ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ____________________________________
19.07.12 Справа № 4/5014/1542/2012((14/196/2011(01-10/6-193/2011))
Розглянувши заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про перегляд рішення господарського суду Луганської області від 13.02.2012 за нововиявленими обставинами у справі № 14/196/2011(01-10/6-193/2011) за позовом
Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
до Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта "Лутугінська", смт. Георгієвка, Лутугінський район Луганської області
про стягнення 187 081 грн. 50 коп.
Суддя: Старкова Г.М.
секретар судового засідання: Макаренко В.А.
в присутності представників сторін:
від позивача - ОСОБА_2, паспорт НОМЕР_1, виданий Брянківським МВ ГУМВС України в Луганській області 24.03.2009;
від відповідача - Безуглий С.В., довіреність № 03/5-577 від 30.12.2011.
У судовому засіданні 19.07.2012 оголошувалась перерва у справі №4/5014/1542/2012(14/196/2011(01-10/6-193/2011)), в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, до 19.07.2012, о 11.15.
Обставини справи: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, позивач у справі, звернувся до господарського суду Луганської області із заявою від 20.06.2012 про перегляд рішення господарського суду Луганської області від 13.02.2012 за нововиявленими обставинами у справі №14/196/2011(01-10/6-193/2011) з вимогами скасувати рішення господарського суду Луганської області від 13.02.2012 у справі № 14/196/2011(01-10/6-193/2011) та винести нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на наступне.
Позивач зазначає, що позовними вимогами у справі № 14/196/2011(01-10/6-193/2011) є вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором від 22.02.2002 № б/н про надання автобусів для перевезення робітників в сумі 64 895 грн. 25 коп., інфляційних витрат в сумі 106 947 грн. 37 коп. та 3% річних в сумі 15 238 грн. 83 коп.
При цьому позивач вказує, що при розгляді справи №14/196/2011(01-10/6-193/2011) відповідач погодився з тим, що вказані послуги надавались йому протягом дії зазначеного договору, тобто до 31.12.2003, крім того, відповідач погодився з сумою боргу за цим договором. Але відповідач просив застосувати до заявлених вимог строк позовної давності, з урахуванням ст. 257 ЦК України. Саме у зв'язку із спливом трирічного строку позовної давності, про застосування якого було заявлено відповідачем, рішенням суду від 13.02.2012 у справі №14/196/2011(01-10/6-193/2011) у задоволенні позовних вимог було відмовлено.
01.06.2012 при зверненні до відповідача з вимогою оплати заборгованості за договором від 22.02.2002, а також іншими аналогічними договорами про надання автобусів для перевезення робітників, укладеними позивачем з відповідачем, на загальну суму 255272,02 грн., сторонами було складено акт звірення взаємних розрахунків, яким представник відповідача - директор ВП «шахта «Лутугінська»ДП «Луганськвугілля»підтвердив наявність заборгованості за договором від 22.02.2002 в сумі 64895,25 грн., тобто визнав заборгованість за договором від 22.02.2002 в сумі 64895,25 грн. та надав гарантію, що ця заборгованість буде сплачена за наявності коштів, та фактично просив відстрочку виконання зобов'язання в зв'язку з відсутністю грошових коштів на рахунку.
Отже, заявник вважає, що факт визнання відповідачем заборгованості, прохання про відстрочку виконання зобов'язання мають суттєве значення для правильного вирішення спору, оскільки ці дані є істотними обставинами для розгляду справи. На думку позивача, ці дії відповідача свідчать про визнання відповідачем боргу, та, відповідно до ст. 264 ЦК України, є перериванням строку позовної давності. На підставі викладеного позивач (заявник) просить суд скасувати рішення господарського суду Луганської області від 13.02.2012 у справі № 14/196/2011(01-10/6-193/2011) та винести нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
Представником відповідача у судовому засіданні 09.07.2012 подано заперечення на заяву позивача про перегляд рішення господарського суду від 13.02.2012 за нововиявленими обставинами, в якій відповідач відхилив доводи позивача за поданою заявою, посилаючись на пропуск строку позовної давності за вимогами у даній справі, та вважає, що перебіг позовної давності почався 06.01.2004 і скінчився 06.01.2007, тоді як позивач звернувся до суду лише 21 вересня 2011 року, тобто після спливу трирічного строку позовної давності, встановленого ст. ст. 257, 258 Цивільного кодексу України. Тому відповідач просить суд заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про перегляд рішення господарського суду від 13.02.2012 за нововиявленими обставинами залишити без розгляду, а рішення господарського суду Луганської області від 13.02.2012 у справі №14/196/2011(01-10/6-193/2011) - без змін. Дане заперечення судом розглянуто та долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 19.07.2012 представником відповідача подано доповнення до заперечення на заяву про перегляд рішення суду від 13.02.2012 за нововиявленими обставинами №03/1478 від 19.07.2012, в якому відповідач додатково вказав, що він не заперечує проти отримання автопослуг за договором від 22.02.2002 та виникнення боргу. Що стосується підписання сторонами акту взаєморозрахунків, то ця обставина не може бути підставою для перегляду та скасування рішення суду за нововиявленими обставинами тому, що факт визнання боргу та отримання автопослуг встановлено судом при розгляді справи №14/196/2011(01-10/6-193/2011) та сторонами не оспорюється. Відповідач підтримав свої вимоги щодо залишення заяви фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про перегляд рішення господарського суду від 13.02.2012 за нововиявленими обставинами без розгляду, а рішення господарського суду Луганської області від 13.02.2012 у справі №14/196/2011(01-10/6-193/2011) - без змін. Дане доповнення до заперечення судом розглянуто та долучено до матеріалів справи.
Розглянувши документи і матеріали, додані до заяви, заслухавши пояснення представників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, суд -
Рішенням господарського суду Луганської області від 13.02.2012 у справі № 14/196/2011(01-10/6-193/2011) в задоволенні позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта "Лутугінська" про стягнення 187 081 грн. 50 коп. відмовлено за пропуском строку позовної давності.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.04.2012 рішення господарського суду Луганської області від 13.02.2012 у справі № 14/196/2011(01-10/6-193/2011) залишено без змін. На даний час рішення господарського суду Луганської області від 13.02.2012 у справі № 14/196/2011(01-10/6-193/2011 набрало законної сили.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, позивач у справі, звернувся до господарського суду Луганської області із заявою від 20.06.2012 про перегляд рішення господарського суду Луганської області від 13.02.2012 за нововиявленими обставинами у справі № 14/196/2011(01-10/6-193/2011), в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Луганської області від 13.02.2012 у справі № 14/196/2011(01-10/6-193/2011) та винести нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
Оцінивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за заявою про перегляд рішення господарського суду Луганської області від 13.02.2012 у справі №14/196/2011(01-10/6-193/2011) за нововиявленими обставинами є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно ст.112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
Згідно п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили»від 27.02.1981 №1, не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального закону.
Аналогічне роз'яснення міститься у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами»(далі -Постанова Пленуму ВГСУ №17).
У пункті 2 вказаної Постанови Пленуму ВГСУ №17 зазначено, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
Відповідно до п. 8.6. цієї ж Постанови Пленуму ВГСУ №17, прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору.
Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Так, в рішенні господарського суду Луганської області від 13.02.2012 у справі №14/196/2011(01-10/6-193/2011) зазначено, що зобов'язання, у відповідності зі ст. 526 Цивільного Кодексу України та ст. 193 Господарського Кодексу України, повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
При розгляді справи №14/196/2011(01-10/6-193/2011) судом встановлено, що строк виконання зобов'язання з оплати за надані автопослуги встановлено договором - до 5-го числа щомісячно на підставі рахунку перевізника, додатковими угодами він не змінювався. Сторони погодилися з тим, що послуги надавались відповідачу протягом дії договору, тобто до 31.12.2003. Відповідно до положень п. 3.5 договору остаточний розрахунок за надані автопослуги проводиться до 5-го числа щомісячно на підставі рахунку перевізника. Отже, перебіг позовної давності за даними вимогами почався 06.01.2004 і скінчився 06.01.2007.
Позивач звернувся до суду з відповідним позовом лише 21 вересня 2011 року, тобто після спливу трирічного строку позовної давності.
У відзиві на позов, наданому позивачем при розгляді справи №14/196/2011(01-10/6-193/2011), відповідач погодився з отриманням від позивача автопослуг та наявністю боргу перед позивачем. Одночасно відповідач просив застосувати до вимог позивача строк позовної давності з урахуванням ст. 257 ЦК України.
Відповідно до приписів п. 4 ст. ст.267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач заявляв про застосування строку позовної давності для даних позовних вимог як при розгляді справи №14/196/2011(01-10/6-193/2011, так і вказав про це у запереченні на заяву позивача про перегляд рішення господарського суду від 13.02.2012 у зазначеній справі за нововиявленими обставинами.
Нововиявленими обставинами у даній справі, на думку позивача, є складання та підписання сторонами 01.06.2012 акту звірення заборгованості за договорами про надання автобусів для перевезення робітників, укладеними позивачем з відокремленим підрозділом «Шахта «Лутугінська»Державного підприємства «Луганськвугілля», в тому числі, і договором від 22.02.2002 в сумі 64895,25 грн., та визнання відповідачем суми боргу, що є дією, яка перериває перебіг строку позовної давності.
В Постанові Пленуму ВГСУ №17 зазначено, що не можуть вважатися нововиявленими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.
Доводи позивача суд не вважає нововиявленими обставинами в розумінні ст. 112 Господарського процесуального кодексу України та Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами», оскільки, акт звірення заборгованості складено та підписано сторонами 01.06.2012, тобто, вже після прийняття рішення у справі №14/196/2011(01-10/6-193/2011 -13.02.2012, відтак, наданий позивачем (заявником) документ є новим доказом у справі, що не узгоджується з поняттям нововиявлених обставин, визначеним в Постанові Пленуму ВГСУ №17.
До того ж, при розгляді справи №14/196/2011(01-10/6-193/2011) судом зроблено висновок про те, що акти звірення заборгованості є неналежним засобом доказування існування заборгованості та не можуть свідчити про те, що відповідачем була визнана заборгованість перед позивачем, що б тягнуло за собою переривання або зупинення строку позовної давності.
Також, з матеріалів справи вбачається, що відповідач в процесі розгляду справи № 14/196/2011(01-10/6-193/2011) погоджувався з отриманням від позивача автопослуг та наявністю боргу перед позивачем.
Суд вважає, що доводи позивача за заявою про перегляд рішення господарського суду Луганської області від 13.02.2012 у справі №14/196/2011(01-10/6-193/2011) за нововиявленими обставинами за своєю юридичною суттю не є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.
У зв'язку з викладеним, вимоги заяви відповідача про перегляд рішення господарського суду Луганської області від 13.02.2012 у справі № 14/196/2011(01-10/6-193/2011) за нововиявленими обставинами є необґрунтованими, спростовані матеріалами справи, тому у задоволенні заяви слід відмовити.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України питання про розподіл судового збору судом не вирішується, оскільки заявник, згідно п. 9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», звільнений від його сплати.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 46, 49, 77, 82, 83, 84, 85, 112-114 ГПК України суд, -
1. У задоволенні заяви фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 від 20.06.2012 про перегляд рішення господарського суду Луганської області від 13.02.2012 за нововиявленими обставинами у справі № 14/196/2011(01-10/6-193/2011) відмовити.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 13.02.2012 у справі №14/196/2011(01-10/6-193/2011) залишити без змін.
Суддя Г.М.Старкова