ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-71/6761-2012 11.07.12
За позовом Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»в особі Київської філії «Сіті»
до Приватного акціонерного товариства «Телесистеми України»та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»
про стягнення заборгованості в розмірі 18 641,83 грн.
Суддя Нечай О.В.
Представники сторін:
Від позивача: не з'явився.
Від відповідача - 1: не з'явився.
Від відповідача -2: не з'явився.
Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»в особі Київської філії «Сіті» (далі - позивач) звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Телесистеми України»(далі -відповідач - 1) та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»(далі - відповідач - 2) про стягнення заборгованості в розмірі 18 641,83 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхове відшкодування в розмірі 23 697,97 грн., внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача - 2, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом та перебувала у трудових відносинах з відповідачем - 1, цивільно-правова відповідальність якого застрахована у відповідача - 2, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП). Також позивач просить стягнути з відповідача -1 франшизу в розмірі 510,00 грн., передбачену Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/5629511.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.05.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-71/6761-2012, розгляд справи призначено на 14.06.2012 р.
05.06.2012 р. до господарського суду міста Києва від відповідача - 2 надійшли документи на виконання вимог ухвали від 23.05.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/6761-2012.
У судове засідання 14.06.2012 р. представник позивача з'явився та надав документи для долучення до матеріалів справи та клопотання про припинення провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення основного боргу з відповідача - 2. Вимоги ухвали від 23.05.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/6761-2012 позивач виконав частково.
Представник відповідача - 1 у судове засідання 14.06.2012 р. з'явився. Вимоги ухвали від 23.05.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/6761-2012 відповідач 1 не виконав.
Представник відповідача - 2 у судове засідання 14.06.2012 р. не з'явився. Вимоги ухвали від 23.05.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/6761-2012 відповідач - 2 виконав.
Розгляд клопотання, поданого представником позивача, про припинення провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення основного боргу з відповідача - 2, відкладено судом до наступного судового засідання.
Враховуючи те, що представник відповідача - 2 в судове засідання 14.06.2012 р. не з'явився, а також зв'язку з невиконанням відповідачем - 1 та частковим виконанням позивачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 23.05.2012р. про порушення провадження у справі № 5011-71/6761-2012, розгляд справи відкладено на 11.07.2012 р.
26.06.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача -1 подане клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
09.07.2012 р. представником позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва подано клопотання про припинення провадження в частині позовних вимог про стягнення основного боргу з відповідача -2 та боргу з відповідача -1, а також про розгляд справи за відсутності представника позивача.
У судове засідання 11.07.2012 р. представники сторін не з'явились.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, господарський суд міста Києва, -
23 грудня 2008 р. між Відкритим акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» (перейменоване у Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант Авто», далі - позивач) та ОСОБА_1 (далі - страхувальник) було укладено Поліс добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності № 19 G-0259000 (далі -Поліс № 19 G-0259000), відповідно до якого позивачем було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля «Ауді», державний номерний знак НОМЕР_1.
ОСОБА_2 20.06.2009 р. приблизно о 11 год. 10 хв. по вул. Дегтярівській в м. Києві, керуючи автомобілем марки «Форд», державний номерний знак НОМЕР_2, не врахував дорожньої обстановки, при повороті ліворуч не дав закінчити маневр автомобілю, який рухався попереду, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Ауді», державний номерний знак НОМЕР_1, чим порушив п. 16.13 Правил дорожнього руху України.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 03.08.2009 р. ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.
Згідно зі Звітом про оцінку майна № 1176, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Ауді», державний номерний знак НОМЕР_1, в результаті вищезазначеної ДТП, станом на 06.07.2009 р. складає 15 908,58 грн.
Вказаний у Звіті № 1176 розмір матеріального збитку підтверджений електронним розрахунком системи «Аудатекс», рекомендованої Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092.
22.06.2009 р. страхувальником позивача було подано Заяву про страховий випадок, зареєстровану за № 82830.
Позивачем був складений та підписаний страховий акт № 82830 від 07.09.2009 р., згідно з яким пошкодження транспортного засобу марки "Ауді", державний номерний знак НОМЕР_1, внаслідок ДТП, яка сталась 20.06.2009 р. приблизно о 11 год. 10 хв. по вул. Дегтярівській в м. Києві, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 23 697,97 грн.
На підставі Заяви про страховий випадок від 22.06.2009 р. № 82830 та сформованого страхового акту позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 23 697,97 грн., що підтверджується видатковими касовими ордерами від 30.07.2009 р. (21 511,88 грн.) та від 16.09.2009 р. (2 186,09 грн.)
Згідно з статтею 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.
Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Форд», державний номерний знак НОМЕР_2, Приватного акціонерного товариства «Телесистеми України»(винна у скоєнні вищезазначеного ДТП особа ОСОБА_2 на дату ДТП працювала у відповідача -1, що підтверджується постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 03.08.2009 р.), застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Українська страхова група», згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/5629511.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Таким чином, на підставі вищезазначених норм та у зв'язку з укладенням Полісу № ВВ/5629511 відповідач - 2 прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну відповідачем - 1 майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «Форд», державний номерний знак НОМЕР_2.
Враховуючи те, що цивільно-правову відповідальність відповідача -1 в момент скоєння вищезазначеного ДТП, застраховано відповідачем - 2, що підтверджується Полісом № ВВ/5629511, відповідач - 2 згідно зі статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України "Про страхування" зобов'язаний в межах ліміту відповідальності виплатити страхове відшкодування позивачу.
В свою чергу позивач просить стягнути з відповідача -1 розмір франшизи (510,00 грн.), яка не підлягає стягненню з відповідача - 2.
Відповідно до ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Полісом № ВВ/5629511 встановлено франшизу в розмірі 510,00 грн., з огляду на вищезазначені норми відповідач -1 зобов'язаний відшкодувати позивачу вказану франшизу, як це передбачено ст. 1194 Цивільного кодексу України.
09.07.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано клопотання про припинення провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення основного боргу з відповідача -2 та боргу з відповідача -1 у зв'язку з оплатою відповідачем - 1 розміру франшизи, встановленої Полісом № ВВ/5629511, в сумі 510,00 грн. та відповідачем - 2 страхового відшкодування в розмірі 15 398,58 грн. (розмір матеріального збитку, визначеного у Звіті № 1176, за вирахуванням франшизи в розмірі 510,00 грн., встановленої Полісом № ВВ/5629511).
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що провадження у справі № 5011-71/6761-2012 в частині сплати відповідачем - 1 розміру франшизи, встановленої Полісом № ВВ/5629511, в сумі 510,00 грн. та відповідачем -2 страхового відшкодування в розмірі 15 398,58 грн. підлягає припиненню з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
У зв'язку з сплатою відповідачем - 1 розміру франшизи, встановленої Полісом № ВВ/5629511, в сумі 510,00 грн. та відповідачем -2 страхового відшкодування в розмірі 15 398,58 грн. (розмір матеріального збитку, визначеного у Звіті № 1176 за вирахуванням франшизи, встановленої Полісом № ВВ/5629511) предмет спору в даній частині відсутній.
Крім основної заборгованості позивач просить стягнути з відповідача -2 на свою користь 3 % річних в розмірі 962,41 грн. та інфляційних збитків в розмірі 1 771,80 грн.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом здійснено перерахунок заявленого розміру 3 % річних та інфляційних втрат та встановлено, що позивачем допущено помилку при розрахунку розміру інфляційних втрат. Таким чином, стягненню з відповідача -2 на користь позивача підлягають 3 % річних в розмірі 962,41 грн. та інфляційні втрати в розмірі 1 755,44 грн.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача - 2 3 % річних в розмірі 962,41 грн. та інфляційних втрат в розмірі 1 770,84 грн. підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 4, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -
1. Припинити провадження у справі № 5011-71/6761-2012 в частині стягнення з «Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 15 398,58 грн. та стягнення з Приватного акціонерного товариства «Телесистеми України»заборгованості в розмірі 510,00 грн.
2. В іншій частині позовні вимоги задовольнити частково.
3. Стягнути з «Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»(03038, м. Київ, вул. Федорова Івана, 32, літ. «А», ідентифікаційний код: 30859524) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»в особі Київської філії «Сіті»(04053, м. Київ, вул. Гоголівська, 43-А, оф. 2, ідентифікаційний код: 24580961) 3 % річних в розмірі 962 (дев'ятсот шістдесят дві) грн. 41 коп., інфляційні втрати в розмірі 1 755 (одна тисяча сімсот п'ятдесят п'ять) грн. 44 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 563 (одна тисяча п'ятсот шістдесят три) грн. 20 коп.
4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Телесистеми України»(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Плеханова, б. 7 А, ідентифікаційний код: 22599262) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»в особі Київської філії «Сіті»(04053, м. Київ, вул. Гоголівська, 43-А, оф. 2, ідентифікаційний код: 24580961) витрати по сплаті судового збору в розмірі 46 (сорок шість) грн. 30 коп.
5. В іншій частині позову відмовити.
Повне рішення складено 16.07.2012 р.
Суддя О.В. Нечай