Справа № 2-412/583/2012р.
29 лютого 2012р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого - судді - Ткаченко Н.В.
при секретарі - Омарбековій І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ПАТ КБ „ПриватБанк" до ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус», ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
22.05.2009р. ЗАТ КБ „Приватбанк" звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське фінансове агентство "Верус", ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
11.09.2009р. справу передано в провадження судді Ткаченко Н.В. у зв'язку з переведенням судді Чорнобук В.І. до іншого суду.
Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 15.09.2009р. було замінено сторону позивача -замість ЗАТ КБ «ПриватБанк»- ПАТ КБ «ПриватБанк» (в липні 2009р. відбулась офіційна зміна назви банку з ЗАТ КБ «ПриватБанк»на ПАТ КБ «ПриватБанк»).
В обґрунтування позовних вимог позивач в позовній заяві посилався на те, що 28.09.2007р. між ЗАТ КБ «Приватбанк»та ОСОБА_1 була укладена кредитна угода № Е/V071921, відповідно до умов якої позивач зобов,язався надати ОСОБА_1, кредитні кошти в сумі 840000 грн., для придбання обладнання. Надання кредитних коштів здійснювалось окремими частинами -траншами кредиту, після підписання договору про видачу траншу, на термін і на умовах, передбачених кредитною угодою, а також договором про видачу траншу. Термін повернення кредиту й окремих частин -траншів кредиту, встановлюються договорами про видачу траншів кредиту, а також графіками погашення кредиту, відсотків і винагороди, але не пізніше 20.09.2022р. 28.09.2007р. між сторонами був укладений договір про видачу траншу № Е/V071921-1, відповідно до якого банк надав позичальнику кредитні кошти в розмірі загального ліміту, встановленого умовами кредитної угоди, а саме, 840000 грн. За користування кредитними коштами, позичальник повинна була сплачувати відсотки у розмірі 20% річних на суму залишку заборгованості за кредитом.
Виконання зобов'язань ОСОБА_1, за кредитною угодою були забезпечені договором поруки № Е/V071921 укладеним 28.09.2007р. між ЗАТ КБ «Приватбанк»та ОСОБА_2, відповідно до умов якого поручитель взяв на себе зобов'язання нести солідарно майнову відповідальність (по погашенню кредиту, відсотків, пені, штрафів) у разі невиконання позичальником своїх зобов'язань.
Також, в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1, 12.01.2009р. між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "УФА "Верус" був укладений договір поруки № 467 та додаток № 1 до нього, відповідно до якого останнє взяло на себе зобов'язання нести відповідальність перед банком у разі невиконання позичальником зобов'язань за кредитною угодою в загальному розмірі 200 грн.
Внаслідок неналежного виконання позичальником взятих на себе зобов'язання, станом на 14.05.2009р. виникла заборгованість в розмірі 775520,11 грн., яка складається з: 763583,48 грн. -заборгованість за кредитом; 5350,02 грн. -заборгованість по процентам; 6586,61 грн.- пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань.
Представник позивача -Нісман О.В. (яка діє на підставі довіреності від 26.09.2011р.) у судове засідання 29.02.2012р. не з'явилась, про день та час слухання справи була повідомлена належним чином. 29.02.2012р. до суду надійшла заява представника позивача, в якій вона просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитною угодою № Е/V071921 від 28.09.2007р. в розмірі 775520,11 грн. Стягнути солідарно з відповідачів та ТОВ "УФА "Верус" на користь позивача заборгованість в сумі 200 грн., а також в дохід держави судові витрати по справі. Крім того, в заяві від 29.02.2012р. представник позивача просила розглядати справу з винесенням рішення за її відсутності.
Представник відповідача - ТОВ «УФА «Верус» - Ліннік Т.С. (яка діє на підставі довіреності від 10.06.2011р.) в судове засідання 29.02.2012р. не з'явилась, про дату та час слухання справи була повідомлена належним чином. Своєю заявою від 29.02.2012р. позовні вимоги в межах стягнення солідарно з ТОВ «УФА «Верус»та відповідачів заборгованість за кредитною угодою № Е/V071921 в розмірі 200 грн., визнала в повному обсязі, просила розглядати справу у судовому засіданні за її відсутності.
Відповідачі -ОСОБА_1, ОСОБА_2 - в попереднє судове засідання 19.05.2011р. не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись шляхом направлення судових повісток за місцем реєстрації, що підтверджується відповідями ЦАС, зокрема, з яких вбачається, що відповідач ОСОБА_2 змінив прізвище на ім'я на ОСОБА_2. В справі є поштові повідомлення про завчасне отримання відповідачами судових повісток. 13.05.2011р. до суду надійшла спільна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в якій відповідачі повідомили, що не мають змоги бути присутніми в судовому засіданні в м. Дніпропетровську, оскільки на їх утриманні перебувають троє малолітніх дітей та просили направити справу для розгляду за підсудністю до іншого суду за місцем їх проживання. Під час проведення попереднього судового засідання, виходячи з положень ст.113 ЦПК України, в задоволенні клопотання відповідачів про направлення справи за підсудністю до іншого суду було відмовлено.
03.01.2012р. на запит суду надійшла відповідь Веренчанської сільської ради Заставнівського р-ну Чернівецької обл., згідно якої, ОСОБА_2 в 2009р. згідно записів будинкових книг змінив прізвище та ім'я на ОСОБА_2, а 29.11.2011р. змінив прізвище та ім'я на ОСОБА_2.
В судове засідання 29.02.2012р. відповідачі також не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись шляхом направлення судових повісток за місцем реєстрації, в справі є поштові повідомлення про завчасне отримання відповідачами судових повісток, про причини неявки відповідачі суд не сповістили, заперечень проти позову не надіслали.
За таких обставин, суд вважає, що на підставі ч. 4 ст. 74, ч.1 ст. 76, ч.2 ст. 77 ЦПК України (зі змінами від 07.07.2010р.), відповідачі вважаються належним чином повідомленими про день та час судового засідання і такими, що відсутні без поважних причин, що є підставою для вирішення справи за відсутністю відповідачів на підставі наявних в справі доказів.
Отже, відповідно до ст. 169 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін. З урахуванням того, що одним із відповідачів, а саме -ТОВ УФА „Верус", по справі висловлена думка щодо визнання позовних вимог, суд вважає за можливе винести рішення на загальних підставах, встановлених ЦПК України.
Суд, ознайомившись з матеріалами справи, заявами сторін про підтримання позову, його визнання, розгляд справи за відсутністю сторін, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 1054 ЦК України, обов'язком позичальника за кредитним договором є зокрема повернення кредиту та сплата процентів за користування ним.
Згідно ст. ст. 526, 530, 610 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом встановлено, що 28.09.2007р. між ЗАТ КБ «Приватбанк»та ОСОБА_1 була укладена кредитна угода № Е/V071921, відповідно до умов якої позивач зобов'язався надати ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 840000 грн. для придбання обладнання. Надання кредитних коштів здійснювалось окремими частинами -траншами кредиту, після підписання договору про видачу траншу, на термін і на умовах, передбачених кредитною угодою, а також договором про видачу траншу. Термін повернення кредиту й окремих частин -траншів кредиту, встановлюються договорами про видачу траншів кредиту, а також графіками погашення кредиту, відсотків і винагороди, але не пізніше 20.09.2022р. За користування кредитними коштами, позичальник повинна була сплачувати відсотки у розмірі 20% річних на суму залишку заборгованості за кредитом.
28.09.2007р. між сторонами був укладений договір про видачу траншу № Е/V071921-1, відповідно до якого банк надав позичальнику кредитні кошти в розмірі загального ліміту, встановленого умовами кредитної угоди, а саме 840000 грн.
Виконання зобов'язань ОСОБА_1 за кредитною угодою були забезпечені договором поруки № Е/V071921, укладеним 28.09.2007р. між ЗАТ КБ «Приватбанк»та ОСОБА_2, відповідно до умов якого поручитель взяв на себе зобов'язання нести солідарно майнову відповідальність (по погашенню кредиту, відсотків, пені, штрафів) у разі невиконання позичальником своїх зобов'язань.
Згідно до ч.1 ст. 629, 638 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
В зв'язку з тим, що позичальник належним чином не виконувала взяті на себе зобов'язання, станом на 14.05.2009р. виникла заборгованість в розмірі 775520,11 грн., яка складається з: 763583,48 грн. -заборгованість за кредитом; 5350,02 грн. -заборгованість по процентам; 6586,61 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань.
Як вбачається з наданої ПАТ КБ «Приватбанк»суду довідки, на день винесення рішення, тобто на 29.02.2012р., заборгованість не зменшилася, а навпаки, значно зросла (більше, ніж у 2,5 рази) та складає 1994556,52 грн., в тому числі є прострочена заборгованість по кредиту 246365,09 грн. та відсоткам в сумі 441146,46 грн.
Проте, в розрахунках ціни позову (судових витрат) суд також буде враховувати первісну ціну позову, оскільки уточнень (збільшення суми) позовних вимог на день винесення рішення від позивача до суду не надходило.
Відповідно до ст.ст. 553, 554 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку, а у випадку порушення такого обов'язку боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
З урахуванням викладеного, дослідивши письмові матеріали справи, з огляду на те, що відповідачі, як солідарні боржники, не виконують належним чином взятих на себе зобов'язання за кредитною угодою та договором поруки, заперечень проти позову не надіслали, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк»до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в частині солідарного стягнення заборгованості за кредитною угодою № Е/V071921 від 28.09.2007р., є обґрунтованими, заснованими на законі і такими, що підлягають задоволенню.
Таким чином, на день винесення рішення, тобто на 29.02.2012р., солідарному стягненню з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк»підлягає заборгованість за кредитною угодою № Е/V071921 від 28.09.2007р. станом на 14.05.2009р. в розмірі 775 520 грн. 11 коп.
Крім того, в забезпечення виконання зобов'язань позичальника, 12.01.2009р. між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "Українське фінансове агентство "Верус" був укладений договір поруки №467 та додаток №1 до нього, відповідно до якого останнє взяло на себе зобов'язання нести відповідальність перед банком у разі невиконання ОСОБА_1 зобов'язань в загальному розмірі 200 грн.
Але, приймаючи до уваги ті обставини, що вищезазначений договір поруки яким передбачено стягнення солідарно з відповідачів та ТОВ "УФА "Верус" суми 200 грн., не є багатостороннім договором, суд вважає, що в задоволені цієї частини позовних вимог слід відмовити.
Обговорюючи питання розподілу судових витрат, з огляду на те, що для позивача ухвалою судді Чорнобук В.І. від 22.05.2009р. була відстрочена сплата цих витрат, а даним рішенням позовні вимоги задоволено в частково, на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за можливе стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 3219 грн. (1% від ціни позову, але не більше ніж 3219 грн., з урахуванням змін щодо розміру судового збору, встановлених Законом України «Про судовий збір», що 01.11.2011р. набрав законної сили), відмовивши у стягненні судових витрат з ТОВ „УФА „Верус", оскільки даним рішенням в задоволені позовних вимог до цього відповідача відмовлено.
Щодо витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, то з огляду на те, що 01.11.2011р. набрав законної сили Закон України «Про судовий збір», згідно якого ст. 81 ЦПК України «Витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи»виключена з цивільно-процесуального кодексу України, суд не находить підстав для солідарного стягнення з відповідачів на користь держави цих витрат, не дивлячись на те, що ухвалою судді Чорнобук В.І. від 22.05.2009р. стягнення витрат на ІТЗ було відстрочено до винесення рішення по справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 530, 553, 554, 610, 638, 1050 ЦК України, ст. ст. 8, 10, 11, 60, 74, 76, 77, 88, 169, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ПАТ КБ „ПриватБанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «Верус», ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості -задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "Приватбанк»суму заборгованості за кредитною угодою № Е/V071921 від 28.09.2007р. станом на 14.05.2009р. в розмірі 775 520 грн. 11 коп. (сімсот сімдесят п'ять тисяч п'ятсот двадцять грн. 11 коп.).
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 3219 грн.
В задоволені іншої частини позовних вимог ПАТ КБ „Приватбанк" -відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів.
Суддя: Ткаченко Н.В.