Провадження № 22-ц/490/6885/12 Справа № 2-4390/11 Головуючий у 1 й інстанції - Юдіна С.Г. Доповідач - Болтунова Л.М.
Категорія 32
09 липня 2012 року Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого: Болтунової Л.М.
суддів: Козлова С.П., Тамакулової В.О.
при секретарі: Куць О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу по апеляційній скарзі ОСОБА_2 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2011 року за позовом ОСОБА_2 до Військової частини 3024 про відшкодування моральної шкоди, завданою ушкодженням здоров"я, -
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2011 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просив рішення скасувати посилаючись на те, що судом неповно були з*ясовані обставини справи, його висновки не відповідають вимогам закону та допущено неправильне застосування норм матеріального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Статтею 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Ухвалене рішення суду не відповідає зазначеним вимогам закону.
Як вбачається з матеріалів справи, 17 травня 2006 року ОСОБА_2 призовною комісією м. Івано-Франковська був визнаний придатним до військової служби та призваний на строкову військову службу і направлений у військову частину 3024.
В період проходження служби, 11 серпня 2006 року позивач звернувся до медичного полкового пункту та після встановлення йому діагнозу, знаходився на лікуванні в обласному ППД м. Павлограда по 14 травня 2007 року.
Постановою військово-лікарської комісії, на підставі ст. стос. ст. 2 в гр.11 Розкладу хвороб і фізичних вад Наказу МО від 04.01.1994 року № 2, ОСОБА_2 був визнаний не придатним до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час. Згідно свідоцтва про хворобу від 14 травня 2007 року захворювання позивача пов"язане з проходженням даної служби. ( а.с.5)
Відповідно до довідок МСЕК від 24 квітня 2007 року та 05 червня 2007 року ОСОБА_2 встановлено 50% втрати професійної працездатності та третя група інвалідності по захворюванню, яке пов*язане з проходженням військової служби. ( а.с.10-11)
Згідно наказу № 522 від 15 листопада 2010 року командира військової частини 3024 позивачу була сплачена одноразова грошова допомога в розмірі 5 700 грн., на підставі Постанови КМУ № 499 від 25 травня 2008 року.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_2, суд першої інстанції посилався на відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів, які б засвідчували факт протиправних дій або бездіяльності відповідача стосовно позивача, або підтверджували факт заподіяння останньому моральних чи фізичних страждань, або втрат немайнового характеру. На думку суду також відсутній причинний зв*язок між діями відповідача та захворюванням позивача, та докази, що підтверджували б заподіяння позивачу моральної шкоди.
Проте, з таким висновком колегія судді не погоджується, вважає його помилковим та таким, що суперечить обставинам справи та вимогам закону. В зв*язку з тим, що рішення суду ухвалено з порушенням норм процесуального та матеріального права, воно підлягає скасуванню, відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення, оскільки вимоги позивача про стягнення моральної шкоди є доведеними та обґрунтованими.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що позов ОСОБА_2 слід задовольнити частково, і з відповідача підлягає стягненню моральна шкода в розмірі 5 000 грн., виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості.
Таким чином, апеляційна скарга задовольняється частково.
Керуючись ст.ст. 303,307, 309 ЦПК України колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2011 року скасувати і ухвалити нове рішення.
Стягнути з Військової частини 3024 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 5 000 грн.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.
Судді: