09 липня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/3220/12
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кукоби О.О.,
при секретарі - Ковальові Д.О.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області, Управління житлово - комунального господарства Кременчуцької міської ради Полтавської області, виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, відділу опіки і піклування Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області, третя особа: ОСОБА_3 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, -
ОСОБА_2 16 травня 2012 року звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області, Управління житлово - комунального господарства Кременчуцької міської ради Полтавської області, виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, відділу опіки і піклування Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області, третя особа: ОСОБА_3 про визнання протиправною бездіяльності щодо здійснення незаконної приватизації квартири; зобов'язання виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області у відшкодування завданої матеріальної шкоди за протиправну бездіяльність виділити у приватну власність однокімнатну квартиру житловою площею не менше 17,8 кв.м. та загальною площею не менше 28,8 кв.м. у межах міста Кременчука за рахунок місцевого бюджету; стягнення з Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області моральної шкоди в сумі 100 000 грн.; стягнення з Управління житлово - комунального господарства Кременчуцької міської ради Полтавської області моральної шкоди в сумі 100 000 грн.; стягнення з відділу опіки і піклування Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області моральної шкоди в сумі 100 000 грн.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18 травня 2012 року відкрито провадження у справі за даним адміністративним позовом.
Представник позивача в судовому засіданні 09 липня 2012 року позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.
Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області явку уповноваженого представника в попереднє судове засідання не забезпечив, надав до суду клопотання про розгляд справи без участі його представника.
Крім того, надав до суду заперечення на позов, в якому зазначив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими. Наголошував на тому, що дії судді, вчинені при виконанні ним своїх обов'язків щодо здійснення правосуддя є процесуальними, а не управлінськими, відтак не можуть бути оскаржені до суду в порядку адміністративного судочинства.
Представник Управління житлово - комунального господарства Кременчуцької міської ради Полтавської області та виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області в попереднє судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі. При цьому, зазначив, що позовні вимоги не визнає та просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Відділ опіки і піклування виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області явку уповноваженого представника в попереднє судове засідання не забезпечив, надав до суду клопотання про розгляд справи без участі його представника. Крім того, у наданому до суду запереченні на адміністративний позов зазначив, що позов ОСОБА_2 в частині вимог до відділу опіки і піклування вважає необґрунтованим, оскільки позовна заява не містить жодних обставин, які б вказували на допущення відповідачем незаконної бездіяльності.
Третя особа в попереднє судове засідання не з'явилася. Поштове відправлення на адресу ОСОБА_3 повернулося до суду з відміткою працівника пошти "за даною адресою не проживає".
У відповідності до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Таким чином, судом виконано обов'язок щодо повідомлення третьої особи про дату, час та місце проведення попереднього судового засідання.
Зважаючи на приписи статті 111 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе провести попереднє судове засідання за даної явки осіб, які беруть участь у справі.
Доповівши зміст позовних вимог та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
Щодо позовних вимог про зобов'язання виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області у відшкодування завданої ОСОБА_2 матеріальної шкоди за протиправну бездіяльність, що виразилась у здійсненні незаконної приватизації квартири, підтвердженої рішенням суду, виділити ОСОБА_2 у приватну власність однокімнатну квартиру житловою площею не менше 17,8 кв.м., загальною площею не менше 28,8 кв.м. у межах міста Кременчука за рахунок місцевого бюджету необхідно зазначити наступне.
Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до частини першої статті 17 вказаного Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Таким чином, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій.
Аналіз вищевказаної позовної вимоги ОСОБА_2 дає підстави стверджувати про те, що предметом спору є право приватне, а спірні правовідносини не мають публічно-правового характеру, оскільки позивач не ставить питання про визнання протиправним та скасування розпорядження УЖКГ виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 12 січня 2007 року №20391/1, відповідно до якого надано дозвіл ОСОБА_3 на приватизацію квартири АДРЕСА_1. Фактично позивач ставить питання про зобов'язання відповідача надати рівноцінне житло.
Право громадян на одержання житлового приміщення та порядок його надання врегульовано Житловим Кодексом Української РСР від 30 червня 1983 року №5464-X.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що дана позовна вимога не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має розглядатися компетентним судом в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог щодо зобов'язання виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області у відшкодування завданої ОСОБА_2 матеріальної шкоди за протиправну бездіяльність, що виразилась у здійсненні незаконної приватизації квартири, підтвердженої рішенням суду, виділити ОСОБА_2 у приватну власність однокімнатну квартиру житловою площею не менше 17,8 кв.м., загальною площею не менше 28,8 кв.м. у межах міста Кременчука за рахунок місцевого бюджету підлягає закриттю.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що позивач не позбавлений права звернутися з даними позовними вимогами до відповідного суду загальної юрисдикції в порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України.
Що стосується вимоги ОСОБА_2 про стягнення з Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області у відшкодування моральної шкоди за незаконне рішення суду про втрату права користування житлом і зняття з реєстрації ОСОБА_4 і ОСОБА_5, що призвело до незаконної приватизації - 100 000 грн. суд дійшов наступних висновків.
Зі змісту позовної заяви судом встановлено, що вказана вимога мотивована прийняттям незаконного, на думку позивача, рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області (суддя - Савічев В.О.) від 29 грудня 2006 року, відповідно до якого ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 визнано такими, що втратили право на житло в АДРЕСА_1 (а.с. 26).
У зв'язку з викладеним, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Як свідчать матеріали справи, позивачем фактично оскаржуються дії судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області, вчинені у зв'язку з розглядом цивільної справи.
Згідно зі статтями 126, 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється.
Однією із конституційних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом. Оскарження судових актів шляхом подання скарги на дії судді, які пов'язані із здійсненням правосуддя, чинним законодавством не передбачено.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №6 роз'яснено, що у розумінні положень частини 1 статті 2, пунктів 1, 7 і 9 статті 3, статті 17, частини 3 статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.
Таким чином, в судовому порядку можуть бути оскаржені лише акти, дії, бездіяльність посадових і службових осіб судів, якщо ці акти, дії належать до сфери управлінської діяльності, а не процесуальні дії суддів при здійсненні судочинства.
Зазначений висновок підтверджується роз'ясненнями, наданими Конституційним Судом України у своєму рішенні від 23 травня 2001 року №6-рп/2001, пунктом 4.2 якого визначено, що відповідно до частини 1 статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійсненні правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону /частина 1 статті 129 Конституції України/. Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та прийняття по них судових рішень належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
Оскільки предмет позову не містить вимог щодо вирішення публічно-правового спору, стосується дій суду, які не відносяться до управлінських та врегульовані нормами процесуального законодавства при здійсненні правосуддя, то розгляд і вирішення таких вимог не належить до компетенції адміністративного суду, визначеної статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відтак, провадження в справі в частині щодо стягнення з Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області у відшкодування моральної шкоди за незаконне рішення суду про втрату права користування житлом і зняття з реєстрації ОСОБА_4 і ОСОБА_5, що призвело до незаконної приватизації - 100 000 грн. підлягає закриттю.
Стосовно вимог ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності Управління житлово - комунального господарства Кременчуцької міської ради Полтавської області, виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, відділу опіки і піклування Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області щодо здійснення незаконної приватизації квартири; стягнення з Управління житлово - комунального господарства Кременчуцької міської ради Полтавської області моральної шкоди в сумі 100 000 грн.; стягнення з відділу опіки і піклування Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області моральної шкоди в сумі 100 000 грн. суд зауважує наступне.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.
Частиною третьою вказаної статті визначено, що справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача.
Суд зазначає, що Управління житлово - комунального господарства Кременчуцької міської ради Полтавської області, виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області, відділ опіки і піклування Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області в силу положень статей 5, 10, 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року №280/97-ВР є органами місцевого самоврядування.
А відтак, оскільки позивачем заявлено вимогу про визнання протиправною бездіяльності Управління житлово - комунального господарства Кременчуцької міської ради Полтавської області, виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, відділу опіки і піклування Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області, а не їх посадових чи службових осіб, суд дійшов висновку, що дана вимога, так само як і вимоги про стягнення моральної шкоди, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства місцевим загальним судом як адміністративним судом.
За приписами частини другої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Як визначено пунктом 2 частини першої статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо відкрито провадження у справі, яка предметно підсудна іншому суду.
Таким чином, оскільки представник позивача не заперечувала проти передачі адміністративної справи за позовом ОСОБА_2 до Управління житлово - комунального господарства Кременчуцької міської ради Полтавської області, виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, відділу опіки і піклування Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області, третя особа: ОСОБА_3 про визнання протиправною бездіяльності Управління житлово - комунального господарства Кременчуцької міської ради Полтавської області, виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, відділу опіки і піклування Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області щодо здійснення незаконної приватизації квартири; стягнення з Управління житлово - комунального господарства Кременчуцької міської ради Полтавської області моральної шкоди в сумі 100 000 грн.; стягнення з відділу опіки і піклування Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області моральної шкоди в сумі 100 000 грн. за підсудністю до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області, суд вважає за необхідне передати справу до зазначеного місцевого загального суду.
Відповідно до частин сьомої, восьмої статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, розглядається адміністративним судом, до якого вона надіслана; спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2-4, 17-19, 22, 157, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Провадження у адміністративній справі №2а-1670/3220/12 за позовом ОСОБА_2 до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області, Управління житлово - комунального господарства Кременчуцької міської ради Полтавської області, виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, відділу опіки і піклування Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області, третя особа: ОСОБА_3 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди закрити в частині позовних вимог щодо зобов'язання виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області у відшкодування завданої ОСОБА_2 матеріальної шкоди за протиправну бездіяльність, що виразилась у здійсненні незаконної приватизації квартири, підтвердженої рішенням суду, виділити ОСОБА_2 у приватну власність однокімнатну квартиру житловою площею не менше 17,8 кв.м., загальною площею не менше 28,8 кв.м. у межах міста Кременчука за рахунок місцевого бюджету; стягнення з Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області у відшкодування моральної шкоди за незаконне рішення суду про втрату права користування житлом і зняття з реєстрації ОСОБА_4 і ОСОБА_5, що призвело до незаконної приватизації - 100 000 грн.
Адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління житлово - комунального господарства Кременчуцької міської ради Полтавської області, виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, відділу опіки і піклування Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області, третя особа: ОСОБА_3 про визнання протиправною бездіяльності Управління житлово - комунального господарства Кременчуцької міської ради Полтавської області, виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, відділу опіки і піклування Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області щодо здійснення незаконної приватизації квартири; стягнення з Управління житлово - комунального господарства Кременчуцької міської ради Полтавської області моральної шкоди в сумі 100 000 грн.; стягнення з відділу опіки і піклування Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області моральної шкоди в сумі 100 000 грн. передати за підсудністю до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання її копії з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали виготовлено 16 липня 2012 року.
Суддя О.О. Кукоба