83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
18.07.12 р. Справа № 4/290пд
Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:
за участю представників сторін:
від позивача - Гура С.В. - довіреність від 11.01.2012р.,
від відповідача - не явився,
за позовом - Відкритого акціонерного товариства "Краматорський завод важкого
верстатобудування" м. Краматорськ
до відповідача - Приватного підприємства "Станкодеталь" м. Слов'янськ
про визнання недійсними додаткових угод № 1 від 26.06.2006р. за договорами №1/КЗТС, №2/КЗТС, №4/КЗТС від 20.05.2003р.
Позивач, ВАТ "Краматорський завод важкого верстатобудування" ( далі по тексту - ВАТ «КЗВВ») звернувся до господарського суду з позовною заявою, в які просить визнати недійсними додаткові угоди № 1 від 26.06.2006р. за договорами №1/КЗТС, №2/КЗТС, №4/КЗТС від 20.05.2003р., які укладені між ним та відповідачем.
В обґрунтування недійсності додаткових угод № 1 від 26.06.2006р. посилається, на той факт, що вони підписані з боку відповідача особою, яка не мала на це повноважень, а саме заступником директора Шевченко В.В., який діяв на підставі довіреності № 1 від 06.05.2006р.
В підтвердження позовних вимог надав договори №1/КЗТС, №2/КЗТС, №4/КЗТС від 20.05.2003р. та спірні додаткові угоди №1 від 26.06.2006р.
Позивач у судовому засіданні від 22.12.2009р. надав клопотання про залучення в якості третьої особи без самостійних вимог Колесникова Володимира Миколайовича, який на момент укладання додаткових угод являвся генеральним директором ВАТ "КЗВВ". Господарський суд відмовив в клопотанні позивача за тим, що предметом даного спору не є виконання договорів і той факт, що фізична особа, яка має трудові відносини з юридичною особою не може бути залучена відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України ( далі по тексту - ГПК України ).
22.12.2009р. представник позивача - Ніколаєв Константин Анатолійович надав письмові пояснення, в яких зазначив, що він з 1977р. працює на ВАТ "КЗВВ", на момент підписання договорів являвся директором ПП "Станкодеталь" та підписував вказані договори, також пояснив, що довіреність на підписання додаткових угод Шевченко В.В. не видавалася, посада заступника директора на підприємстві не існувала. Стосовно виконаних робіт з розробки програмного забезпечення та монтажу системи управління та наладки станков моделі КЖ9А320.01.Ф1, КЖ9А330.01.Ф1 повідомив, що дані роботи виконувалися Малим виробничим приватним підприємством «АВИС» згідно договору № 86 від 16.12.2002р., ПП "Станкодеталь" не виконував роботи за договорами №1/КЗТС, №2/КЗТС, №4/КЗТС від 20.05.2003р., на підтвердження чого позивач надав копії платіжних доручень та рахунки.
29.12.2009р. представник позивача - Воронін Сергій Миколайович надав письмові пояснення, в яких зазначив, що він на момент підписання договорів являвся головою правління ВАТ «КЗВВ» та підписував вказані договори, пояснив, що ПП "Станкодеталь" роботи за договорами №1/КЗТС, №2/КЗТС, №4/КЗТС від 20.05.2003р. не виконував, акти виконаних робіт за цими договорами підписані помилково.
2
Представник відповідача 21.01.2010р. через канцелярію суду надав доповнення до відзиву, проти позовних вимог заперечив з тих підстав, що позивачем при підписанні додаткових угод були перевірені повноваження представника відповідача, додаткової угоди підписані за взаємної згоди, сторонами виконані дії на визнання цих додаткових угод, а саме відстрочено виконання грошового зобов'язання та відповідачем подано позов про стягнення заборгованості з посиланням на ці додаткові угоди. Також просив застосувати строк позовної давності відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України ( далі по тексту - ЦК України ), оскільки спірні додаткові угоди підписані сторонами 26.06.2006р., а позов поданий до суду 25.11.2009р.
Господарський суд ухвалою від 21.01.2010р. на підставі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України зупинив провадження у справі до розгляду справ № 11/359-№11/361, предметом спору яких є стягнення заборгованості за договорами №1/КЗТС, №2/КЗТС, №4/КЗТС від 20.05.2003р. з урахуванням додаткових угод № 1 від 26.06.2006р.
18.05.2012р. господарський суд на адресу сторін був направлений лист з проханням надати докази розгляду справ № 11/359-№ 11/361 для вирішення питання про поновлення провадження у справі.
Представник відповідача через канцелярію суду 06.06.2012р. надав докази розгляду справ № 11/359-№ 11/361.
Враховуючи викладене, господарський суд ухвалою від 06.07.2012р. поновив провадження у справі, розгляд справи призначив на 18.07.2012р. на 11-00год.
10.07.2012р., до вирішення даного спору по суті, Публічним акціонерним товариством «Краматорський завод важкого верстатобудування» м. Краматорськ, яке є правонаступником позивача (в підтвердження правонаступництва надало статут, свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи № 289952 серії А00, № 608393 серії А00, довідка АБ № 454942 з ЄДРПОУ), через канцелярію суду надана заява про припинення провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову, яка підписана директором ПАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування», який діє на підставі статуту.
Відповідач в судове засідання не явився, причини неявки не повідомив, незважаючи про належне повідомлення судом про час та місце судового засідання.
Господарський суд не позбавлений права вирішити спір в межах строків, передбачених ст.69 Господарського процесуального кодексу України, за наявними і достатніми матеріалами зібраними судом та у відсутності представника відповідача.
При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом,
Предметом спору є визнання недійсними додаткових угод № 1 від 26.06.2006р. за договорами №1/КЗТС, №2/КЗТС, №4/КЗТС від 20.05.2003р.
Судом після дослідження всіх обставин справи, аналізу матеріалів наданих суду, заслуховування повноважних представників сторін, встановлено, що між сторонами підписані договори №1/КЗТС, №2/КЗТС, №4/КЗТС від 20.05.2003р. та спірні додаткові угоди № 1 від 26.06.2006р. до кожного з цих договорів.
Як вбачається з представлених суду документів, кожен зі згаданих договорів має самостійний предмет та породжує права та обов'язки для учасників правовідносин незалежно від інших.
При вирішенні спору кожен з таких договорів має досліджуватись судом окремо, з перевіркою обставин їх укладання, залучення зацікавлених осіб, встановлення фактів щодо вчинення сторонами відповідних дій на виконання означених договорів тощо.
Договір на виконання робіт №1/КЗТС був підписаний сторонами 20.05.2003р.
За цим договором виконавець (відповідач) взяв на себе зобов'язання на підставі технічного завдання (зазначеному у додатку №1 до договору, який є невід'ємною частиною договору), погодженого замовником (позивач) виконати наступний обсяг робіт - розробка програмного забезпечення, монтаж системи керування та наладку верстату моделі КЖ 9А320.01Ф1 (п. 1.1 договору).
3
Згідно з п. 3.2 договору кінцевий розрахунок за роботи, які виконані виконавцем, здійснюється перерахуванням грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 15 банківських днів з дня підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.
26.06.2006р. між сторонами підписана спірна додаткова угода №1 до договору, згідно якої сторонами змінений п. 3.2 договору та викладений в новій редакції: „замовник зобов'язується провести розрахунок за роботи, які виконані виконавцем, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця в строк до 26.06.2007р.
Також сторонами додатковою угодою №1 змінені реквізити виконавця.
З боку позивача спірна додаткова угода підписана генеральним директором Колесниковим В.Н., який діяв на підставі Статуту, а з боку відповідача - заступником директора Шевченко В.В., який діяв на підставі довіреності №1 від 06.05.2006р.
Позивач просить визнати додаткову угоду №1 до договору №1/КЗТС від 20.05.2003р. недійсною, оскільки вона з боку відповідача підписана особою, яка не мала на це повноважень.
За твердженням позивача, згідно статуту ПП "Станкодеталь" заступник директора не уповноважений вчиняти правочини.
Крім цього, на момент підписання договору посада заступника директора на підприємстві відповідача була відсутня, довіреність №1 від 06.05.2006р. на підписання договорів не видавалась.
Також сторонами підписаний договір на виконання робіт №2/КЗТС від 20.05.2003р.
За цим договором виконавець (відповідач) взяв на себе зобов'язання на підставі технічного завдання (зазначеному у додатку №1 до договору, який є невід'ємною частиною договору), погодженого замовником (позивач) виконати наступний обсяг робіт - розробка програмного забезпечення, монтаж системи керування та наладку верстату моделі КЖ 9А320.01Ф1 (п. 1.1 договору).
Згідно з п. 3.2 договору кінцевий розрахунок за роботи, які виконані виконавцем, здійснюється перерахуванням грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 15 банківських днів з дня підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.
26.06.2006р. між сторонами підписана спірна додаткова угода №1 до договору, згідно якої сторонами змінений п. 3.2 договору та викладений в новій редакції: „замовник зобов'язується провести розрахунок за роботи, які виконані виконавцем, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця в строк до 26.06.2007р.
Також сторонами додатковою угодою №1 змінені реквізити виконавця.
З боку позивача спірна додаткова угода підписана генеральним директором Колесниковим В.Н., який діяв на підставі Статуту, а з боку відповідача - заступником директора Шевченко В.В., який діяв на підставі довіреності №1 від 06.05.2006р.
Позивач просить визнати додаткову угоду №1 до договору №2/КЗТС від 20.05.2003р. недійсною, оскільки вона з боку відповідача підписана особою, яка не мала на це повноважень.
За твердженням позивача, згідно статуту ПП "Станкодеталь" заступник директора не уповноважений вчиняти правочини.
Крім цього, на момент підписання договору посада заступника директора на підприємстві відповідача була відсутня, довіреність №1 від 06.05.2006р. на підписання договорів не видавалась.
Договір на виконання робіт №4/КЗТС був підписаний сторонами 20.05.2003р.
За цим договором виконавець (відповідач) взяв на себе зобов'язання на підставі технічного завдання (зазначеному у додатку №1 до договору, який є невід'ємною частиною договору), погодженого замовником (позивач) виконати наступний обсяг робіт - розробка програмного забезпечення, монтаж системи керування та наладку верстату моделі КЖ 1833.Ф3 (п. 1.1 договору).
Згідно з п. 3.2 договору кінцевий розрахунок за роботи, які виконані виконавцем, здійснюється перерахуванням грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 15 банківських днів з дня підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.
26.06.2006р. між сторонами підписана спірна додаткова угода №1 до договору, згідно якої сторонами змінений п. 3.2 договору та викладений в новій редакції: „замовник зобов'язується провести розрахунок за роботи, які виконані виконавцем, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця в строк до 26.06.2007р.
Також сторонами додатковою угодою №1 змінені реквізити виконавця.
З боку позивача спірна додаткова угода підписана генеральним директором Колесниковим В.Н., який діяв на підставі Статуту, а з боку відповідача - заступником директора Шевченко В.В., який діяв на підставі довіреності №1 від 06.05.2006р.
Позивач просить визнати додаткову угоду №1 до договору №4/КЗТС від 20.05.2003р. недійсною, оскільки вона з боку відповідача підписана особою, яка не мала на це повноважень.
4
За твердженням позивача, згідно статуту ПП "Станкодеталь" заступник директора не уповноважений вчиняти правочини.
Крім цього, на момент підписання договору посада заступника директора на підприємстві відповідача була відсутня, довіреність №1 від 06.05.2006р. на підписання договорів не видавалась.
10.07.2012р., до вирішення даного спору по суті, Публічним акціонерним товариством «Краматорський завод важкого верстатобудування» м. Краматорськ, яке є правонаступником позивача, через канцелярію суду надана заява про припинення провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову, яка підписана директором ПАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування», який діє на підставі статуту.
На підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач має право, зокрема, на відмову від позову, яка приймається господарським судом, якщо вона не суперечить законодавству, та не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб.
Дослідивши надані матеріали справи, суд встановив, що відмова від позову про визнання недійсними додаткових угод № 1 від 26.06.2006р. за договорами №1/КЗТС, №2/КЗТС, №4/КЗТС від 20.05.2003р. не пов'язана ніякими правовідносинами з іншими особами, крім сторін, тому відмову від позову суд вважає такою, що не порушує прав інших осіб.
У відповідності до п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову, і відмову прийнято господарським судом.
Приймаючи до уваги, що позивач відмовився від позову в повному обсязі та його відмову прийнято судом, на нього покладаються судові витрати.
На підставі статей 22, 49, 78, п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Припинити провадження у справі № 4/290пд за позовом Відкритого акціонерного товариства "Краматорський завод важкого верстатобудування" м. Краматорськ до Приватного підприємства "Станкодеталь" м. Слов'янськ про визнання недійсними додаткових угод № 1 від 26.06.2006р. за договорами №1/КЗТС, №2/КЗТС, №4/КЗТС від 20.05.2003р. у зв'язку з відмовою позивача від позову.
Судові витрати покласти на позивача.
Суддя Гринько С.Ю.
.