"19" липня 2012 р. Справа № 5011-40/435-2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді суддіКондратової І.Д. Вовка І.В.,
суддіСтратієнко Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Київський завод електротранспорту"
на рішення та постанову Господарського суду міста Києва від 13.03.2012р. Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2012 р.
у справі № 5011-40/435-2012 Господарського суду міста Києва
за позовомКомунального підприємства "Київпастранс" в особі Подільського трамвайного ремонтно-експлуатаційного депо
до Публічного акціонерного товариства "Київський завод електротранспорту"
простягнення 432366,08 грн.
у судовому засіданні взяли участь представники:
- позивачаІльїн С.В.,
- відповідачаІмховик Ю.О.,
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Комунального підприємства "Київпастранс" в особі Подільського трамвайного ремонтно-експлуатаційного депо до Відкритого акціонерного товариства "Київський завод електротранспорту" (згідно п. 5 Перехідних положень Закону України "Про акціонерні товариства" змінено найменування акціонерного товариства з відкритого акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство "Київський завод електротранспорту") про стягнення 432366,08 грн. пені.
Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем умов договору оренди № 05/35-08 від 04.07.2008 р., зокрема, щодо своєчасності перерахування орендної плати за період з грудня 2008 р по грудень 2009 р.
Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що позивачем неправильно визначено суму заборгованості, з якої нараховується пеня, не враховано шестимісячний період нарахування штрафних санкцій, встановлений ч. 6 ст. 232 ГК України, а також пропущено строк позовної давності, передбачений п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу (надалі -ЦК) України.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.03.2012 р. у справі № 5011-40/435-2012 (суддя Сівакова В.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2012 (колегія суддів у складі: Сотнікова С.В. -головуючого судді, суддів Дзюбко П.О., Разіної Т.І.) позов задоволено частково, стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Київський завод електротранспорту" на користь Комунального підприємства "Київпастранс" в особі Подільського трамвайного ремонтно-експлуатаційного депо 94433,34 грн. пені.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Публічне акціонерне товариство "Київський завод електротранспорту" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2012р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2012р. у справі № 5011-40/435-2012, у частині щодо стягнення пені у розмірі 94433,34 грн., прийняти в цій частині нове рішення, яким в позові відмовити.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Київський завод електротранспорту" підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, місцевий та апеляційний господарські суди встановили, що 04.07.2008 р. між Комунальним підприємством "Київпастранс" (надалі -орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством "Київський завод електротранспорту" (надалі -орендар) було укладено договір № 05/35-08 про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду (надалі - договір), відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення Київської міської ради № 789/1450 від 14.06.2007р. передає, а орендар приймає в оренду нежилі приміщення, (далі - об'єкт оренди) за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 132 літера А (корпус 1) площею 299,50 кв. м. для розміщення офісу, літера Б (корпус 2) площею 3 446,80 кв. м. для виробництва, літера В (корпус 7) площею 1 186,40 кв. м. для виробництва.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що факт прийняття в оренду обумовленого вказаним договором приміщення підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі від 04.07.2008 р.
Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Отже, основне зобов'язання орендаря полягає у своєчасному внесенні орендної плати за користування орендованим майном.
Згідно п. 3.7 договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.
Відповідач порушив умови укладеного договору та здійснював орендну оплату несвоєчасно, що встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 12.10.2010 р. у справі № 30/186, яким стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за договором в розмірі 2470836,49 грн. за період з грудня 2008 р. по грудень 2009 р.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу (надалі -ГПК) України факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Предметом розгляду у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача нарахованої за період з 01.10.2011 р. по 01.04.2011 р. пені в сумі 432366,08 грн.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у частині стягнення з відповідача пені в сумі 337932,74 грн., яка нарахована за період з 01.10.2010 р. по 01.01.2011 р., суд першої інстанції дійшов висновку про сплив строку позовної давності, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, що відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України є підставою для відмови в позові.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову та стягнення пені в сумі 94433,34 грн., суд першої інстанції виходив з того, що відповідач порушив умови договору щодо сплати орендної плати, тому повинен відповідно до п. 6.2. договору сплати за період з 01.03.2011 р. до 31.03.2011 р. пеню, розмір якої визначено за розрахунком суду, виходячи з суми заборгованості по орендній платі в розмірі 2 470 836,49 грн., яка встановлена рішенням Господарського суду міста Києва від 12.10.2010 р. у справі № 30/186.
Залишаючи без змін судове рішення у справі Київський апеляційний господарський суд обґрунтував свою постанову тим, що місцевий господарський суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності та правильно застосував норми матеріального права.
Вищий господарський суд України вважає помилковими висновки судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог в частині стягнення пені за період з 01.03.2011 р. до 31.03.2011 р., з огляду на таке.
Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано.
Пунктом 3.5 договору встановлено, що орендна плата сплачується орендарем, починаючи з дати підписання акту прийому-передачі, але в будь-якому випадку не пізніше ніж з 11 календарного дня з дати підписання цього договору. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі про повернення об'єкта оренди орендодавцеві.
Судами попередніх інстанцій, враховуючи факти встановлені в рішенні Господарського суду міста Києва від 12.10.2010 р. у справі № 30/186 з'ясовано, що договір припинив свою дію 24.12.2009 р., за актом приймання-передачі об'єкт оренди повернутий орендодавцеві, у відповідача існує заборгованість за договором в розмірі 2 470 836,49 грн. Дана заборгованість виникла за період користування орендним приміщенням з грудня 2008 р. по грудень 2009 р.
Отже, враховуючи те, що сторонами у договорі не погоджено продовження терміну нарахування пені у строк понад 6 місяців за прострочення виконання зобов'язання, а згідно умов договору (п. 3.5) останнім днем сплати орендної плати є 24.12.2009 р., в даному випадку нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання щодо сплати орендної плати згідно ч. 6 ст. 232 ГК України припиняється 25.06.2010 р., тобто через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Після 25.06.2010 р. штрафні санкції за прострочення виконання зобов'язання щодо сплати орендних платежів за період користування орендним приміщенням з грудня 2008 р. по грудень 2009р. не можуть бути нараховані та стягнуті з відповідача.
Задовольняючи вимоги щодо стягнення пені за період з 01.01.2011р. по 31.03.2011 р., суд першої інстанцій в мотивувальній частині рішення послався на положення ч. 6 ст. 232 ГК України, але при цьому не застосував дану норму та невірно визначив період, за який може бути нарахована пеня за прострочення виконання зобов'язання щодо сплати орендної плати.
При розгляді справи за апеляційною скаргою відповідача, суд апеляційної інстанції на вказані порушення не звернув належної уваги, припустившись тих же порушень норм матеріального права, що й суд першої інстанції.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Враховуючи те, що судами попередніх інстанцій порушено та не застосовано норми матеріального права, які підлягали застосуванню до спірних відносин, що і призвело до прийняття помилкового рішення про задоволення позову в частині стягнення пені в сумі 94433,34 грн. за період з 01.01.2011 по 31.03.2011 р., постановлені у справі судові рішення в цій частині підлягають скасуванню, а так як справа щодо цих вимог не потребує додаткового дослідження доказів, судова колегія вважає можливим постановити у цій частині нове рішення про відмову у позові, залишивши без змін у решті рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 47, 49, 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київський завод електротранспорту" задовольнити.
Рішення Господарського суду міста Києва 13.03.2012 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2012 р. у справі № 5011-40/435-2012 в частині стягнення 94433,34 пені. та судових витрат скасувати.
В цій частині прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
У решті рішення Господарського суду міста Києва 13.03.2012 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2012 р. у справі № 5011-40/435-2012 залишити без змін.
Стягнути з Комунального підприємства "Київпастранс" (04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, 2, код 31725604) на користь Публічного акціонерного товариства "Київський завод електротранспорту" (м. Київ, вул. Червоноармійська, 143/2, код ЄДРПОУ 04012017) 944,33 грн. у рахунок відшкодування судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги, та 944,33 грн. у рахунок відшкодування судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.
Повернути Публічному акціонерному товариству "Київський завод електротранспорту" (м. Київ, вул. Червоноармійська, 143/2, код ЄДРПОУ 04012017) з Державного бюджету України зайво сплачений згідно платіжного доручення № 111 від 15.05.2012р. судовий збір у розмірі 3379,33 грн.
Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.
Головуючий суддя Кондратова І.Д.
Суддя Вовк І.В.
Суддя Стратієнко Л.В.