ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-33/6568-2012 10.07.12
Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу
за позовом публічного акціонерного товариства "Райфайзен Банк Аваль" в особі Київської
регіональної дирекції акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"
до 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Боско"
2) товариства з обмеженою відповідальністю "Віто - Фарм"
3) товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Укрфарм"
4) товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка Холдинг Інвест"
5) товариства з обмеженою відповідальністю "Альфафарм"
6) товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма "КФК"
про стягнення 1 354 788,86 грн.
Представники:
від позивача: Шостак Л.Г. -представник за довіреністю № 31/12/09Н від 03.02.2012 року;
від відповідача-1: Ракша О.В. - представник за довіреністю № 4 від 25.06.2012 року;
від відповідача-2: Ракша О.В. - представник за довіреністю № 4 від 25.06.2012 року;
від відповідача-3: Ракша О.В. - представник за довіреністю № 4 від 25.06.2012 року;
від відповідача-4: Ракша О.В. - представник за довіреністю № 4 від 25.06.2012 року;
від відповідача-5: Ракша О.В. - представник за довіреністю № 4 від 25.06.2012 року;
від відповідача-6: Ракша О.В. - представник за довіреністю № 4 від 25.06.2012 року;
На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Райфайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до товариства з обмеженою відповідальністю "Боско", товариства з обмеженою відповідальністю "Віто - Фарм", товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Укрфарм", товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка Холдинг Інвест", товариства з обмеженою відповідальністю "Альфафарм" та товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма "КФК" про стягнення 1 354 788,86 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 16.11.2007 року між відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та товариством з обмеженою відповідальністю «Боско»(далі -відповідач-1), товариством з обмеженою відповідальністю «Віто-Фарм»(далі -відповідач-2), товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Укрфарм»(далі -відповідач-3), товариством з обмеженою відповідальністю «Ніка Холдінг Інвест»(далі -відповідач-4) укладено генеральну кредитну угоду № 010/14/209 із подальшими додатковими угодами до неї. З урахуванням додаткових угод до генеральної кредитної угоди до складу позичальників включено товариство з обмеженою відповідальністю «Альфафарм»(далі -відповідач-5) та товариство з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична фірма «КФК»(далі -відповідач-6).
Відповідно до п. 1.2 генеральної кредитної угоди, загальний розмір основної (позичкової) заборгованості відповідачів перед позивачем по договорам, укладеним в рамках генеральної кредитної угоди, в будь-який момент дії генеральної кредитної угоди не може перевищувати суми, еквівалентної 4 770 000,00 дол. США, за курсом НБУ на дату надання кредитних коштів, з наступними сублімітами:
1 859 933,65 грн. - на фінансування поточної діяльності відповідача-1 (субліміт -1);
549 916,00 дол. США - на фінансування поточної діяльності відповідача-1 (субліміт -2);
2 100 000,00 грн. - на фінансування поточної діяльності відповідача - 3 (субліміт -3);
2 627 451,00 дол. США - на придбання та рефінансування витрат на придбання нежилих приміщень корпоративних прав та основних засобів для відповідача - 4 (субліміт -4);
789 337,00 дол. США - на придбання та рефінансування витрат на придбання земельних ділянок для відповідача-4 (субліміт -5);
3 000 000,00 грн. - на поповнення обігових коштів для відповідача-5 (субліміт -6);
2 692 500,00 грн. - на поповнення обігових коштів для відповідача-6 (субліміт-7).
Відповідно до п. 1.3. генеральної кредитної угоди встановлені наступні строки користування кредитними коштами:
за сублімітом-1 - до 19.10.2012 року;
за сублімітом-2 - до 19.10.2012 року;
за сублімітом-3 - до 19.10.2012 року;
за сублімітом-4 та сублімітом-5 - до 15.11.2012 року;
за сублімітом-6 - до 26.10.2012 року;
за сублімітом-7 - до 26.10.2012 року.
Відповідно до п. 2.1 генеральної кредитної угоди, кредитні кошти надаються на умовах їх забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування.
На умовах генеральної кредитної угоди, на підставі письмових заяв, позивач укладав кредитні договори в рамках лімітів та сублімітів, встановлених в генеральній кредитній угоді, відкрито позичкові рахунки та надано кредитні кошти згідно умов кредитних договорів - п. 4.1 генеральної кредитної угоди.
Згідно п. 5.1. генеральної кредитної угоди, відповідачі зобов'язуються використати отримані кредитні кошти і забезпечити повернення одержаних кредитів, сплату нарахованих відсотків та комісійної винагороди відповідно до умов генеральної кредитної угоди та кредитних договорів, укладених в її рамках.
За порушення строків повернення кредитів, відсотків за користування кредитами, передбачених кредитними договорами, укладеними в рамках даної генеральної кредитної угоди, позичальники сплачують позивачу пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення - для кредитів в національній валюті; в розмірі 0,05% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення - для кредитів в іноземній валюті. В кожному окремому кредитному договорі, укладеному в рамках генеральної кредитної угоди, може визначитись інший порядок та розмір відповідальності за порушення зобов'язань по відповідним кредитним договорам - п.п. 10.2., 10.5. генеральної кредитної угоди.
До генеральної кредитної угоди між позивачем та відповідачем-6 31.03.2010 року укладено кредитний договір № 010/14/580 «Відновлювальна кредитна лінія на поповнення обігових коштів для корпоративних клієнтів»із подальшими додатковими угодами до нього (далі - кредитний договір).
На підставі положень кредитного договору, позивач відкрив відповідачу-6 відновлювальну кредитну лінію з лімітом 2 692 500,00 грн. з кінцевим терміном погашення кредиту -26.10.2012 року.
Плата за користування кредитом розраховується на основі процентної ставки, яка відповідно до кредитного договору становить:
з 31.03.2010 року по 31.08.2010 року - 23,0% річних;
з 01.09.2010 року по 30.09.2010 року - 20,0% річних;
з 01.10.2010 року - 18,0% річних.
Згідно п. 1.3. кредитного договору, кредитні кошти призначені на фінансування витрат пов'язаних з поточною діяльністю відповідача-6.
Згідно до п. 5.3. кредитного договору, зобов'язання позивача за кредитним договором є відкличними.
На підставі п. 10.1. кредитного договору, відповідач-6 зобов'язаний використати кредит на зазначені у кредитному договорі цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих процентів, комісій, пені, штрафів та інших платежів, на умовах, передбачених кредитним договором.
Керуючись п. 8 кредитного договору, у разі невиконання або неналежного виконання відповідачем-6 своїх зобов'язань за кредитним договором позивач має право припинити надання кредитних коштів за кредитним договором, скасувати ліміт кредитування та вимагати дострокового повного погашення заборгованості відповідача-6 за кредитним договором разом із сплатою всіх сум, належних до сплати на дату пред'явлення вимоги, включаючи проценти за кредитом (в тому числі, прострочені проценти), пеня, штрафи та інші платежі відповідно до кредитного договору. Зокрема позивач вправі пред'явити відповідачу-6 вимогу про дострокове погашення кредиту та виконання інших зобов'язань за кредитним договором у випадку порушення відповідачем-6 строків виконання грошових зобов'язань, передбачених кредитним договором, більше ніж на 30 календарних днів.
За прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за кредитним договором відповідач-6 сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення. Нарахування пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним, і по день виконання відповідачем-6 простроченого зобов'язання включно. Сплата пені не звільняє відповідача-6 від виконання простроченого грошового зобов'язання - п. 14.4 кредитного договору.
Станом на 01.03.2012 року, у зв'язку з неналежним виконанням позичальником зобов'язань за кредитним договором № 010/14/580 від 31.03.2010 року до генеральної кредитної угоди № 010/14/209 від 16.11.2007 року в останнього виникла заборгованість за кредитом в розмірі 1 263 318,00 грн., заборгованість за відсотками в розмірі 87 363,71 грн. та пеня за прострочення погашення відсотків в розмірі 4 107,15 грн.
В забезпечення виконання кредитного договору № 010/14/580 «Відновлювальна кредитна лінія на поповнення обігових коштів для корпоративних клієнтів»від 31.03.2010 року позивачем укладено наступні договори поруки:
- від 19.10.2010 року № 12/14/1005 з відповідачем-1;
- від 19.10.2010 року № 12/14/1032 з відповідачем-2;
- від 19.10.2010 року № 12/14/1011 з відповідачем-3;
- від 19.10.2010 року № 12/14/1015 з відповідачем-4;
- від 19.10.2010 року № 12/14/1020 з відповідачем-5 (далі -договори поруки).
Відповідно до п.п. 1.1 договорів поруки, відповідач-1, відповідач-2, відповідач-3, відповідач-4 та відповідач-5 зобов'язуються відповідати перед позивачем солідарно з відповідачем-6 за виконання кредитних зобов'язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов кредитного договору, повернути кредит в розмірі 2 692 500,00 гри., сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 20,0% річних або в будь-якому іншому розмірі, зміненому відповідно до умов кредитного договору, у тому числі і на підставі додаткових угод до нього, укладених після набуття чинності договорами поруки.
Згідно до п.п. 1.6. договорів поруки, поручителі набувають всіх прав кредитора по кредитному договору, в тому числі й тих, що забезпечували його виконання, лише після повного виконання кредитних зобов'язань та взятих на себе зобов'язань по договору поруки. Часткове виконання не надає поручителю зазначених прав.
У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) відповідачем 6 всіх або окремих кредитних зобов'язань, відповідач-1 та відповідач 2, відповідач-3, відповідач-4, відповідач-5 та відповідач-6 відповідають як солідарні боржники. У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) відповідачем-6 всіх або окремих кредитних зобов'язань в порядку та строки, встановлені кредитним договором, позивач набуває права вимоги до відповідача-1, відповідача-2, відповідача-3, відповідача-4, відповідача-5 щодо сплати заборгованості за порушеними кредитними зобов'язаннями - п.п. 2.1. договорів поруки.
Відповідно до п.п. 2.2. договорів поруки, відповідач-1, відповідач-2, відповідач-3, відповідач-4, відповідач-5 зобов'язується здійснити виконання порушених кредитних зобов'язань протягом 10 банківських днів з дати отримання вимоги від позивача та в обсязі, зазначеному в такій вимозі. Вимога кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання відповідачем-1, відповідачем-2, відповідачем-3, відповідачем-4, відповідачем-5 кредитних зобов'язань в розмірі, визначеному позивачем у вимозі. Позивач має право направляти вимоги відповідачу-1, відповідачу-2, відповідачу-3, відповідачу-4, відповідачу-5 будь-яку кількість разів до повного виконання кредитних зобов'язань.
З метою досудового врегулювання спору, позивачем направлено претензії (вимоги) про повне погашення заборгованості за кредитним договором № 010/14/580 від 31.03.2010 року до генеральної кредитної угоди № 010/14/209 від 16.11.2007 року, а саме:
- товариству з обмеженою відповідальністю «Боско»№ СІ 1-120/1/09/308 від 18.01.2012 року,
- товариству з обмеженою відповідальністю «Віто-Фарм»№ СІ 1-120-1/09/304 від 18.01.2012 року,
- товариству з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Укрфарм»(відповідач-3) № СІ 1-120-1/09/307 від 18.01.2012 року,
- товариству з обмеженою відповідальністю «Ніка Холдінг Інвест» № СІ 1-120-1/09/309 від 18.01.2012 року,
- товариству з обмеженою відповідальністю «Альфафарм»№ СІ 1-120-1/09/303 від 18.01.2012 року,
- товариству з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична фірма КФК»№ СІ 1-120-1/09/154 від 11.01.2012 року.
Проте зазначені вимоги залишені без задоволення.
Таким чином, відповідно до вищевикладеного, публічне акціонерне товариство"Райфайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до суду з вимогами про солідарне стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Боско", товариства з обмеженою відповідальністю "Віто - Фарм", товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Укрфарм", товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка Холдинг Інвест", товариства з обмеженою відповідальністю "Альфафарм" та товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма "КФК" заборгованості за кредитним договором № 010/14/580 від 31.03.2010 року до генеральної кредитної угоди № 010/14/209 від 16.11.2007 року по кредиту в розмірі 1 263 318,00 грн., по відсоткам за користування кредитом в розмірі 87 363,71 грн. та пені за прострочення погашення відсотків в розмірі 4 107,15 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.05.2012 року порушено провадження у справі № 5011-33/6568-2012, розгляд справи призначено на 12.06.2012 року.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.06.2012 року, у зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідачів та невиконанням останніми вимог суду, розгляд справи відкладено на 02.07.2012 року.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, для дослідження та оцінки доказів по справі, в судовому засіданні від 02.07.2012 року оголошено перерву до 10.07.2010 року.
В судове засідання 10.07.2012 року з'явились представники сторін та надали пояснення по суті справи. Представник позивача в повному обсязі підтримав заяву про збільшення позовний вимог, подану в судовому засіданні 02.07.2012 року, відповідно до якої просить суд солідарно стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Боско", товариства з обмеженою відповідальністю "Віто - Фарм", товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Укрфарм", товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка Холдинг Інвест", товариства з обмеженою відповідальністю "Альфафарм" та товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма "КФК" заборгованість за кредитним договором № 010/14/580 від 31.03.2010 року до генеральної кредитної угоди № 010/14/209 від 16.11.2007 року по кредиту в розмірі 1 258 721,00 грн., по відсоткам за користування кредитом в розмірі 158 012,76 грн. та пеню за прострочення погашення відсотків в розмірі 6 911,00 грн., а також 28 472,90 грн. судового збору.
Представник відповідачів надав пояснення, відповідно до яких заперечує проти заявлених позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.
Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
16.11.2007 року між відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (далі - позивач, кредитор за угодою) та товариством з обмеженою відповідальністю «Боско»(далі -відповідач-1, позичальник-1 за угодою), товариством з обмеженою відповідальністю «Віто-Фарм»(далі -відповідач-2, позичальник-2 за угодою), товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Укрфарм»(далі -відповідач-3, позичальник-3 за угодою), товариством з обмеженою відповідальністю «Ніка Холдінг Інвест»(далі -відповідач-4, позичальник-4 за угодою) укладено генеральну кредитну угоду № 010/14/209.
Між сторонами генеральної кредитної угоди підписані додаткові угоди до неї, а саме: № 010/14/04/056 від 05.02.2008 року, № 010/14/04/165 від 18.04.2007 року, № 101/14/209/90/1 від 10.11.2008 року, № 101/14/209/347 від 10.02.2009 року, № 101/14/209/674 від 30.06.2009 року, № 101/14/209/6 від 01.10.2009 року, № 101/14/209/7 від 10.11.2009 року, № 101/14/209/8 від 10.02.2010 року, № 101/14/209/9 від 10.03.2010 року, № 101/14/209/10 від 04.06.2010 року, № 101/14/209/11 від 19.10.2010 року, № 101/14/209/12 від 25.11.2010 року, № 101/14/209/13 від 27.07.2011 року та № 101/14/209/14 від 21.11.2011 року, відповідно до яких вносилися зміни та доповнення до генеральної кредитної угоди № 101/14/209 від 16.11.2007 року.
У відповідності до додаткової угоди № 101/14/209/7 від 10.11.2009 року до генеральної кредитної угоди № 101/14/209 від 16.11.2007 року, сторони домовились включити до складу позичальників за генеральною угодою товариство з обмеженою відповідальністю "Альфафарм" (далі - відповідач-5, позичальник-5 за угодою) та товариство з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма "КФК" (далі -відповіда-6, позичальник-6 за угодою).
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
У відповідності до положень ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статуту публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в новій редакції, затвердженого загальними зборами акціонерів відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»14.10.2009 року (протокол № 3б-45), акціонерний комерційний банк «Аваль»було створено юридичними особами -резидентами України у формі відкритого акціонерного товариства рішенням установчих зборів (протокол № 1 від 03.03.1992 року). Протоколом Загальних зборів УКБ «Аваль»№ 3б-4/4 від 21.01.1994 року прийнято рішення про зміну найменування акціонерного комерційного банку «Аваль»на акціонерний поштово-пенсійний банк «Аваль». У зв'язку із рішення Загальних Зборів акціонерів банку (протокол № 3б-35 від 02.12.2005 року), банк набув статусу банку з іноземним капіталом. Протоколом Загальних Зборів АППБ «Аваль»№ 3б-36 від 21.04.2006 року прийнято рішення про зміну найменування акціонерного поштово-пенсійного банку «Аваль»на відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль». Протоколом Загальних Зборів акціонерів № 3б-45 від 14.10.2009 року прийнято рішення про зміну найменування відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»на публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль». Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»є правонаступником за всіма правами та обов'язками відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль».
Відповідно до п.1.1. кредитної генеральної угоди, кредитор, на підставі даної угоди, зобов'язується надавати позичальникам кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених в угоді та кредитних договорах, укладених у її рамках.
Згідно п. 1.2 генеральної кредитної угоди, загальний розмір основної (позичкової) заборгованості позичальників перед кредитором по договорам, укладеним в рамках генеральної кредитної угоди, в будь-який момент дії генеральної кредитної угоди не може перевищувати суми, еквівалентної 4 770 000,00 дол. США, за курсом НБУ на дату надання кредитних коштів, з наступними сублімітами:
1 859 933,65 грн. - на фінансування поточної діяльності позичальника-1 (субліміт -1);
549 916,00 дол. США-на фінансування поточної діяльності позичальника-1(субліміт -2);
2 100 000,00 грн. - на фінансування поточної діяльності позичальника - 3 (субліміт -3);
2 627 451,00 дол. США - на придбання та рефінансування витрат на придбання нежилих приміщень корпоративних прав та основних засобів для позичальника - 4 (субліміт-4);
789 337,00 дол. США - на придбання та рефінансування витрат на придбання земельних ділянок для позичальника - 4 (субліміт -5);
3 000 000,00 грн. - на поповнення обігових коштів для позичальника -5 (субліміт -6);
2 692 500,00 грн. - на поповнення обігових коштів для позичальника -6 (субліміт-7).
У відповідності до п. 1.3. генеральної кредитної угоди встановлені наступні строки користування кредитними коштами:
за сублімітом-1 - до 19.10.2012 року;
за сублімітом-2 - до 19.10.2012 року;
за сублімітом-3 - до 19.10.2012 року;
за сублімітом-4 та сублімітом-5 - до 15.11.2012 року;
за сублімітом-6 - до 26.10.2012 року;
за сублімітом-7 - до 26.10.2012 року.
Відповідно до п. 2.1 генеральної кредитної угоди, кредитні кошти надаються на умовах їх забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування.
Положеннями п. 4.1. генеральної кредитної угоди встановлений обов'язок кредитора, на умовах цієї угоди, на підставі письмових заяв позичальників, укласти з позичальниками договори в рамках ліміту та субліміту, встановлених п. 1.2 угоди, відкрити позичкові рахунки та надавати кредитні кошти згідно умов договорів, за умовами оформлення відповідного забезпечення, що задовольняє вимоги кредитора за цією угодою.
Згідно п. 5.1. генеральної кредитної угоди, позичальники зобов'язались використати отримані кредитні кошти і забезпечити повернення одержаних кредитів, сплату нарахованих відсотків та комісійної винагороди відповідно до умов генеральної кредитної угоди та кредитних договорів, укладених в її рамках.
За порушення строків повернення кредитів, відсотків за користування кредитами, передбачених кредитними договорами, укладеними в рамках даної генеральної кредитної угоди, позичальники сплачують кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення - для кредитів в національній валюті; в розмірі 0,05% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення - для кредитів в іноземній валюті. В кожному окремому кредитному договорі, укладеному в рамках генеральної кредитної угоди, може визначитись інший порядок та розмір відповідальності за порушення зобов'язань по відповідним кредитним договорам - п.п. 10.2., 10.5. генеральної кредитної угоди.
31.03.2010 року між публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (кредитор за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма "КФК" (позичальник за договором) укладено кредитний договір № 010/14/580 «Відновлювальна кредитна лінія на повернення обігових коштів для корпоративних клієнтів»до генеральної кредитної угоди № 010/14/209 від 16.11.2007 року.
Між публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та товариством з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма "КФК" підписані додаткові угоди до кредитного договору № 010/14/580 від 31.03.2010 року, а саме: № 010/14/580/1 від 04.06.2010 року, № 010/14/580/2 від 19.10.2010 року, № 010/14/580/3 від 25.11.2010 року, № 010/14/580/5 від 21.11.2011 року, № 010/14/580/4 від 27.07.2011 року, відповідно до яких вносилися зміни та доповнення до кредитного договору.
Положеннями п. 1.1. кредитного договору сторони визначили, що відповідно до умов цього договору та генеральної кредитної угоди, кредитор зобов'язується надати позичальнику кредит у формі відновлювальної кредитної лінії з лімітом 2 692 500,00 грн., а позичальник зобов'язується отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обов'язки, визначені даним договором.
Кінцевий термін погашення кредиту позичальником -26.10.2012 року (п. 1.2. кредитного договору).
Плата за користування кредитом розраховується на основі процентної ставки, яка відповідно до кредитного договору становить:
з 31.03.2010 року по 31.08.2010 року - 23,0% річних;
з 01.09.2010 року по 30.09.2010 року - 20,0% річних;
з 01.10.2010 року - 18,0% річних.
Згідно п. 1.3. кредитного договору, кредитні кошти призначені на фінансування витрат пов'язаних з поточною діяльністю позичальника.
Відповідно до п. 5.2. кредитного договору, на умовах цього договору та генеральної кредитної угоди, на підставі письмової заяви позичальника, кредитор зобов'язався надати кредитні кошти з позичкового рахунку шляхом безготівкового перерахування: безпосередньо за цільовим призначенням на підставі наданих позичальником платіжних доручень, договорів, рахунків, тощо; на поточний рахунок позичальника для подальшого використання за цільовим призначення.
У відповідності до положень п. 5.3. кредитного договору, зобов'язання кредитора за кредитним договором є відкличними.
На виконання умов кредитного договору та генеральної кредитної угоди, на підставі письмових заявок № 09/04/2010-2 від 09.04.2010 року, № 12/04/2010-3 від 12.04.2010 року, № 13/04/2010-2 від 13.04.2010 року, № 14/04/2010-3 від 14.04.2010 року, № 15/04/2010-2 від 15.04.2010 року, № 16/04/2010-5 від 16.04.2010 року, № 19/04/2010-2 від 19.04.2010 року, № 20/04/2010-2 від 20.04.2010 року, № 21/04/2010-2 від 21.04.2010 року, № 22/04/2010-2 від 22.04.2010 року, № 23/04/2010-2 від 23.04.2010 року, № 26/04/2010-2 від 26.04.2010 року, № 27/04/2010-2 від 27.04.2010 року, № 28/04/2010-2 від 28.04.2010 року, № 29/04/2010-2 від 29.04.2010 року, № 29/04/2010-5 від 29.04.2010 року, № 30/04/2010-2 від 30.04.2010 року, № 15/06/2010-2 від 15.06.2010 року, № 16/06/2010-6 від 16.06.2010 року, № 16/06/2010-4 від 16.06.2010 року, № 16/06/2010-2 від 16.06.2010 року, № 17/06/2010-4 від 17.06.2010 року, № 17/06/2010-2 від 17.06.2010 року та № 18/06/2010-2 від 18.06.2010 року товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма "КФК" кредитор надав останньому кредитні кошти, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками та меморіальними ордерами № 21 від 09.04.2010 року, № 70 від 12.04.2010 року, № 27 від 13.04.2010 року, № 14 від 14.04.2010 року, № 3 від 15.04.2010 року, № 8 від 16.04.2010 року, № 5 від 19.04.2010 року, № 4 від 20.04.2010 року, № 2 від 31.04.2010 року, № 4 від 22.04.2010 року, № 01 від 23.04.2010 року, № 13 від 26.04.2010 року, № 13 від 27.04.2010 року, № 13 від 28.04.2010 року, № 6 від 29.04.2010 року, № 21 від 29.04.2010 року, № 1 віл 30.04.2010 року, № 03 від 15.06.2010 року, №2 від 16.06.2010 року, № 25 від 16.06.2010 року, № 50 від 16.06.2010 року, № 2 від 17.06.2010 року, № 4 від 17.06.2010 року та № 5 від 18.06.2010 року.
Згідно п. 6.1. кредитного договору, сторони встановили, що позичальник погашає заборгованість за кредитом протягом 30 календарних днів, що передують останньому дню строку користування кредитом.
Відповідно до п.2.2. кредитного договору, проценти за користування кредитом позичальник сплачує щомісяця на рахунок нарахованих доходів кредитора не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та остаточно при погашення кредиту.
На підставі п. 10.1. кредитного договору, позичальник зобов'язаний використати кредит на зазначені у кредитному договорі цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих процентів, комісій, пені, штрафів та інших платежів, на умовах, передбачених кредитним договором.
Керуючись п. 8 кредитного договору, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором кредитор має право припинити надання кредитних коштів за кредитним договором, скасувати ліміт кредитування та вимагати дострокового повного погашення заборгованості позичальника за кредитним договором разом із сплатою всіх сум, належних до сплати на дату пред'явлення вимоги, включаючи проценти за кредитом (в тому числі, прострочені проценти), пеня, штрафи та інші платежі відповідно до кредитного договору. Зокрема кредитор вправі пред'явити позичальнику вимогу про дострокове погашення кредиту та виконання інших зобов'язань за кредитним договором у випадку порушення позичальниками строків виконання грошових зобов'язань, передбачених кредитним договором, більше ніж на 30 календарних днів.
Позичальник зобов'язаний виконати вимогу кредитора про дострокове погашення грошових зобов'язань за цим договором протягом не більше ніж 30 календарних днів з моменту її пред'явлення. У разі невиконання позичальником цієї вимоги кредитор має право звернути стягнення за договором іпотеки/застави/поруки, передбачених ст.. 4 даного договору, (або пред'явити вимогу поручителю) або вжити інші заходи для стягнення заборгованості позичальника за цим договором, які не суперечать чинному законодавству України (п. 8.3. кредитного договору).
У зв'язку з порушенням позичальником умов кредитного договору в частині своєчасної сплати процентів за користування кредитом, 11.01.2012 року публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма "КФК" з претензією № С11-120-10/09/154 про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором № 010/14/580 від 31.03.2010 року. Проте зазначена претензія залишена позичальником без відповіді та задоволення.
Судом встановлено, що в порушення умов кредитного договору та норм чинного законодавства України, позичальник належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, в зв'язку з чим станом на 21.06.2012 року в останнього виникла заборгованість по кредиту в розмірі в розмірі 1 258 721,00 грн. та по відсоткам за користування кредитом в розмірі 158 012,76 грн.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, станом на 21.06.2012 року факт наявності заборгованості за кредитним договором № 010/14/580 від 31.03.2010 року по кредиту в розмірі 1 258 721,00 грн. та заборгованості по відсоткам за користування кредитом в розмірі 158 012,76 грн., позичальника перед кредитором належним чином доведений, документально підтверджений та позичальником не спростований.
У зв'язку з неналежним виконання грошових зобов'язань за кредитним договором кредитор нарахував позичальнику пеню за несвоєчасне повернення відсотків за користування кредитом в сумі 6 911,00 грн.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).
Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Положеннями 14.4. кредитного договору передбачено, що за прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за кредитним договором позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення. Нарахування пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним, і по день виконання позичальником простроченого зобов'язання включно. Сплата пені не звільняє позичальника від виконання простроченого грошового зобов'язання.
Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
З огляду на вищевикладене та наявність у товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма "КФК" перед публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" заборгованості за кредитним договором № 010/14/580 від 31.03.2010 року до генеральної кредитної угоди № 010/14/209 від 16.11.2007 року по кредиту в розмірі 1 258 721,00 грн., по відсоткам за користування кредитом в розмірі 158 012,76 грн., суд погоджується з розрахунком пені за несвоєчасне повернення відсотків за користування кредитом в сумі 6 911,00 грн., наданим позивачем і вважає його обґрунтованим.
Положеннями п. 4.1. кредитного договору встановлено, що виконання зобов'язань позичальника за даними договором забезпечується заставою/іпотекою/порукою, наданою за генеральною кредитною угодою.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Судом встановлено, що в забезпечення виконання зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма "КФК" за кредитним договором № 010/14/580 «Відновлювальна кредитна лінія на поповнення обігових коштів для корпоративних клієнтів»від 31.03.2010 року, між публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та товариством з обмеженою відповідальністю "Боско", товариством з обмеженою відповідальністю "Віто - Фарм", товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Укрфарм", товариством з обмеженою відповідальністю "Ніка Холдинг Інвест", товариством з обмеженою відповідальністю "Альфафарм" (поручителі за договорами) укладено договори поруки № 12/14/1005, № 12/14/1032, № 12/14/1011, № 12/14/1015, № 12/14/1020.
Згідно умов ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до п.п. 1.1 договорів поруки, поручителі зобов'язуються відповідати перед кредитором солідарно з боржником за виконання кредитних зобов'язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов кредитного договору, повернути кредит в розмірі 2 692 500,00 гри., сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 20,0% річних або в будь-якому іншому розмірі, зміненому відповідно до умов кредитного договору, у тому числі і на підставі додаткових угод до нього, укладених після набуття чинності договорами поруки.
Згідно до п.п. 1.6. договорів поруки, поручителі набувають всіх прав кредитора по кредитному договору, в тому числі й тих, що забезпечували його виконання, лише після повного виконання кредитних зобов'язань та взятих на себе зобов'язань по договору поруки. Часткове виконання не надає поручителю зазначених прав.
У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) боржником всіх або окремих кредитних зобов'язань, поручителі та боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники. У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) боржником всіх або окремих кредитних зобов'язань в порядку та строки, встановлені кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до поручителів щодо сплати заборгованості за порушеними кредитними зобов'язаннями.
Відповідно до п.п. 2.2. договорів поруки, поручителі зобов'язуються здійснити виконання порушених кредитних зобов'язань протягом 10 банківських днів з дати отримання вимоги від кредитора та в обсязі, зазначеному в такій вимозі. Вимога кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання поручителями кредитних зобов'язань в розмірі, визначеному позивачем у вимозі. Кредитор має право направляти вимоги поручителям будь-яку кількість разів до повного виконання кредитних зобов'язань.
З метою досудового врегулювання спору, 18.01.2012 року публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до товариства з обмеженою відповідальністю "Боско", товариства з обмеженою відповідальністю "Віто - Фарм", товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Укрфарм", товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка Холдинг Інвест" та товариства з обмеженою відповідальністю "Альфафарм" з претензіями № С11-120-1/09/308, № С11-120-1/09/304, № С11-120-1/09/307, № С11-120-1/09/309, № С11-120-1/09/303 про дострокове погашення заборгованості за кредитними договорами. Проте зазначені претензії залишені без відповіді та задоволення.
Згідно зі статтею 541 ЦК України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
При солідарному виконанні господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення цивільного кодексу України, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до статті 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності у товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма "КФК" перед публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" заборгованості за кредитним договором № 010/14/580 від 31.03.2010 року до генеральної кредитної угоди № 010/14/209 від 16.11.2007 року встановлений судом, тому позовні вимоги позивача про солідарне стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Боско", товариства з обмеженою відповідальністю "Віто - Фарм", товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Укрфарм", товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка Холдинг Інвест", товариства з обмеженою відповідальністю "Альфафарм" та товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма "КФК" заборгованості за кредитним договором № 010/14/580 від 31.03.2010 року до генеральної кредитної угоди № 010/14/209 від 16.11.2007 року по кредиту в розмірі 1 258 721,00 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом в розмірі 158 012,76 грн. та пеню за прострочення погашення відсотків в розмірі 6 911,00 грн., визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача.
Відповідно до ч. 1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів.
На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Боско" (21050, м. Вінниця, вул. 1-го травня, 60, ідентифікаційний код 31903432), товариства з обмеженою відповідальністю "Віто - Фарм" (04074, м. Київ, вул. Вишгородська, 14, ідентифікаційний код 33546114), товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Укрфарм" (03115, м. Київ, вул. Святошинська, 30-А, ідентифікаційний код 33998641), товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка Холдинг Інвест" (03028, м. Київ, вул. Саксаганського, 38-А, ідентифікаційний код 33442427), товариства з обмеженою відповідальністю "Альфафарм" (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, кім. 414, ідентифікаційний код 35756311) та товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма "КФК" (03141, м. Київ, вул. Солом'янська, 33, ідентифікаційний код 35848187) на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, ідентифікаційний код 14305909) в особі Київської регіональної дирекції «Райффайзен Банк Аваль»(01030, м. Київ, вул. Пирогова, 26; ідентифікаційний код 23494105) заборгованість по кредиту в розмірі 1 258 721 (один мільйон двісті п'ятдесят вісім тисяч сімсот двадцять одна) грн. 00 коп., заборгованість по відсоткам за користування кредитом в розмірі 158 012 (сто п'ятдесят вісім тисяч дванадцять) грн. 76 коп. та пеню за прострочення погашення відсотків в розмірі 6 911 (шість тисяч дев'ятсот одинадцять) грн. 00 коп., а також 28 472 (двадцять вісім тисяч чотириста сімдесят дві) грн. 90 коп. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 17.07.2012 року.
Суддя С.М.Мудрий