"17" липня 2012 р. Справа № 5002-2/5677.1-2010
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботова Т.Б. -головуючого, Волковицька Н.О. Рогач Л.І.
за участю представників сторін:
позивачане з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином
відповідачаСмаглій А.В. дов. від 25.06.2011 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Акваторія -М"
на постановувід 12.04.2012 року Севастопольського апеляційного господарського суду
у справі№ 5002-2/5677.1-2010 господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Акваторія -М"
до Євпаторійської міської ради
про визнання права на оренду та усунення перешкод в користуванні майном
Товариство з обмеженою відповідальністю "Акваторія -М" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Євпаторійської міської ради та, з урахуванням уточнень від 29.03.2010 року, просило визнати наявність права на користування земельною ділянкою площею 12506,00 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на якій розташовані належні позивачу нежитлові будівлі, та незаконною бездіяльність Євпаторійської міської ради, що виразилась в не розгляді питання про надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Акваторія-М" дозволу на складання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки площею 12506,00 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, для реконструкції та обслуговування комплексу споруд (трибун, бігових доріжок, стадіону тощо), та спонукати Євпаторійську міську раду розглянути на
найближчій сесії питання про надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Акваторія - М" дозволу на складання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки площею 12506,00 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, для реконструкції та обслуговування комплексу споруд (трибун, бігових доріжок, стадіону тощо). Доповідач Волковицька Н.О.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.04.2010 року (суддя Дворний І.І.) залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.06.2010 року (судді: Фенько Т.П. -головуючий, Заплава Л.М., Прокопанич Г.К.) позов задоволено.
Постановою Вищого господарського суду України від 19.10.2010 року вказані судові рішення були скасовані, а справа направлена на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи господарський суд Автономної Республіки Крим рішенням від 22.12.2011 року (суддя Толпиго В.І.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.04.2012 року (головуючий суддя Градова О.Г., судді Котлярова О.Л.,Маслова З.Д.), відмовив у позові, з урахуванням уточнень від 29.03.2010 року, про визнання за позивачем права на земельну ділянку, на якій розташоване нерухоме майно позивача, та в зобов'язанні відповідача розглянути заяву позивача про надання дозволу на складення проекту землеустрою. Припинено провадження у справі за позовними вимогами про визнання незаконною бездіяльність відповідача щодо розгляду заяви позивача про надання дозволу на складення проекту землеустрою через непідвідомчість такого спору господарським судам України.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Акваторія -М" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.12.2011 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.04.2012 року і направити справу на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.
Заявник вважає, що судові рішення є незаконними у зв'язку з неповнотою дослідження обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішеннях, обставинам справи та винесеними з порушенням норм матеріального та процесуального права.
На думку скаржника, висновок судів, про те, що даний спір не підвідомчий господарським судам, є помилковим, оскільки виходячи із приписів пункту 6 частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, а оскільки даний спір виник безпосередньо із земельних відносин, скаржник вважає, що він підвідомчий господарським судам.
Крім того, заявник зазначає, що судами попередніх інстанцій не взято до уваги приписи статей 182, 331, 377, 657 Господарського кодексу України, частини 1 статті 120 Земельного кодексу України
Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю -доповідача та присутнього у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши в межах вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи 11 жовтня 2007 року здійснена державна реєстрація позивача як юридичної особи, що підтверджується відповідним свідоцтвом, довідкою ЄДРПОУ, Статут (а.с.9-21 т. 1).
Державна реєстрація права власності на нерухоме майно (нежитлові будівлі), яке розташоване в АДРЕСА_1 (раніше АДРЕСА_2), було зареєстровано:
1) за орендним підприємством "Авангард" міської ради спортивного товариства профспілок "Крим", яке мало на підставі Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради народних депутатів №241 від 26 травня 1995 року та державного акту І-КМ №001428 право постійного користування 2,06 га землі для реконструкції стадіону "Авангард" (а.с.12-17, 24-27 т. 3, а.с.34-36 т. 1, а.с.82-85 т. 2), та відмовилося від права користування на 1,4470 га на користь підприємця ОСОБА_1 (а.с.54-55 т. 1), але ця відмова до наступного часу не прийнята та право постійного користування не припинено, що сторони не оспорюють;
2) 12 лютого 2008 року за ОСОБА_1 на підставі рішення Євпаторійського міського суду від 28 січня 2008 року у справі №2-1207/2008 (відомостей про оскарження цього судового рішення не має);
3) 26 січня 2009 року за товариством з обмеженою відповідальністю "Акваторія-М" на підставі рішення Євпаторійського міського суду від 26 грудня 2008 року у справі №2-5717/2008, яким був визнаний дійсним біржовий договір від 07 листопада 2008 року між продавцем -ОСОБА_1, та покупцем - позивачем, про купівлю-продаж 62/100 часток нежитлових будівель (що складалося з: гаражу "Б", футбольного поля - "З", частини бігової доріжки - "И" площею 1.828 кв.м., трибуни для глядачів, частини огорожі довжиною 130,06 м., замощення), розташованих в АДРЕСА_1, на земельній ділянці площею 12.506 кв.м., та за вказаним покупцем визнано право власності на вказану нерухомість як цілий майновий комплекс.
Вказані обставини підтверджуються інформативною довідкою органу реєстрації прав на нерухомість, витягом про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, біржовим договором, судовим рішенням з відміткою про набрання ним законної сили (а.с. 22-26, 84-90 т. 1).
24 січня 2011 року рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим скасовано рішення Євпаторійського міського суду від 26 грудня 2008 року у справі №2-5717/2008 та у позові товариства з обмеженою відповідальністю "Акваторія-М" про визнання дійсним вказаного біржового договору купівлі-продажу та про визнання права власності на нерухомість відмовлено. 07 липня 2011 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відмовлено ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження на вказане рішення апеляційного суду (а.с.75 т. 2).
22 червня 2011 року (тобто після подачі позову) повторно між продавцем ОСОБА_1 та покупцем - позивачем, підписаний та нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу 62/100 часток нежитлових будівель (що складалося з: гаражу "Б", футбольного поля - "З", частини бігової доріжки - "И" площею 1.828 кв.м., трибуни для глядачів, частини огорожі довжиною 130,06 м., замощення), розташованих в АДРЕСА_1, на земельній ділянці площею 1,4470 га за кадастровим №0110900000:01:013:0020. Того ж дня здійснена державна реєстрація цього договору в Державному реєстрі правочинів за №4506013. 24 червня 2011 року здійснена державна реєстрація права власності на 62/100 частки вказаної нерухомості за позивачем. Такі обставини підтверджуються договором, витягами з відповідних реєстрів (а.с.108-111 т. 2).
17 та 26 червня 2009 року позивач звертався до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою з відводу земельної ділянки для обслуговування вказаної вище нерухомості (а.с.18 т. 3) з наданням документів:
- плану земельної ділянки, складеного 03 квітня 2009 року (а.с.27 т. 1),
- викопіровки з топографічної зйомки (а.с.28 т. 1),
- висновку Євпаторійського міського управління земельних ресурсів від 08 квітня 2009 року та від 30 червня 2009 року (а.с.29 т. 1, а.с.17 зворот т. 2), з якого слідує, що земельна ділянка відноситься до земель рекреації (установи фізичної культури та спору), зареєстрований державний акт І-КМ №001428 за орендним підприємством "Авангард" міської ради спортивного товариства профспілок "Крим" про право постійного користування 2,06 га землі для реконструкції стадіону "Авангард" (а.с.34-36 т. 1),
- акта №407 попереднього обстеження земельної ділянки (а.с.30 т. 1),
- листа державної установи "Євпаторійської міської СЕС" (а.с.31 т. 1),
- акту вибору земельної ділянки для розміщення об'єктів від 30 червня 2009 року (а.с. 54-55 т. 1).
Вказане клопотання було включено у порядок денний засідань 47, 48, 49, 53, 56, 57, 59, 60, 61, 62 сесії 5 скликання Євпаторійської міської ради, але 03 липня, 26 серпня, 25 вересня, 27 листопада, 29 грудня 2009 року, 29 січня, 07 квітня, 14 травня, 25 червня, 02 червня 2010 року рішення по цьому клопотанню не прийнято через відсутність необхідної кількості голосів. Такі обставини сторони не оспорюють та це встановлено судами виходячи з відповідей відповідача та витягів з протоколів пленарних засідань відповідача (а.с. 32-33, 51-53, 57-60, 95-97 т. 1, а.с. 19-28 т. 2).
27 серпня 2010 року (тобто після подачі позову по даній справі) 63 сесією 5 скликання Євпаторійської міської ради прийнято рішення №5-63/167, яким заява позивача була задоволена та наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою з відводу в оренду позивача вказаної земельної ділянки площею 1,2506 га для реконструкції та обслуговування комплексу будівель (стадіону, трибун, доріжок) (а.с. 5 чи 52-56 т. 2).
26 листопада 2010 року за протестом прокурора 2 сесією 6 скликання Євпаторійської міської ради прийнято рішення №6-2/11 та скасовано вищевказане рішення №5-63/167 від 27 серпня 2010 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою (а.с. 6-8 чи 57 т. 2).
12 жовтня 2011 року рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим у справі №5002-22/3050-2011 визнано незаконним та скасовано рішення Євпаторійської міської ради №6-2/11 від 26 листопада 2010 року. Це судове рішення 07 грудня 2011 року набрало законної сили. 14 березня 2012 року постановою Вищого господарського суду України рішення місцевого суду та постанова апеляційної інстанції по справі №5002-22/3050-2011 залишені без змін (а.с. 112-129 т. 2, а.с 29-45 т. 3).
Відповідно до частини 4 статті 11 Цивільного кодексу України (Закон України №435-IV від 16 січня 2003 року, з змінами) у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів місцевого самоврядування.
Підстави набуття права на землю юридичними особами передбачено статтею 116 Земельного кодексу України (Закон України №2768-III від 25 жовтня 2001 року, з змінами на час звернення з позовом та на час прийняття судом 1 інстанції рішення, далі Земельний кодекс України), частина 1 якої встановлює, що юридичні особи набувають права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Частина 2 статті 134 Земельного кодексу України встановлює, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
При цьому, Земельний кодекс України встановлює момент виникнення права оренди на земельну ділянку та документ, що посвідчує таке право. Згідно статті 125 - право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права, а згідно частини 5 статті 126 - документом, що посвідчує право оренди на земельну ділянку, є договір оренди землі, зареєстрований відповідно до закону.
Частини 1, 2, 5 статті 120 Земельного кодексу України встановлюють, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, припиняється користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти; до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні іншої особи, переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на умовах оренди.
При цьому, частина 1 статті 123 Земельного кодексу України встановлює, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів місцевого самоврядування, яке приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).
Як встановлено судами, позивач придбав нерухомість, яка розташована на частині земельної ділянки, яка раніше була надана в постійне користування орендному підприємству "Авангард". А тому висновок, що право на земельну ділянку у позивача виникне на підставі рішення відповідача (органу місцевого самоврядування) про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки в оренду з моменту державної реєстрації договору оренди є цілком обгрунтованим та законним.
Частина 5 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. Однак актами цивільного законодавства, зокрема, Земельним кодексом України, не встановлено випадку виникнення права оренди земельної ділянки з рішення суду.
Визнання права оренди на земельну ділянку з рішення суду неможливо і тому, що відповідно до статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка як об'єкт права власності - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. А такі ознаки земельної ділянки як речі можуть бути встановлені лише проектом землеустрою.
Таким чином, матеріали справи свідчать, що господарські суди попередніх інстанцій в порядку статті 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили, встановили та надали юридичну оцінку наданим сторонами доказам та дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Заперечення заявника щодо порушення норм статей 34 та 35 Господарського процесуального кодексу України судом апеляційної інстанції дослідженні та не прийняті в якості доказу судові рішення по іншій господарській справі №2-7/6217-2009 господарського суду Автономної Республіки Крим, по яким за товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-консалтингова компанія "Укрросінвест" визнано право користування земельною ділянкою, на якій розташована інша частина нерухомості стадіону "Авангард", яку це товариство придбало у власність (а.с. 29-33 чи 130-134 т. 2). Такі судові рішення не мають значення для цієї господарської справи та не є підставою для звільнення від доказування тому, що стосуються іншої нерухомості та іншої земельної ділянки.
Частиною 11 статті 123 Земельного кодексу України передбачено право особи (яка зацікавлена в одержанні в користування земельної ділянки державної чи комунальної власності) оскаржувати до суду відмову органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду.
Судами встановлено, що у даному випадку позивач оскаржує не відмову у наданні за погодженим проектом землеустрою земельної ділянки в оренду чи залишення такого клопотання без розгляду, він оскаржує не розгляд його клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою з відведення в оренду земельної ділянки.
Діюче земельне законодавство не передбачає можливості оскарження відмови (залишення без розгляду) у клопотанні про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.
Так, частина 4 статті 118, частина 3 статті 123, частина 11 статті 151 Земельного кодексу України передбачають зобов'язання відповідного органу місцевого самоврядування в певний термін розглянути клопотання та надати дозвіл на розробку проекту з відводу землі у власність чи користування; підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Частина 11 статті 123 Земельного кодексу України передбачає лише можливість оскарження до суду відмови органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду. А частина 12 статті 151 - розгляд судами спорів, пов'язаних з погодженням місць розташування об'єктів.
По даній справі проект землеустрою не розроблявся, місцева рада не відмовляла у наданні земельної ділянки в користування (оренду).
Апеляційним господарським судом прийнято до уваги той факт, що на стадії розгляду цієї справи відповідач надав позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою з відводу земельної ділянки в оренду (з урахуванням судового рішення про скасування рішення місцевої ради про самостійне скасування рішення про дозвіл), цей дозвіл є діючим і тому позивач має можливість замовити розробку проекту землеустрою, погодити такий проект, після чого при наявності позитивного висновку державної експертизи проекту просити відповідача надати земельну ділянку в оренду.
Крім того, апеляційний суд дійшов висновку, що ненадання відповідачем копії рішення про дозвіл на складення проекту землеустрою не впливає на розгляд заявлених по цій справі позовних вимог, такі обставини можуть бути предметом інших позовних вимог.
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.
Пункт 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження бездіяльності відповідача, зокрема, щодо не розгляду клопотання позивача в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.
А тому судом першої інстанції з яким погодився апеляційний господарський суд, правильно на підставі цих норм процесуального права та вказівок суду касаційної інстанції, викладених в постанові від 19 жовтня 2010 року (а.с179-181 т. 1), припинено провадження у справі за позовними вимогами про визнання незаконною бездіяльність відповідача.
Решта доводів скаржника зводиться до намагань надати перевагу його доказам над іншими, що суперечить вимогам статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, тому судовою колегією до уваги не приймаються.
Таким чином, враховуючи, що судами повно і всебічно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності та надано належну оцінку наявним у матеріалах справи доказам, правильно застосовано норми діючого законодавства, касаційна інстанція не вбачає підстав для зміни або скасування рішення та постанови.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.12.2011 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.04.2012 року у справі № 5002-2/5677.1-2010 господарського суду Автономної Республіки Крим залишити без змін.
Касаційну скаргу залишити Товариства з обмеженою відповідальністю "Акваторія -М" без задоволення.
Головуючий суддя Т. Дроботової
С у д д і Н. Волковицької
Л. Рогач