"10" липня 2012 р. м. Київ К-37705/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.
Суддів Карася О.В.
Рибченка А.О.
при секретарі судового засідання: Навасардян М.Г.,
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2010 року та постанову Сумського окружного адміністративного суду від 09.02.2010 року по справі № 2а-288/10/1870 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром»до Державної податкової інспекції в м. Суми про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,-
У вересні 2009 року Відкрите акціонерне товариство «Сумихімпром»звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення від 21.07.2009 року № 000062306/0/48703, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 1451147,99 грн.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 09.02.2010 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2010 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, за результатами перевірок позивача податковим органом було підтверджено заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість, проте не вдалося встановити, чи надійшов до державного бюджетну ПДВ, сплачений позивачем при придбанні товарів, а тому ним зроблений висновок, про неможливість підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування, що пов'язано з відсутністю факту надмірної сплати податку на додану вартість до Державного бюджету в сумі 1451147,99 грн. по ланцюгу продажу-постачання товару до виробника.
Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до п.п.7.7.5 п. 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку заявлених у ній даних за наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Відповідно до пп. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
Матеріалами справи, а саме довідками ДПІ у м. Суми від 23.10.2006 року № 38/23-513/05766356, від 25.12.2009 року № 1371/23-6/03766350, від 24.03.2009 року № 2217/23-6/05766356, від 27.05.2009 року № 3886/23-6/05766356, від 30.06.2009 року № 4649/23-6/05766356 підтверджено наявність належної позивачу суми бюджетного відшкодування за звітний податковий період, реальність господарських операцій та подання всіх необхідних для здійснення відшкодування документів, що передбачені положеннями чинного законодавства України.
Крім того, нормами Закону України «Про податок на додану вартість»
право платника податку на відшкодування ПДВ не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.
За таких обставин, суди дійшли вірного висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення -без змін.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2010 року та постанову Сумського окружного адміністративного суду від 09.02.2010 року по справі № 2а-288/10/1870 залишити без змін.
Справу повернути до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий підписГолубєва Г.К.
Судді підписКарась О.В.
підписРибченко А.О.
Ухвала складена у повному обсязі 13.07.2012р.
Суддя Г.К. Голубєва