Справа № 2215/1927/2012
Копія
13 липня 2012 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого судді -Гринчука Р.С.,
суддів: Матковської Л.О., Карпусь С.А.,
при секретарі Врублевському П.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою відділу державної виконавчої служби Старокостянтинівського районного управління юстиції на ухвалу Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 30 травня 2012 року в справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність та постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Старокостянтинівського районного управління юстиції, -
встановила:
В травні 2012 року ОСОБА_1 звернувся в суд зі скаргою на постанову та бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Старокостянтинівського районного управління юстиції (далі -відділ ДВС).
На обґрунтування скарги зазначив, що під час примусового виконання рішення Старокостянтинівського районного суду від 29 листопада 2007 року про стягнення на його користь з ОСОБА_2 27 891 грн. 10 коп. шкоди державним виконавцем було виявлено належність ОСОБА_2 на праві власності 1/4 частини квартири АДРЕСА_1, на яку можливо звернути стягнення. Однак державним виконавцем 23 квітня 2012 року була прийнята постанова про повернення їй виконавчого листа та знято арешт з частки в квартирі, в зв'язку з чим просить визнати незаконною бездіяльність відділу ДВС при виконанні рішення суду від 29 листопада 2007 року в зв'язку з невжиттям дій по зверненню стягнення на належу ОСОБА_2 частку у вказаній квартирі.
Також вважає незаконною постанову державного виконавця від 23 квітня 2012 року про повернення йому виконавчого документа в зв'язку з тим, що боржника не виявлено протягом одного року з дня оголошення його в розшук. Відповідно до ст. 47 Закону України „Про виконавче провадження" виконавчий документ не може бути повернутий стягувачу за наявності в боржника майна. Арешт на частку в квартирі, належну ОСОБА_2 не може бути скасований, оскільки повернення виконавчого документа не є закінченням виконавчого провадження, тому правила ст. 40 вказаного Закону не застосовуються.
Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 30 червня 2012 року скаргу було задоволено. Визнано неправомірною бездіяльність відділу ДВС Старокостянтинівського районного управління юстиції під час примусового виконання рішення Старокостянтинівського районного суду від 29 листопада 2007 року щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 27 891
Головуючий у першій інстанції -Сагайдак І.М. Справа № 2215/1927/12
Провадження № 22ц/2290/1642/2012
Доповідач -Гринчук Р.С. Категорія № ухвала
грн. 10 коп. матеріальної та моральної шкоди. Постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 23 квітня 2012 року скасовано.
Мотивуючи своє рішення суд зазначив, що після отримання державним виконавцем даних щодо місцезнаходження боржника ОСОБА_2, зупинене в зв'язку з його розшуком виконавче провадження не було поновлено, не вжито виконавчих дій по примусовому виконанню рішення суду при наявності даних про належність боржнику на праві власності частки в квартирі. В порушення вимог п. 7 ч. 1 ст. 47 Закону України „Про виконавче провадження" в редакції, чинній на дату постановлення оскаржуваної ухвали, було повернуто виконавчий лист, хоча відшкодування шкоди зумовлено вчиненням з вини ОСОБА_2 дорожньо -транспортної пригоди, внаслідок якої ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості та був визнаний інвалідом 2 групи. Тобто в даному випадку виконавчий документ пов'язаний зі стягненням коштів в рахунок відшкодування шкоди, заданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я.
В апеляційній скарзі відділ ДВС просить скасувати вказану ухвалу та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні скарги.
При цьому апелянт зазначив, що суд не врахував тієї обставини, що стягувачем повторно пред'явлено виконавчий лист до виконання та 16.05.2012 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження; у виконавчому листі не зазначено в зв'язку з чим судом прийнято рішення про стягнення з боржника на користь стягувача шкоди, тому повертаючи останньому виконавчий документ державний виконавець не міг знати про наявність обставин, передбачених п. 7 ч. 1 ст. 47 Закону України „Про виконавче провадження"; державним виконавцем вживалися дії по примусовому виконанню рішення суду від 29 листопада 2007 року, зокрема, щодо виявлення майна боржника та його розшуку.
В судове засідання сторони, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи судом не з'явилися.
Перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Оскаржувана ухвала прийнята судом з дотриманням вимог матеріального та процесуального закону та відповідає фактичним обставинам справи.
Встановлено, що під час примусового виконання рішення Старокостянтинівського районного суду від 29 листопада 2007 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 7 771,59 грн. майнової шкоди та 20 000 грн. моральної шкоди, 120,10 грн. судових витрат, а всього 27 891 грн. 10 коп. державним виконавцем було виявлено належність ОСОБА_2 на праві власності 1/4 частини трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1, на яку 24 квітня 2008 року було накладено арешт.
Ухвалою суду від 22 липня 2008 року ОСОБА_2 було оголошено в розшук а виконавче провадження зупинено. У вересні 2009 року місцезнаходження ОСОБА_2 було встановлено.
Суд прийшов до правильного висновку про те, що в порушенням вимог ч. 5 ст. 36 Закону України „Про виконавче провадження" в редакції, яка діяла станом на вересень 2009 року державний виконавець не поновив виконавче провадження, в порушення п.1 ч.1 ст.30, ч.6 ст. 52 Закону України „Про виконавче провадження" він не вжив заходів щодо примусового виконання рішення суду, зокрема щодо реалізації ? частини квартири, на який було накладено арешт.
Крім того, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 47 Закону України „Про виконавче провадження" в редакції закону, яка діяла на час прийняття оскаржуваної постанови, виконавчий документ може бути повернуто стягувачу -фізичній особі за винятком випадків коли, зокрема, виконанню підлягають виконавчі документи про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодження здоров'я.
Відповідно до рішення Старокостянтинівського районного суду від 29 листопада 2007 року відшкодування шкоди за рахунок ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 проводиться в зв'язку з вчиненням з вини боржника ДТП та заподіяння стягувачу тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості та встановлення йому 2 групи інвалідності.
За таких обставин законних підстав для повернення виконавчого документа стягувачу не було.
При цьому суд правильно відмітив, що відповідальність за правильність проведення виконавчих дій та прийняття рішень в рамках Закону України „Про виконавче провадження" покладено на державного виконавця, якому в даному випадку слід було вжити заходів для вирішення питання щодо можливості повернення виконавчого документа, чого зроблено не було.
Посилання апелянта на те, що за заявою ОСОБА_1 відділом ДВС повторно відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню вищевказаного рішення суду не впливає на правильність рішення суду, оскільки закон не забороняє стягувачу повторно звернутися із заявою про пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Подавши скаргу на дії відділу ДВС та постанову державного виконавця Горда О.Г. тим самим реалізував своє право, встановлене ст. 383 ЦПК України, тому з врахуванням вимог ст. 11 ЦПК України суд зобов'язаний вирішити порушене скаржником питання по суті.
Ухвала суду прийнята з дотриманням вимог процесуального та матеріального закону, тому підстав для її скасування в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 307, 312, 314, 315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Старокостянтинівського районного управління юстиції відхилити.
Ухвалу Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 30 травня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: /підпис/ Судді: /підписи/
Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду Р.С. Гринчук