Справа № 2208/3768/12
Номер провадження 2/2208/1625/12
06 липня 2012 р. Кам'янець-Подільський міськрайонний суд
Хмельницької області
в складі: головуючого судді Вдовичинського А.В.,
при секретарі Якубовській М.Г.
за участю позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2
представника позивача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кам'янець-Подільський справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу частково недійсним та визнання права власності на садовий будинок, третя особа - приватний нотаріус Кам'янець-Подільського районного нотаріального округу Бориславська Н.В.,-
встановив:
ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу частково недійсним та визнання права власності на садовий будинок. Ухвалою суду залучено в якості третьої особи приватного нотаріуса Кам'янець-Подільського районного нотаріального округу Бориславську Н.В. В обґрунтування вимог позивачі вказують, що в червні 2005 р. від батьків дружини їм стало відомо про те, що по сусідству в садовому товаристві «Радуга»в с.Брага Кам'янець-Подільського району Хмельницької області продається садовий будинок власником якого була відповідач ОСОБА_5 Будинок сподобався і вирішили його придбати. З ОСОБА_5 погодили, що вартість будинку в 16620 грн. Їй виплатять протягом п'яти років на що остання погодилась. 08.07.2005 р. було укладено договір купівлі-продажу за яким покупцем виступили не позивачі, а на той час їх неповнолітній син ОСОБА_4 Будь-які кошти в сина на час придбання будинку Були відсутні так як він навчався в школі та перебував на їх утриманні. При укладанні договору купівлі-продажу кошти продавцю не передавались. Відповідач ОСОБА_4 не знав ні про умови договору ні про те, яким чином буде
проводитись розрахунок за куплений будинок. Зазначене підтверджується п.3 Договору купівлі-продажу в якому зазначено, що гроші будуть передані продавцю після підписання договору. Що стосується документів та ключів до будинку, то вони були надані їм поскільки будинок був куплений ними для власного користування. Доступ до будинку мали тільки позивачі. Відповідач ОСОБА_4 ніколи не ставив вимоги про передачу йому ключів та документів та не користувався садовим будинком. Після придбання будинок потребував значних фізичних та матеріальних вкладень, які спільно як подружжя вносили, поштукатурили будинок, поставили пластикові вікна, постелили лінолеум, покрасили стіни будинку. Відповідач ОСОБА_4 не приймав ніякої участі в цих покращеннях та не користувався садовим будинком. 10.07.2010 р. розрахувались в повному обсязі за придбаний садовий будинок та внесли продавцю ОСОБА_5 кошти в сумі 16620 грн. Навесні 2012 р. відповідач ОСОБА_4 заявив, що він має намір продати садовий будинок, що ніяка згода на цей продаж йому не потрібна і він шукає покупця. В зв'язку з цим виникла загроза втрати фактично купленої ними речі, з цього часу вказують, що їх права як власників були порушені. Позивачі просять суд винести рішення яким: визнати частково недійсним договір купівлі-продажу садового будинку з мансардою в садовому товаристві «Радуга»в с.Брага Кам»янець-Подільського району Хмельницької області від 8 липня 2005 року укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Бориславською Н.В., в частині що стосується покупця та визнати позивачів покупцями за договором; визнати за позивачами право власності на садовий будинок з мансардою в кооперативі «Радуга». В суді позивачі позовні вимоги в частині визнання права власності на садовий будинок уточнили, просять суд визнати за ними право спільної сумісної власності на садовий будинок з мансардою в кооперативі «Радуга». В суді позивачі, представник позивача ОСОБА_8 позов підтримали, просять його задоволити. Суду позивачі пояснили, що садовий будинок придбали за спільні кошти, син на той час був неповнолітній, оформили будинок на нього, протягом п'яти років сплачували ОСОБА_5 кошти за будинок, що підтверджується розпискою.
Відповідачка ОСОБА_5 в суді позов визнала, не заперечила щодо його задоволення. Суду відповідачка пояснила, що дійсно саме позивачі розраховувалися з нею за придбаний будинок, а не їх син, 10.08.2010 р. написала розписку про отримання від позивачів коштів за проданий в 2005 р. будинок.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, направив суду заяву в якій просить справу розглянути в його відсутності, не заперечив щодо задоволення позову вказав що дійсно його батьки виступили покупцями по договору купівлі-продажу садового будинку від 08.07.2005 р.
Третя особа по справі -приватний нотаріус Кам'янець-Подільського районного нотаріального округу Бориславська Н.В. в судове засідання не з'явилась, направила суду заяву в якій просить справу розглянути у її відсутності.
Заслухавши пояснення позивачів, представника позивача ОСОБА_8, відповідачку ОСОБА_5, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивачі є батьками відповідача ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
08.07.2005 р. ОСОБА_5 було укладено з неповнолітнім ОСОБА_4 договір купівлі-продажу згідно якого продавець - ОСОБА_5 зобов'язалася передати у власність покупцю - ОСОБА_4 садовий будинок з мансардою, що знаходиться в садовому товаристві «Радуга»в с.Брага Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, а покупець зобов'язався прийняти це майно і оплатити за нього обговорену суму. П.3 вказаного договору передбачено, що продаж вчинено за 16620 грн., які продавцем будуть одержані від покупця після підписання цього договору. Вказаний договір був посвідчений приватним нотаріусом Кам'янець-Подільського районного нотаріального округу Бориславською Н.В. Договір було вчинено за письмової згоди позивачів як батьків неповнолітнього ОСОБА_4
Всупереч вимогам договору кошти за придбаний садовий будинок з мансардою сплачувались продавцю ОСОБА_5 саме позивачами протягом 2005-2010 років, а не неповнолітнім ОСОБА_4, що підтверджується розпискою ОСОБА_5 від 10.08.2010 р., визнанням позивачами та відповідачкою ОСОБА_5 в суді вказаних обставин. На час укладання вказаного договору ОСОБА_4 навчався в Кам'янець-Подільському навчально-виховному комплексі № 16, який закінчив в червні 2007 р. і після закінчення якого навчався в Подільському аграрно-технічному університеті на платній формі навчання, а тому особистих коштів на придбання будинку він не мав.
Згідно п.26 Роз'яснення Верховного Суду України «Правові позиції щодо розгляду судами окремих категорій цивільних справ»від 4 серпня 2001 року, якщо при вирішенні спору про визнання договору купівлі-продажу недійсним із підстав, що покупцем є інша особа, суд встановить, що фактично майно було придбане за кошти іншої особи і для неї та що інших підстав для визнання цієї угоди недійсною немає, вказаний договір .визнається недійсним лише в частині, що стосується покупця і покупцем за цим договором визнається особа, за рахунок коштів якої і для якої фактично укладався цей договір. Відповідно до п.5 ст.203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідів, що обумовлені ним.
Відповідно до ст.217 ЦК України, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсність інших його частин і правочину в цілому.. Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»,згідно ст.217 ЦК України правочин не може бути визнаний недійсним у цілому, якщо закону не відповідають лише його окремі частини й обставини справи свідчать про те,що він був би вчинений і без включення недійсної частини. У цьому випадку відповідно до ст.217 ЦК України суд може визнати недійсною частину правочину.
З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що договір купівлі-продажу від 08.07.2005 р. слід визнати частково недійсним в частині покупця зазначивши покупцями батьків неповнолітнього ОСОБА_4 - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 саме які фактично придбали садовий будинок.
Згідно ст.392 ЦК України, власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право власносності оспорюється або не визнається іншою особою.
Враховуючи ту обставину, що позивачами договір купівлі-продаж було вчинено під час шлюбу, в рахунок сплати вартості садового будинку з мансардою в кооперативі «Радуга»згідно договору купівлі-продажу від 08.07.2005 р. ними було сплачено спільні кошти, а тому вимоги позивачів про визнання за ними право спільної сумісної власності на садовий будинок з мансардою підлягають задоволенню також.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.203, 217, 234, 392, 655-656 ЦК України, п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ щодо визнання правочинів недійсними», керуючись ст.ст. 60, 61, 212-215, 218 ЦПК України,-
вирішив:
Позов задоволити.
Визнати частково недійсним договір купівлі-продажу садового будинку з мансардою в садовому товаристві «Радуга»в с.Брага Кам'янець-Подільського району Хмельницької області від 8 липня 2005 року укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Бориславською Н.В., в частині що стосується покупця та визнати покупцями за договором ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Визнати право спільної сумісної власності на садовий будинок з мансардою в кооперативі «Радуга»за ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
На рішення сторонами, третьою особою може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів до апеляційного суду Хмельницької області через Кам'янець-Подільський міськрайонний суд.
Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Вдовичинський А.В