Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"10" липня 2012 р. Справа № 5023/2762/12
вх. № 2762/12
Суддя господарського суду Жигалкін І.П.
при секретарі судового засідання Бережановій Ю.Ю.
за участю представників сторін:
позивача - Нестерцова Д.І. (дов. № 46 від 22.11.2011 р.)
відповідача - Чумак Ю.О. (дов. № 48 від 10.01.2012 р.)
розглянувши справу за позовом Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків
до Комунального підприємства "Лозоваводоканал" Лозівської міської ради Харківської області, м. Лозова
про стягнення 40 000,00 грн.
Позивач, Харківське обласне Територіальне відділення Антимонопольного комітету України, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Лозоваводоканал" Лозівської міської ради Харківської області (надалі - Відповідач) штрафу у розмірі 20 000,00 грн. та пені в розмірі 20 000,00 грн. і зарахування суми до Державного бюджету.
Представник Позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд задовольнити їх у повному обсязі. Також надав додаткові документи, які суд долучає до матеріалів справи.
Представник Відповідача у наданому, 09 липня 2012 року, відзиві проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у їх задоволенні. У судовому засіданні та у наданій, 10 липня 2012 року, заяві позовні вимоги визнає повністю.
Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України (надалі - ГПК України), не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
За результатами розгляду справи № 1/02-40-11 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 26.09.2011 прийнято рішення № 50-К (надалі - Рішення), яким дії комунального підприємства «Лозоваводоканал» визнані порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку перекачки та очищення рідких побутових відходів, а саме: усунення з ринку інших суб'єктів господарювання, що призвело до ущемлення інтересів споживачів, яке було б неможливим за умов існування значної конкуренції на ринку.
За вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, згідно з Рішенням, яке направлено на адресу Відповідача листом від 27.09.2011 № 02-26/1-2691 для виконання та отримано 04.10.2011 р., на останнього Позивачем накладено штраф у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн.
Відповідач звертався до господарського суду в Харківській області з позовною заявою до про визнання недійсним Рішення, як підтверджується матеріалами справи №5023/9904/11.
Рішенням вищезазначеної справи Господарського суду Харківської області від 25.01.2012 р. Відповідачу в позові відмовлено повністю. Відповідач не погодився з висновками, викладеними в рішенні господарського суду Харківської області, та 02.02.2012 звернувся з апеляційною скаргою до Харківського апеляційного господарського суду, де Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.03.2012 Відповідачу в апеляційній скарзі відмовлено повністю, а рішення залишено без змін.
30.03.2012 Відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду. 10.05.2012 р. ухвалою Вищим господарським судом України касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.03.2012 зі справи № 5023/9904/11 повернуто КП «Лозоваводоканал».
Статтею 6 Закону України „Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України.
Відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення органів Антимонопольного комітету України є обов'язковими до виконання.
Згідно з частиною третьою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Таким чином, строк для оплати штрафу Відповідача закінчувався 04.12.2011.
Відповідно до частини п'ятої статті 56 Закону за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Нарахування пені зупиняється, зокрема, на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу.
Згідно з частиною п'ятою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Отже, розмір пені не повинен перевищувати 20000 грн.
Відповідно до частини сьомої статті 56 Закону у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» голова Відділення має, зокрема, такі повноваження: звертатися до суду з позовами, заявами і скаргами у зв'язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції, а також із запитами щодо надання інформації про справи, що розглядаються цими судами відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, а також представляти Відділення без спеціальної довіреності в суді.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України. Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати. Мотивувальна частина рішення повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права і обов'язки сторін у спірних правовідносинах.
Статтею 129 Конституції України зазначено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкорюються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості -є однією з основних засад судочинства.
Відповідачем не доведено суду відсутності своєї вини у завданні шкоди з його боку, а також не надано доказів останнім, щодо спростовання доказів Позивача по справі.
Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача, оскільки спір з його вини доведено до суду.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статей 17, 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", статтями 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства "Лозоваводоканал" Лозівської міської ради Харківської області (64606, Харківська область, м. Лозова , вул. Степова, 3, Код ЄДРПОУ 37048692) штраф в сумі 20 000,00 (двадцять тисяч) гривень та пені в сумі 20 000,00 (двадцять тисяч) гривень, що разом складає 40 000,00 (сорок тисяч) гривень, і зарахування зазначеної суми до Державного бюджету України на рахунок УДКСУ у м. Лозова Харківської області, код ЄДРПОУ УДК 38053090, р/р 31115106700015, МФО 851011, ГУДКСУ у Харківській області, код бюджетної класифікації - 21081100, символ звітності - 106.
Стягнути з Комунального підприємства "Лозоваводоканал" Лозівської міської ради Харківської області (64606, Харківська область, м. Лозова , вул. Степова, 3, Код ЄДРПОУ 37048692) на користь держбюджету України одержувач коштів - УДКС у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, № рахунку 31215206783003, код ЄДРПОУ 37999654, код бюджетної класифікації 22030001, символ звітності банку 101, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011) - 1 609,50 грн. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 13 липня 2012 року по справі № 5023/2762/12.
Суддя Жигалкін І.П.