"27" червня 2012 р. м. Київ К-23280/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої: Гончар Л.Я.,
Суддів: Гордійчук М.П.,
Конюшка К.В.,
при секретарі: Домбровському І.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій міста Маріуполь на постанову Господарського суду Донецької області від 31 травня 2006 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2009 року у справі за позовом приватного підприємця ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради, третя особа: Управління архітектури та містобудування Маріупольської міської ради в особі Маріупольської інспекції державного архітектурного будівельного контролю, про визнання незаконним розпорядження та зобов'язання здійснити певні дії,
Приватний підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Маріупольської міської ради, третя особа: Управління архітектури та містобудування Маріупольської міської ради в особі Маріупольської інспекції державного архітектурного будівельного контролю, про визнання розпорядження міської комісії з питань техногенно -екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 08.11.2005 №7 по засипанню котловану і фундаменту будівлі, розташованої по АДРЕСА_1 в м. Маріуполі незаконним та неправомірним; визнання рішення виконавчого комітету від 08.08.2005 про проведення робіт, укладанню тротуарною плиткою земельної ділянки орендованої позивачем незаконним та неправомірним; зобов'язання привести земельну ділянку в попередній технічний стан.
Позовні вимоги мотивовано тим, що Маріупольська міська рада незаконно здійснює діяльність по облаштуванню земельної ділянки, розташованої в місті Маріуполі по АДРЕСА_1, яка знаходиться у користуванні приватного підприємця ОСОБА_1 на підставі договору оренди від 08 серпня 2005 року.
Постановою Господарського суду Донецької області від 31 травня 2006 року позов задоволено частково: визнано незаконним та неправомірним розпорядження №7 міської комісії з питань техногенно - екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Маріу польської міської ради від 8 листопада 2005 року „Про припинення земельних робіт та буді вельних робіт на території, що прилягає до АДРЕСА_1"; у задоволенні позовних вимог про визнання рішення виконавчого комітету Маріупольської міської ради про проведення робіт, укладанню тротуарною плит кою земельної ділянки, орендованої позивачем згідно договору оренди від 08 серпня 2005 року і розташованої по АДРЕСА_1 в м. Маріуполі, незаконним та не правомірним; зобов'язання виконавчий комітет Маріупольської міської ради привести земе льну ділянку, кадастровий номер 1412300000:04:003:0148, площею 0,0284 га, розташовану по АДРЕСА_1 в м. Маріуполі, що знаходиться в користуванні у позивача на підставі договору оренди від 8 серпня 2005 року, в колишній технічний стан, в якому во на знаходилась на момент здійснення дій по засипанню котловану і зведеного фундаменту 08 листопада 2005 року відмовлено.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2009 року апеляційне провадження по апеляційній скарзі Міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Маріупольської міської ради на постанову Господарського суду Донецької області від 31 травня 2006 року закрито як помилково відкрите; апеляційну скаргу Управління комунального господарства Маріупольської міської ради на постанову Господарського суду Донецької області від 31 травня 2006 року залишено без задоволення; постанову Господарського суду Донецької області від 31 травня 2006 року залишено без змін.
У поданій касаційній скарзі Міська комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій міста Маріуполь із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Суд апеляційної інстанції, закриваючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Маріупольської міської ради як помилково відкрите, виходив з того, що Міська комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Маріупольської міської ради не є самостійним суб'єктом владних повноважень, не має статусу юридичної особи, у зв'язку з чим за змістом статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України не має адміністративно-процесуальної правоздатності.
Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.1998 №174 затверджено Положення про Державну комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.
На виконання вказаної постанови розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 07.08.2000 №529 створено обласну комісію; на виконання зазначеного розпорядження рішенням виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 21.09.2005 №306 створено новий склад міської комісії та затверджено Положення про міську комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.
Згідно з пунктом 1 вказаного Положення міська комісія є постійно-діючим органом, який координує діяльність виконавчих органів міськвиконкому, районних адміністрацій, організацій, об'єктів господарської діяльності, пов'язану з безпекою та захистом населення і території, реагування на надзвичайні ситуації природного та техногенного характеру.
Відповідно до пунктів 4.2, 8 Положення Комісія відповідно до покладених на неї завдань у режимі підвищеної готовності вживає заходи до активізації роботи, пов'язаної з веденням спостереження та здійснення контролю за станом довкілля, обстановкою на потенційно небезпечних об'єктах і прилеглій до них території, прогнозування можливості виникнення надзвичайних ситуацій та її масштабів. Рішення комісії, які прийнятті в межах її повноважень, є обов'язковими для виконання місцевими органами виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності.
При прийнятті розпорядження від 08.11.2005 №7 Міська комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Маріупольської міської ради діяла на виконання повноважень, наданих їй рішенням виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 21.09.2005 №306 "Про міську комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій".
З урахуванням викладеного, зважаючи на приписи пункту 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими суб'єкт владних повноважень -це, в тому числі, інший суб'єкт при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, колегія суддів вказує на помилковість висновку суду апеляційної інстанції щодо відсутності у вказаної комісії при прийнятті розпорядження, обов'язкового до виконання місцевими органами виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, визначальних ознак суб'єкта владних повноважень.
Одночасно з викладеним, згідно з частиною третьою статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
Відповідно до частини першої статті 185 Кодексу адміністративного судочинства України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Підсумовуючи викладене, зважаючи на те, що у спірних правовідносинах оскаржується, у тому числі, розпорядження Міської комісі] з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 08.11.2005 №7, що прийнято нею на виконання наданих у встановленому законом порядку повноважень, а також враховуючи те, що за приписами статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України наявність статусу юридичної особи не є обов'язковою умовою для висновку про наявність у державного органу адміністративно-процесуальної правосуб'єктності, колегія суддів вказує на помилковість висновку суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для закриття апеляційного провадження, відкритого за апеляційною скаргою Міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Маріупольської міської ради з мотивів відсутності у вказаного органу статусу юридичної особи та адміністративно-процесуальної правосуб'єктності.
Відповідно до частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 221, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій міста Маріуполь задовольнити частково.
Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2009 року скасувати.
Справу направити до суду апеляційної інстанції на новий апеляційний розгляд.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку ст.ст.235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: