"17" липня 2012 р. Справа № 28/151-б
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіХандуріна М.І.,
суддів:Білошкап О.В.,
Погребняка В.Я.
розглянувши касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби
на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 03.05.2012 року
у справі № 28/151-б господарського суду м. Києва
за заявою боржникаПриватного підприємства "Овотерм -Україна"
про визнання банкрутом
за участю представників: від Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва ДПС -Котляр А.С., довіреність № 37/10-021 від 30.03.2012 року
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.05.2012 року у справі № 28/151-б (колегія суддів у складі: головуючий суддя Дзюбко П.О., суддя Доманська М.Л., суддя Пантелієнко В.О.) відмовлено Державній податковій інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби у відновленні пропущеного строку для подання апеляційної скарги на постанову господарського суду м. Києва віл 22.12.2011 року про визнання банкрутом Приватного підприємства "Овотерм-Україна" (далі -ПП "Овотерм-Україна"); залишено апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби (далі -ДПІ) без розгляду з посиланням на ч.2 ст.93 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України); справу № 28/151-б повернуто до господарського суду м. Києва.
Не погоджуючись з ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.05.2012 року, ДПІ звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить прийняти касаційну скаргу до розгляду, скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 03.05.2012 року по справі № 28/151-б про банкрутство ПП "Овотерм-Україна", повернути справу до господарського суду апеляційної інстанції для розгляду по суті. В обґрунтування доводів касаційної скарги ДПІ зазначає, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.07.2012 року касаційну скаргу ДПІ прийнято до провадження, розгляд касаційної скарги призначено на 17.07.2012 року.
В судове засідання 17.07.2012 року з'явився уповноважений представник ДПІ і підтримав доводи касаційної скарги.
Ліквідатор в судове засідання не з'явився, боржник свого представника в судове засідання не направив.
16.07.2012 року ПП "Овотерм-Україна" надав відзив на касаційну скаргу ДПІ, в якому просить залишити касаційну скаргу ДПІ без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 03.05.2012 року по справі № 28/151-б - без змін.
Переглянувши в касаційному порядку винесену у даній справі ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 03.05.2012 року по справі № 28/151-б про банкрутство ПП "Овотерм-Україна", на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга ДПІ задоволенню не підлягає, а оскаржувана ухвала підлягає зміні, виходячи з наступного.
Матеріалами справи підтверджується порушення провадження у справі про банкрутство ПП "Овотерм-Україна" 05.12.2011року в порядку, передбаченому ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон про банкрутство).
Копія ухвали господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі про банкрутство від 05.12.2011 року була направлена ДПІ та отримана останньою 15.12.2011 року, що підтверджується корінцем повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с.4).
Постановою господарського суду м. Києва від 22.12.2011 року у справі № 28/151-б визнано банкрутом ПП "Овотерм-Україна", відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора, якого зобов'язано у п'ятиденний строк з дня прийняття постанови про визнання боржника банкрутом подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України оголошення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, докази публікації надати суду; зобов'язано Державного реєстратора за місцем знаходження боржника внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про визнання боржника банкрутом.
Копія постанови господарського суду м. Києва від 22.12.2011 року направлена до ДПІ, що підтверджується штампом на зворотному боці постанови (а.с.74).
Матеріалами справи підтверджується, що оголошення про визнання ПП "Овотерм-Україна" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури розміщено в газеті "Урядовий кур'єр" № 3 (4647) від 06.01.2012 року (а.с. 130).
02.04.2012 року ДПІ подала апеляційну скаргу на постанову господарського суду м. Києва від 22.12.2011 року у справі № 28/151-б і одночасно заяву про поновлення строку на звернення з апеляційною скаргою (помилково надіслані до господарського суду Запорізької області).
В заяві про поновлення строку на звернення з апеляційної скаргою ДПІ зазначає, що зміст судових рішень, з якими ДПІ не погоджується, став фактично відомий тільки на даний час, що свідчить про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови господарського суду м. Києва від 22.12.2011 року у справі № 28/151-б.
Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно із ч.1 ст.93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду -протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Київський апеляційний господарський суд вірно встановив, що строк для подання апеляційної скарги на постанову господарського суду м. Києва від 22.12.2011 року закінчився 03.01.2012 року, тоді як апеляційна скарга ДПІ згідно штампу направлена до господарського суду першої інстанції 05.04.2012 року, тобто із пропуском встановленого ч.1 ст.93 ГПК України строку подання апеляційної скарги.
Згідно із ч.1 ст.53 ГПК України за завою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У вирішенні питання про відновлення строку подання апеляційної скарги повинна враховуватися поважність причин пропуску строку разом з іншими обставинами, на які посилається скаржник у зазначеному клопотанні.
ДПІ у клопотанні зазначає про факт несвоєчасного звернення до господарського суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на постанову господарського суду м. Києва від 22.12.2011 року, але при цьому не наводить будь-яких обґрунтувань поважності пропуску строку.
Між тим, ДПІ знала або за всіма обставинами справи повинна була знати про винесення господарським судом м. Києва постанови від 22.12.2011 року про визнання ПП "Овотерм-Україна" банкрутом, оскільки вказана постанова направлена на адресу ДПІ; оголошення про визнання ПП "Овотерм-Україна" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури розміщено в газеті "Урядовий кур'єр" № 3 (4647) від 06.01.2012 року; відповідно до п.11.2. Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом, Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588, відомості про визнання боржника банкрутом в будь-якому разі стають відомими органу ДПС на підставі повідомлення державного реєстратора.
З огляду на викладене колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком Київського апеляційного господарського суду щодо відсутності підстав для відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги. Доводи касаційної скарги ДПІ вказаного висновку не спростовують.
Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитися з висновками Київського апеляційного господарського суду про застосування процесуальних наслідків відмови у відновленні строку у вигляді залишення апеляційної скарги ДПІ без розгляду, з наступних підстав.
Залишаючи апеляційну скаргу ДПІ без розгляду, апеляційний господарський суд керувався ч.2 ст. 93 ГПК України в редакції Закону України від 07.07.2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до якої апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для відновлення строку, про що постановляється ухвала.
Законом України від 20.12.2011 року № 4176-VI "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" перше речення ч. 2 ст. 93 ГПК України викладене у такій редакції: "Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення".
Вказаний Закон відповідно до ст.1 Прикінцевих та перехідних положень набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 15.01.2012 року (Публікації: "Голос України", 14.01.2012 року, № 6).
Як вже зазначено, апеляційна скарга ДПІ подана 05.04.2012 року.
В ухвалі від 03.05.2012 року апеляційний господарський суд не обґрунтував необхідність застосування положень ч.2 ст.93 ГПК України в редакції Закону України від 07.07.2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" щодо процесуальних наслідків відмови у відновленні строку саме у вигляді залишення апеляційної скарги без розгляду, а не повернення апеляційної скарги, як це передбачено ч.2 ст.93 ГПК України у редакції Закону України від 20.12.2011 року № 4176-VI "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства", чинній на день винесення ухвали.
Колегія суддів вважає, що правильно пославшись на ч.2 ст.93 ГПК України, апеляційний господарський суд неправильно застосував норму процесуального права, зазначивши попередню редакцію вказаної статті щодо наслідків відмови у відновленні пропущеного строку на подання апеляційної скарги.
Однак, вказане неправильне застосування норм процесуального права не є безумовною підставою для скасування ухвали Київського апеляційного господарського суду від 03.05.2012 року, а може бути виправлене шляхом зміни ухвали.
Керуючись статтями 1117, 1119 -11113 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення.
Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 03.05.2012 року у справі № 28/151-б змінити, виклавши п.2 резолютивної частини в наступній редакції: "Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби повернути заявнику."
В іншій частині Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 03.05.2012 року у справі № 28/151-б залишити без змін.
Головуючий М.І. Хандурін
Судді О.В. Білошкап
В.Я. Погребняк