Ухвала від 19.06.2012 по справі 22-ц/1690/1831/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/1690/1831/2012 Головуючий по 1-й інстанції Сьоря С.І.

Суддя-доповідач: Пилипчук Л. І.

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2012 року м.Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого: судді Пилипчук Л.І.

суддів: Дряниці Ю.В., Кривчун Т.О.,

при секретарі: Філоненко О.В.,

за участю: відповідача ОСОБА_2,

представинка ОСОБА_3 -ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_5 та ОСОБА_6

на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 03 квітня 2012 року

по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_9, приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Веселовського А.Г. про переведення прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу квартири, визнання права власності на квартиру, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 03 квітня 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_9, приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Веселовського А.Г. про переведення прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу квартири, визнання права власності на квартиру - відмовлено.

Вказане рішення оскаржили в апеляційному порядку ОСОБА_5 та ОСОБА_6

ОСОБА_5 в апеляційній скарзі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити її позов. Зазначає, що нею надано достатньо доказів на підтвердження того, що саме вона, а не мати її колишнього співмешканця, виступала покупцем за договором купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 10.03.1998 року. Вказувала на те, що квартира придбавалася на її особисті кошти -5250 доларів США, які нею були отримані від її родичів. Зазначала, що саме вона вела перемовини із продавцями, організовувала реєстрацію квартири, фактично у ній проживала.

ОСОБА_6 також просив рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_11, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційних скарг з наступних підстав.

Встановлено, що 10 березня 1998 року між ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_9 з одного боку та ОСОБА_3 з іншого укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 /а.с. 9/.

Квартиру продано за 10325,00 грн., які покупцем сплачені повністю.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо переведення прав і обов'язків покупця за вказаним договором на ОСОБА_5, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що позивачкою не надано достатніх доказів на підтвердження того, що спірна квартира придбана за її кошти.

Окрім того, переведення прав і обов'язків покупця за договором передбачено лише положеннями ч.4 ст.362 ЦК України, якою встановлено, що у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. Однак вказана норма до правовідносин, що склалися, застосована бути не може, оскільки між сторонами виникли інші за своєю правовою природою відносини.

Доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч.1 ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Для визнання правочину удаваним позивачу необхідно надати докази, а суду - встановити, що обидві сторони договору діяли свідомо для досягнення якоїсь особистої користі, їх дії направлені на досягнення інших правових наслідків і приховують іншу волю учасників угоди.

За положеннями ч. 4 ст. 60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Достовірні та безспірні докази, які б підтверджували те, що фактичним покупцем за договором купівлі-продажу від 10 березня 1998 року була ОСОБА_5, а також факт придбання квартири або частини квартири саме за кошти позивачки відсутні. Посилання ОСОБА_5 на пояснення свідків не обґрунтовує удаваність дій сторін при укладенні договору купівлі-продажу.

Також, виходячи з аналізу процесуальних норм права, преюдиційність фактів, які відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню, ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його субєктивними (ті самі особи (особа) або правонаступники) і обєктивними (предмет спору, предмет доказування) межами, за якими сторони чи інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники, не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судом в рішенні у такій справі факти і правовідносини.

Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 08 квітня 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, Кременчуцького МУ УМВС України в Полтавській області про усунення перешкод у користуванні власністю, зняття з реєстрації та стягнення компенсації за завдану моральну шкоду та за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним в частині визначення покупця та визнання покупцем і власником квартири достовірно встановлено факт укладення 10 березня 1998 року між ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_9 з однієї сторони та ОСОБА_3 з іншої сторони договору купівлі -продажу квартири АДРЕСА_1. Зазначене рішення суду вступило у законну силу і є чинним.

Судом першої інстанції рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому колегія суддів відхиляє апеляційні скарги, а рішення залишає без змін.

Керуючись ст.ст.303, 304, 307, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_5 та ОСОБА_6 -відхилити.

Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 03 квітня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

ГОЛОВУЮЧИЙ: /підпис/ Л.І. Пилипчук

СУДДІ: /підпис/ Ю.В. Дряниця

/підпис/ Т.О. Кривчун

ЗГІДНО:

Суддя апеляційного суду

Полтавської області Л.І. Пилипчук

Попередній документ
25254622
Наступний документ
25254624
Інформація про рішення:
№ рішення: 25254623
№ справи: 22-ц/1690/1831/2012
Дата рішення: 19.06.2012
Дата публікації: 25.07.2012
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Полтавської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів купівлі-продажу