"10" липня 2012 р. м. Київ К/9991/18701/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.
Суддів Карася О.В.
Рибченка А.О.
при секретарі судового засідання: Навасардян М.Г.,
розглянувши касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2012 року та постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12.05.2011 року по справі №2а/0370/1039/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «Агро продукт»до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України у Волинській області про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, -
Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «Агропродукт»звернулось в суд з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України у Волинській області в якому просило стягнути з Державного бюджету України на його користь суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1 038 435,00 грн.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 12.05.2011 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2012 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, за результатами перевірок позивача податковим органом було підтверджено заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість, проте не вдалося встановити, чи надійшов до державного бюджетну ПДВ, сплачений позивачем при придбанні товарів, а тому відповідачем зроблений висновок про неможливість підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування по ланцюгу продажу-постачання товару до виробника.
Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до п.п.7.7.5 п. 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку заявлених у ній даних за наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Відповідно до пп. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
Матеріалами справи підтверджено наявність належної позивачу суми бюджетного відшкодування за звітний податковий період, реальність господарських відносин та подання всіх необхідних для здійснення відшкодування документів, що передбачені положеннями чинного законодавства України.
Крім того, нормами Закону України «Про податок на додану вартість»
право платника податку на відшкодування ПДВ не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.
За таких обставин, суди дійшли вірного висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення -без змін.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.
Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2012 року та постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12.05.2011 року по справі №2а/0370/1039/11 залишити без змін.
Справу повернути до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий підписГолубєва Г.К.
Судді підписКарась О.В.
підписРибченко А.О.
Ухвала складена у повному обсязі 13.07.2012р.
Суддя Г.К. Голубєва