Категорія №10.2.4
Іменем України
16 липня 2012 року Справа № 2а/1270/4664/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - Ковальової Т.І.
при секретарі судового засідання - Ворошило О.Є.
за участю сторін:
позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - Мальнової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області про визнання неправомірними дій, скасування вимоги від 04.05.2012 року № Ф - 148,-
02 липня 2012 року провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області про визнання неправомірними дій, скасування вимоги від 04.05.2012 року № Ф - 148 було відкрито.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є фізичною особою - підприємцем та платником єдиного податку.
28.05.2012 року позивач отримавши вимогу про сплату боргу від УПФУ в м. Свердловську Луганської області від 04.05.2012 року № Ф - 148 на суму 2312,07 грн. у встановлений термін звернувся до УПФУ в м. Свердловську з заявою про узгодження вимоги, оскільки вважає, що в частині нарахування боргу та вимоги його сплатити за період 2010 року вимога є неправомірною.
З вимогами, стосовно сплати боргу за період з 01.01.2011 року по 06.08.2011 року позивач згоден.
УПФУ в м. Свердловську у 2010 році провів розрахунок сплат не за діючим на той час законодавством, а за Законом України № 2464 від 08.07.2010 року «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», який у 2010 році не набув чинності. Таким чином, відповідачем у 2010 році необґрунтовано нараховано 1893,60 грн., позивач сплатив через перерозподіл держказначейства 201,60 грн. та 1118,38 грн. згідно квитанції ощадбанку від 19.10.2010 року. На цей час відповідач вважає, що у позивача існує заборгованість у сумі 573,62 грн. за 2010 рік.
Однак відповідач при розрахунках боргу за 2010 рік застосовує до позивача розрахунок, який набрав чинності лише з 01.01.2011 року. Таким чином, позивач стверджує що сплатив відповідачу у 2010 році зайве 1118,38 грн., тому позивач просить суд скасувати вимогу УПФУ в м. Свердловську Луганської області від 04.05.2012 року № Ф-148 про сплату боргу на суму 2312,07 грн., визнати дії відповідача в частині відмови зарахувати у якості погашення суми боргу зайве стягнуту у 2010 році суму 1118,38 грн., зобов'язати відповідача зарахувати до особового рахунку позивача зайве сплачені позивачем у 2010 році 1118,38 грн., як суму погашення заборгованості за 2011 рік, зобов'язати відповідача прийняти 1118,38 грн. як залік боргу та винести іншу вимогу про стягнення з позивача 1193,69 грн. боргу за 2011 рік.
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні не визнав позовні вимоги, надав суду письмові заперечення в яких просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований виконавчим комітетом Свердловської міської ради Луганської області в якості фізичної особи - підприємця 21.04.2004 року (а.с.9,11).
ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва серії А № 779673 є платником єдиного податку (а.с.10).
04 травня 2012 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області винесено вимогу про сплату боргу № Ф-148 на суму 2312,07 грн., яка була отримана позивачем 16.05.2012 року (а.с.12,37,38).
29 травня 2012 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області з заявою про узгодження суми боргу на що 01.06.2012 року відповідачем винесено рішення № 1, яким вимогу № Ф - 148 від 04.05.2012 року залишено без змін, а заяву позивача про узгодження суми бору - без задоволення (а.с.14-18).
Відповідно до п.6 ч.2 ст.17, п.6 ст.20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду України не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду (щомісячно).
У ч.2 ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" зазначено, що платник єдиного внеску зобов'язаний зокрема своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Статтею 9 цього Закону обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі
бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку, за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
При цьому, платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань. внесок,
На підставі пункту 7 частини 1 статті 13 Закону № 2464 Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплаченої суми єдиного внеску.
Частиною 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
У разі, якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.
Відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464 з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.
Згідно ч.12 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
Відповідно до Закону України № 2464, фізичні особи, які обрали спрощену систему оподаткування (фіксований податок, єдиний податок) та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності - є платниками єдиного внеску. Розмір єдиного внеску становить 34,7 відсотків суми, що визначаються платником самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленого Законом. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується плата (дохід).
Згідно Закону України від 07.07.2011 р. № 3609-УІ " Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" внесено зміни до п. 4 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та визначено, що особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування».
Враховуючи наведене, а також те, що страховий страж особам для призначення пенсії обчислюється в місяцях, визначені платниками починаючи з серпня 2011 року не мають обов'язку щодо сплати єдиного внеску у розмірі не менше мінімального страхового внеску.
Таким чином, за період з січня по липень 2011 року платники, які обрали спрощену систему оподаткування, у тому числі пенсіонери та інваліди, зобов'язані сплатити єдиний соціальний внесок у розмірі не менше мінімального внеску.
Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати у 2011 році мінімальний страховий внесок становить у : січні, лютому, березні - 326,53 грн., квітні, травні, червні липні - 333,12 грн. (щомісяця).
Приватний підприємець - фізична особа ОСОБА_1 зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області з 21 квітня 2004 року. Підприємницьку діяльність здійснює з використанням спрощеної системи оподаткування - єдиного податку. З 22 липня 2008 року ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності, що не заперечується сторонами.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 2461 - \/І від 08.07.2010 року фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески, в порядку визначеному цим законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподаткованого доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Відповідно до Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України та Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування приватний підприємець - фізична особа ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області надав:
- звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України за звітний 2010 рік - реєстраційний № звіту 3832, дата реєстрації в управлінні ПФУ - 25.03.2011. Звіт підписано ФОП ОСОБА_1 У таблиці 2 Звіту вказано розмір страхових внесків з зазначенням щомісячних сум з січня по грудень на загальну суму за 2010 рік - 1893,60 грн. та відповідні суми фактично сплачених страхових внесків, які відповідають указаним щомісячно нарахованим сумам і всього фактично сплачено страхових внесків за 2010 рік - 1893,60 грн.;
- звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за звітний 2011 рік - реєстраційний № звіту 6900, дата реєстрації в управлінні ПФУ - 28.03.2012. Звіт підписано ФОП ОСОБА_1 У таблиці 2 Звіту вказано самостійно визначену суму, на яку нараховується єдиний внесок, але не менше за розмір мінімального страхового внеску з зазначенням щомісячних сум з січня по липень на загальну суму за 2011 рік - 6663 грн. та виходячи з розміру єдиного внеску 34,7% усього до сплати відповідні суми за січень - липень на загальну суму за 2011 рік - 2312,07 грн.
У зв'язку з чим, відповідно Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України за звітний 2010 рік проведено розрахунок, відповідно до діючого на той час законодавства: з січня по червень щомісячно - 42% від розміру єдиного податку відповідно перерозподілу у Державному казначействі (40грн. х 42% = 16,80грн.). З липня по грудень - виходячи з розміру мінімального страхового внеску 33,2% від мінімальної заробітної плати, затвердженої Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік». Річний звіт за 2010 рік наданий з урахуванням дії Закону України "Про внесення змін до законів України" Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 08.07.2010 №2461-У 1.
В звіті нарахована сума страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування складає 1893,60 грн. Фактично було сплачено: через Державне казначейство 201,60 грн. (42% з єдиного податку) та через установу Ощадбанку 19.10.2010 - 1118,38грн. Несплачена сума складає 573,62 грн. Тобто, сплачена 19.10.2010 року сума 1118 грн. 38 коп. на розрахунковий рахунок УПФУ №25606301737 в ЛОД Ощадбанку в м. Луганськ була сплатою за 2010 рік, а саме за липень, серпень, вересень та жовтень 2010 року, а не створювала надлишок сплати за звітний 2010 рік.
Щодо звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за звітний 2011 рік, то розрахунок проведено відповідно до діючого законодавства виходячи з розміру єдиного внеску - 34,7% від мінімальної заробітної плати, затвердженої Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік». Звіт складено згідно Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.20Юр №2464 та Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" від 07.07.2011 р №3609-У1. внесено зміни до п. 4 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та визначено, що особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування». Вказані зміни набрали чинності з 06.08.2011 року.
Тобто з січня по липень 2011 року підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, в тому числі інваліди, здійснюють сплату єдиного соціального внеску на загальних підставах. І тільки з серпня 2011 року підприємці - інваліди, які отримують пенсію або соціальну допомогу, можуть сплачувати єдиний внесок на добровільних умовах. ФОП ОСОБА_1 у звіті за 2011 рік нарахував єдиний внесок, виходячи з мінімального розміру тільки за період з січня по липень. З серпня по грудень ФОП ОСОБА_1 єдиний внесок не нараховував, тому як станом на 06.08.2011 року він є інвалідом і отримує пенсію по інвалідності, що не заперечували сторони по справі.
Прийняття звіту здійснювалось незалежно від стану розрахунків з Пенсійним фондом.
Несплачена сума страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік складає 573,62 грн.
Після надання звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за звітний 2011 рік виникла недоїмка зі сплати єдиного страхового соціального внеску в сумі 2312 грн. 07 коп., яка не була сплачена станом на 01.05.2012р. Для погашення недоїмки 04.05.2012 року платнику була надіслана вимога про сплату боргу № Ф- 148 у сумі 2312,07 грн. згідно п.4 ст. 25 ЗУ № 2464.
Сплата страхового внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснена 19.10.2010 року у сумі 1118 грн. 38 коп. на розрахунковий рахунок УПФУ № 25606301737 в ЛОД Ощадбанку в м. Луганськ є сплатою за 2010 рік, а не створювала надлишок сплати за звітний 2010 рік.
Згідно п.2.1.Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування звіт до органів Пенсійного фонду подається особисто фізичною особою - підприємцем, або відповідальною особою ФОП - підприємця.
Виходячи з аналізу наведеного, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Тому судові витрати понесені позивачем стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області про визнання неправомірними дій, скасування вимоги від 04.05.2012 року № Ф - 148 відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено та підписано 17 липня 2012 року .
Суддя Т.І. Ковальова