Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
"03" липня 2012 р. Справа № 6/5007/18/11.
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівський трикотажний комбінат" (м.Бердичів)
До: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (м.Бердичів Житомирська область)
про стягнення 30503,93 грн.
заява ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення
Суддя Кудряшова Ю.В.
за участю представників сторін:
від стягувача: Кур'янова О.О. - дов. від 20.06.12р.
від боржника: ОСОБА_1 - пас. НОМЕР_1
Рішенням господарського суду Житомирської області від 19.04.2011р. стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівський трикотажний комбінат" - 23116,34грн. боргу, а також 231,16грн. сплаченого державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, припинено провадження у справі в частині стягнення 4687,61грн. - пені та 2100,00грн. - 5% штрафу, в іншій частині позову відмовлено.
10.05.2011р. на виконання рішення суду видано наказ.
11.06.12р. на адресу господарського суду Житомирської області від Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 надійшла заява про розстрочку виконання рішення суду по справі №6/5007/18/11 від 19.04.11р. та затвердження графіку погашення заборгованості з червня місяця 2012р. по травень місяць 2016р.
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 13.06.12р. прийнято заяву до розгляду Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення господарського суду Житомирської області по справі №6/5007/18/11 від 19.04.11р.
Ухвалою господарського суду від 21.06.12р. розгляд заяви про розстрочку виконання рішення відкладено, засідання суду призначено на 03.07.12р. та зобов'язано боржника та стягувача надати суду додаткові докази по справі.
В засіданні суду представник стягувача надала письмове пояснення щодо заперечень проти розстрочки виконання судового рішення з наступних підстав:
- боржник не надав доказів постійного джерела доходу, не працює з серпня місяця 2010р. по цей час;
- після винесення рішення від 19.04.11р. домовленість щодо сплати боржником щомісячної суми в розмірі 300,00грн. не виконується;
- заява боржника є затягуванням часу виконання зобов'язання;
- стягувач знаходиться в скрутному фінансовому становищі.
Вимоги ухвали суду від 21.06.12р. стягувачем виконано.
В засіданні суду боржник ОСОБА_1 заяву про розстрочку виконання рішення у справі №6/5007/18/11 підтримала. Повідомила усно про складне фінансове становище, з серпня 2010р. та по даний час підприємець не працює, підприємницькою діяльністю не займається, іншого прибутку не має, власного майна немає, соціальних виплат немає. На підтвердження зазначених обставин надано копію трудової книжки (а.с.79-80), довідку ПП "Житлоремекс 2" (а.с.84) та довідку Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції у Житомирській області (а.с.83). Також боржник зазначив, що має заборгованість зі сплати страхових внесків перед Управлінням Пенсійного фонду України в м.Бердичеві, яка становить 669,04грн. (а.с.82) та заборгованість перед ПАТ КБ "ПриватБанк" за кредитним договором у розмірі 3318,04грн. (а.с.81), про що свідчать відповідні довідки.
Вимоги ухвали суду від 21.06.12р. боржник не виконала, а саме: не надала суду доказів наявності доходів, за рахунок яких буде погашатись заборгованість перед стягувачем.
Оцінивши матеріали справи, доводи заявника та заперечення стягувача суд вважає заяву про надання розстрочки такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ст. 4-5 ГПК України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на всій території України рішень, ухвал, постанов.
Згідно із ст. 115 ГПК України, рішення господарського суду, що набрали законної сили, виконуються у порядку, встановленому цим Кодексом і Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про судоустрій" суди при здійсненні правосуддя повинні забезпечувати на засадах верховенства права захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Відповідно до ст. 121 ГПК України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом (аналогічна позиція викладена у Роз'ясненні Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996р. №02-5/33 "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України"). У п. 2 вказаного Роз'яснення вказано, що підставою для відстрочки та розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Як зазначено у п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» при вирішенні заяв сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 121 ГПК, їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Заявником ОСОБА_1 не подано будь-яких доказів на підтвердження того, що дане рішення дійсно буде виконуватись в подальшому згідно наданого графіку.
Посилання боржника на важкий фінансовий стан не є винятковою обставиною в розумінні ст. 121 ГПК України, за наявності якої можливе надання розстрочки виконання рішення, оскільки, фінансові труднощі, на які, зокрема, послався заявник, носять загальний характер та у повній мірі стосуються обох сторін.
До того ж, суд враховує доводи стягувача щодо заперечення у наданні розстрочки виконання рішення, які приймаються судом до уваги та є обґрунтованими. Крім того, судом враховуються матеріальні інтереси сторін, а також наявність інфляційних процесів в країні, які знецінюють значні суми заборгованості.
У звязку з недоведеністю заявником можливості виконання рішення в строки, зазначені ним у заяві та недоведеністю обставин, які б обумовили необхідність та доцільність розстрочку виконання рішення, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про розстрочку виконання судового рішення.
Разом з тим, суд звертає увагу боржника, що він не позбавлений права погодити із стягувачем графік погашення платежів та укласти зі стягувачем мирову угоду на стадії виконання рішення господарського суду Житомирської області від 19.04.11р., звернутись до суду із відповідною заявою про затвердження мирової угоди, укладеної між сторонами, в порядку, передбаченому ст.78, ст.121 ГПК України, ст. 11-1 Закону України "Про виконавче провадження".
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 121 ГПК України, суд
У задоволенні заяви Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду від 19.04.2011р. відмовити.
Суддя Кудряшова Ю.В.
Друк:
1 - в справу
2,3 - сторонам
(рек.з повід.)