ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-25/7896-2012 17.07.12
За позовом Дочірнього підприємства Публічного акціонерного товариства «Київхліб»«Дослідний завод»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «БМ Трейд»
про стягнення 35 602,92 грн., -
Суддя Морозов С.М.
Представники:
від позивача: Аносова А.Я. (довіреність від 01.04.2011р.)
від відповідача: Владимиров Г.А. (довіреність № 112 від 19.04.2011).
Обставини справи:
Дочірнє підприємство Публічне акціонерне товариство «Київхліб» «Дослідний завод»(надалі -позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «БМ Трейд»(надалі - відповідач) заборгованості по оплаті вартості поставленого товару на суму 35 602,92 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх зобов'язань за договором не виконав, вартість поставленого товару у строки не оплатив.
Ухвалою від 15.06.2012р. позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження, справі присвоєно №5011-25/7896-2012, розгляд був призначений на 10.07.2012р. 10.07.2011 в судовому засіданні було оголошено відкладення до 17.07.2012р. у зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідача.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судових засіданнях не забезпечив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
У відповідності з положеннями підпункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Ухвали суду надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (витяг станом на 09.07.2012р. наявний у матеріалах справи).
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.
В судовому засіданні 17 липня 2012 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
19 червня 2009 року між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) було укладено Договір №6818/9 (надалі -Договір), згідно п. 1.1. якого, позивач зобов'язався продати на умовах Договору хліб, хлібобулочні, кондитерські, сухарно-бараночні та макаронні вироби, у відповідності з поданими відповідачем замовленнями, а відповідач зобов'язався прийняти товар у власність та своєчасно сплатити його вартість позивачу.
Позивачем відповідно до умов Договору було поставлено відповідачу товар на загальну суму 35 727,12 грн.
Факт поставки підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними: №61263 від 05.06.2010р. на суму 1 616,22 грн., №62858 від 09.06.2010р. на суму 1 713,90 грн., №63276 від 10.06.2010р. на суму 1 564,80 грн., №63688 від 11.06.2010р. на суму 1 620,24 грн., №64085 від 12.06.2010р. на суму 1 594,62 грн., №64422 від 13.06.2010р. на суму 1 645,14 грн., №65596 від 16.06.2010р. на суму 1 641,18 грн., №66024 від 17.06.2010р. на суму 1 616,28 грн., №66474 від 18.06.2010р. на суму 1615,02 грн., №68385 від 23.06.2010р. на суму 1 525,08 грн., №68025 від 22.06.2010р. на суму 1 580,94 грн., №68839 від 24.06.2010р. на суму 1 646,46 грн., №69957 від 27.06.2010р. на суму 931,56 грн., №71464 від 01.07.2010р. на суму 1 337,52 грн., №71805 від 02.07.2010р. на суму 1 041,60 грн., №72297 від 03.07.2010р. на суму 1 236,00 грн., №72708 від 04.07.2010р. на суму 1 402,50 грн., №72928 від 05.07.2010р. на суму 1 363,68 грн., №73344 від 06.07.2010р. на суму 1 330,62 грн., №73870 від 07.07.2010р. на суму 1 281,72 грн., №74132 від 08.07.2010р. на суму 1 176,60 грн., №74683 від 09.07.2010р. на суму 1 176,60 грн., №75069 від 10.07.2010р. на суму 1 280,82 грн., №75424 від 11.07.2010р. на суму 1 421,22 грн., №75833 від 12.07.2010р. на суму 1 366,80 грн.
Товар був прийнятий відповідачем, що підтверджено підписами його представників та відповідним штампом.
У відповідності до пункту 4.3. Договору поставка товару, графік поставки та умови оплати товару визначаються по окремим групам виробів в підпунктах даної специфікації: за попередньою оплатою.
Відповідного до Протоколу розбіжностей від 19.06.2009р. до Договору п. 4.3. Договору було викладено в наступній редакції: «Оплата за хлібобулочні вироби, вироби довготривалого зберігання, кондитерські вироби здійснюється через 5 (п'ять) днів на 6 (шостий) календарний день від моменту поставки товару».
Як стверджує позивач, а відповідачем не спростовано, останнім було оплачено позивачу частково вартість продукції за Договором на суму 124,20 грн.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до частини 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідач свої зобов'язання за Договором щодо оплати повної вартості продукції виконав неналежним чином, заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті вартості товару складає 35 602,92 грн.=35 727,12 грн. сума поставки -124,20 грн. здійснена відповідачем проплата.
Позивачем була направлена відповідачу вимога №01-13/865 від 08.12.2011р. про сплату заборгованості.
Статтею 4-1 Господарського процесуального кодексу України визначені форми судового процесу в межах господарського судочинства. Так, господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом. Крім того, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
У відповідності до ст. 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(надалі -Закон про банкрутство) справи про банкрутство підвідомчі господарським судам і розглядаються ними за місцезнаходженням боржника.
Згідно із ст. 4 Закон про банкрутство відповідно до цього Закону щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута.
Відповідно до ст. 11 Закону про банкрутство, суддя, прийнявши заяву про порушення справи про банкрутство, не пізніше ніж на п'ятий день з дня її надходження виносить і направляє сторонам та державному органу з питань банкрутства ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство, в якій вказується про прийняття заяви до розгляду, про введення процедури розпорядження майном боржника, призначення розпорядника майна, дату проведення підготовчого засідання суду, яке має відбутися не пізніше ніж на тридцятий день з дня прийняття заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не передбачено цим Законом, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Як свідчать матеріали справи, згідно відомостей, зазначених у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 09.07.2012р., та згідно довідки позивача №01-13/518 від 17.07.2012р., щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «БМ Трейд»відкрито ліквідаційну процедуру та визнано її банкрутом.
07 квітня 2012 року в газеті «Урядовий кур'єр»№64(4708) було опубліковане оголошення про відкриття ліквідаційної процедури стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «БМ Трейд».
За правилом ст. 14 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Копії зазначених заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майном.
Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
В матеріалах справи відсутня заява позивача до відповідача з кредиторськими вимогами, що випливали б з Договору, в межах справи про банкрутство, яка була б направлена в межах строку, визначеного ст. 14 Закону про банкрутство. В судовому засіданні представник позивача не підтвердив направлення такої заяви відповідачу.
За таких умов, зважаючи на те, що вимоги позивача до відповідача виникли до порушення справи про банкрутство і в межах справи про банкрутство відповідача позивач є конкурсним кредитором, враховуючи те, що позивачем не заявлені кредиторські вимоги в сумі 35 602,92 грн. в межах справи про банкрутство відповідача, такі вимоги позивача в силу частини другої ст. 14 Закону про банкрутство вважаються погашеними.
У відповідності до п. 54 постанови Пленуму Верховного суду України №15 від 18.12.2009 «Про судову практику в справах про банкрутство»закон і ГПК не містять приписів стосовно заборони прийняття судом позовної заяви до боржника, щодо якого вже порушено справу про банкрутство, а також стосовно вирішення спору за цим позовом по суті. Порушення справи про банкрутство не віднесено статтею 62 ГПК до підстав для відмови судом у прийнятті позовної заяви. Тому суди мають у встановленому ГПК порядку приймати позовні заяви до особи, щодо якої порушено справу про банкрутство і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження.
Якщо позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, господарський суд відмовляє у задоволенні позову на підставі частини другої статті 14 Закону.
Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню, оскільки вважаються погашеними в силу ч. 2 ст. 14 Закону про банкрутство.
Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», господарський суд -
В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 18.07.2012р.
Суддя С.М. Морозов