Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"03" липня 2012 р. Справа № 5023/1450/12
вх. № 1450/12
Колегія суддів господарського суду в складі:
Головуючий суддя Шатерніков М.І.
суддя Аюпова Р.М.
суддя Френдій Н.А.
при секретарі судового засідання Сінченко І.В.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - Єрмолаєва І.Г., дов. № 408 від 11.10.2011 р.
розглянувши справу за позовом ЗАТ "Страхова компанія "Професійний захист", м. Київ
до Публічного акціонерного товариства "Східно-Український Банк "Грант", м. Харків
про стягнення 87959,14 грн.
Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ПАТ "Східно-Український Банк "Грант" безпідставно отримані кошти у розмірі 60900,82 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на ст. 589 ЦК України та ст. 47 ЗУ "Про іпотеку" та зазначає, що на підставі рішення господарського суду м. Києва від 09.06.2009 р. у справі № 32/194, яким стягнуто з ЗАТ "Страхова компанія "Професійний захист" на користь ПАТ "Східно-Український Банк "Грант" заборгованість за кредитними договорами на суму 4262771,18 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, відповідачем 22.09.2009 р. було укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень позивача, що перебували у іпотеці відповідача та отримано 4323672,00 грн. Тобто, надлишок коштів у сумі 60900,82 грн., що перевищує вимоги відповідача на момент фактичного задоволення, отриманих під час реалізації предмету іпотеки, підлягають поверненню позивачу. Судовий збір у розмірі 1609,50 грн. просить суд покласти на відповідача.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.03.2012р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 5023/1450/12 та розгляд справи призначено на 11.04.2012р. об 11:30 год.
У судовому засіданні, яке відбулося 11.04.2012р., судом було досліджено та залучено до матеріалів справи заяву позивача про уточнення позовних вимог (вх. 7783) з доданими до неї документами, відзив відповідача на позов (вх. 7402) з доданими до нього документами, надані представниками позивача та відповідача витяги з ЄДРПОУ та оголошено перерву у судовому засіданні до 11:30 08.05.2012 року.
Позивачем 17.04.2012 р. надано до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій позивач зазначає, що при подачі позову не враховано суму інфляційних нарахувань, суму трьох відсотків річних та відсотків за користування чужими коштами у розмірі облікової ставки НБУ, у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача 60900,82 грн. безпідставно отриманих коштів; 4525,01 грн. - 3% річних; 10901,25 грн. інфляційних нарахувань, 12898,88 грн. відсотків за користування чужим майном.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.05.2012р. заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог (вх. 1363) було прийнято, продовжено розгляд справи з її урахуванням, продовжено розгляд справи на п'ятнадцять днів до 06 червня 2012 року та відкладено розгляд справи № 5023/1450/12 на 12:30 23 травня 2012 року.
22.05.2012 р. від позивача до канцелярії господарського суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи за відсутності позивача, оскільки позивач не має можливості направити представника у судове засідання, призначене на 23.05.2012 року через важке фінансове становище. Зазначене клопотання приймається судом та залучається до матеріалів справи.
Також, позивачем до канцелярії суду 22 травня 2012 року надано заяву про уточнення позовних вимог, яка за своєю правовою суттю є заявою про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач зазначає, що нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами, інфляційних та річних перераховано за період з 19.10.2009 року по 13.03.2012 року, оскільки перша вимога про повернення коштів № 233 була направлена на адресу відповідача 12.10.2009 року цінним листом. Відтак позивач просить суд стягнути з відповідача 60900,82 грн. безпідставно отриманих коштів; 4389,86 грн. - 3% річних; 10231,34 грн. інфляційних нарахувань, 12437,12 грн. відсотків за користування чужим майном.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи, що дана справа потребує ретельного аналізи діючого законодавства, для повного всебічного та об'єктивного вирішення спору, ухвалою господарського суду Харківської області від 23.05.2012 р. було призначено колегіальний розгляд справи № 5023/1450/12 та у судовому засіданні було оголошено перерву до 12-45 год. 23 травня 2012 року для вирішення питання щодо складу колегії.
Розпорядженням Заступника голови господарського суду Харківської області Хотенця П.В. від 23.05.2012 року за № 462-40 для розгляду справи № 5023/1450/12 було призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Шатерніков М.І., суддя Аюпова Р.М. та суддя Френдій Н.А.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.05.2012р. заяву позивача про уточнення розміру позовних вимог (вх. 1817) було прийнято та продовжено розгляд справи з її урахуванням, відкладено розгляд справи № 5023/1450/12 на 10:00 03 липня 2012 року.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. У наданому у попереднє судове засідання клопотанні, позивач наголошував, що позивачем надані усі необхідні докази для винесення обґрунтованого та об'єктивного рішення по справі та просив розглянути справу за відсутності позивача.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог у повному обсязі з підстав викладених у відзиві на позов та пояснив, що ним надані всі документи, які необхідні для розгляду справи по суті.
Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
10 серпня 2006 між Акціонерним Східно-Українським Банком "Грант", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Східно-Український Банк "Грант" (відповідач) та ЗАТ "Страхова компанія "Професійний захист" було укладено кредитний договір № 18-1422/ф-К, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався надати позивачу кредит в розмірі 520000,00 доларів США на поточні господарські потреби зі сплатою позивачем відсотків за користування кредитом в розмірі 14% річних, а при простроченні повернення кредиту - 30% річних. Відповідно до вказаного договору термін повернення кредиту - 10.08.2009 р.
Відповідач, як кредитодавець, свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надавши позивачу обумовлені договором грошові кошти у повному обсязі, проте у зв'язку із порушенням умов договору у позивача, як позичальника, станом на 05.06.2009 року утворилась заборгованість за кредитним договором № 18-1422/ф-К від 10.08.2006 у розмірі 493 682,19 доларів США, що складалась з неповернутого кредиту в розмірі 466 300,00 доларів США та несплачених відсотків в розмірі 27382,19 доларів США.
В забезпеченням виконання зобов'язань позивача за кредитним договором між сторонами 17 серпня 2006 року було укладено іпотечний договір нерухомого майна № 18-"З"/ф-К, за умовами якого для забезпечення своєчасного виконання позивачем зобов'язань в повному обсязі щодо повернення отриманого за кредитним договором № 18-1422/ф-К від 10.08.2006 р. кредиту, процентів за ним, комісій, пені, штрафних санкцій, позивачем, як іпотекодавцем, було заставлене майно, що належало йому на праві власності, а саме нежитлові приміщення загальною площею 380,90 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Вказаний договір 17.08.2006 року було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горяйновою Т.К. та зареєстровано в реєстрі за № 2231.
У відповідності з умовами цього договору іпотекодержатель має право у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором отримати задоволення за рахунок майна, заставленого іпотекодавцем.
02 червня 2008 між Акціонерним Східно-Українським Банком "Грант", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Східно-Український Банк "Грант" (відповідач) та ЗАТ "Страхова компанія "Професійний захист" було укладено кредитний договір № 14-1422/ф-К, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався відкрити позивачу кредитну лінію з лімітом використання у розмірі 500000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 25% річних, а при простроченні повернення кредиту - 50% річних. Відповідно до п.п. 1.4 та 4.5 вказаного договору термін повернення кредиту - закінчення 60-денного безперервного періоду користування кредитом, але не пізніше 02.06.2009 року.
Відповідач, як кредитодавець, свої зобов'язання за кредитним договором виконав, відкривши кредитну лінію та надавши позивачу обумовлені договором грошові кошти у межах встановленого ліміту, проте в порушення умов кредитного договору № 14-1422/ф-К від 02.06.2008 у позивача, як позичальника, утворилась заборгованість за кредитним договором № 14-1422/ф-К від 02.06.2008 у загальному розмірі 504 911,72 грн., що складалась з неповернутого кредиту в розмірі 481031,89 грн. та несплачених відсотків в розмірі 23879,83 грн.
В забезпеченням виконання зобов'язань позивача за кредитним договором між сторонами 30 вересня 2008 року було укладено іпотечний договір нерухомого майна № 14-"З"/ф-К, за умовами якого для забезпечення своєчасного виконання позивачем зобов'язань в повному обсязі щодо повернення отриманого за кредитним договором № 14-1422/ф-К від 02.06.2008 р. кредиту, процентів за ним, комісій, пені, штрафних санкцій, позивачем, як іпотекодавцем, було заставлене майно, що належало йому на праві власності, а саме нежитлові приміщення загальною площею 380,90 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Вказаний договір 30.09.2008 року було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дубенко К.М. та зареєстровано в реєстрі за № 1572.
У відповідності з умовами цього договору іпотекодержатель має право у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором отримати задоволення за рахунок майна, заставленого іпотекодавцем.
Відповідно до п. 16 іпотечних договорів укладених між сторонами, сторони передбачили право відповідача, як іпотекодержателя, за своїм вибором здійснити звернення стягнення на майно способом передбаченим розділом V ЗУ "Про іпотеку" на підставі рішення суду, або на підставі виконавчого напису нотаріусу, або шляхом продажу предмету іпотеки будь-якій особі та будь-яким способом, у порядку передбаченому ст. 38 ЗУ "Про іпотеку".
У зв'язку з порушенням позивачем своїх зобов'язань за кредитними договорами та несплатою відсотків за користування кредитними коштами, відповідач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про звернення стягнення на заставне майно позивача.
Рішенням господарського суду міста Києва від 09 червня 2009 року у справі № 32/194 за позовом Акціонерного Східно-Українського Банку «Грант» до ЗАТ «Страхової компанії «Професійний захист», було стягнуто з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Професійний захист» на користь Акціонерного Східно-Українського Банку «Грант» заборгованість за кредитним договором № 18-1422/ф-К від 10.08.2006 в розмірі 493 682,19 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 09.06.2009 (7,6119 грн. за 1 долар США) становить 3 757 859 (три мільйони сімсот п'ятдесят сім тисяч вісімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 46 коп., а також заборгованість за кредитним договором № 14-1422/ф-К від 02.06.2008 в розмірі 504 911,72 грн., а всього в розмірі 4 262 771,18 (чотири мільйони двісті шістдесят дві тисячі сімсот сімдесят одну) грн. 18 коп. шляхом звернення стягнення на майно Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Професійний захист» загальною площею 380,90 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а саме - нежилі приміщення (в літ. А) з № 1 по № 21, № № І, ІІ (групи приміщень № 9) площею 343,60 кв.м, № № 1, 2 (групи приміщень № 13) площею 14,80 кв.м, місця спільного користування площею 22,50 кв.м, яке є предметом іпотеки за іпотечним договором № 18-«З»/ф-К від 17.08.2006, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горяйновою Т.К. і зареєстрованим в реєстрі за № 2231, та іпотечним договором № 14-«З»/ф-К від 30.09.2008, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дубенко К.М. і зареєстрованим в реєстрі за № 1571, встановивши спосіб реалізації предмету іпотеки із застосуванням процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону України «Про іпотеку» - право іпотекодержателя на продаж предмету іпотеки будь-якій особі-покупцеві, надавши Акціонерному Східно-Українському Банку «Грант» для реалізації права на продаж предмету іпотеки право отримати в органах Бюро технічної інвентаризації витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно на вказаний вище предмет іпотеки. А також, присуджено до стягнення з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Професійний захист» на користь Акціонерного Східно-Українського Банку «Грант» витрати по сплаті держмита в сумі 25500,00 гривень та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
22 вересня 2009 року, на виконання рішення господарського суду міста Києва від 09 червня 2009 року у господарській справі № 32/194, між Акціонерним Східно-Українським Банком «Грант» та громадянином України ОСОБА_5 був укладений договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, відповідно до умов якого банк передав у власність, а ОСОБА_5 прийняв у власність нежитлові приміщення (в літ. А) з № 1 по № 21, № № І, ІІ (групи приміщень № 9) площею 343,60 кв.м, № № 1, 2 (групи приміщень № 13) площею 14,80 кв.м, місця спільного користування площею 22,50 кв.м., загальною площею 380,90 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1
Даний договір був посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мірошниченко Т.П. 22 вересня 2009 року та зареєстровано в реєстрі за № 747.
Відповідно до п. 5 договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, продаж майна, що відчужується за цим договором, вчинено за 4323672.00 грн. Отримання відповідачем, як іпотекодержателем, визначеної у договорі купівлі-продажу грошової суми підтверджується платіжним дорученням № 2069 від 23 вересня 2009 року на суму 4323672.00 грн. та підтверджується відповідачем.
Як вбачається з матеріалів справи, отримані за договором купівлі-продажу нежитлових приміщень від 22.09.2009 року від продажу предмету іпотеки грошові кошти у розмірі 4323672,00 грн. відповідачем було спрямовано на погашення заборгованості позивача за кредитними договорами № 18-«З»/ф-К від 17.08.2006 року та 14-«З»/ф-К від 02 червня 2008 року та відповідно до звіту про розподіл отриманих коштів була розподілена відповідачем наступним чином:
- на погашення заборгованості за кредитними договорами № 18-«З»/ф-К від 17.08.2006 року відповідачем було спрямовано 3821394,46 грн. та придбано з цієї суми 477268,63 доларів США за офіційним курсом НБУ станом 23.09.2009 р., що складав 800,68 грн. за 100 доларів США. На погашення кредиту було спрямовано 466300 доларів США, на погашення процентів за користування кредитом було спрямовано 10968,63 долари США.
- на погашення заборгованості за кредитними договорами № 14-«З»/ф-К від 02.06.2008 року відповідачем було спрямовано 502277,54 грн., з яких було погашено кредит на суму 481031,89 грн. та погашені відсотки за користування кредитом у сумі 21245,65 грн.
Не погодившись з таким розподілом грошових коштів, отриманих від реалізації предмету іпотеки, позивачем, як іпотекодавцем, було направлено на адресу відповідача претензію з вимогою повернути безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 60900,82 грн., що перевищувала вимоги відповідача на момент фактичного задоволення, а саме різницю між розміром вимог позивача, як іпотекодержателя і вартістю предмету іпотеки.
Відповідачем, у наданій відповіді на претензію, було відмовлено у поверненні 60900,82 грн. з посиланням на ст. 1046, 1054,1054-1 ЦК України та повідомлено, що банку навпаки не вистачило коштів для повного задоволення своїх вимог за рішенням суду
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).
Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави (глава 83 "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави") застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
В силу ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотека є різновидом застави нерухомого майна.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання (ч. 1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку").
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (ч. 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку").
Розподіл коштів від продажу предмета іпотеки між іпотекодержателем та іншими особами, що мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, здійснюється відповідно до встановленого пріоритету та розміру цих прав чи вимог. Решта коштів повертається іпотекодавцю (ч. 7 ст. 38 Закону України "Про іпотеку").
Основнимними правовідносинами, які склались між сторонами та на підставі яких виникли їх права та обов'язки є кредитні договори № 18-«З»/ф-К від 17.08.2006 року та 14-«З»/ф-К від 02 червня 2008 року. А іпотечні договори, які укладені між сторонами мають похідний характер від цих кредитних угод.
Частина 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України зазначає, що за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Пунктом 1 частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За умовами кредитного договору № 18-1422/ф-К від 10.08.2006 року відповідачем було надано позивачу кредит на поточні господарські потреби у доларах США у сумі 520 000,00 доларів США.
Відповідно до пунктів 1.4.2., 4.3. цього кредитного договору, позивач зобов'язався щомісячно здійснювати сплату процентів за користування кредитом в доларах США.
Таким чином, враховуючи приписи ст.ст. 1048, 1049 ЦК України та умови договору кредиту № 18-1422/ф-К від 10.08.2006 року, укладеного між сторонами, колегія суддів приходить до висновку, що ЗАТ "Страхова компанія "Професійний захист" повинна була повернути кредит та сплатити проценти за його використання саме в тій валюті, в якій вона його отримала, тобто в доларах США. Тому Публічним акціонерним товариством "Східно-Україниський банк "Грант", в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 18-1422/ф-К від 10.08.2006 року, правомірно було здійснено купівлю іноземної валюти - доларів США за гривні, отримані від продажу предмету іпотеки, за офіційним курсом НБУ, встановленим на 23 вересня 2009 року у розмірі 800,68 грн. за 100 доларів США, відповідно до вимог чинного законодавства України.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги ЗАТ "Страхова компанія "Професійний захист" з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 22.05.2012 р. про стягнення з відповідача 60900,82 грн. безпідставно отриманих коштів; 4389,86 грн. - 3% річних; 10231,34 грн. інфляційних нарахувань, 12437,12 грн. відсотків за користування чужим майном є необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України понесені позивачем судові витрати у справі, які складаються з судового збору, відносяться на позивача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 526, 530, 554, 590, 1046, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 33, 38, 39 Закону України "Про іпотеку", статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Повне рішення складено 09.07.2012 року.
Головуючий суддя Шатерніков М.І.
суддя Аюпова Р.М.
суддя Френдій Н.А.