"19" липня 2012 р. м. Київ К-23098/09
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Сороки М.О.,
Кравцова О.В.,
Масло І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Кіровської міської ради Луганської області, треті особи -ВАТ по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз»в особі філії «Стаханівське міжрайонне управління з експлуатації газового господарства», ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про відсутність компетенції та скасування рішення,-
У серпні 2008 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що у 2004 році за рахунок коштів членів добровільного об'єднання товариства «Факел», головою якого він був, було збудовано газопровід на декількох вулицях міста Кіровська. У 2008 році товариством «Окраина»здійснено підключення до побудованого ними газопроводу без узгодження з товариством «Факел»та без сплати дольової участі витрат на його будівництво. Вказував на те, що підставою для вчинення таких дій було рішення Кіровської міської ради Луганської області №572 від 24.10.2008 «Про затвердження «Положення про будівництво розподільчих газових мереж за кошти населення на території міста Кіровська в новій редакції», яким передбачено, що при продовженні будівництва вуличних газопроводів компенсація грошових сум членам добровільного товариства, від якого врізується нове товариство, не здійснюється. Оскільки побудований ними газопровід було передано до державної власності, то у відповідності до наданих Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»(далі -Закон) міській раді повноважень, до її відання не відноситься вирішення питань щодо вказаної форми власності. Таким чином вважав, що приймаючи зазначене рішення, відповідач вийшов за межі наданих йому повноважень, а тому просив його скасувати.
Постановою Кіровського міського суду Луганської області від 28 січня 2009 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Кіровської міської ради Луганської області №572 від 24.10.2008 «Про затвердження «Положення про будівництво розподільчих газових мереж за кошти населення на території міста Кіровська в новій редакції».
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2009 року рішення суду першої інстанції скасовано і ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_4 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить його скасувати як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у касаційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Встановлено, що рішенням виконавчого комітету Кіровської міської ради Луганської області №1126 від 28.12.2004 було передано у державну власність на баланс ВАТ по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз»в особі філії «Стаханівське міжрайонне управління з експлуатації газового господарства» газопровід, побудований за рахунок коштів мешканців вулиць, зокрема, тих, хто входив до добровільного об'єднання товариства «Факел».
24.10.2008 на 26 сесії Кіровської міської ради Луганської області прийнято рішення №572 «Про затвердження «Положення про будівництво розподільчих газових мереж за кошти населення на території міста Кіровська в новій редакції», пунктом 3.4 якого передбачено, що при продовженні будівництва вуличних газопроводів компенсація грошових сум членам добровільного товариства, від якого врізується нове товариство, не здійснюється.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності до статті 31 Закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, організація за рахунок власних коштів і на пайових засадах будівництва, реконструкції і ремонту об'єктів комунального господарства та соціально-культурного призначення, жилих будинків, а також шляхів місцевого значення.
Таким чином суд дійшов висновку про протиправність рішення та наявність підстав для його скасування, оскільки Кіровська міська рада, приймаючи спірне рішення, передбачила право населення на будівництво розподільчих газових мереж лише за власний рахунок, що суперечить вказаній нормі закону.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що судом помилково здійснено посилання на компетенцію виконавчого органу міської ради, оскільки в даному випадку рішення, яке є предметом спору у справі, прийнято міською радою, а не її виконавчим органом.
Посилався на те, що відповідно до пункту 22 статті 26 Закону виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування.
Встановивши, що Кіровська міська рада Луганської області приймаючи на пленарному засіданні рішення №572 від 24.10.2008 «Про затвердження «Положення про будівництво розподільчих газових мереж за кошти населення на території міста Кіровська в новій редакції»діяла в межах повноважень в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції і доводи касаційної скарги його не спростовують.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтею 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2009 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235-244 КАС України.
Суддя М.О. Сорока