16.07.12р. Справа № 14/5005/4024/2012
За позовом Прокурора м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, 51925, м.Дніпродзержинськ, вул. Губи, 2, в інтересах держави в особі Дніпродзержинської міської ради, 51931, м. Дніпродзержинськ, пл. Дзержинського, 2
до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", 04053, м. Київ, пров. Несторівський, б. 3-5
про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 27.07.2005 року
Суддя Панна С.П.
Представники:
Від позивача не з'явився
Від відповідача Портянко П.П. - представник за довіреністю № юр-363/д від 04.05.2012 року
За участю прокурора відділу прокуратури області Рудовол Т.С. - посвідчення № 135 від 02.09.2009 року
Прокурор м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом в інтересах держави в особі Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про внесення змін до п. 2.2, п. 4.1 договору оренди земельної ділянки від 27.07.2005 року (державна реєстрація від 05.08.2005 року № 02534) шляхом викладення їх в наступній редакції:
- "п. 2.2. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 23.08.2011 року становить 4838979,79 грн.";
- "п. 4.1. Орендна плата вноситься "Орендарем" виключно у грошовій формі на рахунок місцевого бюджету у розмірі 241949,00 грн./рік без ПДВ, а з урахуванням пільги - у розмірі 193559,20 грн./рік без ПДВ, яка застосовується відповідно до рішення Дніпродзержинської міської ради від 27.05.2011 року № 116-08/VI "Про плату за землю".
Позовні вимоги обґрунтовано наступним: відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:
- не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;
- не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлювальних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки, тобто умови спірного договору суперечать вимогам ст. 288 Податкового кодексу України. Крім того, позивачем винесено рішення від 27.05.2011 року за № 116-08/VI "Про плату за землю" відповідно до умов якого затверджено коефіцієнти для розрахунку річної орендної плати за земельні ділянки, розпорядниками яких є Дніпродзержинська міська рада, а згідно з додатком до вказаного рішення встановлено, що для земель підрозділу 03.07 коефіцієнт, що застосовується для розрахунку річної орендної плати для земель житлової та громадської забудови становить 5.
Позивач заявою від 09.07.2012 року повністю підтримав позовні вимоги прокурора м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.
Відповідач з позовними вимогами не погоджується (відзив від 21.05.2012 року за № юр-956) посилаючись на те, що:
- відповідач здійснює сплату орендної плати в грошовому еквіваленті за ставкою 3% замість передбачених договором 2,5 від НГО, що підтверджується податковими деклараціями;
- умовами спірного договору та умовами діючого законодавства не передбачено такі підстави для зміни розміру орендної плати за землю, на які посилається Прокурор;
- згідно зі ст. 21 Закону України "Про оренду землі", ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється безпосередньо в момент укладення такого договору, а її подальша зміна можлива лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Прокурор м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області 10.07.2012 року направив до суду заяву за № 438/846вих12 від 04.07.2012 року про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд п. 1, п. 3 позовних вимог залишити без змін та внести зміни до п. 4.1 договору оренди земельної ділянки від 27.07.2005 року (державна реєстрація від 05.08.2005 року за № 02533) шляхом викладення його в наступній редакції: "п. 4.1. Річна орендна плата вноситься "Орендарем" виключно у грошовій формі на рахунок місцевого бюджету. Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється на рівні трикратного земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України, у розмірі 45923,91 грн./рік без ПДВ, а з урахуванням пільги - у розмірі 29850,54 грн./рік без ПДВ, яка застосовується відповідно до рішення Дніпродзержинської міської ради від 25.06.2012 року № 475-24/VI "Про плату за землю".
Заява обґрунтована наступним: підставою для звернення до суду є рішення Дніпродзержинської міської ради від 27.05.2011 року за № 116-08/VI "Про плату за землю", яким було вирішено встановити коефіцієнти, що застосовуються до розрахунку річної орендної плати у співвідношенні до земельного податку, а саме мінімальний - 3, максимальний - 5. Первісна позовна вимога стосовно розміру річної орендної плати розраховувалась та викладалась з урахуванням п'ятикратного розміру земельного податку, але Дніпродзержинською міською радою було прийняте рішення від 25.06.2012 року № 475-24/VI "Про плату за землю", яким установлено коефіцієнт для розрахунку річної орендної плати за земельні ділянки, розпорядником яких є Дніпродзержинська міська рада, на рівні трикратного земельного податку.
Дана заява Прокурора м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області не може прийматись судом до уваги, оскільки право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 Господарського процесуального кодексу України з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу (п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року за № 18), а відповідно до протоколу судового засідання від 22.05.2012 року початок розгляду справи по суті відбувся у засіданні 22.05.2012 року.
22.05.2012 року надійшло клопотання відповідача про припинення провадження у справі із-за відсутності предмету спору.
Клопотання не задовольняється господарським судом Дніпропетровської області, оскільки відповідно до позовної заяви та рішення від 17.11.2011 року у справі № 6/405 господарським судом м. Києва розглядався спір між тими ж сторонами, але про інший предмет.
10.07.2012 року до суду надійшли клопотання відповідача про припинення провадження у справі із-за відсутності предмету спору, обґрунтовуючи його недопустимістю зміни підстав позову після початку розгляду справи по суті.
Клопотання не задовольняються господарським судом Дніпропетровської області із-за недоведеності та необґрунтованості.
10.07.2012 року до суду надійшло клопотання відповідача про повернення заяви № 438/846вих12 від 04.07.2012 року.
Клопотання не задовольняється господарським судом Дніпропетровської області, оскільки нормами ст. 63 Господарського процесуального кодексу України не передбачено можливість повернення заяви про зменшення позовних вимог.
Ухвалою суду від 03.07.2012 року на підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строки вирішення спору у справі № 14/5005/4024/2012 були продовжені терміном на 15 днів, а саме до 18.07.2012 року.
Згідно зі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у справі оголошувалась перерва з 03.07.2012 року до 10.07.2012 року, з 10.07.2012 року до 16.07.2012 року.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у справі оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін та прокурора м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, господарський суд, -
27.07.2005 року між Дніпродзержинською міською радою, як орендодавцем, та Відкритим акціонерним товариством "Укрнафта", як орендарем, було укладено договір оренди земельної ділянки згідно п. 1.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове, платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, що знаходиться за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Петровського, 251А, згідно з планом земельної ділянки.
Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення Дніпродзержинської міської ради від 24.06.2005 року № 569-19/VI (п. 1.2 договору).
Пунктом 2.1 договору передбачено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,3803 га для розміщення атвозаправочної станції.
Згідно з п. 2.2 договору оренди нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення цього договору становить 2025722,09 грн.
Договір укладається строком на десять років (п. 3.1 договору оренди).
Орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі в розмірі 50643,00 грн., без ПДВ, на рік, що становить 4220,25 грн., без ПДВ, на місяць і вноситься на рахунок місцевого бюджету, реквізити якого подаються орендарю додатково в письмовій формі (п. 4.1 договору).
Пунктом 4.4 договору оренди передбачено наступне: розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором; підвищення цін, тарифів тощо, у тому числі внаслідок інфляційних процесів; збільшення розміру ставки земельного податку; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.
Даний договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 14.1 договору).
Згідно ст. 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Частиною 1 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачає, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Приписами ст. 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, а тому у разі прийняття відповідним органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за користування земельними ділянками, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу місцевого самоврядування у встановленому законом порядку.
Статтею 288 Податкового Кодексу України встановлено, що:
288.1. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
288.4. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
288.5. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:
288.5.1. не може бути меншою:
для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;
для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;
288.5.2. не може перевищувати:
а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки;
б) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Як встановлено матеріалами справи, підставою звернення прокурора м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області з позовом до господарського суду Дніпропетровської області були ст. 288 Податкового кодексу України та рішення Дніпродзержинської міської ради від 15.12.2010 року за № 116-08/VI "Про плату за землю", яким визначались коефіцієнти для розрахунку річної орендної плати за земельні ділянки, але п. 10 рішення Дніпродзержинської міської ради від 25.06.2012 року за № 475-24/VI "Про плату за землю" визнано таким, що втратило чинність вищезазначене рішення Дніпродзержинської міської ради від 15.12.2010 року за № 116-08/VI "Про плату за землю", про що також зазначає в своїх пояснення від 10.07.2012 року відповідач. Крім того, відповідно до рішення Дніпродзержинської міської ради від 25.06.2012 року № 475-24/VI "Про плату за землю", орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється на рівні вже трикратного земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України, і у розмірі 45923,91 грн/рік без ПДВ, а з урахуванням пільги - у розмірі 29850,54 грн/рік без ПДВ.
З огляду на вищевикладене, в позовних вимогах прокурора м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області належить відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 288 Податкового кодексу України, ст. ст. 651, 652, 653 Цивільного кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В позовних вимогах відмовити.
Суддя С.П. Панна
Повне рішення складено - 17.07.2012 року.