Постанова від 16.07.2012 по справі 2а-3964/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2012 р. № 2а-3964/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Лунь З.І.

за участю

секретаря судового засідання Івашків В.І.

представників сторін

від позивача: Цицик О.І.

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-С»про накладення арешту на рахунки платника податків.

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-С»про накладення арешту на кошти ТзОВ «Союз-С»на рахунку №26003004578 у Полікомбанк МФО 353100.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позовної заяви підтримав з тих підстав, що оскільки у відповідача є борг та відсутнє майно, відтак слід накласти арешт на його кошти. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'являвся, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оскільки відповідач жодних заперечень проти позову, а також доказів на спростування позовних вимог не подав, суд розглядає справу на основі наявних доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази та давши їм правову оцінку, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Союз-С»(далі -ТзОВ «Союз-С») зареєстровано виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 05.05.2000 р. та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби.

ТзОВ «Союз-С»є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України. і на даний час має заборгованість.

Заборгованість ТзОВ «Союз-С»перед бюджетом в розмірі 3633219,50 грн. виникла внаслідок несплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість, самостійно задекларованих платником податків по декларації з ПДВ за лютий 2012 року, в сумі 3633219,50 грн.

Судом встановлено, що суми податків та фінансових санкцій ТзОВ «Союз-С»є узгодженими та у встановлені строки до бюджету не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу згідно з вимогами ст.57 ПК України.

Відповідно до вимог ст.59 ПК України 05.04.2012 р. позивачем було надіслано ТзОВ «Союз-С»податкову вимогу від 04.04.2012 р. №255.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем з метою виявлення майна боржника - ТзОВ «Союз-С»- надсилалися запити у Львівський ВРЕР УДАІ при ГУМВСУ у Львівській області про наявність зареєстрованих транспортних засобів, в Обласне комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки»про наявність нерухомого майна, у Головне управління Держкомзему у Львівській області про наявність земельних ділянок та в Територіальне Управління Держгірпромнагляду у Львівській області щодо наявності технологічних транспортних засобів.

Зі системного тлумачення ст.94 ПК України випливає, що арешт коштів на рахунку платника податків є одним із видів арешту майна платника податків.

Пунктом 94.1 ст.94 ПК України встановлено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Відповідно до п.41.1 та п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Позивачем не було надано суду жодних доказів того, що до моменту звернення до суду з вимогою про арешт коштів відповідача, позивач вживав заходів (звернення до суду з поданням, позовною заявою про стягання податкового боргу тощо) як орган стягнення щодо забезпечення погашення податкового боргу ТзОВ «Союз -С».

Представник позивача в судовому засідання в обґрунтування своїх позовних вимог також покликається на п.20.1.17 ст.20 ПК України, згідно з яким органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке дайно не може бути джерелом погашення податкового боргу, мотивуючи це тим, що у відповідача є податковий борг та відсутнє майно.

Водночас судом встановлено, що зазначене представником позивача не відповідає дійсності, оскільки як вбачається з долученого до матеріалів справи листа Головного управління Держкомзему у Львівській області від 19.04.2012 року №01-16/3-2650 зазначеним органом не надано позивачу інформації про наявність чи відсутність у ТзОВ «Союз-С»земельних ділянок.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимого, з огляду на що у задоволенні позову слід відмовити.

Згідно зі ст.94 КАС України судові витрати не належить стягувати.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Постанова у повному обсязі складена 17.07.2012 року.

Суддя Лунь З.І.

Попередній документ
25175049
Наступний документ
25175052
Інформація про рішення:
№ рішення: 25175051
№ справи: 2а-3964/12/1370
Дата рішення: 16.07.2012
Дата публікації: 22.08.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; реалізації загальних засад оподаткування; погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, у тому числі: