"11" липня 2012 р.Справа № 5017/1519/2012
За позовом: Приватного акціонерного товариства "Макіївкокс"
до відповідача: Державного підприємства "Одеська залізниця"
про стягнення 16 408,08 грн.
Суддя Щавинська Ю.М.
Представники:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: Слюсар М.М. -довір. б/н від 03.01.2012 р.
СУТЬ СПОРУ: Приватне акціонерне товариство "Макіївкокс" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства «Одеська залізниця», в якій просить суд стягнути з відповідача вартість нестачі коксу доменного в сумі 16 408,08 грн., а також судовий збір.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 07.03.2012р. ним було відправлено кокс доменний по залізничним накладним №48786388 та №48786446 в 8-ми вагонах зі станції Макіївка Донецької залізниці на адресу вантажоодержувача ТОВ «ТІС-вугілля»зі станцією призначення Чорноморська експорт Одеської залізниці.
08.03.2012р. на проміжній станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, на підставі актів загальної форми №1611/Г та №1612/Г від 08.03.2012р. було проведено комісійне перевантаження у вагонах №61030755 та 60313723. В ході перевірки було виявлено нестачу вантажу в розмірі 3 650 кг та 4 180 кг відповідно, у зв'язку з чим були складені комерційні акти.
З урахуванням норми нестачі, згідно п.27 Правил видачі вантажу, нестача вантажу у спірних вагонах склала 7 012 кг на загальну суму 16 408,08 грн. з урахуванням ПДВ, що і зумовило звернення ПрАТ «Макіївкокс»до суду з відповідним позовом.
Ухвалою суду від 24.05.2012р. було порушено провадження у справі №5017/1519/2012 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні.
11.06.2012р. на адресу господарського суду Одеської області надійшло клопотання від позивача, в якому позивач підтримує повністю позовні вимоги та просить суд розглянути справу без його участі (а.с.23).
Ухвалою суду від 18.06.2012р., приймаючи до уваги нез'явлення представника відповідача, від якого надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, та невиконання відповідачем вимог ухвали суду, розгляд справи було відкладено на 11.07.2012р.
У судове засідання 11.07.2012р. представник позивача не з'явився, однак надіслав до суду клопотання, в якому позовні вимоги підтримав повністю та просив суд розглянути справу без його участі (а.с.29).
Відповідач у судовому засіданні 11.07.2012р. надав суду відзив на позов (а.с.32-33, 38-39), в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, посилаючись на те, що позивачем всупереч ст.114 Статуту залізниць було завищено суму збитків, оскільки наданий рахунок №756Ф від 07.03.2012р., що містить посилання на договір №21999 ДС/877 від 27.12.2010р., не має відношення до справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, надані під час судового розгляду, суд встановив:
Як свідчать матеріали справи, Приватне акціонерне товариство "Макіївкокс" по залізничним накладним №48786388 (а.с.12) та №48786446 (а.с.14) від 07.03.2012 року зі станції Макіївка Донецької залізниці відправило на адресу ТОВ "ТІС-вугілля" (для ПрАТ Донецьксталь") на станцію призначення Черноморська (експорт) Одеської залізниці кокс доменний, навалом, вагою 122 850 кг -у накладній №48786388 та вагою 202 050 кг у накладній №48786446.
У залізничних накладних відправником зазначено, що кокс доменний, марки преміум КДП1, КДП2, КДП3. зважувався на 150 тн. вагах відправника та маркований білим вапном.
Як встановлено судом, при надходженні вагону №61030755 на станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, на підставі акту загальної форми №1611/Г від 8.03.2012р., вантаж був направлений на комісійне переважування, за результатами якого виявлений факт нестачі коксу доменного у вагоні, про що складено комерційний акт АА №042434/97 від 8.03.2012р. (а.с.16).
Вказаним актом встановлено, що при зважуванні вагону №61030755 виявилося, що вага брутто складає 56900 кг, вага тари з документу -22250 кг, вага нетто -34650 кг, що менше ваги вказаної в документі на 3 650 кг. Навантаження вище бортів на 20 см, маркування вапном не проглядається із-за сніжного покрову. По ходу вагону наявні поглиблення вантажу над 1-4 люками довжиною 6 м, по ширині вагону, глибиною 0,4 м, над 6-7 люками довжиною 3 м, по ширині вагону, глибиною 0,4м. В технічному стані вагон справний. Торцеві двері та розвантажувальні люки з обох сторін закриті. Течі вантажу не має. При повторному переважуванні вага підтвердилася. Вантаж у вагоні вміститися міг.
Судом також встановлено, що при надходженні вагону №60313723 на станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, на підставі акту загальної форми №1612/Г від 8.03.2012р., вантаж був направлений на комісійне переважування, за результатами якого виявлений факт нестачі коксу доменного у вагоні, про що складено комерційний акт АА №042433/96 від 8.03.2012р. (а.с.17).
Вказаним актом встановлено, що при зважуванні вагону №60313723 виявилося, що вага брутто складає 62920 кг, вага тари з документу -23650 кг, вага нетто -39270 кг, що менше ваги вказаної в документі на 4180 кг. Навантаження вантажу на рівні бортів. Маркування вапном не проглядається із-за сніжного покрову. Наявні поглиблення по довжині вагону, по ширині вагону, глибиною 0,3 м. В технічному стані вагон справний. Торцеві двері та розвантажувальні люки з обох сторін закриті. Течі вантажу не має. При повторному переважуванні вага підтвердилася. Вантаж у вагоні вміститися міг.
Після складання комерційних актів залишок вантажу видано одержувачу, який у порядку ст.133 Статуту залізниць України передав право на пред'явлення позову відправнику. Скориставшись вказаним правом ПрАТ „Макіївкокс" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з перевізника вартості втраченого під час перевезення коксу в розмірі 7 012 кг на суму 16408,08 грн.
Проаналізувавши наявні у справі докази, та надавши їм правову оцінку, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:
Як свідчать наявні у матеріалах справи залізничні накладні №48786388 (а.с.12) та №48786446 від 07.03.2012р. (а.с.14), між позивачем (вантажовідправник) і відповідачем (перевізник) було укладено договір перевезення вантажу на користь вантажоодержувача.
Відповідно до статей 909 ЦК України та 307 ГК України, за договором перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй відправником вантаж до пункту призначення та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Частина 5 статті 307 Господарського кодексу України встановлює, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу
Згідно до статті 113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 27 Статуту залізниць України, під час перевезення вантажу, який здувається, відправник зобов'язаний вжити відповідних профілактичних заходів. У разі невиконання зазначених вимог відповідальність за втрату або пошкодження вантажу, що виникли з цієї причини, несе відправник.
Пунктами 5, 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 542 від 20.08.2001р. встановлено, що у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. З метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.
Як встановлено судом, вантажовідправником вантаж -кокс доменний був завантажений у справні у технічному та комерційному відношенні вагони відкритого типу, вантаж було прийнято залізницею до перевезення без зауважень.
Разом з тим, наявність поглиблень, що встановлено вищевказаними комерційними актами, свідчить про доступ до вантажу у вагонах та наявність ознак втрати вантажу в процесі його перевезення.
При цьому, ДП „Одеська залізниця" не доведено факт виникнення недостачі з незалежних від неї обставин.
Згідно до ст.114 Статуту Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу вантажу залізниця відповідає у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі;
Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Як встановлено судом, розрахунок позовних вимог здійснений позивачем, виходячи із вартості вантажу 1950,00 грн. за 1 тону (без урахування ПДВ), маса відповідальної недостачі із вирахуванням норми недостачі 1% маси нетто вантажу коксу визначена як 3 267 кг у вагоні №61030755 та 3745 кг у вагоні №60313723 (а.с.19). Вартість вантажу 1950,00 грн. без ПДВ за 1 тону визначена у рахунку-фактурі від 07.03.2012р. № 756ф (а.с.11). Зазначені суми цілком підтвердилися також при перевірці розрахунку, зробленого ДП «Одеська залізниця»(а.с.34,40).
При цьому, суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що позивачем було завищено суму позову з огляду на ненадання рахунку вантажовідправника, оскільки зі змісту рахунку-фактури від 07.03.2012р. № 756ф (а.с.11) вбачається його цілковита належність до даної поставки в частині постачальника, покупця, одержувача вантажу, а також номерів вагонів та залізничних накладних).
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги ПрАТ «Макіївкокс»про стягнення вартості недостачі вантажу в сумі 16 408,08 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі як обґрунтовані та підтверджені наявними матеріалами справи, що зумовлює покладення судових витрат на відповідача в порядку ст.44,49 ГПК України.
Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства „Одеська залізниця" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код 01071315, п/р 26003000001 в Одеському філіалі АБ «Експресс-Банк», МФО 328801) на користь Приватного акціонерного товариства «Макіївкокс»(86106, м. Макіївка, вул. Горького, 1, код 32598706, п/р 26004198061891 в Донбаській філії ПАТ «Кредитпромбанк»м. Донецька, МФО 335593) -16 408 /шістнадцять тисяч чотириста вісім/ грн. 08 коп. вартості нестачі та 1 609 /одна тисяча шістсот дев'ять/грн. 50коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 12.07.2012р.
Суддя Щавинська Ю.М.