27.06.2012
Справа №22ц/2190/1854 /2012 Головуючий в 1 інстанції:
Клімченко М.І.,
Доповідач: Кузнєцова О.А.
2012 року червня місяця 27 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого: Кузнєцової О.А.,
суддів : Бездрабко В.О.,
Приходько Л.А.,
при секретарі Романовій Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонавтотранс»на рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 22 лютого 2012 року в справі за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонавтотранс», третя особа: ОСОБА_4 про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, -
встановила:
Рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 22 лютого 2012 року позов ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонавтотранс», третя особа: ОСОБА_4 про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу -задоволено.
Поновлено ОСОБА_3 на роботі на посаді виконавчого директора оздоровчого комплексу «Веселка»дочірнього підприємства «Веселка»товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонавтотранс».
Визнано незаконним та скасувано наказ ВАТ «Херсонавтотранс»№150-к від 13 листопада 2007 року про звільнення ОСОБА_3 з посади виконавчого директора оздоровчого комплексу «Веселка»дочірнього підприємства «Веселка» Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонавтотранс».
Стягнуто Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонавтотранс»на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14.11.2007 року по 14.02.2012 року в розмірі 76500 грн., а також 1000 грн. витрат на правову допомогу.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонавтотранс»в на спеціальний рахунок державного бюджету судовий збір в розмірі 765 грн.
В апеляційній скарзі ТОВ «Херсонавтотранс»просить рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 22 лютого 2012 року скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В письмових запереченнях ОСОБА_3 спростовує доводи апеляційної скарги, вказуючи на законність ухваленого рішення та просить його залишити без змін.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Як вбачається з наказу TOB «Херсонавтотранс»№150-к від 13 листопада 2007 року ОСОБА_3, виконавчий директор оздоровчого комплексу «Веселка»дочірнього підприємства «Веселка»ВАТ «Херсонавтотранс»звільнена за одноразове грубе порушення трудових обов'язків у відповідності з п. 1 ст. 41 КЗпП України з виплатою компенсації за невикористану щорічну відпустку тривалістю 18,3 календарних днів (т. 1 а.с. 6).
З штатного розпису дочірнього підприємства «Веселка»ВАТ «Херсонавтотранс»введеного в дію з 1 травня 2007 року вбачається, що посадовий та місячний оклад виконавчого директора становить 1500,00 грн. (т. 1 а.с.7-8).
З акту перевірки фінансового стану дочірнього підприємства «Веселка»ВАТ «Херсонавтотранс»від 28 вересня 2007 року вбачається, що при перевірці фінансового стану ДП «Веселка»виявлені недоліки у веденні бухгалтерського обліку, робота ОСОБА_3 по здійсненню фінансово-господарської діяльності визнана незадовільною (т. 1 а.с. 10).
З акту від 31 серпня 2007 року вбачається, що представники ВАТ «Херсонавтотранс», головний бухгалтер, економіст та заступник голови правління вилучити всі первинні бухгалтерські документи по ДП «Веселка»з червня по серпень 2007 року без акту вилучення не надавши наказу чи письмового повідомлення. Документація була не підшита, не пронумерована, за серпень місяць повністю не оброблена, звірки з підприємства, що надавали послуги проведено не було, крім того було заблоковано рахунок в «Укрсоцбанку»(т 3 а.с.15).
Відповідно до п. 1 ст. 41 КЗпП України, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 22 постанови від 6 листопада 1992 року N 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40 і п. 1 ст. 41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.
Відповідно до.1 ст.148 Кодексу законів про працю України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявлення проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці та ч. 1 ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
Відповідно до ч.І ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення.
З акту перевірки який став підставою для звільнення позивачки вбачається, що про неналежне виконання останньою своїх посадових обов'язків (проти чого позивачка заперечує) відповідач дізнався наприкінці вересня 2007 року, наказ про звільнення видав в середині листопада 2007 року, - чим порушив строк накладення такого дисциплінарного стягнення як звільнення.
Крім того, порушення інкриміновані позиваці відповідачем у акті перевірки від 28.09.2007 року є тривалими та не носять одноразового характеру.
Звільнення неможливе за п. 1 ст. 41 КЗпП України, якщо порушення носить тривалий, а не разовий характер. Також, на думку колегії суддів не дає підстав для звільнення за цим пунктом послаблення контролю за роботою підлеглих працівників.
Відповідно до ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі, одночасно приймається рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Заробіток виконавчого директора ОСОБА_3, згідно штатного розпису складає 1500,00 грн. на місяць. Звільнено було її з 13 листопада 2007 року.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 76 500, 00 грн., який розраховується, виходячи із розміру заробітної плати 1500 грн., оскільки ОСОБА_3 була звільнена з 13.11.2007 року.
Розмір середнього заробітку та визначений судом першої інстанції загальний розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу представником відповідача в судовому засіданні не заперечувався.
При цьому, колегія суддів вважає, що тривалий розгляд справи обумовлений не виною позивачки, а зміною головуючого у справі, неявкою та зміною представників відповідача у ході розгляду справи Скадовським районним судом Херсонської області від 22 лютого 2012 року.
Доводи апелянтів про неповноту з'ясування дійсних обставин справи, невідповідність покладених в основу рішення висновків суду фактичним обставинам справи позбавлені правового обґрунтування і не були підтверджені при розгляді справи.
Суд з достатньо повнотою з'ясував обставини, що мають значення для справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази, яким дав належну оцінку та постановив законне і обґрунтоване рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування чи зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 303,307,308,314 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонавтотранс»- відхилити.
Рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 22 лютого 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до суду Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: