83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
11.07.12 р. Справа № 5006/23/73/2012
за позовом: Державного підприємства "Придніпровська залізниця" м. Дніпропетровськ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Істек" м. Донецьк
про стягнення 25 725 грн.
Суддя Забарющий М.І.
Представники сторін:
Від позивача: Портний М.І. - за довіреністю
Від відповідача: не з'явився
В засіданні, яке відбулось 04.07.2012р., згідно ст.77 ГПК України
оголошувалась перерва до 11.07.2012р.
Позивач, державне підприємство "Придніпровська залізниця" м. Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю "Істек" м. Донецьк, про стягнення 25 725 грн. штрафу за неправильно зазначену у накладній № 50839349 масу вантажу.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:
- відправлення відповідачем у листопаді 2011р. зі станції Горлівка Донецької залізниці на станцію Кривий Ріг Придніпровської залізниці за залізничною накладною № 50839349 у вагоні № 67902817 вантажу - "дріб'язок коксовий" у вологому стані;
- здійснення на станції призначення Кривий Ріг на підставі ст.52 Статуту залізниць України за письмовою заявкою вантажоодержувача перевірки маси вантажу, що прибув у вищевказаному вагоні, внаслідок якої було виявлено, що фактична маса вантажу нетто на 1 800кг менше, ніж зазначено у накладній № 50839349;
- засвідчення вищевказаної обставини комерційним актом АА № 040791/149 від 13.11.2011р.;
- ст.ст. 6, 52, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, п.2.3. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644 (далі - Правила оформлення перевізних документів).
Відповідач не визнав позовні вимоги з огляду на наступне: неможливо визначити, чи є комерційний акт АА № 040791/149 складеним у строк, встановлений п.4 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. № 334 (далі - Правила складання актів), оскільки графа 52 "Календарний штемпель видачі вантажу" та графа 53 "Підтвердження одержання вантажу, вантаж одержав" залізничної накладної № 50839349 не заповнені; згідно пам'ятки про подавання вагонів № 2848 спірний вагон подано під вивантаження 11.11.2011р., тоді як комерційний акт складено лише 13.11.2011р., що може свідчити про втрату вантажу саме в цей проміжок часу; норма недостачі у вагоні № 67902817 відповідно до п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644 (далі - Правила видачі вантажів), становить 1 088кг і з урахуванням цього показника різниця від визначеної маси нетто вантажу складатиме лише 712кг, яка могла виникнути під впливом погодних умов.
Разом з тим, ТОВ "Істек" просило суд при прийнятті рішення по справі зменшити розмір штрафу на підставі ч.2 ст.233 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
05.11.2011р. товариство з обмеженою відповідальністю "Істек" (вантажовідправник) зі станції Горлівка Донецької залізниці на станцію Кривий Ріг Придніпровської залізниці відвантажив на адресу ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (вантажоодержувач) за залізничною накладною № 50839349 у вагоні № 67902817 вантаж - "дріб'язок коксовий" у вологому стані. При оформленні перевізних документів, зокрема, в залізничній накладній № 50839349 у вищевказаному вагоні відповідачем вказано масу вантажу: нетто - 54 400кг, тара - 21 400кг.
Навантаження вагонів здійснювалось засобами відправника (відповідача у справі), правильність внесених до накладної відомостей підтвердив своїм підписом представник вантажовідправника у відповідності до п.2.3. Правил оформлення перевізних документів.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, а залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Після прибуття поїзда № 3565, у складі якого був вагон № 67902817, на станцію Кривий Ріг Придніпровської залізниці за письмовою заявкою ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (вантажоодержувача) від 11.11.2011р. на підставі ст.52 Статуту залізниць України в цей же день проведено переважування спірного вагону з вантажем з 6год.00хв. до 07год.30хв., внаслідок якого виявилось, що фактично брутто становить 73 900кг, тара за документом -21 400кг, нетто - 52 500кг, що менше документа на 1 900кг.
Під час розгляду справи позивач надав пояснення, що з 11.11.2011р. по 13.11.2011р. вагон № 67902817 знаходився на під'їзній колії одержувача під вивантаженням. По закінченню вивантаження на підставі письмової заявки вантажоодержувача від 13.11.2011р. цього ж дня здійснена перевірка тари порожнього вагону № 67902817, в результаті якої виявилось, що вага тари складає 21 300кг, а маса вантажу при перерахунку складає 1 800кг проти нетто, вказаного в накладній № 50839349.
Згідно п.4 Правил складання актів у разі перевірки маси вантажу зважуванням на вагонних вагах, якщо маса тари вагона визначається зважуванням його після вивантаження, комерційний акт складається в день зважування порожнього вагона.
На підставі ст.52 Статуту залізниць України 13.11.2011р. (в день зважування порожнього вагона) на 150-тонних вагонних вагах одержувача залізниця здійснила контрольну перевірку маси вантажу, завантаженого у вагон № 67902817. В результаті перевірки виявилось: вага брутто становить 73 900кг, тара провірена - 21 300кг, нетто - 52 600кг, що на 1 800кг менше проти даних документу.
Згідно п.27 Правил видачі вантажів вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. В даному випадку норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2% маси, зазначеної в перевізних документах, а саме 1 088кг, що менше виявленої нестачі - 1 800кг.
Факт невідповідності маси вантажу у вагоні № 67902817 даним, зазначеним у накладній № 50839349, засвідчено комерційним актом АА № 040791/149 від 13.11.2011р., де зазначено: навантаження вантажу в вагоні шапкою, рівномірно; вантаж маркований вапном по всій площі вагону, порушень маркування немає; люки та двері закриті; слідів втрачання вантажу немає; вагон прибув в технічному і комерційному відношенні справний; 13.11.2011р. проведено перевірку тари вагону № 67902817 після вивантаження; тара вагону склала 21 300кг; перевірку тари вагону проводили на приписних 150-тонних вагонних вагах ВАТ "ПГЗК" справних в технічному відношенні, пройдених контроль придатності 14.09.2011р.
Посилання відповідача на те, що комерційний акт АА № 040791/149 від 13.11.2011р. був складений з порушенням строків, встановлених п.4 Правил складання актів, суд до уваги не приймає, оскільки відповідний комерційний акт складався в день зважування порожнього вагону.
Суд відхиляє як необґрунтовані також і твердження відповідача щодо не заповнення граф 52 та 53 залізничної накладної № 50839349 з огляду на наступне: це не впливає на виявлену невідповідність відомостей щодо маси вантажу, зазначених відповідачем в накладній, фактичним параметрам; саме комерційний акт відповідно до ст.129 Статуту залізниць України є підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника під час залізничного перевезення.
Відповідач під час розгляду справи стверджував, що норма недостачі у вагоні № 67902817 відповідно до п.27 Правил видачі вантажів становить 1 088кг і з урахуванням цього показника різниця від визначеної маси нетто вантажу складатиме лише 712кг, яка могла виникнути під впливом погодних умов. Вказане твердження суд вважає безпідставним, оскільки відповідач не надав відповідних доказів на підтвердження цього факту.
Згідно ст.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Відповідно до ст.122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із ст.118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Пунктом 5.5. Правил оформлення перевізних документів закріплено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Статтею 118 Статуту залізниць України встановлено, що штраф підлягає стягненню у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
За неправильно зазначену у залізничній накладній № 50839349 маси вантажу у вагоні № 67902817 позивач нарахував відповідачу як вантажовідправнику штраф в розмірі 25 725 грн. із розрахунку: 5 145 грн. (провізна плата) х 5. Перевіривши розрахунок суми штрафу, суд встановив, що він відповідає вимогам Статуту залізниць України.
Під час розгляду справи відповідач просив суд з посиланням на ч.2 ст.233 ГК України та п.3 ч.1 ст.83 ГПК України зменшити розмір штрафу. Вказане клопотання відповідач обґрунтовує тим, що неправильне зазначення в накладній маси вантажу не завдало ані позивачу, ані іншим учасникам господарських відносин збитків.
Відповідно до ч.2 ст.233 ГК України якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Пунктом 3 ч.1 ст.83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), який підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Аналіз наведених правових норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.
Враховуючи, що допущене відповідачем порушення не завдало безпосередньо залізниці та іншим учасникам господарських відносин збитків, суд, користуючись своїм правом, закріпленим п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, вважає за можливе зменшити розмір штрафу на 2 провізних плати, тобто до суми 15 435 грн. В решті вимог щодо стягнення штрафу суд позивачу у позові відмовляє.
На підставі ст.ст. 20, 173-175, 193, 230, 233, 306-308 Господарського кодексу України, ст.ст. 118, 122, 129 Статуту залізниць України та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В И Р I Ш И В :
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Істек" (м. Донецьк, вул. Майська, 66, р/р 26006301781991 у Горлівському упр-ні ПАТ "ПІБ" в Донецькій області у м. Донецьк, МФО 334635, ЄДРПОУ 32510349) на користь державного підприємства "Придніпровська залізниця" (м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, р/р 26006000012 у ДФ АБ "Експрес-банк", МФО 306964, ЄДРПОУ 01073828) - 15 435 грн. штрафу та 1 609 грн. 50 коп. витрат на сплату судового збору.
В решті вимог позивачу у позові відмовити.
Суддя Забарющий М.І.
В судовому засіданні 11.07.2012р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 16.07.2012р.