4 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :
головуючого - судді Бутенка В.І.,
суддів : Гончар Л.Я.,
Лиски Т.О.,
Панченка О.І.,
Сороки М.О.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи № 2-300/04 за скаргою ОСОБА_1 на неправомірну бездіяльність посадових осіб Державної податкової інспекції у м. Черкаси, -
У вересні 2003 року ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на дії ДПІ в м. Черкаси, якими даний орган відмовив їй у скасуванні ідентифікаційного номеру та здійсненні податкового обліку у відношенні до неї раніше встановленими формами, а також щодо внесення в паспорт відмітки про наявність у неї права на здійснення будь-яких платежів без ідентифікаційного коду.
Рішенням місцевого суду Соснівського району м. Черкаси від 23 лютого 2004 року вимоги скаржниці задоволено.
Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 15 червня 2004 року апеляційну скаргу податкової інспекції відхилено.
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, ДПІ у м. Черкаси подала касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та постановити нове рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні її скарги.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Задовольняючи скаргу Терехової Л.І., суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано виходили з того, що за змістом ч. 2 ст. 1 Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших платежів" ( зі змінами внесеними Законом України від 16 липня 1999 року №1003 ) для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номеру та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру, а відповідно із ч. 2 ст. 5 цього Закону до Державного реєстру не вноситься інформація про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номеру та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи.
Законом не передбачено обмежень застосування згаданих норм щодо осіб, яким ідентифікаційний номер вже було присвоєно.
Доводи про відсутність, на час розгляду справи, механізму внесення відповідного запису в паспорт громадянина за умови врегулювання питання обліку платників податків та інших обов'язкових платежів наведеними правовими нормами не могли бути підставою для невиконання вимог Закону податковими органами.
Доводи касаційної скарги зроблених судами висновків не спростовують, а тому підстав для скасування або зміни оскаржуваних судових рішень не вбачається.
За правилами ч. 3 ст. 220-1, ч.1 ст.224 КАС України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 221, 223, 230 КАС України, колегія суддів -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкаси залишити без задоволення, а рішення місцевого суду Соснівського району м. Черкаси від 23 лютого 2004 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 15 червня 2004 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
____________________ Бутенко В.І.
____________________ Гончар Л.Я.
____________________ Лиска Т.О.
____________________ Панченко О.І.
____________________ Сорока М.О.