16.07.2012Справа №5002-19/1626-2012
За позовом - Товариства з додатковою відповідальсністю «Альянс Україна», АР Крим, м.Сімферополь
до відповідача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АР Крим, м.Сімферополь
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Закрите Акціонерне Товариство «УА СК «АСКА», Україна, м.Київ
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3, АР Крим, Білогірський район, с.Зуя
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Закритого Акціонерного Товариства «УА СК «АСКА», м.Донецьк
про стягнення 5979,78 грн.
Суддя Мокрушин В.І.
Від позивача - не з'явився
Від відповідача - ОСОБА_2 - представник., дов. № 27 від 05.06.2012
Від третіх осіб - не з'явились
Суть спору: позивач - Товариство з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача - Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, у якому просить стягнути з відповідача витрати, пов'язані з виплатою страхового відшкодування в порядку регресу у сумі 5979,78 грн., а також просить судові витрати покласти на відповідача.
Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.05.2012 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання.
Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.06.2012 залучено до участі у розгляді справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Закрите Акціонерне Товариство «УА СК «АСКА» (вул.Антонова 5,м.Київ,Україна 03186), ОСОБА_3 (АДРЕСА_1).
Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.07.2012 залучено до участі у розгляді справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Закрите Акціонерне Товариство «УА СК «АСКА» (пр.Ілліча,100, м.Донецьк, 83052).
Позивач та треті особи явку своїх представників у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не сповістили. Про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Відповідач у судовому засіданні усно позовні вимоги визнав у сумі 668,44 грн., проте у наданому відзиві на позов позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити. Свою позицію аргументував тим, що він повинен відшкодувати лише різницю між фактичною шкодою та страховою виплатою, що складає 668,44 грн. Окрім того, просив суд застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 19.10.2011 по справі № 5023/4165/11.
Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача та третіх осіб.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд
27.08.2008 між третьою особою (ОСОБА_5) та ТДВ «Альянс Україна» був укладений договір добровільного комплексного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспорту Mazda 3, що підтверджується відповідним договором (а.с.13).
Відповідно до п.13 вказаного договору безумовна франшиза при пошкодженні застрахованого транспортного засобу складає 0%.
07.04.2009 відбулось дорожньо - транспортна пригода за участю робітника відповідача ОСОБА_3, який керував транспортним засобом МАН державний номер НОМЕР_1.
У результаті дорожньо - транспортної пригоди застрахований транспортний засіб Mazda 3, який належить третій особі (ОСОБА_5) отримав механічні пошкодження.
Вина робітника відповідача - ОСОБА_3 підтверджується наявними у матеріалах справи довідкою № 8371545 державтоінспекції та Постановою Київського районного суду м.Сімферополя (а.с.17, 18).
Відповідно до звіту про оцінку матеріальної шкоди № 2893.-04/09 ринкова вартість автомобіля Mazda 3 на момент пошкодження складає 134134,0 грн., коефіцієнт фактичного зносу на дату оцінки складає 0,29, вартість відновлювального ремонту складає 31711,93 грн., вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу складає 25658,44 грн. (а.с.19-21).
Відповідно до наказу ТДВ «Альянс Україна» № 206769209 від 22.05.2009 позивач сплатив третій особі (ОСОБА_5) 30969,78 грн. (31711,93 (вартість відновлювального ремонту) - 742,15 грн. (несплачена частина страхових внесків) = 30969,78 грн.) (а.с.28, 29 - зворотній аркуш).
Позивач звернувся до ПрАТ «УАСК «Аска» з регресною вимогою, оскільки транспортний засіб МАН державний номер НОМЕР_1 належить відповідачу і його відповідальність застрахована у ПрАТ «УАСК «Аска» (а.с.8).
ПрАТ «УАСК «Аска» у позасудовому порядку сплатило позивачу 24990 грн. страхового відшкодування (а.с.9-12).
Позивач просить суд стягнути з відповідача в порядку регресу витрати, пов'язані з виплатою страхового відшкодування в порядку регресу у сумі 5979,78 грн. (30969,78 грн. - 24990 грн. = 5979,78 грн.), також просить судові витрати покласти на відповідача.
Відповідач у судовому засіданні усно позовні вимоги визнав у сумі 668,44 грн., проте у наданому відзиві на позов позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити. Свою позицію аргументував тим, що він повинен відшкодувати лише різницю між фактичною шкодою та страховою виплатою, що складає 668,44 грн. (25658,44 грн. (вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу) - 24990 грн. (сплачене страхове відшкодування) = 668,44 грн.). Окрім того, просив суд застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності.
Згідно статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Стосовно вимог відповідача про застосування строку позовної давності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позиції відповідача з огляду на таке.
Згідно пункту 4 статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частиною першою статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Отже, відповідно до вищенаведених вимог закону позивач саме після виплати страхового відшкодування отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.
Згідно із статтею 256 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).
Частиною шостою статті 261 Цивільного кодексу України передбачено, що за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.
За таких обставин, саме з моменту виконання позивачем свого зобов'язання щодо виплати страхового відшкодування за договором добровільного страхування у нього виникло право подати регресний позов до суду.
Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України № 3-20гс12 від 27.03.2012 у справі № 58/168.
З урахуванням виконання позивачем зобов'язання 26.05.2009 перебіг строку позовної давності почався саме з цієї дати і на момент пред'явлення позову 16.05.2012 (штамп відправлення поштою) не сплинув.
З урахуванням викладеного Господарський суд Автономної Республіки Крим відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності та відмові у задоволенні позовних вимог з урахуванням спливу строку позовної давності.
Згідно із частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до Постанови Київського районного суду м.Сімферополя від 07.05.2009 особа, з вини якої сталося ДТП, є працівником відповідача (а.с.18).
Згідно із частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно із частиною 1 статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Таким чином, відповідач повинен відшкодувати спричинену шкоду.
Позивач - ТДВ «Альянс Україна» сплатив третій особі (ОСОБА_5) 30969,78 грн., ПрАТ «УАСК «Аска», у якій застрахована відповідальність відповідача, у позасудовому порядку сплатило позивачу 24990 грн. страхового відшкодування, залишок невідшкодованої позивачу суми складає 5979,78 грн.
Частиною першою статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно із 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно із частиною 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно із частиною 3 статті 22 Цивільного кодексу України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з чим задовольняє позов у повному обсязі.
Судові витрати по сплаті судового збору судом покладаються у повному обсязі на відповідача в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, суд вважає за необхідне повернути судовий збір у сумі 31,50 грн. з огляду на наступне.
Згідно до положень ч.2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду сплачується судовий збір у наступному розмірі:
1) позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Згідно п.3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 31.10.2011 р. № 01-06/1509 розміри ставок судового збору (станом на 1 січня календарного року) (стаття 4 Закону) встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати. Розмір ставки судового збору (станом на 1 січня календарного року) у кожному конкретному випадку визначається виходячи з того розміру мінімальної заробітної плати, який було встановлено законом на момент сплати судового збору (станом на 1 січня календарного року).
Положеннями статті 13 Закону України «Про державний бюджет на 2012 рік» установлено на 2012 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1073 гривні.
З наведених норм чинного законодавства слідує, що позивач при поданні позову повинен був сплати 1609,50 грн., а не 1641, 00 грн., як сплатив позивач.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повне рішення складено 17.07.2012.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.33-34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
· Позов задовольнити у повному обсязі.
· Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» витрати, пов'язані з виплатою страхового відшкодування в порядку регресу у сумі 5979,78 грн., судовий збір у сумі 1609,50 грн.
· Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» надмірно перерахований судовий збір у сумі 31,50 грн., сплачений за платіжним дорученням від 14.05.2012 № 5618.
· Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.
Суддя В.І. Мокрушин