17 липня 2012 року м. Київ К/9991/52215/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Бим М.Є.(доповідач), Логвиненка А.О., Чалого С.Я.
розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 19 січня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 22 квітня 2011 року у справі №2а-73-1/10 за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про зобов'язання здійснити нарахування недоплаченої пенсії, -
У листопаді 2011 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії у відповідності до вимог ст.ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та виплату допомоги на оздоровлення у відповідності до ст..48 цього Закону.
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 19 січня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 22 квітня 2011 року та з урахуванням ухвал про виправлення описок, позов задоволено частково. Зобовязано УПСЗН виплатити допомогу на оздоровлення за 2008-2010 року та зобов'язано УПФУ здійснити перерахунок пенсії у відповідності до ст.ст.50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з листопада 2008 року та січень 2010 року.
В касаційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації просить скасувати зазначені судові рішення в частині задоволення позовних вимог про виплату допомоги на оздоровлення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в позові.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги в межах заявлених вимог, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом ІІ групи, що підтверджується відповідним посвідченням, а також довідкою серії МСЕК, у зв'язку з чим має право на пільги, встановлені статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в тому числі на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог за 2008-2010 роки.
Так, підпунктом 11 пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення до деяких законодавчих актів України" текст ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" викладено в такій редакції: одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України".
Зміни, внесені підпунктом 11 пункту 28 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення до деяких законодавчих актів України", визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Як встановлено судом, допомога позивачу у 2008 році була нарахована в розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України та виплачена після 22.05.2008, тобто після прийняття рішення Конституційним Судом України.
Щодо виплат у 2009-2010 роках, то слід зазначити, що ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»ст. 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»надано право Кабінету Міністрів України встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Кабінетом Міністрів України у 2009-2010 роках таке право використано не було, а тому вказані норми не підлягають застосуванню під час визначення розміру виплат, передбачених ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог за 2008-2010 роки.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
В решті судові рішення сторонами не оскаржені.
Згідно ч.3 ст. 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації - відхилити.
Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 19 січня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 22 квітня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: (підписи)