Справа № 2218/674/2012
Копія
04 липня 2012 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючого -судді Харчука В.М.
суддів: Кізюн О.Ю., Переверзєвої Н.І.
при секретарі Боднарчук Я.Д.
з участю: апелянта ОСОБА_1,
представника ПАТ КБ „Надра" Мойсеєвої О.Ю.
розглянула у відкритому судовому засіданні справу провадженням № 22ц/2290/ 1486/12 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 11 травня 2012 року за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк „Надра" про стягнення збитків у зв'язку з інфляцією, трьох процентів річних, упущеної вигоди та моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги,
встановила:
В січні 2011 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ВАТ КБ „Надра" про відшкодування майнової та моральної шкоди. В обгрунтування вимог вказував, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 03 серпня 2010 року частково задоволено його позовні вимоги до відкритого акціонерного товариства комерційний банк „Надра" про стягнення коштів. Цим рішенням визнано договори № 452144, № 452148 строкових банківських вкладів (депозитів) „Мій вибір", оформлені в рамках Пакету послуг ПП „Базовий", такими, що підлягають виконанню відкритим акціонерним товариством комерційний банк „Надра" в 2010 році в частині повернення ОСОБА_1 сум вкладів. Стягнуто з відкритого акціонерного товариства комерційний банк „Надра" на користь ОСОБА_1 за цими договорами суми вкладів: 51 578 грн. 12 коп. та 39 466 грн., 8 964 грн. 72 коп. -проценти за користування грошовими коштами, судові витрати в сумі 119 грн. 60 коп., а всього - 100128 грн. 44 коп.;
Означене рішення набрало законної сили і відповідачем виконане частинами лише 17 і 18 листопада 2011 року, тому позивач з урахуванням уточнених позовних вимог просив стягнути з відповідача на його користь за безпідставне користування його грошовими коштами з 03 червня 2010 року по 17 листопада 2011 року :
втрати майнового характеру з урахуванням індексу інфляції в сумі 9 512 грн. 16 коп.;
три проценти річних від простроченої суми вкладів (91044 грн.), що становить 4363 грн. за 531 день прострочки;
упущену вигоду в розмірі 19 139 грн. 18 коп., оскільки він мав намір розмістити кошти в сумі 100128 грн. в Кредобанку на депозит під 13,5% річних;
моральну шкоду в розмірі 1420 грн.(а.с.1-3,64-67).
Головуючий у першій інстанції -Карплюк О.І. Справа №22ц/2290/1486/12
Доповідач -Кізюн О.Ю. Категорія № 19,27
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 11 травня 2012 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі.
В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким задоволити його позовні вимоги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав та мотивів.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Згідно ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 03 серпня 2010 року у цивільній справі № 2-5221/10 за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства комерційний банк „Надра" про стягнення коштів, встановлено, що
03 червня 2008 року між ОСОБА_1 та відкритим акціонерним товариством комерційний банк „Надра", було укладено два договори строкового банківського вкладу (депозиту) „ Мій вибір", оформлений в рамках Пакету послуг ПП „ Базовий" № 104863. Згідно договору № 452144 позивач вніс, а відповідач прийняв вклад в сумі 5000 доларів США, згідно договору № 452148 позивач вніс, а відповідач прийняв вклад в сумі 5000 Євро. Відповідно до умов договорів вклади були зараховані на вкладні рахунки і визначено, що строк дії вкладу -12 місяців від дати надходження вкладу на вкладний рахунок.
Цим же рішенням встановлено, що Банк після закінчення терміну дії договорів не виконав своїх зобов'язань щодо повернення ОСОБА_1 суми вкладів в розмірі 5000 доларів США, що на час розгляду справи складає згідно офіційного курсу гривні, встановленого Національним банком України, 39466 грн., та 5000 Євро, що на розгляд справи складає згідно офіційного курсу гривні, встановленого Національним банком України, 51578 грн. 12 коп.
Тому суд на задоволення вимог ОСОБА_1 стягнув з відкритого акціонерного товариства комерційний банк „Надра" на користь ОСОБА_1 суми вкладів: 51 578 грн. 12 коп. та 39 466 грн., , а також за період часу з 03 червня 2009 року по 03 червня 2010 року проценти за безпідставне користування грошовими коштами позивача у сумі 8 964 грн. 72 коп., судові витрати у розмірі 119 грн. 60 коп., а всього - 100128 грн. 44 коп.
Встановлено, і ці обставини сторонами не оспорюються, що означене рішення відповідачем виконано 17 і 18 листопада 2011 року.
З врахуванням наведених обставин убачається, що Банк з 03 червня 2010 року по 17 листопада 2011 року неправомірно продовжував користуватися грошовими коштами позивача, а саме: сумою грошового вкладу 91 044 грн. 12 коп., а також з 03 серпня 2010 року по 17 листопада 2011 року залишалися несплаченими грошові кошти у сумі 9084 грн. 32 коп., які складаються із присуджених судом процентів та суми судових витрат.
Відповідно до ст. 625 ЦК України божник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З врахуванням наведених обставин убачається, що ОСОБА_1 вправі вимагати від Банку стягнення суми інфляційного збільшення заборгованості за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, а тому рішення суду першої інстанції про відмову ОСОБА_1 у цій частині позовних вимог підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають на підставах, встановлених ст.11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів (ч.2 ст.509 ЦК України).
Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення на підставах, передбачених договором або законом (ч.1 ст.598 ЦК України).
Ці підстави зазначені у статтях 599,600,601, 604-609 ЦК України, які не передбачають підставою припинення зобов'язання ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора.
За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
Таким чином, наявність судового рішення від 03.08.2010 року про стягнення боргу та процентів за безпідставне користування грошовими коштами позивача не є припиненням договірних правовідносин. Припиненням таких правовідносин є реальне виконання боржником свого зобов'язання (добровільного чи примусового).
Реальне виконання відповідачем свого зобов'язання мало місце 18 листопада 2012 року, тому за період з 03 червня 2010 року по 17 листопада 2012 року на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню - три проценти річних від простроченої суми вкладів 91044 грн., що становить 4363 грн.
За період з 03 червня 2010 року по 17 листопада 2012 року сума інфляційного збільшення заборгованості суми вкладів 91044 грн. при індексі інфляції 1,098 становить 8 922 грн. 31 коп.; сума інфляційного збільшення заборгованості грошові кошти у сумі 9084 грн. 32 коп., які складаються із присуджених судом процентів та суми судових витрат, за період з 03 серпня 2010 року по 17 листопада 2012 року при індексі інфляції 1,104 становить 944 грн. 74 коп. Таким чином, загальна сума інфляційного збільшення заборгованості складає 9 866 грн. 67 коп., що є більшою від суми 9 512 грн.16 коп., яку просить стягнути позивач на його користь.
Тому, колегія суддів, виходячи із вимог ст. 11 ЦПК України про диспозитивність цивільного судочинства, вважає, що на користь позивача підлягає стягненню інфляційне збільшення заборгованості у розмірі заявлених ним вимог, а саме у сумі 9 512 грн.16 коп.
Разом з цим, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення упущеної вигоди та моральної шкоди, і підстав для скасування рішення суду першої інстанції в цій частині в межах доводів апеляційної скарги не знаходить.
Відповідно до ст.88 ЦПК України на користь ОСОБА_1 слід також присудити з відповідача понесені ним і документально підтверджені судові витрати, що становлять 138 грн. 75 коп. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (втрати майнового характеру з урахуванням індексу інфляції - 9 512 грн. 16 коп.+ три процента річних - 4 363 грн., а всього 13 875 грн. 16 коп.)
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 11 травня 2012 року в частині відмови у задоволенні вимог ОСОБА_1 про стягнення з Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Надра" втрат майнового характеру з урахуванням індексу інфляції в сумі 9 512 грн. 16 коп. та трьох процентів річних в сумі 4 363 грн. скасувати.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Надра" на користь ОСОБА_1 втрати майнового характеру з урахуванням індексу інфляції в сумі 9 512 грн. 16 коп. та трьох процентів річних в сумі 4 363 грн., а всього 13 875 грн. 16 коп.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Надра" на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по оплаті судового збору у сумі 138 грн. 75 коп.
В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: підпис.
Судді: підписи.
Копія вірна. Суддя: О.Ю.Кізюн