Ухвала від 03.05.2012 по справі 11/1690/416/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11/1690/416/2012

Головуючий по 1-й інстанції Рожкова

Суддя-доповідач: Захожай О. І.

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2012 року м.Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Захожай О.І.

суддів: Ландар О.В., Нізельковська Л.В.

з участю

прокурора: Попок О.В.

засудженого: ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві матеріали кримінальної справи за апеляцією засудженого ОСОБА_2

на вирок Кобеляцького районного суду Полтавської області від 28 лютого 2012 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Прогрес Кобеляцького району Полтавської області, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, не працюючого, одружений, має на утриманні одну неповнолітню дитину, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

засуджено за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік з покладенням на нього виконання зобов'язань, передбачених ст. 76 КК України.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Суха Маячка Новосанжарського району Полтавської області, українця, громадянина України, з базовою середньою освітою, не працюючого, не одружений, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:

26.05.2004 року Кобеляцьким районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 289, ч.2 ст. 185 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі, звільнений від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком на 2 роки; постановою Кобеляцького районного суду від 04.05.2005 року іспитовий строк скасовано і направлений в місця позбавлення волі для відбування покарання; ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 26.08.2005 року постанова Кобеляцького районного суду Полтавської області від 04.07.2005 року скасована;

04.10.2006 року Кобеляцьким районним судом Полтавської області за ч.4 ст. 296 , ч.1 ст. 187 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України обрано остаточне покарання у вигляді 5 років 6 місяців позбавлення волі; ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 08.12.2006 року вирок Кобеляцького районного суду змінено, перекваліфіковано з ч.4 ст. 296 на ч.1 ст. 296 КК України та на ч.3 ст. 296 КК України, ст. 187 КК України виключено; засуджений за с.1 ст. 296, ч.3 ст. 296, ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України призначено остаточне покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 10.04.2008 року постановою Крюківського районного суду м. Кременчука від 02.04.2008 року умовно-достроково на не відбутий строк 1 рік 1 день

засуджено за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на 4 роки.

Вирішено питання про речові докази.

Згідно вироку суду ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в ніч на 20 липня 2011 року перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою, з метою вчинення крадіжки на мопеді, що належить ОСОБА_2, приїхали в с. Калініно, де за допомогою металевого прута зламали замок на приміщенні гаража потерпілої ОСОБА_4, проникли в приміщення і таємно викрали: бензопилу «Партнер», вартістю 900 грн., 5 л. синтетичного масла «Соболь», вартістю 125 грн., набір інструментів, вартістю 280 гр., електричну дрель, вартістю 210 грн., два електродвигуни до пральної машини, вартістю 100 грн. кожний, електродвигун потужністю 2 кВт., вартістю 200 грн. на загальну суму 1915 грн.

В апеляції засуджений ОСОБА_2 просив вирок суду переглянути, так як вважає себе у скоєнні злочину невинним, а давати показання його примусили працівники міліції.

Вирок відносно засудженого ОСОБА_3 ніким не оскаржений.

Заслухавши суддю доповідача, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляції, пояснення засудженого ОСОБА_2 в підтримку своїх вимог, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи викладені в апеляції згідно її меж, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчинене за попередньою змовою групою осіб з проникненням в приміщення - по суті підтверджується сукупністю доказів, досліджених у ході слідства.

Дії засудженого ОСОБА_2 за ч.2 ст. 185 КК України кваліфіковані вірно.

Доводи апеляцій, що ОСОБА_2 даної крадіжки не вчиняв, спростовуються власними, неодноразовими показаннями засудженого на досудовому та судовому слідстві. Дані пояснення узгоджуються з матеріалами справи в їх сукупності.

Засуджений ОСОБА_3 вказав під час досудового та судового слідства, що саме ОСОБА_2 запропонував вчинити вказана крадіжку майна потерпілої ОСОБА_4 та приймав в її здійснені активну участь.

Відповідно до пояснень свідка ОСОБА_5 саме ОСОБА_2 приїхав до нього та просив допомогти перевезти речі, а потім самостійно на своєму мопеді відвіз їх в с. Суха Маячка.

За протоколом огляду господарства матері ОСОБА_2 ОСОБА_6 вбачається, що під стіною будинку виявлені ящик з металевими болтами, ящик з цвяхами, металева каністра з мастильною рідиною, акумуляторна батарея, які зі слів матері приніс її син ОСОБА_2

Тому, колегія суддів ставиться критично до твердження засудженого в своїй апеляції щодо його невинуватості у вчиненні вказаного злочину.

Також не знайшли свого підтвердження твердження апелянта про те, що давати пояснення на досудовому слідстві його примусили працівники міліції. Так, в матеріалах справи мається постанова помічника прокурора Кобеляцького району про відмову в порушенні кримінальної справи щодо начальника СКР Кобеляцького РВ УМВС України в Полтавській області майора міліції ОСОБА_7, о/у СКР майора міліції ОСОБА_8 за відсутності складу злочинів, передбачених ст.ст. 364, 365, 371, 371 КК України.

Покарання ОСОБА_2 призначено з дотриманням вимог ст. 65 КК України з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу, обставин, що пом'якшують покарання покарання, а саме: визнання вини та обтяжують покарання, тобто рецидив злочинів.

Висновок районного суду щодо покарання, колегія суддів вважає правильним, так як ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин, свою вину у вчиненому злочину в судовому засіданні визнав, наявність обтяжуючої обставини, був неодноразово судимий в тому числі за корисні злочини.

У зв'язку з викладеним, колегія суддів, не вбачає підстав для скасування вироку.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Вирок Кобеляцького районного суду Полтавської області від 28 лютого 2012 року відносно ОСОБА_2, засудженого за ч.3 ст. 185 КК України - залишити без зміни.

Головуючий: О. І. Захожай

Судді:

Попередній документ
25254691
Наступний документ
25254693
Інформація про рішення:
№ рішення: 25254692
№ справи: 11/1690/416/2012
Дата рішення: 03.05.2012
Дата публікації: 24.07.2012
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Апеляційний суд Полтавської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Крадіжка