Кіровоградської області
"10" липня 2012 р.Справа № 5013/405/12
Господарський суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Макаренко Т.В. , суддів Глушкова М.С. , Цобенко Р.О., розглянув матеріали справи № 5013/405/12
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Автобусний парк" 13527, м. Кіровоград
до відповідача: Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Кіровоград
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - виконавчий комітет Кіровоградської міської ради, м. Кіровоград
за участю прокурора м. Кіровограда
про скасування рішення № 11 від 28.02.2012 року
Представники сторін:
від позивача - Кушнір Д.М. , довіреність № 1 від 01.02.12 ;
від позивача - Замедянська Н.М. , довіреність № 9 від 13.04.11 ;
від відповідача - Дмитренко В.В. , довіреність № 14 від 12.03.12 ;
від відповідача - Житник В.П. , довіреність № 17 від 26.03.12 ;
від прокуратури - Деревінська О.С., посвідчення № 40 від 08.05.2012 р. помічник прокурора;
від третьої особи - Гонтарь О.А. , довіреність № 2197/35-0518 від 05.04.12 ;
від третьої особи - Горбенко І.В. , довіреність № 2321/11-0518 від 10.04.12 ;
У судовому засіданні оголошувались перерви відповідно 24.05.2012 року до 9 год. 30 хв. 06.06.2012р., 11 год. 11.06.2012р. та до 11 год. 10.07.2012 року, в порядку, визначеному ст. 77 ГПК України.
Публічне акціонерне товариство "Автобусний парк" 13527 звернулося до господарського суду із позовом про скасування рішення Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 11 від 28.02.2012 року в частині визначення дій ПАТ "Автобусний парк" 13527, які полягають у погодженій поведінці по зміні тарифів та приведенні їх до одного рівня, передбаченим п. 1 ст. 50, ч. 3 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, шляхом вчинення суб'єктом господарювання дій на ринку перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування в режимі маршрутного таксі, які призвели до обмеження конкуренції, при тому, що аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій та накладення на позивача штрафу в сумі 68000,00 грн. В обгрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що оспорюване рішення є безспідставним, необгрунтованим та таким, що суперечить вимогам законодавства про захист економічної конкуренції, оскільки відповідачем не доведено обставини, які мають істотне значення для справи і які визнано встановленими.
Відповідач у відзиві на позовну заяву вимоги позивача не визнав, в обгрунтування своїх заперечень зазначив наступне.
07.04.2011 року виконивчим комітетом Кіровоградської міської ради прийнято рішення № 329 "Про погодження вартості разового проїзду одного пасажира на міських автобусних маршрутах загального користування", яким погоджено вартість разового проїзду одного пасажира на міських автобусних маршрутах загального користування у режимі маршрутного таксі для перевізників усіх форм власності у м.Кіровограді у розмірі 2,00 грн., крім маршруту № 274, який обслуговує ПАТ "Автобусний парк" 13527. Вартість разового проїзду на вказаному маршруті погоджено на рівні 2,50 грн. Дата введення нових тарифів на проїзд - 25 квітня 2011 року.
З цієї дати перевізники м.Кіровограда розпочали здійснювати перевезення масажирів на міських маршрутах (крім маршруту № 274) за тарифом 2,00 грн.
На вимогу територіального відділення виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради представлено копії звернень перевізників та усіх розрахунків вартості проїзду в маршрутному таксі, які подавалися ними на погодження, а також копію колективного листа направленого міському голові, щодо необхідності приведення тарифу на проїзд у м.Кіровограді до рівня 2,00 грн. за перевезення пасажира у режимі маршрутного таксі.
Вказаний лист зареєстрований у міській раді від 04.02.2011 за №777-05-19-072. Вказаний лист, серед інших перевізників, підписано і позивачем по справі.
Документом, який визначає механізм формування тарифів на послуги пасажирського автомобільного транспорту загального користування, є Методика розрахунку тарифів на послуги пасажирського автомобільного транспорту, затверджена наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 17.11.2009 №1175 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.11.2009 за № 1146/17162 (далі - Методика).
Зазначений нормативно-правовий акт дає перевізникам в умовах значної конкуренції на ринку можливість встановлювати ціни в залежності від фактичних витрат кожного перевізника, та, як наслідок, конкурувати, у тому числі, в ціновому діапазоні.
Методика є обов'язковою для застосування під час встановлення регульованого Тарифу органами виконавчої влади та місцевого самоврядування на послуги пасажирського втомобільного транспорту і носить рекомендаційний характер під час формування вільних тарифів на ці послуги.
Згідно з пунктом 2.1 Методики розрахунок тарифів здійснюється відповідно до запланованих на рік (на підставі фактичних обсягів транспортної роботи), характерних для даного виду перевезень Перевізника в регіоні, та кількості перевезених пасажирів з використанням економічно обгрунтованих планових витрат, визначених з урахуванням вимог законодавства, на підставі галузевих норм, ставок податків і зборів (обов'язкових платежів), прогнозного індексу цін виробників промислової продукції у плановому період. До розрахунку тарифу включається плановий прибуток, необхідний для розвитку перевізника і сплати ним податкових зобов'язань.
Відповідно до пункту 2.3 Методики під час розрахунку тарифу загальний обсяг транспортної роботи та загальна кількість перевезених пасажирів, у тому числі з урахуванням пільгових категорій пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, обґрунтовуються Перевізником на підставі фактичних показників роботи або встановлюються за результатами обстеження пасажиропотоків.
Отже, Методикою визначено, що тарифи на проїзд у режимі маршрутного таксі розраховуються перевізником по кожному маршруту, що ним обслуговується, та на підставі запланованого річного обсягу перевезень пасажирів, який обґрунтовується перевізником фактичними показниками роботи або встановлюється за результатами обстеження пасажиропотоків.
Всіма перевізниками застосовано однакові підходи щодо обрахунку собівартості перевезень та визначенні кількості перевезених пасажирів, а саме:
-собівартість визначалася як сума витрат, розрахованих нормативним методом на загальний річний пробіг транспортних засобів (тис.км) певного типу (моделі), який встановлювався за протяжністю та кількістю рейсів по кожному маршруту згідно договору з замовником перевезень;
-кількість перевезених пасажирів на рік визначалася плановим методом з розрахунку необхідності виконання кількості рейсів, які відповідають розкладу руху, та наповнюваності транспортних засобів. При цьому, коефіцієнти використання пасажиромісткості транспортних засобів застосовано перевізниками в межах: 0.33 - 0.85 (33 - 85 % від загальної пасажиромісткості транспортних засобів).
Отже, всіма перевізниками, зазначає відповідач, розрахунок тарифів на перевезення здійснено в порушення пунктів 2.1, 2.2, 2.3, 2.21 Методики, без врахування фактичних показників транспортної роботи на міських маршрутах.
Тобто, перевізниками не витримано вимоги Методики щодо необхідності урахування конкретних умов експлуатації, які характеризують маршрути за довжиною, пасажиропотоком та іншими показниками, які повинні бути підтверджені фактичними даними.
Подані перевізниками до виконавчого комітету Кіровоградської міської ради розрахунки тарифів містять інформацію, яка не відображає фактичного стану їх діяльності.
Зокрема, означене підтверджується інформацією, що безпосередньо отримана від перевізників та інших джерел і залучена у якості доказів до матеріалів справи, а саме:
- звіти про фінансові результати за 2010 рік;
- звіти про роботу автотранспорту за 2010 рік (наявні дані про роботу і використання рухомого складу, кількість перевезених пасажирів, витрати палива на експлуатацію втомобілів):
- звіти з праці;
- договори найму (оренди) рухомого складу.
-висновки Кіровоградського національного технічного університету (далі-КНТУ), зроблені після проведення 19.10.201Іроку дослідження пасажиропотоків на маршрутній мережі міста Кіровограда, згідно укладеного договору з Управлінням розвитку транспорту та зв'язку Кіровоградської міської ради. Залучення даних матеріалів для проведення аналітичної роботи є можливим, зазначає відповідач, оскільки у період 2010-2011 роки маршрутна мережа міста Кіровограда не зазнавала суттєвих змін.
Аналіз представлених перевізниками розрахунків показав також, що розроблені розрахунки мають ознаки спільного оформлення та містять істотні зміни в сторону збільшення витрат, що свідчить про погоджену поведінку під час проведення ними розрахунків тарифів.
Розрахунковий рівень тарифів, які були направлені переважною більшістю перевізників на погодження до органу місцевого самоврядування за один-два дні до дня прийняття міськвиконкомом рішення про встановлення тарифів, становить 2,10 -- 2,81 пас.
В той же час, до прийняття виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради рішення щодо зміни тарифу перевізники двічі спільно готували за власними підписами та печатками звернення до Кіровоградського міського голови про зміну тарифу та приведення його до єдиного рівня - 2 гривні.
Такими діями перевізники свідомо намагалися усунути конкуренцію між собою за ціновим критерієм, зазначає відповідач.
Таким чином, вказує відповідач, узгодження поведінки перевізників по зміні тарифів та приведенні їх до одного рівня призвело до усунення між ними конкуренції за ціновим критерієм та обмеження конкуренції на ринку в цілому.
Обмеження конкуренції полягає в тому, що учасники узгоджених дій - суб'єкти господарювання, які здійснюють в м.Кіровограді перевезення пасажирів автомобільним автотранспортом загального користування в режимі маршрутного таксі, не змагалися між собою, завдяки власним досягненням та зменшенню (оптимізації) фактичних витрат, пов'язаних з діяльністю по наданню послуг із перевезення пасажирів, - за встановлення обґрунтованої, справедливої ціни за ці послуги, та, орієнтуючись не на потреби споживачів, а на рівень ціни один одного, узгодили та погодилися застосовувати відповідні ціни на однаковому рівні без об'єктивно виправданих на те причин та звернулися до органу місцевого самоврядування про легітимацію даного порушення.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону України «Про захист економічної конкуренції» узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання.
Відповідно до пункту 1 статті 50, частини першої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.
А частиною третьою статті 6 цього ж Закону антиконкурентними узгодженими діями вважається вчинення суб"єктами господарювання схожих дій на ринку товару, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення их дій.
Таким чином, підсумовує відповідач, дії ПАТ «Автобусний парк» 13527,та інших перевізників, які полягають у погодженій поведінці по зміні тарифів та приведенні їх до однакового рівня, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статті 50, частиною третьою статті 6 Закону України „Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій шляхом вчинення суб'єктами господарювання схожих дій на ринку перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування в режимі маршрутного таксі, які призвели до обмеження конкуренції, при тому, що аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій.
Просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
3-тя особа без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - виконавчий комітет Кіровоградської міської ради у своєму письмовому поясненні зазнає наступне.
Відповідно до п.2 п.а) ч.1 ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів місцевих рад у галузі бюджету, фінансів і цін віднесено встановлення в порядку і межах, визначених законодавством тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, які встановлюються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України), транспортні та інші послуги.
Законодавством України не передбачено порядку встановлення (затвердження або погодження) тарифів.
Також зазначає, що погодження вартості разового проїзду одного пасажира на міських автобусних маршрутах загального користування здійснено уповноваженим органом відповідно до розрахунків, поданих перевізниками, з якими укладені договори на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування; застосування єдиного тарифу усім перевізникам при наявності для цього об'єктивних підстав не суперечить чинному законодавству. Об'єктивними підставами для перегляду та підвищення тарифу слугувало підвищення цін на пальне, паливно-мастильних матеріалів, енергоресурсів в реальному секторі економіки бульш ніж на 10% .
У судовому засіданні представники позивача свої вимоги підтримали у повному обсязі, представники відповідача не визнали повністю.
Представник 3-ї особи у судовому засіданні зазначив про обгрунтованість вимог позивача.
Прокурор підтримав доводи висловлені представниками відповідача .
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, 3-ї особи, прокуратури, оцінивши подані сторонами докази, господарський суд, -
Рішенням адміністративної колегії Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28 лютого 2012 року № 11 у справі № 15-01/05-11 визнано дії ПАТ "Автобусний парк" 13527, ПП "Автоба-Кіровоград", ФОП Кобченко В.В., ТОВ "Лайт", ВАТ "Таксомоторний парк", ПП "Паритет Сервіс", КТ "Автолегіон - Варванської Ю.В.", ПП "Укравтоінвест", ПП "Олікс", ВКФ у формі ТОВ "Макбо-94, Агенством "Бікор", ПП "Кіровоград Авто Тур", які полягають у погодженій поведінці по зміні тарифів та приведенні їх до однакового рівня, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статті 50, частиною третьою статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, шляхом вчинення суб'єктом господарювання дій на ринку перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування в режимі маршрутного таксі, які призвели до обмеження конкуренції, при тому, що аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій (п.1 оспорюваного Рішення).
За вчинення таких дій на позивача накладено штраф в сумі 68000,00 грн.(п.4 оспорюваного Рішення).
Позивач просить скасувати рішення позивача № 11 від 28.02.2012 року в частині визначення дій ПАТ "Автобусний парк" 13527, які полягають у погодженій поведінці по зміні тарифів та приведенні їх до одного рівня, передбаченим п. 1 ст. 50, ч. 3 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, шляхом вчинення суб'єктом господарювання дій на ринку перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування в режимі маршрутного таксі, які призвели до обмеження конкуренції, при тому, що аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій та накладення на позивача штрафу в сумі 68000,00 грн., при цьому зазначає, що прийняте відповідачем рішення відносно позивача є безспідставним, необгрунтованим та таким, що суперечить вимогам законодавства про захист економічної конкуренції, оскільки відповідачем не доведено обставини, які мають істотне значення для справи і які визнано встановленими. Зокрема позивач зазначає, що:
- відповідачем не взято до уваги договірні відносини, які існують між позивачем (перевізником) та Кіровоградською міською радою (Замовником перевезень);
- ніяких усних чи письмових домовленностей чи договорів щодо встановлення єдиного тарифу на проїзд між перевізниками не існувало і не існує;
-не надано оцінки співпаданню дати зміни тарифів на перевезення і початку перевезень за новими тарифами визначеними нормативними актами замовника;
-аналіз економічної обгрунтованості поданих всіма перевізниками розрахунків здійснено без залучення відповідних спеціалістів та на підставі вибіркових даних;
- відповідачем не враховано, що позивач проводив розрахунки нормативним методом на підставі встановлених Методикою формул, коефіцієнтів з урахуванням даних, наявних на 2010 рік.
При розгляді даного спору господарський суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії. За ч. 3 ст. 6 названого Закону антиконкурентними узгодженими діями вважається вчинення суб'єктами господарювання схожих дій (бездіяльності) на ринку товарів, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, якщо аналіз ситуації на ринку товарів спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій (бездіяльності).
За результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про накладення штрафу, що передбачено ч. 1 ст. 48 зазначеного вище Закону.
Прийняте адміністративною колегією Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України рішення № 11 від 28.02.12 у справі № 15-01/05-11 (далі по тексту - Рішення) на підставі ч. ч. 1, 2 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" оскаржене позивачем частково до господарського суду Кіровоградської області.
Господарський суд не вирішує спір в аспекті наявності чи відсутності вини позивача у діях, які покладені відповідачем в основу Рішення, оскільки конкурентне законодавство не ставить застосування передбаченої ним відповідальності за порушення цього законодавства у залежність від наявності у суб'єкта господарювання вини в будь-якій формі.
Відповідно до Рішення, відповідачем проведено вивчення регіонального ринку перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування в режимі маршрутного таксі: об'єктом дослідження (товаром) є послуги з перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування в режимі маршрутного таксі; товарними межами ринку є перевезення пасажирів в режимі маршрутного таксі; територіальними (графічними межами ринку є територія м. Кіровограда; часовими межами ринку є 2010-2011 р.; маршрутна мережа за вказаний період не зазнавала значних змін і розроблена таким чином, що на окремих ділянках маршрути накладалися один на одного, внаслідок чого споживачі мають можливість обирати між перевізниками, а перевізники не мають можливості одноосібно визначати умови діяльності на маршрутах, тому на ринку перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування в режимі маршрутного таксі, в межах м. Кіровограда, між перевізниками виникають конкурентні відносини; серед суб'єктів господарювання, які залучені до участі у справі як відповідачі, відсутні такі, що не мають конкурента або декількох на окремих ділянках маршрутів, які ними обслуговуються.
Антиконкурентними узгодженими діями перевізників у Рішенні зазначено те, що всіма перевізниками застосовані однакові підходи щодо обрахунку собівартості перевезень та визначення кількості перевезених пасажирів;
перевізниками не витримано вимоги Методики розрахунку тарифів на послуги пасажирського автомобільного транспорту, затвердженої Міністерством транспорту та зв'язку України 17.11.09 № 1175 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.11.09 за № 1146/17162) (далі по тексту - Методика) щодо необхідності урахування конкретних умов експлуатації, які характеризують маршрути за довжиною, пасажиропотоком та іншим показниками, що повинні бути підтверджені фактичними даними;
подані перевізниками до виконавчого комітету Кіровоградської міської ради розрахунки тарифів містять інформацію, яка не відображає фактичного стану їх діяльності;
розрахунок тарифів на перевезення здійснено в порушення п. п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.21 Методики, без врахування фактичних показників транспортної роботи на міських маршрутах;
маніпулювання перевізниками під час економічного обґрунтування розрахунків тарифів, коефіцієнтом використання пасажиромісткості, який жодним з них не було встановлено на рівні 1", тобто повної наповнюваності салону транспортного засобу, призвело до суттєвого завищення тарифів на проїзд;
економічно необґрунтований підхід до формування тарифів, спрямований на їх завищення;
розрахунковий рівень тарифів, які були направлені переважною більшістю перевізників на погодження до органу місцевого самоврядування становить 2,10 - 2,81 грн.;
перевізники двічі спільно готували за власними підписами та печатками звернення до Кіровоградського міського голови про зміну тарифу та приведення його до єдиного рівня - 2 грн. і такими діями свідомо намагалися усунути конкуренцію між собою за ціновим критерієм;
обмеження конкуренції полягає в тому, що учасники узгоджених дій - суб'єкти господарювання, які здійснюють в м. Кіровограді перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування в режимі маршрутного таксі, не змагалися між собою, завдяки власним досягненням та зменшенню (оптимізації) фактичних витрат, пов'язаних з діяльністю по наданню послуг із перевезення пасажирів - за встановлення обґрунтованої справедливої ціни на ці послуги, та, орієнтуючись не на потреби споживачів, а на рівень ціни один одного, узгодили та погодилися застосувати відповідні ціни на однаковому рівні без об'єктивно виправданих на те причин та звернулися до органу місцевого самоврядування про легітимацію даного порушення.
Як встановлено ст. 5 Закону України "Про захист економічної конкуренції", узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання; особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій.
Кіровоградське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України фактично доводить, що позивачі є учасниками узгоджених дій, які полягають у погодженій конкурентній поведінці суб'єктів господарювання.
Господарський суд вважає, що відповідачем не доведено погодженої поведінки позивача з іншими перевізниками по зміні тарифів та приведенню їх до однакового рівня, а саме не доведено порушення ним законодавства про захист економічної конкуренції.
Як встановлено ст. 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування, із органами місцевого самоврядування визначаються договором про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування; розмір компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати є істотними умовами договору про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування.
До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад за ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" належать такі власні (самоврядні) повноваження, як встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на транспортні послуги.
Виходячи з викладеного, тарифи визначаються в укладеному перевізником із органом місцевого самоврядування договору про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршрутів загального користування (в тому числі в режимі маршрутного таксі) у розмірі, затвердженому рішенням виконавчого органу сільських, селищних, міських рад.
Згідно п. 1.2 Методики тариф на послуги пасажирського автомобільного транспорту на автобусних маршрутах загального користування, який є вартістю разового проїзду одного пасажира у міському сполученні, є регульованим, оскільки встановлюється (затверджується або погоджується) органом місцевого самоврядування.
Безпосередньо Методика визначає механізм формування тарифів, в тому числі на послуги з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, органами місцевого самоврядування та автомобільними перевізниками, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, форми власності та організаційно-правової форми.
Позивачем укладені договори із виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради на послуги з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування.
Підставою для внесення змін до таких договорів в частині зміни тарифу є лише рішення виконавчого комітету. Механізм формування тарифу, який встановлюється (затверджується, погоджується), передбачений у Методиці.
Таким чином, саме орган місцевого самоврядування зобов'язаний встановити в порядку і межах, визначених законодавством, тарифи на транспортні послуги. І тільки після такого затвердження, формою якого є рішення органу місцевого самоврядування, відповідно до ч. 6 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", вносяться зміни до договорів і, відповідно змінюється вартість перевезення для споживачів послуг з перевезення пасажирів.
Перевізник, як сторона договору про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, не позбавлений права ініціювати внесення змін до такого договору при наявності підстав для перегляду тарифу, передбачених п. 1.6 Методики. Однак без регулювання тарифу шляхом затвердження його рішенням органом місцевого самоврядування внесення змін до договору не є можливим, і відповідно не є можливим зміна тарифів та приведення їх до певного (однакового) рівня.
Отже, доводи позивача, що відповідачем не взято до уваги договірні відносини, які існують між позивачем (перевізником) та Кіровоградською міською радою (Замовником перевезень) та не надано оцінки співпаданню дати зміни тарифів на перевезення і початку перевезень за новими тарифами визначеними нормативними актами замовника є обгрунтованими та такими, що заслуговують на увагу.
Механізм формування тарифу на послуги з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, визначений Методикою, як зазначалося вище є обов'язковим як для перевізника, так і для органу місцевого самоврядування.
Таким чином, встановлення цін (тарифів на послуги пасажирського автомобільного транспорту) не є діями суб'єктів господарювання - автоперевізників, тому що їхніми діями є розрахунок таких тарифів відповідно до Методики та подання їх для погодження органу місцевого самоврядування.
Самі по собі здійснені суб'єктами господарювання розрахунків тарифів на послуги пасажирського автомобільного транспорту не є антиконкурентними узгодженими діями, про які йдеться у Законі "Про захист економічної конкуренції.
Ініціювання перевізниками внесення змін до договорів перевезення із зверненням до органу місцевого самоврядування про прийняття рішення про затвердження тарифів в іншому розмірі, ніж передбачений в укладених договорах (погодження тарифів в іншому розмірі), не може бути визнане господарським судом антиконкурентними узгодженими діями перевізників (позивачів) без доведення територіальним органом Антимонопольного комітету України того, що аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій. Органи Антимонопольного комітету України мають право призначати експертизу, що встановлено ст. 43 Закону України "Про захист економічної конкуренції, в тому числі з метою проведення аналізу ситуації на ринку товарів. Призначення такої експертизи не відбувалося.
Виходячи із змісту ч. 3 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", для визнання вчинених суб'єктами господарювання схожих дій (бездіяльності) антиконкурентними узгодженими діями, передує аналіз ситуації на ринку товару, що спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій (бездіяльності).
За твердженням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради у письмових поясненнях, наданих 24.05.12, об'єктивними підставами для перегляду та підвищення тарифу є підвищення цін на пальне, паливно-мастильні матеріали, енергоресурси в реальному секторі економіки більш ніж на 10 відсотків.
У Рішенні не викладено і не доведено відсутності підстав для перегляду рівня тарифів з урахуванням п. 1.6 Методики.
Як встановлено п. 2.2 Методики планування та розрахунок витрат Перевізника здійснюється на основі нормативного методу із урахуванням галузевих норм використання матеріальних та паливно-енергетичних ресурсів, ставок податків і зборів (обов'язкових платежів), прогнозування індексу цін виробників промислової продукції на запланований рік.
Зокрема, оскільки паливно-енергетичні ресурси є обов'язковою складовою у розрахунку вартості перевезень кожного автоперевізника, то зміна такої складової одночасно (чи на протязі певного періоду) є підставою для здійснення ними розрахунку тарифів, і звернення до органу місцевого самоврядування про їх погодження.
Відповідно до п. 8.2, п. 8.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства", спростування наявності об'єктивних причин для вчинення погодженої конкурентної поведінки суб'єктів господарювання з'ясовуються і доводяться відповідним органом Антимонопольного комітету України; ознаки у схожості в діях (бездіяльності) суб'єктів господарювання не є єдиним достатнім доказом наявності попередньої змови (антиконкурентних узгоджених дій); схожість має бути саме результатом узгодженості конкурентної поведінки, а не виявлятися у простому співпадінні дій суб'єктів господарювання, зумовленим специфікою відповідного товарного ринку; висновок органу Антимонопольного комітету України щодо відсутності у суб'єкта господарювання об'єктивних причин для вчинення схожих дій (бездіяльності) має ґрунтуватися на результатах усієї сукупності факторів, що об'єктивно (незалежно від суб'єкта господарювання) впливають на його поведінку у спірних відносинах, а не бути наслідком обмеженого кола факторів (наприклад, тільки ціни придбання товару).
Із Рішення та відзиву на позов не вбачається проведення відповідачем аналізу ситуації на ринку послуг з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування у 2010-2011 роках, який спростовує наявність такої об'єктивної причини як підвищення цін на паливно-енергетичні ресурси, автотранспорт, яким здійснюються перевезення пасажирів в режимі маршрутного таксі у м. Кіровограді, запасні частини до нього, а також інших складових, необхідних для зміни тарифу у названий період, зокрема ставок податків і зборів (обов'язкових платежів), для вчинення позивачами схожих дій щодо ініціювання перегляду вартості перевезень на такому ринку.
Зазначаючи у Рішенні про одномоментність зміни тарифів на перевезення пасажирів, яка не може бути пояснена об'єктивними причинами, оскільки в окремих випадках тариф не потребував перегляду, Кіровоградське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України не навело даних дослідження динаміки цін, обставини і мотиви їх підвищення, витрати суб'єктів господарювання, які впливають на вартість товару, обмежившись доведенням недодержання суб'єктами господарювання п. п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.21 Методики.
Господарський суд вважає обгрунтованими доводи позивача, що п. 2.3 Методики визначає 2 різних варіанта розрахунку тарифу:
-на підставі фактичних показників роботи;
- за результатами обстеження пасажиропотоків.
Позивачем застосовано метод визначення тарифу на підставі фактичних показників роботи, що не заперечується відповідачем.
Доводи відповідача щодо економічно необгрунтованого підходу позивача до формування тарифу, спрямованого на його завищення з посиланням на результати дослідження пасажиропотоків, проведеного КНТУ не можуть бути прийняті господарським судом до уваги, виходячи з наступного.
Як встановлено в ході розгляду справи, дослідження пасажиропотоку було проведено в термін один день, тобто без врахування збільшення чи зменшення пасажиропотоку у зв'язку з сезонністю, початком та закінченням учбового року , вихідних чи святкових днів та інших чинників, які впливають на збільшення чи зменшення пасажиропотоку.
Тому господарський суд вважає обгрунтованими доводи позивача, що спеціалістами відповідача було неправомірно здійснено порівняння розрахунків, поданих позивачем у лютому 2011 року із пасажиропотоком, встановленим на замовлення виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 19.10.2011 року, тобто із різницею у 8 місяців.
Безпосередньо здійснення розрахунку перевізниками тарифів на послуги пасажирського автомобільного транспорту з додержанням чи без додержання вимог Методики не може бути визнано антиконкурентними узгодженими діями, тому що здійснення розрахунку не є ні встановленням цін, ні дією, що сама по собі призводить до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.
Твердження відповідача про те, що узгодженість дій позивачів полягала на одномоментній зміні тарифу шляхом його завищення потребує доведенню по кожному з перевізників окремо із зазначенням того, який саме розмір такого тарифу мав бути сформований станом на певну дату (період) кожним з них. Зокрема у п. 2.3 Методики йдеться про те, що під час розрахунку тарифу загальний обсяг транспортної роботи та загальна кількість перевезених пасажирів, у тому числі з урахуванням пільгових категорій пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, обґрунтовуються перевізником на підставі фактичних показників роботи або встановлюються за результатами обстеження пасажиропотоків. Докази того, що вказаний пункт враховувався відповідачем при твердженні, що економічно необґрунтований підхід до формування тарифів спрямований на їх завищення, відсутні.
Господарський суд звертає увагу й на той факт, що вартість перевезень, розрахунок яких поданий позивачем та іншими перевізниками для погодження органом місцевого самоврядування є різною.
Антиконкурентими узгодженими діями позивача та інших перевізників Кіровоградське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України вважає їх звернення до Кіровоградського міського голови 04.02.11, в якому вони просять врахувати той факт, що за останні 3 роки ціни на проїзд в маршрутних таксі не підвищувалися, а ціни на матеріали, необхідні для забезпечення транспортного процесу піднялися в три рази (газ "метан" - в два рази; шини - в 1,8 рази; акумулятори - в 1,5 рази; запасні частини - на 30 процентів; вартість автобусів - в два рази) просять розглянути питання приведення тарифу на перевезення одного пасажиру в місті Кіровограді до 2 грн.
Засвідчена копія такого листа додана до позовної заяви.
У Рішенні зазначено, що діями по зверненню до Кіровоградського міського голови перевізники свідомо намагалися усунути конкуренцію між собою за ціновим критерієм.
Проте відповідачем не доведено належними доказами, що звернення частини перевізників, в тому числі і позивача, до міського голови (схожість дій) з метою встановлення регульованого тарифу, методика визначення кого наведена у Методиці, є їх антиконкурентними узгодженими діями, що призвели чи можуть призвести до обмеження конкуренції .
Згідно ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є:
неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;
недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;
невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;
порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Враховуючи вищенаведене господарський суд прийшов до висновку про наявність підстав для визнання рішення недійсним, оскільки відповідачем неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи; недоведено обставини, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.
Оскільки Рішення в частині визнання дій позивача антиконкурентними узгодженими діями господарський суд вважає не доведеним, то недоведеними є й Рішення про накладення на позивачів штрафу з посиланням на ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на Кіровоградське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 33,34,44,49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати недійсним та скасувати рішення Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 11 від 28.02.2012 року в частині визнання дій ПАТ "Автобусний парк" 13527, які полягають у погодженій поведінці по зміні тарифів та приведенні їх до одного рівня, передбаченим п. 1 ст. 50, ч. 3 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, шляхом вчинення суб'єктом господарюваннясхожих дій на ринку перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування в режимі маршрутного таксі, які призвели до обмеження конкуренції, при тому, що аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій та накладення на позивача штрафу в сумі 68000,00 грн.
Стягнути з Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (адреса: 25022, м. Кіровоград, пл. Кірова, 1; і. к. 20638147) на користь публічного акціонерного товариства "Автобусний парк" 13527, вул.Аерофлотська,15 м.Кіровоград, 25014, код 03117292) судовий збір в сумі 1073,00 грн.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.
Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Повне рішення складено 16.07.2012
Суддя Глушков М.С.
Суддя Цобенко Р.О.
Головуючий Суддя Т. В. Макаренко