є обов'язковою.
З огляду на зазначене, враховуючи, що позивачка у спірні періоди працювала фармацевтом в установах, які пройшли державну реєстрацію та мали ліцензії на оптову, роздрібну торгівлю лікарськими засобами, суд доходе висновку, що ОСОБА_1 має право на призначення пенсії за вислугу років як працівник закладу охорони здоров'я.
За таких обставин позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі АР Крим №169 від 25 травня 2012 року про відмову у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 у відповідності до п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
При цьому, суд вважає за необхідне зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі АР Крим призначити пенсію ОСОБА_1 не з 03 травня 2012 року, як просить позивачка, а з 21 травня 2012 року, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивачка звернулася до відповідача з заявою про призначення пенсії 21 травня 2012 року (а.с.26).
У розумінні ч.1 ст.83 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії призначаються з дня звернення за пенсією.
Таким чином, з огляду на те, що позивачка звернулася з заявою про призначення пенсії 21 травня 2012 року, то і пенсія їй повинна була бути призначена саме з цієї дати. У зв'язку з цим вимоги в частині зобов'язання відповідача призначити пенсію підлягають частковому задоволенню.
Що стосується доводів представника відповідача про те, що відсутність державної акредитації закладу охорони здоров'я є обґрунтованою підставою для відмови у призначенні пенсії позивачці, суд вважає їх неспроможними, оскільки згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку державної акредитації закладів охорони здоров'я» №765 від 15 липня 1997 року, на яку посилається представник відповідача, метою акредитації є підвищення якості медичної допомоги, тобто вона не є обов'язковою.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат по справі, згідно з положеннями ст. 94 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивачки понесені нею судові витрати по сплаті судового збору в сумі 32 гривні.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 8, 11, 69, 71, 94, 160 - 163, 167 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати противоправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі АР Крим №169 від 25 травня 2012 року про відмову у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 у відповідності до п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі АР Крим (АР Крим, Совєтський район, смт. Совєтський, вул. 50 років СРСР, 4, ЄДРПОУ 22300323) призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), пенсію за вислугу років відповідно до п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дня звернення з заявою про призначення пенсії, а саме з 21 травня 2012 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 32 (тридцять дві) гривні.
В задоволенні іншої частини адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим у десятиденний строк з дня отримання її копії шляхом подачі апеляційної скарги, з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя : В.В.Шевченко