12.07.2012
Справа №22ц- 2190/2133/2012 Головуючий в 1 інстанції:
Пилипенко С.В.
Категорія № 37
Доповідач: Приходько Л.А.
2012 року липня місяця 12 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого Приходько Л.А.
суддів Кузнєцової О.А.
Бездрабко В.О.
при секретарі Мироненко І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 15 травня 2012 року в справі
за позовом
ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа «Житлово-будівельний кооператив «Молнія»про стягнення суми,
Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 15 травня 2012 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, діючи на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 3 квітня 1985 року № 186 (далі Примірний статут), та Законом України «Про власність»та Цивільним кодексом УРСР, чинними на час виникнення правовідносин.
Відповідно до вимог п. 55 Примірного статуту, якщо член житлово-будівельного кооперативу виключений з кооперативу у випадках, передбачених підпунктами 4 і 6 пункту 50 цього Примірного статуту, помер або вибув з нього з інших, причин, чи переселився в іншу квартиру в будинку того ж кооперативу, члени його сім'ї, які проживали разом з ним, зберігають право користування жилим приміщенням за умови вступу до кооперативу одного з них. Член сім'ї, який виявив бажання вступити до кооперативу замість колишнього члена кооперативу, має перевагу перед іншими особами. Дружині члена кооперативу, що має право на частину паєнагромадження, надається перевага на вступ до кооперативу перед іншими членами сім'ї.
Згідно ч.1 ст. 15 Закону України «Про власність» член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.5№ постанови від 18.09.1987 року №9 «Про практику затосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи», що згідно ст. 15 Закону України «Про власність» член ЖБК, який повністю внес свій пайовий внесок за квартиру, надану йому у користування, нгабуває право влансості на квартиру і вправі розпоряджатися нею на свій розсуд.
Матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_9, будучи членом ЖБК «Молнія», користувався квартирою АДРЕСА_1 та сплачував пайові внески. Разом з ним проживала його дружина ОСОБА_10
На час смерті ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, пайовий внесок за вказану вище квартиру не виплачений.
Після смерті ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, позивачі, як спадкоємці першої черги, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, набули право в рівних частках разом з іншими спадкоємцями, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, на паєнакопичення в розмір 4735,57рублів за квартиру АДРЕСА_1 у ЖБК «Молнія». Крім того, на ім'я ОСОБА_10, як дружини, що пережила спадкодавця, видано свідоцтво про право власності на 1778.60 рублів.
Відповідно до вимог п. 55 Примірного статуту, рішенням загальних зборів членів ЖБК «Молнія»від 07.08.1989 року ОСОБА_10, як дружина померлого члену кооперативу, була прийнята в члени ЖБК «Молнія»після смерті ОСОБА_9
Виплативши в повному обсязі в грудні 1990 року пайовий внесок за квартиру АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою ЖБК «Молнія», ОСОБА_10, відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про власність» набула право власності на вказану квартиру. У зв'язку із чим, на підставі розпорядження Новокаховської міської Ради народних депутатів від 22.03.1999 року №116-р, отримала свідоцтво про право власності на вказану квартиру.
За життя ОСОБА_10 позивачі з вимогами щодо виплати належних їм на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом частини паєнагромадження, або про право на частку в праві власності на квартиру відповідно до належної їм частки у паєнагромадженні, не зверталися.
Після смерті 23.06.2007 року ОСОБА_10 право власності на квартиру набула , відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом виданого 07.07.2008 року, її дочка ОСОБА_12, яка, в свою чергу на підставі договору купівлі -продажу від 02.06.2009 року продала квартиру ОСОБА_8
Відмовляючи у задоволені позову суд першої інстанції правильно виходив з того, що пропущення позивачами строку для захисту свого права (позовної давності), яка встановлена ст. 71 ЦК УРСР, в три роки, що відповідно до ч.1 ст. 80 ЦК УРСР є підставою для відмови у задоволенні позову. Будь - яких причин пропуску вказаного строку, які могли б свідчити про поважність причин, позивачі не зазначили. Згідно вимог ст. 75 ЦК УРСР позовна давність застосовується судом незалежно від заяви сторони.
Доводи апелянта про те, що ОСОБА_10 не набула права власності , оскільки вона особисто не внесла пайовий внесок за квартиру, а тому квартира залишалася власністю ЖБК «Молнія» позбавлені правового обґрунтування, та суперечать встановленим обставинам справи, з яких вбачається, що в грудні 1990 року пайовий внесок за квартиру в розмірі 7157 рублів виплачений. Право власності оформлено на члена ЖБК «Молнія», позивачі з вимогами про право на частку в праві власності на квартиру відповідно до належної їм частки у паєнагромадженні, не зверталися.
Доводи апелянта про неповноту з'ясування обставин справи, невідповідність покладених в основу рішення висновків суду фактичним обставинам справи позбавлені правового обґрунтування і не були підтверджені при розгляді справи.
Суд з достатньо повнотою з'ясував обставини, що мають значення для справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази, яким дав належну оцінку та постановив законне і обґрунтоване рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування чи зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 303,307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів ,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 15 травня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді: