83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
07.06.12 р. Справа № 5006/31/32пд/2012
Господарський суд Донецької області у складі судді Морщагіної Н.С.
при секретарі судового засідання Гречух В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву
за позовом: Прокурора м. Дзержинська в інтересах держави в особі Головного управління Держкомзему у Донецькій області
до відповідачів:
1. Дзержинської міської ради, м. Дзержинськ
2. Фізичної особи - підприємця Трефілова Володимира Юрійовичаё .м Дзержинськ
про: скасування рішення Дзержинської міської ради від 23.12.2011 р. та визнання недійсним попереднього договору оренди земельної ділянки від 16.01.2012 р.
за участю:
прокурора: Лисенко С.І. - за посвідченням
представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача1: Гармаш Ю.Г. за довіреністю;
від відповідач2: не з'явився;
Позивач, Прокурор м. Дзержинська в інтересах держави в особі Головного управління Держкомзему у Донецькій області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідачів, Дзержинської міської ради, м. Дзержинськ та Фізичної особи - підприємця Трефілова Володимира Юрійовичаё .м Дзержинськ, про скасування п. 1.7 Рішення Дзержинської міської ради від 23.12.2011 р., визнання недійсним попереднього договору оренди земельної ділянки, який був укладений 16.01.2012 р. між Дзержинською міською радою та Фізичною особою - підприємцем Трефіловим Володимиром Юрійовичем (зареєстрованому у виконавчому органі Дзержинської міської ради від 16.01.2012 р. за № 135).
В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор посилається на порушення Радою при ухвалені оспорюваного рішення вимог норм чинного законодавства, недодержані сторонами під час укладання спірного договору вимог ст.ст. 125, 126 ЗК України, ст.ст. 18, 20 Закону України «Про оренду землі», п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України № 2073 від 25.12.1998 р. «Про затвердження порядку державної реєстрації договорів оренди».
Позивач надав письмові пояснення, в судовому засіданні від 16.07.2011 р. пояснив, що він не є належним позивачем по справі, хоча підтримує доводи прокурора.
Відповідач1 надав заперечення на позовну заяву, в задоволені позовних вимог прокурора просив відмовити з наступних підстав:
прокурором невірно визначений орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах;
попередній договір оренди земельної ділянки укладений сторонами не суперечить вимогам чинного законодавства, умови попереднього договору відповідають умовам основного договору оренди, який планується укласти в майбутньому;
прокурором в порядку ст. 21 Закону України «Про прокуратуру» не було вчинено протесту щодо оскаржуваного рішення міського ради.
Дослідивши фактичні обставини справи, представлені в обґрунтування заявлених позовних вимог та наданих заперечень докази, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позов Прокурора м. Дзержинська в інтересах держави в особі Головного управління Держкомзему у Донецькій області підлягає залишенню без розгляду з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 ГПК України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступати за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судових рішень господарських судів, заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду.
Поняття "прокурор" визначене у статті 56 Закону України "Про прокуратуру".
Відповідно до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Згідно з ч. 2 ст. 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 N 3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися в позовній заяві або іншому процесуальному документі, поданому прокурором або заступником прокурора.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України.
Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Статтею 9 Земельного кодексу України встановлено, що розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування; прийняття рішення щодо звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок відноситься до повноважень Київської міської ради.
Стаття 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначає, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на землю.
Згідно п. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Виходячи з аналізу наведених норм та положення п. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування" міська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє відповідні територіальні громади та здійснює від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження органу місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами, а тому як представницький орган територіальної громади рада у земельних відносинах за законом набуває повноважень суб'єкта права комунальної власності на землю, виконуючи надані їй територіальною громадою повноваження і, відповідно, набуває статусу виконавчого органу влади у системі органів самоврядування на території населеного пункту.
Звертаючись до господарського суду з даним позовом прокурор в якості органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах визначив Головне управління Держкомзему у Донецькій області. При цьому, прокурор, обґрунтовуючи звернення до суду за захистом інтересів держави саме в особі Головного управління Держкомзему у Донецькій області посилався на положення Типового положення про обласне головне управління земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 200 від 24.02.2003 р. Господарський суд приймає до уваги, що дана Постанова втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 січня 2009 року N 43.
Так само, станом на момент розгляду справи втратило чинність Положення про головне управління Держкомзему в області, затверджене наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 17 червня 2008 року N 123, на підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10 травня 2012 року N 258 «Про затвердження положень про територіальні органи Держземагентства». Згідно з Положенням про Головне управління Держземагентства в області Головне управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює державну реєстрацію земельних ділянок та державну реєстрацію права власності, права користування земельними ділянками (сервітут), права постійного користування земельними ділянками, договорів оренди земельних ділянок, права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), права забудови земельної ділянки (суперфіцій) щодо земельних ділянок, які знаходяться на території міст та/або районів, відповідні управління/відділи Держкомзему в яких реорганізовані, шляхом утворення відповідного Головного управління.
Таким чином, суд дійшов висновку, що в позовній заяві, прокурором, органом, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави зазначено Головне управління Держкомзему у Донецькій області, яке не є органом державної виконавчої влади у спірних правовідносинах, тому позов підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідна правова позиція викладена в п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам».
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ст. 81, 86 ГПК України, господарський суд -
Залишити позов Прокурора м. Дзержинська в інтересах держави в особі Головного управління Держкомзему у Донецькій області. без розгляду.
Залишення позову без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з позовом до господарського суду з дотриманням загального порядку.
Суддя Морщагіна Н.С.