Справа № 2-132/12р
10 липня 2012 року смт. Приазовське
Приазовський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Пантилус О.П.,
при секретарі Орманджи Д.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Приазовського районного суду Запорізької області цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і відділу Держкомзему у Приазовському районі Запорізької області про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку та державної реєстрації цього акту,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій, з урахуванням зміни позовних вимог (а.с.65-67), зазначив, що рішенням Приазовського районного суду Запорізької області від 12.03.2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до нього було визнано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 8,02 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Богданівської сільської ради Приазовського району Запорізької області, яка належала йому на праві власності на підставі державного акту на право приватної власності на землю ІІ-ЗП № 056664, виданого Приазовською районною радою Запорізької області 06.12.2001 року, зареєстрованого в книзі записів державних актів № 3425.
На підставі зазначеного рішення суду ОСОБА_2 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 310951, виданий 04.07.2007 року і зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010727700048.
21.03.2012 року за його апеляційною скаргою Апеляційним судом Запорізької області зазначене вище рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 12.03.2007 року скасоване та ухвалене інше рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання договору міни земельної ділянки на зерно пшениці і визнання права власності на землю відмовлено.
ОСОБА_1 зазначає, що оскільки підставою набуття ОСОБА_2 права власності на землю є рішення суду, то скасування останнього тягне скасування державного акту, який закріплює право власності на земельну ділянку.
Коли він звернувся до відділу земельних ресурсів з метою скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, який оформлено на відповідача та відновлення його (позивача) права власності, надавши копію рішення Апеляційного суду, йому було відмовлено і рекомендовано звернутися до суду для скасування державної реєстрації права власності на землю.
Враховуючи, що земельна ділянка перейшла у власність ОСОБА_2 на підставі рішення суду, яке в подальшому скасоване, він вважає, що відповідач набув права власності на земельну ділянку без відповідної правової підстави, у зв'язку з чим вказана земельна ділянка повинна бути вилучена у ОСОБА_2 та передана йому.
Позивач, посилаючись на ст.ст. 373, 387 (право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння) Цивільного кодексу України, а також ст.ст. 124, 126, 202 Земельного кодексу України, просить ?скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 310951, виданого на ім'я ОСОБА_2, площею 8, 0200 га, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010727700048 від 04.07.2007 року; скасувати державну реєстрацію вищезазначеного державного акту; зобов'язати відповідача ОСОБА_2 повернути земельну ділянку загальною площею 8,02 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Богданівської сільської ради Приазовського району Запорізької області та стягнути з указаного відповідача судові витрати.
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримали позовні вимоги за обставинами і підставами, зазначеними в уточненій позовній заяві (а.с.65-67). Крім того, ОСОБА_1 пояснив, що до відділу Держкомзему для скасування реєстрації права власності на земельну ділянку за ОСОБА_2 та поновлення його права власності на землю він звертався в усній формі і таким же чином йому повідомлено працівниками відділу що скасування державної реєстрації на право власності на землю не можливе без рішення суду. Представник позивача ОСОБА_3 пояснив, що заява про поворот виконання рішення, у зв'язку із його скасуванням апеляційною інстанцією, позивачем не подавалася, так як вважає, що це не передбачено законом.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначаючи, що законодавством не передбачене скасування державного акту на підставі рішення суду, тобто вважає, що позивачем вибраний спосіб захисту прав, не передбачений законом. Окрім того, вказав, що суди не наділені компетенцією скасовувати реєстрацію прав на землю, такі повноваження законом покладені на органи Держкомзему. А в разі, якщо зазначений орган з якихось підстав відмовляє в проведенні таких дії, позивач має право звернутися до суду в порядку адміністративного провадження із позовом про оскарження такої відмови. Вимога позивача про зобов'язання ОСОБА_2 повернути земельну ділянку, вважає такою, що не підлягає задоволенню, так як не зазначено яким чином її необхідно повернути.
Представник відповідача відділу Держкомзему у Приазовському районі - Мірчєва І.О. в судовому засіданні визнала позовні вимоги та пояснила, що їй не відомо чи звертався позивач до відділу за вирішенням питання про скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку. Представник вказала, що відділ не може провести такі дії без рішення суду, але нормативне обґрунтування такої позиції не навела.
Суд, вислухавши позивача, його представника, представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення зазначених позовних вимог ОСОБА_1, виходячи із наступного.
Судом встановлено, що відповідно до рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 12.03.2007 року у справі № 2-254/2007 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, визнано договір міни земельної ділянки на зерно пшениці між сторонами дійсним і визнано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 8,02 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Богданівської сільської ради Приазовського району Запорізької області, яка належала ОСОБА_1 на праві власності на підставі державного акту на право приватної власності на землю ІІ-ЗП № 056664, виданого Приазовською районною радою Запорізької області 06.12.2001 року, зареєстрованого в книзі записів державних актів № 3425 (а.с.8).
Згідно державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 310951, виданого 04.07.2007 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010727700048 ОСОБА_2 набув права власності на земельну ділянку площею 8,02 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Богданівської сільської ради Приазовського району Запорізької області, кадастровий номер 2324580900040010029, на підставі рішення Приазовського районного суду № 2-254/2007 від 12.03.2007 року (а.с.9).
Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 21.03.2012 року скасоване рішення Приазовського районного суду від 12.03.2007 року та ухвалене інше рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання договору міни земельної ділянки на зерно пшениці і визнання права власності на землю відмовлено (а.с.6,7).
Підставою для звернення до суду з позовом, виходячи із позовної заяви та пояснень позивача і його представника, є фактично припинення права власності на землю шляхом скасування державного акту на землю і його державної реєстрації.
Порядок припинення права на землю регулюється главою 22 ЗК України. Перелік підстав припинення права власності на земельну ділянку визначений в ст. 140 Земельного кодексу України і він є вичерпним. Такої підстави припинення права власності на земельну ділянку у зв'язку зі скасуванням рішення, на підставі якого було видано державний акт на право власності на земельну ділянку, цією статтею не передбачено.
Статтею 125 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права.
Порядок реєстрації права на землю регулюється: Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності не земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженою Наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 року № 43, Тимчасовим порядком ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Держкомзему України від 02.07.2003 року № 174 та Порядком ведення Поземельної книги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 року № 1021.
Відповідно з пунктом 27 Порядку ведення Поземельної книги, запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) посадовою особою територіального органу Держземагенства на підставі рішення суду.
Тобто, із зазначених норм законодавства випливає, що скасування запису про набуття права власності на земельну ділянку ОСОБА_2 і поновлення права власності на землю за ОСОБА_1 повинно бути здійснено на підставі вказаного вище рішення Апеляційного суду Запорізької області від 21.03.2012 року та для винесення ще одного рішення суду підстав немає, так як відсутній спір з приводу скасування державного акту і його реєстрації.
Також, позивач не надав суду допустимих і належних доказів на підтвердження того, що він звертався до органів Держкомзему для поновлення реєстрації свого права на землю і що йому відмовлено в цьому.
Крім того, законом передбачений порядок поновлення прав після скасування рішення, яким встановлювалося (визнавалося) певне право.
Виходячи зі змісту ст.ст. 380, 381 ЦПК України поворотом виконання є фактичне повернення сторін у первісне становище через скасування правової підстави рішення суду, за яким було отримано майно або гроші, а в даному випадку - набуто право власності на земельну ділянку.
Частина 1 ст. 381 ЦПК України передбачає, якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом при новому розгляді або судом апеляційної чи касаційної інстанції, заява відповідача про повернення стягнення з нього за скасованим рішенням майна розглядається судом, у якому перебуває справа.
ОСОБА_1, згідно його пояснень та представника у судовому засіданні, таким правом не скористався і з заявою про поворот виконання рішення до тепер не звертався.
Відповідно до ст. 381 ЦПК України заява про поворот виконання може бути подана у межах позовної давності, а тому ОСОБА_1 таке право не утратив і може ним скористатися відповідно до вимог закону.
Щодо вимоги позивача про повернення земельної ділянки, суд приходить до висновку, що позивачем помилково обраний спосіб захисту прав, відповідно до ст. 387 ЦК України, яка передбачає право власника на витребування свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, так як на цей час ОСОБА_1, згідно ст.ст. 124, 126 ЗК України, не є власником земельної ділянки, а ОСОБА_2 набув права власності на земельну ділянку 04.07.2007 року на підставі, рішення суду, яке на той час набрало законної сили.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
З названих підстав позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування державного акту на право власності на землю і його реєстрації, а також про зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку, задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 14, 57-60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і відділу Держкомзему у Приазовському районі Запорізької області про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку та державної реєстрації цього акту повністю відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Приазовський районний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення, апеляційної скарги.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.П. Пантилус