Рішення від 16.07.2012 по справі 6/5014/1278/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ____________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

16.07.12 Справа № 6/5014/1278/2012

За позовом

Державного підприємства "Вугілля України", м. Київ

до Державного підприємства "Ровенькиантрацит", м. Ровеньки Луганської області

про стягнення 26 159 грн. 47 коп.

Суддя Василенко Т.А.

за участю представників сторін:

від позивача - Загнітко Я.А., довіреність № 30-12/125-Д від 30.12.2011;

від відповідача -не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача збитків в сумі 26 159 грн. 47 коп.

Відповідач за відзивом на позовну заяву від 14.06.2012 проти позову заперечує та зокрема зазначає, що збитки в сумі 26 159 грн. 47 коп. є необґрунтованими, оскільки, позивач включив до даної суми витрати по оплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу, які не є збитками за приписами ст.22 ЦК України та ст. 225 ГК України. Крім цього, залізницею вантаж був прийнятий до перевезення без зауважень.

Позивач надав заперечення на відзив відповідача.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши доводи представників сторін, суд

. в с т а н о в и в:

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 01.02.2010 між сторонами у справі був укладений договір постачання вугільної продукції № 09-10/1-ЕН, за яким відповідач зобов'язався поставити вугільну продукцію належної якості, а позивач -прийняти та оплатити її на умовах договору.

Відповідач, з метою виконання умов договору, у листопаді 2010 року відвантажив на адресу Трипілької ТЕС ВАТ «ДЕК «Центренерго»вугільну продукцію у вагонах згідно залізничних накладних № 51949977 вагон № 65698813, накладна № 52601901 вагон № 67669648, накладна № 52970648 вагон № 66567355, накладна № 52602040 вагон № 66111428 та накладна № 52602042 вагон № 64625924.

На проміжній станції Нижньодніпровський вузол, при зважуванні вагонів №№65698813, 67669648, 66567355, 66111428 та 64625924 було виявлено нерівномірне розміщення маси вугілля по візках. Вагони були затримані для проведення маневрових робіт по розрівнянню вугілля.

В свою чергу, ВАТ «ДЕК «Центренерго» як вантажоотримувач спірного вугілля звернувся до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з позивача збитків за додаткові витрати, здійснені внаслідок нерівномірного завантаження вугілля у вказані вище вагони в розмірі 25 666 грн. 80 коп.

Рішенням 25.11.2011 у справі № 1/301 господарський суд м. Києва стягнув з позивача на користь ВАТ «ДЕК «Центренерго» збитки в сумі 25 666 грн. 80 коп. та судові витрати: держмито у сумі 256 грн. 67 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

Виконання рішення суду позивачем підтверджується Угодою про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 02.02.2012 № 0395/10.

З огляду на викладене, позивач звернувся до суду, із даним позовом за яким просить стягнути з відповідача збитки у загальному розмірі 26 159 грн. 47 коп.

Відповідач проти заявлених вимог заперечує.

Оцінивши матеріали справи та доводи сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

01.02.2010 між сторонами у справі був укладений договір постачання вугільної продукції № 09-10/1-ЕН, за яким відповідач зобов'язався поставити вугільну продукцію належної якості, а позивач - прийняти та оплатити її на умовах договору.

Згідно п.2.1 договору, вугілля постачається рівномірно добовими обсягами протягом періоду поставки залізничним транспортом у відкритих на піввагонах вантажною швидкістю на умовах DDP (залізнична станція призначення) згідно з міжнародними правилами тлумачення торговельних термінів «Інкотермс»в редакції 2000 року з урахуванням особливостей, передбачених цим договором, та за реквізитами покупця, визначеними в додатках до договору. Відповідно до міжнародних правил по тлумаченню термінів «Інкотермс»Продавець несе всі ризики та витрати до поставки товару до місця призначення.

Пуктом 3.1.2 договору передбачено, що Постачальник зобов'язаний здійснювати завантаження вугілля однорідної якості всіх вагонів партії по всій глибині вагону в справні, очищені від залишків попереднього вантажу, сміття, тощо, вагони та у відповідності до вимог завантаження, що ставляться Залізницею.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційним актом або актами загальної форми, які складають залізничні станції.

Згідно з ч.3 Правил складання актів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.2010р. за № 165/3458, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності; один примірник акту загальної форми додається до перевізних документів, якими згідно статуту залізниць України є накладні та інші залізничні документи на вантаж, а другий екземпляр залишається на станції, яка його склала.

Відповідно до п.6 Загальних положень Статуту залізниць України Правила перевезення вантажів є нормативним актом, що конкретизує передбачені Статутом положення, які регламентують участь та обов'язки сторін у процесі перевезення вантажів.

Відповідно п.4 Правил приймання вантажів до перевезення встановлено обов'язок відправника підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які б забезпечували йому збереження на всьому шляху перевезення.

В Додатку 14 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення «Правила розміщення і кріплення вантажів у вагонах і контейнерах»(надалі Правила) встановлено, що вантажі повинні розміщуватись і кріпитись у вагонах при перевезені рівномірно по всіх теліжках, згідно умов підпункту 4.3 пункту 4 глави 1.

Відповідно до параграфу 3 Технічних умов, при розміщенні вантажів, на рухомому складі візка вагону, повинні бути завантажені рівномірно.

Згідно до ст.24,122 Статуту залізниць України, вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, вказаній у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Статтею 37 Статуту зазначено, що масу вантажів визначає відправник.

Згідно зі ст. 32 Статуту відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням технічних умов.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач, з метою виконання умов договору № 09-10/1-ЕН, у листопаді 2010 року відвантажив на адресу Трипілької ТЕС ВАТ «ДЕК «Центренерго»вугільну продукцію у вагонах згідно залізничних накладних № 51949977 вагон № 65698813, накладна № 52601901 вагон № 67669648, накладна № 52970648 вагон № 66567355, накладна № 52602040 вагон № 66111428 та накладна № 52602042 вагон № 64625924.

На проміжній станції Нижньодніпровський вузол, при зважуванні вагонів №№65698813, 67669648, 66567355, 66111428 та 64625924 було виявлено нерівномірне розміщення маси вугілля по візках. Вагони були затримані для проведення маневрових робіт по розрівнянню вугілля.

Факт нерівномірного завантаження вантажу у вагоні було засвідчено актами загальної форми № 1350 та 1353 від 07.11.2010, № 1463 та №1464 від 16.11.2010, № 1633 від 03.12.2010.

В той же час, ВАТ «ДЕК «Центренерго» як вантажоотримувач спірного вугілля звернувся до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з позивача збитків за додаткові витрати, здійснені внаслідок нерівномірного завантаження вугілля у розмірі 25 666 грн. 80 коп.

Рішенням 25.11.2011 у справі № 1/301 господарський суд м. Києва стягнув з позивача на користь ВАТ «ДЕК «Центренерго» збитки в сумі 25 666 грн. 80 коп. та судові витрати: держмито у сумі 256 грн. 67 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

Відповідно до заяви від 02.02.2012 про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних вимог між ДП «Вугілля України»та ПАТ «Центренерго»був проведений взаємозалік однорідних вимог на суму 26 159 грн. 47 коп.

Статтею 224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки особі, права або законні інтереси якої порушено.

У розумінні статті 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Аналогічні приписи містяться у статті 225 Господарського кодексу України. Згідно з пунктом 1 якої до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до норми ст.19 Основного Закону держави - Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Матеріалами справи та наведеними вище обставинами підтверджено, що з вини відповідача позивачу були заподіяні збитки на суму 25 666 грн. 80 коп.

Разом з цим, доводи відповідача за відзивом є необгруетованими.

Оскільки, збитки в сумі 25 666 грн. 80 коп. є обґрунтованими та підтверджені матеріалами справи позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.

Окрім цього, слід зазначити, що заявлені позивачем до стягнення судові витрати сплачені по справі № 1/301 є необґрунтованими, оскільки повернення цих витрат не передбачено умовами договору від 09-10/1-ЕН від 01.02.2010.

Виходячи з наведеного, позивачем доведено суду, що йому з вини відповідача були нанесені збитки в сумі 25 666 грн. 80 коп., у зв'язку з чим позовні вимоги слід задовольнити в цій частині, в решті вимог відмовити.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно обґрунтовано заявленим вимогам.

На підстав викладеного, ст.19 Конституції України, ст.224, 225 ГК України та керуючись ст.ст. 44,49,75,82,84,85 ГПК України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Ровенькиантрацит", м. Ровеньки Луганської області, вул. Комуністична, 6, код 32320704, на користь:

- Державного підприємства "Вугілля України", м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 4, код 32709929, збитки у сумі 25 666 грн. 80 коп., витрати по оплаті судового збору в сумі 1 579 грн. 19 коп.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 19.07.2012.

Суддя Т.А.Василенко

Попередній документ
25302985
Наступний документ
25302987
Інформація про рішення:
№ рішення: 25302986
№ справи: 6/5014/1278/2012
Дата рішення: 16.07.2012
Дата публікації: 26.07.2012
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Луганської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори