"17" липня 2012 р. м. Київ К-9849/08
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Чалого С. Я.
Бим М.Є.
Логвиненка А.О.
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Дружківський завод металевих виробів" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2008 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства "Дружківський завод металевих виробів" до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Дружківка Донецької області про визнання недійсним та скасування акту перевірки, -
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2008 року залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2008 року відмовлено ВАТ "Дружківський завод металевих виробів" до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Дружківка Донецької області про визнання недійсним та скасування акту перевірки.
Не погоджуючись з судовим рішенням першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, прийняти нове про задоволення позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами, у період з 13.03.2007 року по 26.03.2007 року відповідачем проводилася перевірка ВАТ „Дружківський завод металевих виробів»з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і та професійних захворювань України, за результатами якої складений акт №47 від 26.03.2007 року.
В акті зазначено, зокрема, що основний вид діяльності на момент перевірки (за результатами роботи підприємства за минулий календарний рік) за КВЕД -27.35.0, клас ризику -55 , страховий тариф -2, 560%. Вказуючи на протиправність вказаного акту, позивач просив його скасувати.
Відмовляючи в позові суди попередніх інстанцій вказали, що оскарження акту перевірки не передбачено нормами діючого законодавства. Крім цього, судами зазначено, що віднесення позивача до класу професійного ризику виробництва 55 та визначення страхового тарифу відповідачем здійснено вірно.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої та апеляційної інстанції з огляду на їх правомірність та обґрунтованість та виходячи з такого.
Як вірно вказано судами, в розумінні Інструкції про порядок перерахування, облік та витрачання страхових коштів в Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 20.04.2001 року № 12 (яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) актом перевірки є документ, в якому викладаються результати проведеної перевірки. Тобто, сам акт не визначає зобов'язання платника страхових внесків та не породжує правових наслідків щодо сплати таких зобов'язань. Таким чином, правомірність акту не може бути предметом судового розгляду за правилами КАС України.
Крім цього, правильними є висновки судів про правомірність визначення страхового тарифу позивачу через річну звітність підприємства по обсягах реалізованої продукції.
Відповідно до п.п. 3,4,5 Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженого постановою КМ України від 13 вересня 2000 року №142, клас професійного ризику виробництва для окремої галузі економіки характеризується інтегральним показником професійного ризику виробництва -чим вищий інтегральний показник, тим вищий (починаючи з першого) клас професійного ризику виробництва. Інтегральні показники професійного ризику виробництва в галузях економіки, віднесених до одного класу, за величиною повинні бути ближчими між собою, ніж у галузях економіки, віднесених до суміжних класів. Інтегральний показник професійного ризику виробництва для кожної галузі економіки визначається як відношення витрат у минулому календарному році у галузі економіки на відшкодування шкоди потерпілим на виробництві до фактичних витрат на оплату праці у минулому календарному році в цій галузі економіки за спеціальною формулою.
У відповідності до п. 12 Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, згідно з яким фонд відносить підприємства до галузей економіки за видами їх основної діяльності. Якщо страхувальник провадить свою діяльність у кількох галузях економіки, підприємство відноситься до тієї з них, яка має найбільшу питому вагу в обсязі реалізованої продукції. У разі зміни технології робіт або виду діяльності підприємства Фонд відповідно змінює належність цього підприємства до класу професійного ризику виробництва.
Виходячи з вищенаведеного колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірних висновків щодо відмови в задоволенні позовних вимог, а тому підстав для зміни або скасування зазначених судових рішень колегія суддів не вбачає.
Відповідно до ст. 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчинення процесуальних дій.
Керуючись статтею 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Дружківський завод металевих виробів" залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2008 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку ст.ст. 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді:
Суддя С.Я. Чалий