"18" липня 2012 р. м. Київ К-5790/08
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.
розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній республіці Крим на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.03.2008 року по справі № 2-23/13346-2007А за позовом Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній республіці Крим до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ізумрудний»про застосування арешту активів у вигляді зупинення операцій на рахунках платника податків
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:
Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.12.2007 року, позовні вимоги Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній республіці Крим до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ізумрудний»про застосування арешту активів у вигляді зупинення операцій на рахунках платника податків - задоволено.
При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач перешкодив органу державної податкової служби в реалізації права на проведення планової перевірки, що є підставою для застосування арешту активів.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.03.2008 року постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.12.2007 року скасовано та прийнято нову про відмову в задоволенні позову.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано неможливістю повторного накладення адміністративного арешту на підставах першого, у разі коли активи звільняються з під адміністративного арешту у зв'язку з закінченням граничного терміну його застосування.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач 11.04.2008 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 27.03.2009 року прийняв її до свого провадження.
В касаційній скарзі позивач просив скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.03.2008 року, залишити в силі постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.12.2007 року.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, преамбули, п.1 ч.1 ст. 11, ч.2 ст. 111, ч.2 ст. 112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», п.п.9.3.3 п.9.3 ст.9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі-Закон України №2181-ІІІ), п.1, 2 ст.9, п.1 ст. 103, п.3 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до приписів Закону України №2181-ІІІ, за наявності обставин, передбачених п.п.9.1.2 п.9.1 ст. 9 вказаного Закону, податковий орган має право застосувати адміністративний арешт активів платника податку.
Арешт активів на рахунку платника податків здійснюється за заявою податкового органу виключно на підставі рішення суду в порядку, передбаченому законодавством.
Порядок застосування адміністративного арешту активів платника податків затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 25.09.2001 №386, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.10.2001 №865/6056 (далі - Порядок №386).
Розділом 9 Порядку №386 визначені особливості застосування арешту активів у вигляді зупинки операцій на рахунках платника податків. Відповідно до даного порядку арешт активів у вигляді зупинки операцій на рахунках застосовується на підставі відповідного рішення суду.
Згідно пункту 9.3 Порядку №386, працівник податкового органу готує заяву для застосування арешту активів у вигляді зупинки операцій на рахунках платника податків в порядку, передбаченому процесуальним законодавством України, в день прийняття рішення про наявність обставин, які є підставою для застосування арешту у вигляді зупинки операцій на рахунках.
Рішення про наявність обставин, які є підставою для застосування арешту у вигляді зупинки операцій на рахунках, є документом, який підтверджує обставини, на яких ґрунтується заява до суду про застосування арешту у вигляді зупинки операцій на рахунках такого платника і повинно відповідати доповненню 5 до Порядку №386 (пункт 9.2 Порядку №386).
Підписана керівником податкового органу заява, до якої додається рішення про наявність обставин, які є підставою для застосування арешту у вигляді зупинки операцій на рахунках, того ж дня скеровують до суду (пункт 9.4. Порядку №386).
Разом з тим, в даному випадку, рішення про наявність обставин, які є підставою для застосування арешту активів у вигляді зупинки операцій на рахунках платника не приймалося і у встановленому порядку до заяви в суд залучено не було, в заяві не вказаний строк, на який передбачається провести арешт активів платника податків.
Таким чином, податковим органом були порушені процесуальні вимоги в частині оформлення рішення і скеровування матеріалів до суду.
Проте, судом першої інстанції було задоволено вимоги податкового органу та прийнято постанову про безстроковий арешт активів Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ізумрудний» у вигляді зупинки операцій на рахунках платника податків, що суперечить ч.2 п.12.1 розділу 12 Порядку №386, згідно якого в рішенні суду встановлюється строк арешту активів у вигляді зупинки операцій на рахунках платника податків та перешкоджає звільненню арештованих активів платника податків відповідно до п.п. «д»п.9.5 ст. 9 Закону України №2181-ІІІ у зв'язку з закінченням граничного строку адміністративного арешту.
Згідно п.9.7 ст.9 вказаного Закону у разі коли активи платника податків звільняються з-під адміністративного арешту у зв'язку із закінченням граничного строку його застосування, повторне накладення адміністративного арешту за підставами накладення першого адміністративного арешту не дозволяється.
Судом встановлено, що в 2007 році відповідно до п.п. «г»п.п. 9.1.2 п.9.1 ст. 9 Закону України №2181-ІІІ, адміністративний арешт активів відповідача застосовувався двічі.
Так рішенням Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції від 31.08.2007 №6/23-1 активи відповідача було арештовано на 96 годин. Термін адміністративного арешту продовжений не був (постанова господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.09.2007 у справі №2-23/11804-2007А, ухвала Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.10.2007). Отже, термін адміністративного арешту активів закінчився після закінчення 96 годин з моменту прийняття рішення Джанкойською об'єднаною державною податковою інспекцією від 31.08.2007 №6/23-1 (пункт 9.3.3 статті 9 Закону України №2181-ІІІ).
Вдруге адміністративний арешт активів відповідача було застосовано за рішенням Джанкойської об'єднаної державної податкової акції від 25.09.2007 №10/23-1 на 96 годин, з тих же підстав. 28.09.2007 відповідно до постанови господарського суду Автономної Республіки Крим у справі №2-22/12966-2007А, адміністративний арешт активів підприємства, перелік яких приведений в рішенні Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції, був продовжений на термін 1440 годин (60 діб). Севастопольським апеляційним господарським судом, постанову господарського суду Автономної Республіки Крим було залишено без змін (ухвала від 08.11.2007 у справі 2-22/12966-2007А). Термін адміністративного арешту активів підприємства -1440 годин (60 діб) закінчився 27.11.2007.
Таким чином, відповідно до п.п. «г»п.п. 9.1.2 п.9.1 ст. 9 Закону України №2181-ІІІ, рішенням суду першої інстанції у даній справі адміністративний арешт активів відповідача було застосовано втретє, що суперечить п.9.7 ст.9 вказаного Закону.
З огляду на викладене, висновок суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення вимог є правомірним.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 210, 2201, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -
Касаційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній республіці Крим залишити без задоволення, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.03.2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 -238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: __________________ Т.М. Шипуліна
Судді: __________________ Л.І. Бившева
__________________ А.М. Лосєв
Суддя Т.М. Шипуліна