Ухвала від 26.06.2012 по справі 22-ц/1690/1931/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/1690/1931/2012 Головуючий по 1-й інстанції Клименко С.М.

Суддя-доповідач: Кривчун Т. О.

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2012 року м.Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого: судді Кривчун Т.О.,

Суддів: Карнауха П.М., Пилипчук Л.І.,

при секретарі: Ткаченко Т.І.,

за участю: представника Автозаводського відділу ДВС Кременчуцького МУЮ -Сіончук Ю.В.,

представника Відділу ДВС Кременчуцького РУЮ -Кучеренка А.А.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві апеляційну скаргу ОСОБА_4

на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 06 квітня 2012 року

по справі за позовом ОСОБА_4 до Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції, Відділу державної виконавчої служби Кременчуцького районного управління юстиції, ОСОБА_5 про визнання права власності на частку в спільній сумісній власності членів сім'ї, про виключення майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 06 квітня 2012 року відмовлено ОСОБА_4 у задоволенні позову до Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції, Відділу державної виконавчої служби Кременчуцького районного управління юстиції, ОСОБА_5 про визнання права власності на частку в спільній сумісній власності членів сім'ї, про виключення майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким визнати її право власності на частку у спільній сумісній власності членів сім»ї в розмірі 1/2 на:

будівлю магазину літ. А площею 85,5кв.м., розташовану в АДРЕСА_1 вартістю 4130,00 (чотири тисячі сто тридцять) грн.;

будівлю магазину літ. А площею 66,4кв.м., розташовану в АДРЕСА_2 вартістю 2740,00 (дві тисячі сімсот сорок) грн.;

будівлю магазину №31 площею 103,4кв.м., розташовану в АДРЕСА_3 вартістю 3224,00 (три тисячі двісті двадцять чотири) грн.;

Рухоме майно, вказане в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 20.08.2008 року № Витягу 20361182, від 12.03.2009р. № Витягу 22862451 та від 19.03.2009р. № Витягу 22929952.

Зобов»язати Автозаводський відділ Державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції виключити вказане нерухоме майно з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та виключити зазначене рухоме майно з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

У судовому засіданні представник Автозаводського відділу ДВС Кременчуцького МУЮ проти апеляційної скарги заперечував з тих підстав, що у разі зняття арешту з майна боржниці ОСОБА_5 буде порушено права стягувачів у виконавчому провадженні, оскільки на виконанні у Відділі ДВС перебувало зведене виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_5 на користь юридичних осіб та фізичної особи боргів. У забезпечення виконання рішення суду державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника та заборону на його відчуження, а 26.01.2012 року виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.10 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження»та направлено до ВДВС Кременчуцького РУЮ для подальшого виконання рішення суду, оскільки будівлі магазину знаходяться на території обслуговування цього відділу.

Прохав апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити її без змін.

Представник Відділу ДВС Кременчуцького РУЮ вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню з огляду, у т.ч. на те, що на виконанні у Відділі ДВС знаходиться виконавче провадження по виконавчому листу №2-2975/08, виданому 03.03.2009 року Автозаводським районним судом м. Кременчука про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних, а всього 88602,38грн. На даний час винесено та виносяться постанови про відкриття виконавчого провадження по стягненню з ОСОБА_5 боргів на користь інших осіб. Тому прохав апеляційну скаргу відхилити.

Колегія суддів, перевіривши законність і обгрунтованість ухвали місцевого суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом установлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідачу ОСОБА_5 належить на праві власності таке нерухоме майно: будівля магазину літ.А площею 85,5кв.м. по АДРЕСА_4; будівля магазину літ.А площею 66,4кв.м. по АДРЕСА_5; будівля магазину №31 площею 103,4кв.м. по АДРЕСА_6, а також рухоме майно, яким облаштовані ці магазини.

Факт права власності ОСОБА_5 на вказані об»єкти нерухомості підтверджується Договором купівлі-продажу від 25.01.2007р. серії ВЕМ №474195 та Витягом про реєстрацію права на нерухоме майно від 26.02.2007р. №13703959; Договором купівлі-продажу від 15.04.2005р. серії ВСА №355422 та Витягом з Державного реєстру правочинів від 15.04.2005р. №893869; Договором купівлі-продажу від 25.01.2007р. серії ВЕМ №474194 та Витягом про реєстрацію права на нерухоме майно від 26.02.2007р. №13704424 (а.с.20-25).

З матеріалів справи вбачається, що на виконанні Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ перебувало зведене виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_5 на користь юридичних осіб та фізичної особи боргів.

Згідно Витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об»єктів нерухомого майна від 28.09.2010р., Витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об»єктів нерухомого майна від 28.10.2011р. №3355001 на зазначене нерухоме майно Автозаводським відділом державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції накладено арешт (а.с.13-19).

Арешт накладено також на все належне ОСОБА_5 рухоме майно, що підтверджується Витягами про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №22862451 від 12.03.2009р., №20361182 від 20.08.2008р., №22928353 від 19.03.2009р. (а.с.10-12).

Виконавчі провадження по виконанню виконавчих документів завершені та направлені до ВДВС Кременчуцького РУЮ, оскільки належне на праві приватної власності боржнику майно знаходиться на території даного відділу.

ОСОБА_4 є донькою ОСОБА_5, що підтверджується актовим записом №286 від 02.04.1985р. в Книзі реєстрації актів про народження відділу ЗАГС м. Регіца Гомельської області (Білорусь) відповідно до Свідоцтва про народження серії ІІ-ЛЮ №420169 (а.с.8).

У пункті 5 Постанови «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності»N20 від 22.12.1995р. Пленум Верховного Суду України роз»яснив, що, спільною сумісною власністю є, зокрема, майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім'ї. Оскільки праця є основою створення і примноження власності громадян, розмір частки учасника спільної сумісної власності визначається ступенем його трудової участі, якщо інше не випливає із законодавства України.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог місцевий суд обґрунтовано виходив з того, що ОСОБА_4 не надала доказів набуття майна, яке, згідно правовстановлювальних документів належить її матері, ОСОБА_5, за рахунок їх спільної праці чи спільних коштів, а тому дане майно не є спільною сумісною власністю позивача та її матері.

Доводи апеляційної скарги про те, що за придбані магазини ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розраховувалися спільними коштами, оскільки з 2003 року позивач зареєстрована як фізична особа-підприємець та активно займалася підприємницькою діяльністю, а також мала кошти, які дала їй бабуся, були предметом оцінки та аналізу у рішенні суду першої інстанції та висновок щодо цього обґрунтовано викладено у мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Окрім того, що Звіти суб»єкта малого підприємництва-фізичної особи-платника єдиного податку надані ОСОБА_4 не можна визнати належними доказами, які підтверджують факт внесення останньою грошових коштів у придбане її матір»ю майно, дані Звіти надані позивачем за період, починаючи з четвертого кварталу 2007 року (а.с.78-81), у той час, як спірні об»єкти нерухомості було придбано у 2005 році та у січні 2007 року.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції також не спростовують.

Також, посилання позивача як на підставу позовних вимог на ст.371 ЦК України вбачається невірним, оскільки даною правовою нормою регулюється право кредитора співвласника майна, що є у спільній сумісній власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, пред»явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї.

Суд першої інстанції повно та об»єктивно встановив фактичні обставини справи і дав їм належну правову оцінку, дослідив надані сторонами докази, на підставі яких дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

При цьому суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права відповідно до характеру правовідносин, що склалися між сторонами та в межах заявлених позовних вимог.

З огляду на те, що рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним по справі доказам, обставинам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.303,307,308,315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, - відхилити.

Рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 06 квітня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

ГОЛОВУЮЧИЙ: підпис

СУДДІ: підписи

ЗГІДНО:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області: Т.О. Кривчун

Попередній документ
25254757
Наступний документ
25254759
Інформація про рішення:
№ рішення: 25254758
№ справи: 22-ц/1690/1931/2012
Дата рішення: 26.06.2012
Дата публікації: 25.07.2012
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Полтавської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин