Справа № 7907/10/1570
30 травня 2012 року
Справа № 2а-7907/10/1570
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Цховребової М.Г.
при секретарі судового засідання - Парій І.І.
за участю:
представника позивача - Матяжової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінтерпром»до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Будінтерпром»звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби, з урахуванням уточнень позовних вимог (т.1 а.с.138-139), про визнання протиправними дій відповідача щодо: проведення документальної невиїзної перевірки позивача, в результаті якої було складено акт від 22.07.2010 року № 96/23-214/32727089 «Про результати проведення перевірки ТОВ «Будінтерпром»(код ЄДРПОУ 32727089) з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Триллиум»(код ЄДРПОУ 36110319), з яким сформовано податковий кредит в березні, квітні, травні 2010 року»; визнання нікчемними правочинів, укладених позивачем з контрагентом-постачальником ТОВ «Триллиум»за березень-травень 2010 року; визнання недійсними даних, наведених позивачем у деклараціях з податку на додану вартість за березень-травень 2010 року про обсяги придбання та про задекларований податковий кредит; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 10.08.2010 року № 0008412301/0.
В судовому засіданні представник позивача підтримала адміністративний позов, просила суд задовольнити його в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, заяві про уточнення позовних вимог та письмових поясненнях по справі. (т.1 а.с.4-12, 138-139, 203-207)
В судовому засіданні 15.02.2011 року представник відповідача заперечувала проти позову, просила суд відмовити у його задоволенні повністю, з підстав, викладених у письмових запереченнях проти адміністративного позову, у відзиві на уточнення до адміністративного позову та письмових поясненнях по справі. (т.1 а.с.105-106,142-143, т.2 а.с.85)
В судове засідання 30.05.2012 року представник відповідача не прибула. Про дату, час і місце судового розгляду повідомлена належним чином (т.2 а.с.116), про причини неприбуття суд не повідомила, заяви про відкладення розгляду справи від неї не надійшло.
Виходячи з наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за даною явкою.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов до висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 01.12.2003 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Будінтерпром»(далі -позивач / ТОВ «Будінтерпром») зареєстроване виконавчим комітетом Одеської міської ради, як юридична особа, ідентифікаційний код: 32727089, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 13. (т.1 а.с.13-25, 140, т.2 а.с.69-71)
11.12.2003 року позивач узятий на облік в органах державної податкової служби за № 3374 та перебуває на обліку у державній податковій інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі -відповідач / ДПІ у Малиновському районі м. Одеси). (т.1 а.с.107)
19 грудня 2003 року позивачу видане Свідоцтво № 22314095 про реєстрацію платника податку на додану вартість. (т.1 а.с.141)
З 21.07.2010 року по 22.07.2010 року, на підставі службового посвідчення УОД № 010509, виданого ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, службовою особою ДПІ у Малиновському районі м. Одеси згідно з ч. 1 п. 1 ст. 11 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»(зі змінами та доповненнями), проведено документальну невиїзну перевірку з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам ТОВ «Будінтерпром»з контрагентом-постачальником -ТОВ «Триллиум», у якого стан платника «14»і який визнано банкрутом (ухвала суду від 14.06.2010 року) і з яким сформовано податковий кредит в березні, квітні, травні 2010 року.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 22.07.2010 року № 96/23-214/32727089 «Про результати проведення перевірки ТОВ «Будінтерпром»(ЄДРПОУ 32727089) з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Триллиум»(ЄДРПОУ 36110319), з яким сформовано податковий кредит в березні, квітні, травні 2010 р.»(т.1 а.с.26-32).
Відповідно до зазначеного акту, перевірка проводилась безпосередньо в приміщенні ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, у зв'язку з тим, що за результатами автоматизованого співставлення даних, задекларованих в деклараціях з податку на додану вартість за березень-травень 2010 року станом на 21.07.2010 року встановлено розбіжності даних з даними податкового обліку з підприємством-контрагентом ТОВ «Триллиум»(код ЄДРПОУ 36110319) на загальну суму 919605 грн., та у зв'язку з тим, що на момент проведення та складання акту перевірки місцезнаходження ТОВ «Будінтерпром»(код ЄДРПОУ 32727089) відсутнє. Перевірка проводилась без відома та присутності директора ТОВ «Будінтерпром»або уповноважених осіб оскільки на момент проведення та складання акту перевірки місцезнаходження ТОВ «Будінтерпром»відсутнє. Складено акт перевірки місцезнаходження платника податків від 22.07.2010 року № 150/23-226 (т.1 а.с.111), яким встановлено, що ТОВ «Будінтерпром»за адресою: 65000, м. Одеса, вул. Гайдара, 13, не знаходиться.
Перевірка проведена на підставі (т.1 а.с.28, 29):
- інформації з наявних в інспекції інформаційних баз: АРМ «ТАХ», АРМ «Звіт», АІС «ОР», АІС «РПП»та «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»;
- реєстраційних документів та податкової звітності позивача.
Відповідно до висновку зазначеного акта, перевіркою встановлено порушення позивачем п. 1, п. 5 ст. 203, п. 1, п. 2 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України від 16.01.2003 року № 435-ІV, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, що призвело до завищення задекларованих ТОВ «Будінтерпром»показників у рядку 10.1 Декларацій «Придбання з податком на додану вартість на митній території України товарів, послуг з метою їх використання у межах господарської діяльності для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 %», рядку 17 Декларацій «Усього податкового кредиту»всього в сумі 919605 грн., в тому числі за березень 2010 року у загальній сумі 647579 грн., за квітень 2010 року у загальній суми 272026 грн.
Далі у висновку акту перевірки зазначено, що враховуючи те, що у ТОВ «Будінтерпром»відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за місцезнаходженням, згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 203, п.п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України угоди з ТОВ «Триллиум», з яким сформовано податковий кредит у відповідних податкових періодах: березні 2010 року, квітні 2010 року в розмірі 919605 грн. мають ознаки нікчемності.
Згідно змісту даного акта перевірки, вищенаведені порушення встановлені відповідачем виходячи з наступного, зокрема:
- аналізом податкової звітності з ПДВ ТОВ «Будінтерпром»а саме: декларації з додатком № 5 (розділ «податковий кредит») до декларацій з ПДВ «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»на виконання вимог Наказу ДПА України від 18.04.2008 року № 266 «Про організацію взаємодії органів податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів», встановлено, що податковий кредит підприємства ТОВ «Будінтерпром»у зазначені періоди сформовано на загальну суму 919605 грн. за рахунок контрагента-постачальника банкрута та яке не знаходиться за юридичною адресою, про що свідчить акт незнаходження від 22.06.2010 року № 127/23-226/36110319;
- за даними електронної комп'ютерної бази «Контрагенти», встановлені наступні розбіжності по податковому кредиту з контрагентом ТОВ «Триллиум»:
- завищення податкового кредиту за березень 2010 року у загальній сумі 647579 грн.,
- завищення податкового кредиту за квітень 2010 року у загальній сумі 272026 грн., всього на суму 919605 грн.;
- за даними декларацій з податку на прибуток виручка від реалізації товарів (робіт, послуг) за 2009 рік склала 119837,2 тис. грн., за даними декларацій за 1 квартал 2010 року виручка від реалізації товарів (робіт, послуг) склала 12926,4 тис. грн.;
- відповідно до довідки по формі 1ДФ кількість працюючих на підприємстві у 1 кварталі 2010 року складала 1 особа;
- підприємство не знаходиться за місцезнаходженням, акт перевірки місцезнаходження платника податків, стан платника податків - 32 (фактична адреса не встановлена, юридична адреса масової реєстрації) від 05.07.2010 року.
При цьому, в ході організації проведення документальної невиїзної перевірки, з метою забезпечення підтвердження отриманих від платника податків відомостей, заявлених у податковій звітності, за результатами встановлених фактів вжито такі заходи: ВПМ надана довідка про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків, де зазначені такі результати проведення заходів: фактична адреса не встановлена, юридична адреса масової реєстрації (дані з АІС «РПП»);
- враховуючи вищенаведене -усі операції купівлі-продажу ТОВ «Будінтерпром»і ТОВ «Триллиум»не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».
22.07.2010 року службовими особами ДПІ у Малиновському районі м. Одеси складений акт № 63/23-226/32727089 «Про неможливість вручення акта перевірки ТОВ «Будінтерпром»(ЄДРПОУ 32727089) з питання правомірності нарахування податку на додану вартість», у зв'язку з незнаходженням посадових осіб за юридичною адресою: 65000 м. Одеса, вул. Гайдара, 13. (т.1 а.с.112)
Акт перевірки від 22.07.2010 року № 96/23-214/32727089 отримано позивачем за юридичною адресою 27.07.2010 року. (т.1 а.с.144зв.)
Податковим повідомленням-рішенням відповідача від 10.08.2010 року № 0008412301/0 (т.1 а.с.103) позивача повідомлено, що згідно з пп. «б»пп. 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»або згідно з пп. 17.1.3 ст. 17 ЗУ від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами а державними цільовими фондами», на підставі акта перевірки № 96/23-214/32727089 від 22.07.2010 року, встановлено порушення п. 1, п. 5 ст. 203, п. 1, п. 2 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України від 16.01.2003 року № 435-IV, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями), та визначено позивачу суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість, усього в сумі 1352205 грн., в тому числі за основним платежем -919605 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -432600 грн.
Зазначене податкове повідомлення-рішення отримано позивачем за юридичною адресою 25.08.2010 року. (т.1 а.с.122зв.)
Не погоджуючись із вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням відповідача, позивач оскаржив його у судовому порядку.
В судовому засіданні також встановлено, що позивач листом за вих. № 30 від 16.04.2009 року (т.1 а.с.53) повідомив відповідача, що юридична адреса позивача: м. Одеса, вул. Гайдара, 13, фактична адреса: м. Одеса, вул. Дальницька, 50/17; в теперішній час позивач здійснює свою діяльність за адресою: м. Одеса, вул. Дальницька, 50/17.
Зазначений лист отримано відповідачем 18 квітня 2009 року. (т.1 а.с.53)
13 квітня 2011 року управлінням Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси на виконання ухвали суду від 30.03.2011 року по справі № 2а-7907/10/1570 надано інформацію та докази щодо кількості працюючих у ТОВ «Будінтерпром»(ЄДРПОУ 32727089) в 2010 році (т.2 а.с.38-42):
- ОСОБА_2 працювала в ТОВ «Будінтерпром»з 01.01.2010 року по 31.01.2010 року, а також з 01.11.2010 року по 30.11.2010 року;
- ОСОБА_3 працював у ТОВ «Будінтерпром»з 01.01.2010 року по 30.11.2010 року;
- ОСОБА_4 працювала в ТОВ «Будінтерпром»з 01.01.2010 року по 30.11.2010 року;
- ОСОБА_5 працювала в ТОВ «Будінтерпром»з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року.
21 квітня 2011 року КП «ОМБТІ та РОН»на запит суду повідомлено, що з 26.11.2007 року по 19.04.2011 року в КП «ОМБТІ та РОН»за ТОВ «Будінтерпром»зареєстровано підвальне приміщення площею 571,3 кв. м. по вул. В. Арнаутській, 2-Б в м. Одесі відповідно договору купівлі-продажу, посвідченому приватним нотаріусом Одеського міськнотокругу Деордієвою І.В. 21.11.2007 року № 4283, продавець АТЗТ «Одесахімоптторг». (т.2 а.с.43)
5 січня 2010 року ТОВ «Триллиум», іменоване далі Продавець, та ТОВ «Будінтерпром», іменоване далі Покупець, уклали договір № 01/05-1 (т.1 а.с.54), відповідно до якого, зокрема:
- Продавець зобов'язується передати у власність Покупця будівельні матеріали (пісок, плити з/б, дошки та інше);
- оплата по даному договору здійснюється по безготівковому розрахунку;
- передача кожної партії (поставки) товару здійснюється протягом 5 банківських днів по факту заявки (усної) Покупця;
- договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами та діє до повного виконання Сторонами своїх обов'язків по договору.
20 лютого 2010 року ТОВ «Триллиум», іменоване далі Продавець, та ТОВ «Будінтерпром», іменоване далі Покупець, уклали договір № 20/02 (т.1 а.с.56), відповідно до якого, зокрема:
- Продавець зобов'язується продати, а Покупець належним чином прийняти і оплатити наступну продукцію: фрукти;
- якість повинна відповідати сертифікату якості, що додається Продавцем до партії продукції;
- оплата передбачається на протязі 30 календарних днів з моменту поставки товару;
- договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами.
На підтвердження виконання умов вищезазначених договорів, правомірності та правильності визначення та відображення у податковій звітності позивачем зобов'язань з податку на додану вартість та формування податкового кредиту за перевіряємий період суду надано копії, зокрема (т.1 а.с.33-52, 55, 57-85; 159-166; 211-250, т.2 а.с.1-35, 130-229, т.3 а.с.2-250, т.4 а.с.1-28):
- податкових декларацій з податку на додану вартість із додатками та уточнюючими
розрахунками за березень, квітень, травень 2010 року із доказами їх отримання відповідачем;
- декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2010 року із додатками;
- балансу на 31.03.2010 року;
- звіту про фінансові результати за 1 квартал 2010 року;
- Форми № 1 ДФ за 1 квартал 2010 року щодо 4-х працівників;
- податкових накладних,
- видаткових накладних,
- приходних накладних,
- оборотно-сальдових відомостей по рахунку № 631;
- платіжних доручень;
- актів здачі-приймання робіт (надання послуг),
- договору транспортно-експедиторських послуг від 01.02.2010 року № 01/02-1.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18.11.2010 року по справі № 2а-8511/10/1570 за позовом ТОВ «Будінтерпром»до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2011 року, та яка набрала законної сили 20.12.2011 року: визнано протиправними дії ДПІ у Малиновському районі м. Одеси щодо невизнання декларацій з податку на додану вартість ТОВ «Будінтерпром»за травень 2010, червень 2010 року з додатками, декларацій по прибутку за перше півріччя 2010 року з додатками; зобов'язано ДПІ у Малиновському районі м. Одеси прийняти та визнати податкові декларації ТОВ «Будінтерпром»з податку на додану вартість за травень 2010, червень 2010 року з додатками, та декларації по прибутку за перше півріччя 2010 року з додатками податковою звітністю з дня їх прийняття. (т.2 а.с.121-128)
Згідно Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 20.01.2012 року (т.2 а.с.86-91), 01.09.2008 року виконавчим комітетом Одеської міської ради проведено державну реєстрацію новоутвореної шляхом заснування юридичної особи -Товариства з обмеженою відповідальністю «Триллиум», ідентифікаційний код: 36110319, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Валентини Терешкової, 13, станом на березень-травень 2010 року, зокрема відповідно до Записів 4-7, 9:
- 20.03.2009 року: підтвердження відомостей про юридичну особу;
- 06.05.2010 року: внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою;
- 20.05.2010 року: підтвердження відомостей про юридичну особу;
- 14.06.2010 року: внесення судового рішення про порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи;
- 27.07.2010 року: державна реєстрація припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі -ЦК України), Законами України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ (далі -ЗУ № 509-ХІІ), «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі -ЗУ № 168/97-ВР), «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III (далі -ЗУ № 2181-ІІІ).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 ЗУ № 509-ХІІ, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право, зокрема, здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).
Згідно з п. 1.7 ЗУ № 168/97-ВР податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 ЗУ № 168/97-ВР, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 ЗУ № 168/97-ВР передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.
Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 ЗУ № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).
Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 ЗУ № 168/97-ВР передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 ЗУ № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Статтею 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину:
- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;
- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;
- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;
- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;
- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;
- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Частиною 1 статті 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Згідно з ч. 1 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Відповідно пп. «б»пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 ЗУ № 2181-ІІІ, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо, зокрема, дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
Згідно пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 ЗУ № 2181-ІІІ у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
На підставі встановлених в судовому засіданні обставин та аналізу вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов до висновків про те, що:
1) 18.04.2009 року відповідач отримав від позивача письмову інформацію про юридичну та фактичну адреси позивача та про адресу, за якою позивач здійснює свою діяльність, відповідно до якої фактична адреса та адреса, за якою позивач здійснює свою діяльність: м. Одеса, вул. Дальницька, 50/17; уся поштова кореспонденція відповідача фактично отримана позивачем за юридичною адресою: 65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 13.
Тому, проведення відповідачем спірної документальної перевірки із посиланням на відсутність позивача за юридичною адресою та невстановленість фактичної адреси позивача, лише на підставі інформації з наявних в інспекції інформаційних баз, реєстраційних документів та податкової звітності позивача, без дослідження первинної документації, -є необґрунтованим та безпідставним;
2) станом на момент здійснення позивачем спірних господарських операцій із ТОВ «Триллиум», ідентифікаційний код 36110319, відомості про зазначену юридичну особу підтверджено, місцезнаходження не змінено;
3) - перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 ЦК України. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок;
- з урахуванням того, що при кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін, -доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Відповідного вироку суду немає.
При цьому відповідачем також не доведено правомірність здійснення ним за результатами проведення документальної перевірки, по суті з питань дотримання вимог податкового законодавства, висновків про порушення позивачем норм цивільного законодавства (п. 1, п. 5 ст. 203, п. 1, п. 2 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України від 16.01.2003 року № 435-IV);
4) законодавцем визначений перелік обставин-підстав, з настанням (здійсненням) яких пов'язано виникнення права платника податку на податковий кредит.
Даний перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. При цьому з будь-якою залежністю із правильністю (своєчасністю, правомірністю тощо) декларування податкових зобов'язань та формування податкового кредиту з податку на додану вартість, сплатою податкових зобов'язань підприємствами-контрагентами платника цього податку тощо -законодавець не пов'язує.
Податкова накладна є законодавчо належною та достатньою підставою для включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг);
5) дослідженими судом доказами у їх сукупності спростовано обставини, на які відповідач посилається в акті перевірки від 22.07.2010 року № 96/23-214/32727089, як на підстави для здійснення висновків про встановлені перевіркою порушення (зокрема, щодо невстановленості фактичної адреси позивача, щодо кількості працюючих на підприємстві позивача у 1 кварталі 2010 року, щодо відсутності складських приміщень тощо) та підтверджено правомірність та правильність визначення та відображення у податковій звітності позивачем зобов'язань з податку на додану вартість та формування податкового кредиту за спірними правовідносинами за перевіряємий період;
тому
6) висновки відповідача про порушення позивачем п. 1, п. 5 ст. 203, п. 1, п. 2 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України від 16.01.2003 року № 435-IV, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями), -є необґрунтованими та законодавчо безпідставними;
Інших доводів та/або доказів щодо обґрунтування правомірності прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення відповідачем суду не наведено та не надано,
відповідно
7) податкове повідомлення-рішення від 10.08.2010 року № 0008412301/0 -прийняте відповідачем не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, тому -є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо: проведення документальної невиїзної перевірки позивача, в результаті якої було складено акт від 22.07.2010 року № 96/23-214/32727089 «Про результати проведення перевірки ТОВ «Будінтерпром»(код ЄДРПОУ 32727089) з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Триллиум»(код ЄДРПОУ 36110319), з яким сформовано податковий кредит в березні, квітні, травні 2010 року»; визнання нікчемними правочинів, укладених позивачем з контрагентом-постачальником ТОВ «Триллиум»за березень-травень 2010 року; визнання недійсними даних, наведених позивачем у деклараціях з податку на додану вартість за березень-травень 2010 року про обсяги придбання та про задекларований податковий кредит.
По-перше, при вчиненні зазначених дій відповідач діяв у межах повноважень, передбачених законодавством України, чинним на момент їх вчинення, зокрема в межах повноважень щодо права здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі). По-друге, правомірність оскаржених дій відповідача є предметом дослідження судового розгляду публічно-правового спору щодо оскарження саме податкового повідомлення-рішення. По-третє, враховуючи висновки суду про те, що податкове повідомлення-рішення відповідача від 10.08.2010 року № 0008412301/0 є протиправним та підлягає скасуванню, суд вважає прийняття судом рішення про скасування цього податкового повідомлення-рішення відповідача в даному випадку достатнім для поновлення та повного захисту порушених прав позивача.
Керуючись ст.ст. 6, 7, 11, 71, 86, 94, 128, 158-162, 167, 184-186 КАС України, суд -
постановив:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінтерпром» - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси від 10.08.2010 року № 0008412301/0.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
В повному обсязі постанову складено 01 червня 2012 року
Суддя М.Г. Цховребова
.