Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г.
Суддя-доповідач:Євпак В.В.
іменем України
"29" лютого 2012 р. Справа № 0670/11458/11
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:
головуючого судді Євпак В.В.
суддів: Капустинського М.М.
Мацького Є.М.,
при секретарі Мисечко І.С. ,
за участю представника позивача
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Новоград-Волинської об"єднаної державної податкової інспекції на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "18" січня 2012 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансгаз" до Новоград-Волинської об"єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення - рішення ,
Позивач звернувся до суду з позовом до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції, у якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.11.2011 року №0013302320, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 263083,00 грн., в тому числі за основним платежем 150333,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 112750,00 грн.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 18.01.2012 року позов задоволено.
Податкове повідомлення-рішення Новоград - Волинської об'єднаної державної податкової інспекції №0013302320 від 14.11.2011 року - скасовано.
Не погоджуючись із судовим рішенням, Новоград-Волинська ОДПІ подала апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Зазначили, що укладений позивачем із ТОВ „Приват-Енерго" договір на поставку газу природного є правочином, який порушує публічний порядок та відповідно до ст.ст. 203, 207, 215 та 216 ЦК України є нікчемним, так як позивачем не надано для перевірки сертифікатів походження природного газу, сертифікатів якості, заявок на отримання газу, в ланцюгах продавців контрагента позивача ТОВ "Приват-Енерго" є підприємства місцезнаходження яких невідоме. Суд дані обставини при винесенні рішення не врахував.
Переглянувши судове рішення, доводи апеляційної скарги, пояснення представника позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що Новоград-Волинською об'єднаною державною податковою інспекцією проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю „Трансгаз" з питань дотримання вимог податкового законодавства, достовірності нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Приват-Енерго" за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року, за результатами якої складено акт №1839/05-53/23-20/31881723 від 04.11.2011 року.
В результаті проведеної перевірки встановлено порушення позивачем вимог п. 198.3., п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого товариством з обмеженою відповідальністю „Трансгаз" завищено податковий кредит в сумі 150333,34 грн.
За наслідками перевірки Новоград-Волинською об'єднаною державною податковою інспекцією винесено податкове повідомлення-рішення №0013302320 від 14.11.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 263083,00 грн., в тому числі за основним платежем 150333,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 112750,00грн.
Підставою для висновку податковим органом про заниження позивачем податку на додану вартість в розмірі 150333,34 грн. стало невизнання податкового кредиту за операціями із отримання природного газу від ТОВ „Приват-Енерго" у серпні 2011 року.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з наявності господарських операцій з отримання природного газу від ТОВ „Приват-Енерго" у серпні 2011 року та правомірного формування позивачем податкового кредиту.
Колегія суддів погоджується з таким висновком. виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 198.1 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у ¦тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з п. 187.8 ст.187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.
Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.
Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до п. 187.9 ст.187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).
Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника. Якщо у подальшому такі товари/послуги, основні виробничі засоби фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні виробничі засоби вважаються проданими у податковому періоді, на який припадає таке використання, у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами, основними виробничими засобами. Датою використання товарів/послуг, основних виробничих засобів вважається дата визнання витрат відповідно до розділу III цього Кодексу.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІУ - первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Судом встановлено, що 30.07.2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Приват-Енерго" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Трансгаз" (споживач) укладено договір №129/ПГ від 30.07.2009 року на поставку природного газу, відповідно до якого постачальник поставляє, а споживач приймає для промислових потреб природний газ на умовах даного договору.
До вказаного договору між товариствами з обмеженою відповідальністю „Приват-Енерго" та „Трансгаз" було укладено додаткову угоду №ПР/11 від 01.11.2010 року, якою продовжено строк дії укладеного договору до 31.12.2011 року, а в частині взаєморозрахунків до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань. У серпні 2011 року ТОВ „Приват-Енерго" зобов'язалось поставити ТОВ „Трансгаз" 300 тис. мЗ. природного газу.
10.07.2009 року між дочірньою компанією "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Трансгаз" (замовник) укладено договір №НВ-01-ПР-09 від 10.07.2009 року на надання послуг по транспортуванню природного газу магістральними газопроводами, предметом якого є надання постачальником послуг замовнику з транспортування природного газу по магістральних газопроводах та оплата наданих послуг замовником.
Відповідно до п.4.8 вказаного договору фактична кількість поданого газу замовнику визначається контрольно-вимірювальними приладами замовника по показниках або запису головного (основного) контрольно-вимірювального комерційного приладу, встановленого у замовника з введенням необхідних поправок, передбачених Держстандартом України. Показники цих приладів є обов'язковими як для постачальника так і для замовника, і є відправними для складання актів прийому-передачі газу. Відповідальність за достовірність даних несе замовник.
Згідно місячного звіту за серпень 2011 року, складеного програмою Аsk 1.05 в серпні 2011 року на підставі контрольно-вимірювального комерційного приладу, ТОВ "Трансгаз" використано 227,175тис.м-3 газу.
Відповідно до акту №8 приймання-передачі природного газу від 01.09.2011 року у серпні 2011 року газотранспортне підприємство транспортувало, постачальник (ТОВ „Приват-Енерго") передав відповідно до договору від 26.06.2009 року №93/ПГ, а споживач (ТОВ „Трансгаз") прийняв газ в обсязі 227236 куб. м.
З акту здачі-прийому виконаних послуг (до договору на виконання послуг №130/ВП від 30.07.2009 року) від 31.08.2011 року встановлено, що у відповідності до п.2.1 договору ТОВ „Приват-Енерго" (виконавець) забезпечило з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року безперебійне газопостачання ТОВ „Трансгаз" (замовнику); своєчасне оформлення документації, необхідної для отримання газу замовником; доведення інформації про виділення лімітів природного газу до газотранспортної організації (Рівненського ЛВУМГ ЛТГ); на підставі заявок замовника коригування планових лімітів з метою їх приведення до середньодобового споживання природного газу в порядку, визначеному ОДУ ДК „Укртрансгаз" НАК „Нафтобаз України" та Рівненським ЛВУМГ ЛТГ; своєчасне надання звітів про споживання газу замовником власнику газу, ОДУ ДК „Укртрансгаз", НКРЕ України та КТП НКРЕ України. Обсяг фактично спожитого ТОВ „Трансгаз" (замовником) природного газу, згідно акту прийому-передачі між ТОВ „Трансгаз" та постачальником, склав - 227236 тис. куб. м. на загальну суму - 840946,81грн., загальна вартість виконаних послуг складає 17042,70 грн., в т.ч. ПДВ - 2840,45грн.
Згідно акту прийому-передачі природного газу від 31.08.2011 року у відповідності з договором №129/ПГ від 30.07.2009 року ТОВ „Приват-Енерго" поставило, а ТОВ „Трансгаз" спожило у серпні 2011 року природний газ в обсязі 227,236 тис. куб.м. на загальну вартість 840946,81грн., в т.ч. ПДВ 140157,80 грн. З рахунку фактури №СФ-0911 від 31.08.2011 року встановлено, що ТОВ „Приват-Енерго" поставило ТОВ „Трансгаз" газ природний 227,236 с.м.куб. на збір у вигляді цільової надбавки -2 % на загальну суму 840946,81 грн., в т.ч. ПДВ 140157,80 грн.; з рахунку-фактури №СФ-0912 від 31.08.2011 року - послуги з забезпечення безперебійного на суму 17042,70грн., в т.ч. ПДВ 2840,45грн.
Згідно податкових накладних ТОВ „Приват-Енерго" поставило ТОВ „Трансгаз" товари (послуги): №4 від 01.08.2011 року на суму 116000,00 грн., в т.ч. ПДВ 19333,33 грн.;№6 від 02.08.2011 року на суму 10000,00 грн., в т.ч. ПДВ 1666,67 грн.; №9 від 03.08.2011 року на суму 17000,00 грн., в т.ч. ПДВ 2833,33 грн.; №15 від 08.08.2011 року на суму 44000,00 грн., в т.ч. ПДВ 7333,33 грн.;№11 від 04.08.2011 року на суму 35000,00 грн., в т.ч. ПДВ 5833,33 грн.; №16 від 09.08.2011 року на суму 46000,00 грн., в т.ч. ПДВ 7666,67 грн.; №19 від 10.08.2011 року на суму 38000,00 грн., в т.ч. ПДВ 6333,33 грн.; №26 від 12.08.2011 року на суму 137000,00 грн., в т.ч. ПДВ 22833,33 грн.; №30 від 15.08.2011 року на суму 89000,00 грн., в т.ч. ПДВ 14833,33грн.; №35 від 16.08.2011 року на суму 14000,00 грн., в т.ч. ПДВ 2333,33 грн.; №41 від 17.08.2011 року на суму 28000,00 грн., в т.ч. ПДВ 4666,67 грн.; №47 від 19.08.2011 року на суму 21000,00 грн., в т.ч. ПДВ 3500,00 грн.; №51 від 22.08.2011 року на суму 25000,00 грн., в т.ч. ПДВ 4166,67 грн.; №55 від 23.08.2011 року на суму 31000,00 грн., в т.ч. ПДВ 5166,67 грн.; №66 від 26.08.2011 року на суму 9000,00 грн., в т.ч. ПДВ 1500,00 грн.; №70 від 29.08.2011 року на суму 76000,00 грн., в т.ч. ПДВ 11266,67 грн.; №75 від 30.08.2011 року на суму 102000,00 грн., в т.ч. ПДВ 17000,00 грн.; №80 від 31.08.2011 року на суму 44000,00 грн., в т.ч. ПДВ 7333,33 грн., а всього на загальну суму 902000,00 грн., в т.ч. ПДВ в розмірі 150333,32 грн.
Встановлено, що зазначені акти прийому-передачі природного газу, податкові накладні відповідають вимогам ч.2 ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-ХГУ, із змінами і доповненнями, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України та наказу Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 року №969 "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення", і вході проведення перевірки та в судовому засіданні даний факт відповідач не спростував.
За актом приймання-передачі природного газу в серпні 2011 року від 01.09.2011 року представник дочірньої компанії „Укратрансгаз" передав, а позивач прийняв природний газ обсягом 227236 мЗ.
З рахунку фактури №СФ-0911 від 31.08.2011 року встановлено, що ТОВ „Приват-Енерго" поставило ТОВ „Трансгаз" газ природний 227,236 с.м.куб. на збір у вигляді цільової надбавки - 2 % на загальну суму 840946,81 грн., в т.ч. ПДВ 140157,80 грн.; з рахунку-фактури №СФ-0912 від 31.08.2011 року - послуги з забезпечення безперебійного на суму 17042,70грн., в т.ч. ПДВ 2840,45грн.
Відповідно до банківських виписок позивач повністю розрахувався за отриманий газ з контрагентом ТОВ "Приват-Енерго".
Судом встановлено, що інспекторам податкового органу для перевірки надавались протоколи фізико-хімічних параметрів природного газу.
Відповідач не вказав на норму податкового законодавства, згідно якої право на податковий кредит у зв'язку із придбанням товару були б поставлені у залежність від наявності документів про підтвердження якісних характеристик такого товару.
Встановлено, що в серпні 2011 року обсяги газу, отриманого позивачем від контрагента, не перевищили норми поставки газу згідно додаткової угоди №ПР/11 від 01.11.2010 року. Відповідно, є безпідставним висновок податкового органу щодо необхідності надання заявок на отримання газу відповідно до п.п.2.2.1 п.2.1 п.2 договору №129/ПГ від 30.07.2009 року.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про безпідставність висновку податкового органу про нікчемність господарської угоди укладеної між позивачем та ТОВ „Приват-Енерго" .
Підставою для недійсності правочину відповідно до ст.215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно ст.228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
В Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року визначено, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однієї зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
При визнанні договору нікчемним податковим органом не дотримано зазначених вимог законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення угоди між ТОВ "Трансгаз" і ТОВ „Приват-Енерго" з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
До справи Новоград-Волинською ОДПІ не надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження "безтоварності" здійснених позивачем господарських операцій.
Здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ "Приват-Енерго" підтверджено належним чином оформленими первинними документами, а їх купівля пов'язана з господарською діяльністю позивача, так як основним видом діяльності позивача являється роздрібна торгівля пальним.
Судом встановлено реальне настання правових наслідків.
Контрагент позивача виконав повністю взяті на себе зобов'язання по поставці газу, а позивач, в свою чергу, провів повний розрахунок за придбання ТМЦ. Позивач у своїх бухгалтерській та податковій звітностях відобразив вчинені операції, правомірно відніс вартість поставок відповідно до валового доходу та валових витрат, своєчасно сплатив податки.
В листі ДПА України №20289/16-1617 від 29.09.2010 року зазначено, що при визнанні угод нікчемними податковий орган зобов'язаний аналізувати реальність здійснення господарської діяльності на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.
Встановлено також, що позивач не здійснював господарських операцій безпосередньо з іншими контрагентами, ніж з ТОВ "Приват-Енерго", будь-яких доказів щодо обізнаності позивача зі станом податкового обліку постачальників ТОВ "Приват-Енерго" відповідач не навів.
Податковим кодексом України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності постачальниками контрагента.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.11.2011 року №0013302320, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 263083,00 грн., з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції.
За таких обставин підстави для скасування законного рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Новоград-Волинської об"єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18 січня 2012 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя В.В. Євпак
судді: М.М. Капустинський Є.М. Мацький
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансгаз" вул.Київська 2,с.Наталівка,Новоград-Волинський район, Житомирська область,11742
3- відповідачу Новоград-Волинська об"єднана державна податкова інспекція вул. Ушакова, 3,Новоград-Волинський,Житомирська область,11700