Категорія №10.1
Іменем України
13 липня 2012 року Справа № 2а/1270/4506/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Солоніченко О. В.,
при секретарі: Балябі В.С.
за участю
представника позивача: Вірченко М.К. (дов. від 10.01.2012 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Галімпекс - фабрика ялинкових прикрас» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 252740,66 грн.,
12 червня 2012 року Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області звернулось до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Галімпекс - фабрика ялинкових прикрас» про стягнення заборгованості по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та штрафів, в якому зазначив, що відповідно до п. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Відповідач своєчасно не сплачував страхові внески, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у сумі 252740,66 грн., тому позивач просив стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Надав пояснення аналогічні викладеним у позові та просив задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Галімпекс - фабрика ялинкових прикрас» є юридичною особою та перебуває на обліку в УПФУ в в м. Лисичанську Луганської області, як платник страхових внесків з 23.06.2000 року.
Станом на 01.05.2012 року відповідач має заборгованість по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в загальному розмірі 252740,66 грн., що підтверджується розрахунками сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 2008 року по 2010 рік, рішеннями про застосування фінансових санкцій від 26.10.2009 року № 923, від 15 лютого 2010 року № 87, від 11 липня 2010 року № 345 та карткою особового рахунку.
01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI, яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Згідно з п. 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2464-VI суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року. Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
До 01 січня 2011 року діяв порядок, передбачений Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV.
Оскільки заборгованість відповідача виникла з 01.01.2008 року, суд приходить до висновку, що в даному випадку слід застосовувати також норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV.
Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (в редаціїї, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) страхувальник повинен нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України № 1058-IV (в редаціїї, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Відповідно до ст. 106 Закону України № 1058-IV (в редаціїї, що діяла на час виникнення спірних правовідносин):
- суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій;
- територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату;
- протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій;
- страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку;
- у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки;
- строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем подано до УПФУ в м. Лисичанську Луганської області розрахунки страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.01.2008 року по 01.01.2010 року, однак самостійно визначені суми внесків відповідачем в установлені законом терміни сплачені не були.
Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону України № 1058-IV (в редакції, що діяла до 01.01.2011 року) Управлінням ПФУ в м. Лисичанську Луганської області 04.05.2011 року відповідачу була направлена вимога № Ю 500.17 на суму 252740,66 грн. Зазначену вимогу відповідач отримав 17.05.2011 року. Відомостей щодо оскарження вимоги суду не надано.
Оскільки до теперішнього часу відповідач заборгованість не сплатив, суд вважає за необхідне стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Галімпекс - фабрика ялинкових прикрас» на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області заборгованість по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 252740,66 грн.
Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Галімпекс - фабрика ялинкових прикрас» задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Галімпекс - фабрика ялинкових прикрас» на користь Управління Пенсійного Фонду України в м. Лисичанську Луганської області заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 252740,66 грн. (двісті пятдесят дві тисячі сімсот сорок грн. 66 коп.).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанову в повному обсязі складено 17 липня 2012 року.
СуддяО.В. Солоніченко