"17" липня 2012 р. Справа № 05-5-7/1716
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючий суддя суддіПолянський А.Г., Корсак В.А., Яценко О.В. (доповідач у справі)
розглянувши матеріали касаційної скаргиПриватного підприємця ОСОБА_1
на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 27.04.2012 року
у справі№ 05-5-7/1716
господарського судуміста Києва
за позовомПриватного підприємця ОСОБА_1
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Трансмарі"
простягнення 28 355 грн.
в судове засідання представники сторін та третіх осіб не з'явились
Приватний підприємець ОСОБА_1 (далі за текстом -ПП ОСОБА_1) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмарі" (далі за текстом -ТОВ "Трансмарі") про стягнення 28 355 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.03.2012 року у справі № 05-5-7/1716 позовну заяву з доданими до неї документами повернено позивачеві без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України України.
Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою місцевого господарського суду, ПП ОСОБА_1 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 28.03.2012 року, а матеріали справи направити до суду першої інстанції для розгляду заяви по суті.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2012 року апеляційну скаргу ПП ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду міста Києва від 28.03.2012 року у справі № 05-5-7/1716 з доданими до неї матеріалами не прийнято до розгляду та повернено скаржнику на підставі ст. 94 Господарського процесуального кодексу України.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ПП ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 28.03.2012 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2012 року а матеріали справи направити до суду першої інстанції для розгляду по суті, аргументуючи порушенням норм права, зокрема ст. 94 Господарського процесуального кодексу України.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу суду апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з оглядну на наступне.
За приписами ч. 1 ст. 11113 ГПК України ухвали місцевого та апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених частиною першою статті 106 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду (ч. 2 ст. 11113 ГПК України).
Відповідно до вимог статей 107, 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду, перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1119 ГПК України Вищий господарський суд України за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом.
Повертаючи без розгляду апеляційну скаргу ПП ОСОБА_1 Київський апеляційний господарський суд посилався на те, що скаржником не було дотримано вимог ст. 94 ГПК України, оскільки до поданої апеляційної скарги не додано оригіналу позовної заяви та доданих до неї документів
Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до частини 3 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства, зокрема, є: забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом; законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 3 ст. 3 вказаного Закону встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав і законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (ч. 1 ст. 8 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів").
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також із ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
Статтею 94 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги, зокрема п. 3 ч. 1 вказаної Статті визначено, що апеляційна скарга повинна містити вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, а також підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення з посиланням на законодавство і матеріали, що є у справі або подані додатково.
Підстави повернення апеляційної скарги закріплено в ст. 97 ГПК України, згідно ч. 1 якої апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо: апеляційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено; до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам); до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі; скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено; до винесення ухвали про прийняття скарги до провадження особа, яка подала скаргу, подала заяву про її відкликання.
Отже апеляційну скаргу може бути повернуто з підстав, зазначених у першому реченні ч. 2 ст. 93, ч. 1 ст. 97 та у ч. 2 ст. 106 ГПК України.
Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що в даній ситуації апеляційний господарський суд, за відсутності підстав для повернення апеляційної скарги, приймає таку скаргу до розгляду та витребовує у позивача необхідні для розгляду документи і матеріали, тобто повернену місцевим господарським судом позовну заяву з усіма додатками до неї, встановлюючи термін подання цих документів і матеріалів.
У разі ж невиконання позивачем без поважних причин відповідної вимоги апеляційного господарського суду апеляційну скаргу з урахуванням вимог ч. 1 ст. 99 ГПК України може бути залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 вказаного Кодексу.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2012 року було відновлено позивачу пропущений строк на подання апеляційної скарги, прийнято останню до провадження та призначено до розгляду.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України, враховуючи конкретні обставини справи, вважає за необхідні скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2012 року, як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального права.
Також, ПП ОСОБА_1 в поданій касаційній скарзі заявлено вимогу про скасування ухвали господарського суду міста Києва від 28.03.2012 року, з приводу чого колегія суддів касаційної інстанції зазначає наступне.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 107 ГПК України сторони, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.
Тобто, вказана норма містить імперативний припис про можливість касаційного перегляду судового акту першої інстанції тільки після перегляду вказаного акту в апеляційному порядку, а тому колегія суддів Вищого господарського суду України відмовляє в розгляді вимоги позивача про скасування ухвали місцевого господарського суду від 28.03.2012 року.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що ухвала Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2012 року підлягає скасуванню як така, що прийнята з порушенням вимог процесуального права.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Касаційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2012 року у справі № 05-5-7/1716 задовольнити частково.
2. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2012 року у справі № 05-5-7/1716 скасувати.
3. Справу № 05-5-7/1716 передати до Київського апеляційного господарського суду.
Головуючий суддяА.Г. Полянський
СуддіВ.А. Корсак
О.В. Яценко