Дата документу: 12.07.2012
Справа № 0818/4001/2012
Номер провадження 2-а/0818/197/2012
12 липня 2012 року м. Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Макаров В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Каунаева Романа Івановича, державного автомобільного інспектора, старшого лейтенанта Відділу державної автомобільної інспекції Запорізького міського управління МВС України в Запорізькій області, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АР1 № 219546, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з адміністративним позовом до Каунаева Романа Івановича, державного автомобільного інспектора, старшого лейтенанта Відділу державної автомобільної інспекції Запорізького міського управління МВС України в Запорізькій області, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АР1 № 219546, в якому зазначив наступне.
Постановою державного автомобільного інспектора, старшого лейтенанта Відділу державної автомобільної інспекції Запорізького міського управління МВС України в Запорізькій області Каунаєвим Р.І. від 14.03.2012 року, винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за ч.2 ст. 122 КУпАП в розмірі 425 грн.
Позивач вважає, що постанова винесена державним автомобільним інспектором, старшим лейтенантом Відділом державної автомобільної інспекції Запорізького міського управління МВС України в Запорізькій області Каунаєвим Р.І. від 14.03.2012 року, не відповідає обставинам справи та прийнята за умови неповного з"ясування всіх обставин справи, оскільки він 14.03.2012 року о 14 годині 35 хвилин рухаючись по вул. Портовій у м. Запоріжжі, наближаючись до перехрестя яке регулювалося світлофором, впевнився у відсутності перешкод, в тому числі в тому, що йому дозволено рух через перехрестя та продовжив рух. В момент в"їзду на перехрестя зелений сигнал світлофора почав миготіти та змінився на жовтий. Оскільки він не мав змоги зупинитися перед стоп лінією без застосування екстреного гальмування, а у випадку екстреного гальмування ним було б створено аварійну ситуацію для інших учасників дорожнього руху, останній був змушений закінчити маневр. Під час завершення маневру позивач був змушений зменшити швидкість руху до 3-5 км/год оскільки на перехресті були перешкоди (нерівності дороги). Аварійна ситуація для інших учасників дорожнього руху при цьому не була створена. Таким чином ОСОБА_1 вважає що оскільки він в"їхав на перехрестя на дозволений сигнал світлофору та завершив маневр за умови забезпечення безпеки руху ним не було порушені вимоги Правил дорожнього руху України.
Крім того позивач вказує, що протокол та постанова про адміністративне правопорушення винесені з порушенням процесуальних норм, а саме не своєчасне ним були досліджені авто технічний прилад, що має функцію фото-відео зйомки, не було встановлено та доведено правомірність застосування технічного приладу, наявність сертифікату, метрологічної повірки технічного приладу, доказ (фото-відео архів) не були додані до протоколу та постанови по справі про адміністративне правопорушення, не досліджені пояснення свідків, які на час споєння порушення були присутні в автомобілі позивача.
Позивач просить суд скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АР1 № 219546 від 14 березня 2012 року, якою його було притягнено до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУАП.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав адімінстративний позов, просить суд їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутність, просить суд відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місця судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних в ній доказів, тому суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів у відсутність відповідача.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 суд вважає, адміністративний позов не підлягаючим задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 288 КУпАП, постанову про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у районний суд у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим кодексом.
Відповідно до ст. 293 КУпАП, при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряється законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймається одне з таких рішень: скасовується постанова і закривається справа.
Відповідно до ч.3 ст. 3 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Судом встановлено, що 14.03.2012 року державним інспектором ВДАЇ ЗМУ НУМВС України Кацило Романом Івановичем відносно позивача було складено адміністративний протокол за порушення п.8.7.3 Правил дорожнього руху України, яке полягало в тому, що 14 березня 2012 року в 14 годині 35 хвилин у м. Запоріжжя, керуючи автомобілем ЗАЗ-1102 державний номер НОМЕР_1 проїхав перехрестя вул. Портова -вул. Леонова на заборонений сигнал світлофору (червоний)
На підставі цього протоколу відповідач виніс постанову, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 12КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425,00 гривень.
Ці обставини підтверджуються копією протоколу про адміністративне правопорушення від 14.03.2011 року серії АР1 № 304133 та копією постанови в справі про адміністративне правопорушення від 27.12.2011 року серії АР1 № 219546.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з"ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному Законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інша обставина, яка має значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновку експертизи, речових доказів, показниках технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото та відеозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Згідно ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Позивач заперечує факт вчинення ним правопорушення, однак у протоколі про адміністративне правопорушення який є основним джерелом доказів зазначив про невмисного вчинення ним правопорушення, підтвердив що дійсно проїхав перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофору.
Крім того позивач просить суд скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АР1 № 219546 від 14 березня 2012 року, винесену Каунаевим Романом Івановичем, державним автомобільним інспектором, старшим лейтенантом Відділу державної автомобільної інспекції Запорізького міського управління МВС України в Запорізькій області, однак як вбачається з листа наданого відповідачем по справі, згідно штатно-посадового розкладу відділу ДАЇ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області інспектор Каунаев Роман Іванович не працює та ніколи не працював.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що в діях позивача наявні ознаки адміністративного правопорушення, за який законом передбачена адміністративна відповідальність та наявна вина позивача у вчиненні правопорушення.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що інспектор діяв в межах своїх повноважень та з дотриманням чинних вимог законодавства.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 є необґрунтованим і безпідставним, а тому задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд
У задоволені адміністративного позова ОСОБА_1 до Каунаева Романа Івановича, державного автомобільного інспектора, старшого лейтенанта Відділу державної автомобільної інспекції Запорізького міського управління МВС України в Запорізькій області, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АР1 № 219546 -відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Орджонікідзевського
районного суду м. Запоріжжя: В.О. Макаров